Рішення № 72523527, 28.02.2018, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року м. Черкаси справа № 925/21/18

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Буднік А.М., за участі представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу

за позовом державного підприємства "Об'єднана компанія "Укрвуглереструктуризація"

до приватного підприємства "Спеціалізоване управління-424"

про стягнення 124 896,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 124 896,04 грн., як включених до актів завищених розмірів витрат на виконані відповідачем роботи із розбирання будівель і споруд, на підставі договору № 3/Р-13 на виконання робіт від 28.01.2013, укладеного між сторонами.

Представники сторін, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, не направили своїх представників у жодне судове засідання, відповідач заперечень проти позову суду не надіслав. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що в позові слід відмовити повністю за недоведеністю правової підстави позовних вимог, виходячи з такого:

До питань виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Захист порушеного права здійснюється способом, передбаченим законом або договором.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи:

28.01.2013 між державним підприємством "Центрально-Західна Компанія "Вуглеторфреструктуризація" (правонаступником якого є державне підприємство "Об'єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" (далі - Замовник-позивач) та приватним підприємством "Спеціалізоване управління -424" (далі-Підрядник-відповідач) було укладено договір №3/р-13 на виконання робіт (а.с. 32-38), у відповідності до якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язався відповідно до проектно-кошторисної документації, з використанням власних матеріалів та устаткування на власний ризик та у передбачений Договором строк виконати з розбирання будівель і споруд на майданчиках РЕУ № 1, РБУ, дільниці рекультивації, підстанції "Морозівська" та демонтаж електрообладнання дільниці рекультивації згідно проекту ліквідації ДП "Будвугілля", а Замовник зобов'язався прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх у порядку та на умовах обумовлених цим Договором (п. 1.1. договору).

За своєю правовою природою договір між сторонами є договором підряду.

За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 837, ч. 1 ст. 843, ч. 1 ст. 844, ч. 2 ст. 845 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

Сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами, договір сторонами виконувався.

Відповідно до п. 2.1 договору Підрядник зобов'язався виконати роботи за цим Договором з грудня 2012 року по грудень 2013 року та здати виконані належним чином роботи за цим Договором Замовнику.

Статтею 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками.

У відповідності до ч. 3 ст. 180 Господарського Кодексу України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як вбачається із умов п. 3.1. договору, загальна ціна робіт становить 15 407 068,80 грн. (п'ятнадцять мільйонів чотириста сім тисяч шістдесят вісім гривень 80 коп.), у тому числі ПДВ 20 % - 2 567 844,80 грн. (два мільйона п'ятсот шістдесят сім тисяч вісімсот сорок чотири грн. 80 коп.).

Прийняття Замовником робіт, виконаних Підрядником, за цим Договором, оформлюється актами виконаних підрядних робіт за формою №КБ-2в та довідкою про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 (п. 4.1. договору).

З матеріалів справи вбачається, що протягом 2014-2015 року за Договором позивачем на користь відповідача проведено оплату робіт за рахунок бюджетних коштів в сумі 10 190 921,68 грн. (копії платіжних доручень є в матеріалах справи (а.с. 53-73 том 1).

Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області було проведено ревізію окремих питань Державного підприємства "Об'єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, про що було складено акт від 12.05.2017 № 08-30/467 ( а.с. 74-86 том 1).

В ході ревізії встановлено, що згідно даних рахунку 6312 "Рахунки з постачальниками та підрядниками" за період з 01.07.2014 по 31.12.2016 Замовником-позивачем прийнято від ПП "Спеціалізоване управління -424" та оплачено виконані роботи за договором від 28.01.13 № 3/р-13 на загальну суму 10 190 921,68 грн. Заборгованість по договору від 28.01.13 № 3/р-13 за даними обліку ДП "Об'єднана компанія "Укрвуглереструктуризація" відсутня.

Однак у висновках ревізії вказано, що Підрядник-відповідач в актах приймання виконаних будівельних робіт до договору між сторонами необґрунтовано включив трудовитрати робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні орендованих будівельних машин та механізмів, зокрема, в порушення п. 6.2.1.3. ДСТУ-Н Д.1.1-2:2013 "Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва". Це призвело до завищення вартості виконаних робіт по договору від 28.01.2013 №З/Р-13 на загальну суму 124 644,34 грн., які оплачено позивачем за рахунок бюджетних коштів.

Для усунення порушень, які були виявлені ревізією, позивач за власною ініціативою склав 19 актів приймання виконаних будівельних робіт на підставі акту ревізії від 12.05.2017 № 08-30/467, які додано до позовної заяви і в яких відображено витрати відповідача в завищеному розмірі, але вже на загальну суму 124 896,04 грн.

На підставі висновків з акту ревізії позивач просить суд стягнути з відповідача 121 896,04 грн., як завищених відповідачем витрат на виконані роботи по договору між сторонами від 28.01.13 № 3/р-13.

Вказаний договір між сторонами суд розцінює як договір підряду, що відповідає вимогам ст. 837 ЦК України.

При цьому ст. 845 ЦК України чітко врегульовано, що Підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

У відповідності до ч. 2,3 ст. 632 ЦК України, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

У відповідності до п. 3.2. договору, договірна робіт за цим договором є твердою. Згідно п. 3.4. договору, договірна ціна робіт за цим договором може бути зменшена залежно від реального фінансування за взаємною згодою сторін та шляхом укладення додаткових угод до договору.

Згідно ч. 2,3 ст. 844 ЦК України, кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Згідно п. 5.1.2. договору Замовник-позивач має право зменшувати обсяг виконаних робіт та загальну ціну договору між сторонами залежно від реального фінансування, за взаємною згодою сторін та шляхом укладення відповідних додаткових угод до договору.

Суду не надано доказів, що сторонами шляхом укладення додаткових угод

до договору від 28.01.2013 було вирішено питання про відшкодування відповідачем на користь позивача коштів, які складають предмет договору, з будь-якої підстави.

Позивач не надав доказів того, що відповідач актами виконаних робіт перевищив договірну ціну робіт, яка становить 15 407 068,80 грн.

Актом ревізії встановлено, що згідно наявних у позивача первинних документів, договір від 28.01.13 № 3/р-13 було розірвано сторонами на підставі п. 15.4. договору з 05.02.2016. За цим договором позивач перерахував відповідачу 10 190 921,68 грн. вартості виконаних робіт і заборгованість по цьому договору за даними обліку позивача у нього відсутня (а.с. 79 том 1).

Позивач не надає доказів та не доводить суду, що якість виконаних відповідачем робіт не відповідає вимогам договору між сторонами від 28.01.2013.

У договорі між сторонами міститься норма, про те, що при виявленні у розрахунках за виконані роботи (форми КБ-2в та КБ-3, які були відповідно оформлені та оплачені за попередні періоди) безперечних помилок та порушень чинного порядку, визначення вартості виконаних підрядних робіт підлягає уточненню з моменту виявлення зазначених помилок (п. 4.5 договору).

При цьому сторони не узгодили механізму проведення такого уточнення, чи може воно робитися в односторонньому порядку самим Замовником і які фінансові наслідки для відповідача це має.

Згідно ч. 3 ст.845 ЦК України, сторони можуть домовитися про розподіл між ними заощадження, отриманого підрядником (ч. 3 ст. 845 ЦК).

Умови про спосіб розподілу між сторонами заощадження підрядника договір від 28.01.13 № 3/р-13 не містить.

За змістом позовної заяви, позивач просить стягнути спірні кошти з відповідача, як збитки за порушення договірного зобов'язання, оскільки просить застосувати ст. 610, 623 ЦК України.

Даними нормами визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Також ст. 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Отже, позивач має право стягнути з відповідача спірні кошти як збитки, лише якщо доведе порушення з боку відповідача договірного зобов'язання, зокрема, умов укладеного між сторонами договору від 28.01.13 № 3/р-13.

Позивач же обґрунтованість своїх позовних вимог доводить висновками акту ревізії від 12.05.2017 № 08-30/467 ( а.с. 74-86 том 1) і не вказує жодного пункту договору, який фактично порушив відповідач, як своє договірне зобов'язання.

У відповідності до п. 17.1 договору між сторонами, вони домовилися про те, що усі правовідносини, що виникають з цього договору, або пов'язані з ним, регламентуються цим договором та відповідними нормами чинного законодавства України на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

Пунктом 17.7. договору передбачено, що при вирішенні питань, які договором не обумовлені, сторони керуватимуться чинним законодавством України.

Відносини сторін чітко врегульовуються нормами ЦК України про підряд, які не містять положень про те, що неправильне визначення підрядником складових вартості робіт за договором підряду але в межах погодженої сторонами ціни договору, є порушенням зобов'язань підрядником.

Також нормами ЦК України про підряд не передбачено відповідальності підрядника за "Завищення вартості робіт" і не передбачено, що такі кошти підрядник повинен повернути замовнику в якості збитків.

Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки особі, права або законні інтереси якої порушено.

Позивач не надав доказів, що відповідач порушив прийняті на себе договірні зобов'язання згідно договору від 28.01.13 № 3/р-13, не доказував, що відповідач вийшов за межі погодженої сторонами договірної ціни виконання робіт, що виконані роботи не відповідають належній якості за умовами договору, за що б у нього могла виникнути відповідальність у вигляді відшкодування збитків.

Узгодження ціни договору проводилося спільно обома сторонами у справі, а тому всі можливі ризики неправильного її встановлення повинні покладатися на обидві сторони, а не лише на відповідача. Це страх і ризик комерційної діяльності обох сторін.

Факт виявлення внутрішньою ревізією суб'єкта господарювання чи контролюючими органами порушень, допущених під час виконання робіт за договором чи при формуванні ціни договору, не впливає на погоджені обома сторонами умови договірних відносин і не може змінювати їх.

Якщо у визначенні складових вартості робіт відповідачем і були допущені помилки (навіть з порушеннями нормативних актів з будівництва), то ці кошти він має право залишити собі по аналогії із заощадженими коштами, якщо при цьому не була знижена якість робіт (ч. 2 ст.845 ЦК) .

У відповідності до п. 5.2.2 та 5.3.1. договору замовник зобов'язаний прийняти якісні роботи від відповідача та оплатити їх у порядку та на умовах, обумовлених цим договором. Відповідач має право своєчасно та в повному обсязі отримати плату за якісно та належним чином виконані роботи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю, оскільки позивачем не було доведено правої підстави позовних вимог для стягнення коштів та порушення прав позивача з боку відповідача.

При відмові в позові судовий збір за подання позову, відповідно до статті

129 ГПК України, покладається на позивача.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 02 березня 2018 року

Суддя Н.М. Спаських