Ухвала суду № 72523316, 01.03.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

01.03.2018Справа № 910/31608/15За скаргою Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (стягувач)

на рішення Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при виконанні наказу Господарського суду міста Києва від 14.12.2016 у справі № 910/31608/15

заінтересована особа Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (боржник).

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від стягувача (скаржник) - Сороколіт Є.М. (представник за довіреністю);від органу ДВС - від боржника -Кудрявцева Д.В. (представник за довіреністю); Кравчик С.М. (представник за довіреністю).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2018 року Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - Скаржник) звернулося до суду з указаною скаргою, у якій просило: визнати неправомірним повідомлення №ДВ-2 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, винесене 19.01.2018 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - орган ДВС) Бурлою Віталієм Едуардовичем; зобов'язати начальника ВДВС скасувати оскаржуване повідомлення та зобов'язати старшого державного виконавця ВДВС Бурлу Віталія Едуардовича повторно розглянути заяву скаржника від 22.12.2017 №14/5-4261В про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу №910/31608/15 від 14.12.2016.

Скарга мотивована тим, що зазначене повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без виконання винесено державним виконавцем з порушенням норм чинного законодавства, зокрема статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». Скаржник зазначив, що підставою для повернення державним виконавцем наказу суду слугувало те, що в останньому не було зазначено ім'я та по батькові судді, який підписав цей наказ. Однак, на думку Скаржника, такого обов'язку Закон для наказу суду не вимагає, а навпаки передбачає, що він підписується суддею із зазначенням його прізвища та ініціалів, і скріплюється гербовою печаткою суду. Цій вимозі наказ суду відповідав.

Орган ДВС та державний виконавець надали суду свої відзив та пояснення, у яких просили відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі, оскільки вважають свої дії та рішення правомірними. На обґрунтування цих заперечень послалися на те, що виданий у цій справі наказ Господарського суду м. Києва не відповідає вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», позаяк у ньому не зазначено імені та по-батькові посадової особи, яка його видала.

Боржник надав суду свої заперечення на скаргу, у яких повністю підтримав доводи органу ДВС та державного виконавця.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав подану скаргу, а представники органу ДВС та боржника - свої заперечення.

Заслухавши пояснення представників скаржника (стягувача), боржника та органу ДВС, розглянувши матеріали справи за скаргою, суд вважає, що остання підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2016, залишеним в силі постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2016, у справі № 910/31608/15 стягнуто з ПАТ «Київенерго» на користь ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» заборгованість в сумі 173586013,56 грн., інфляційні втрати в сумі 80277366,86 грн., 3% річних в сумі 6684175,69 грн. та пеню в сумі 30412575,61 грн.

На виконання вказаного судового рішення Господарським судом м. Києва 14.12.2016 видано відповідний наказ.

Скаржником 26.12.2017 зазначений наказ суду разом із заявою про відкриття виконавчого провадження від 22.12.2017 № 14/5-4261В було пред'явлено до виконання до органу ДВС.

Однак, оспорюваним повідомленням органу ДВС від 19.01.2018 № ДВ-2 названий наказ суду було повернуто стягувану без прийняття до виконання на підставі пункту 6 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Зі змісту цього повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання вбачається, що підставою для повернення наказу суду зазначено те, що старшим державним виконавцем Бурлою В.Е. у процесі перевірки виконавчого документу встановлено, що у ньому не зазначено ім'я, по батькові посадової особи, яка видала цей наказ, що не відповідає вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».

Судом при дослідженні наказу суду від 14.12.2016 у даній справі, встановлено, що він виданий Господарським судом міста Києва та підписаний суддею із зазначенням його прізвища та ініціалів і скріплений гербовою печаткою цього суду.

Пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у виконавчому документі зазначаються, зокрема, назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.

Відтак, виданий судом 14.12.2016 наказ відповідав вимогам, встановленим ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки містив назву і дату видачі документа, найменування органу, що його видав, а також був підписаний уповноваженою посадовою особою цього органу із зазначенням її прізвища та ініціалів, та скріплений гербовою печаткою, тому даний наказ не був прийняти державним виконавцем до виконання безпідставно.

За таких обставин, суд визнає подану скаргу обґрунтованою, і тому її задовольняє.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 232-235, 240, 342, 343 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» задовольнити.

2. Визнати неправомірним повідомлення № ДВ-2 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, винесене 19.01.2018 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурлою Віталієм Едуардовичем.

3. Зобов'язати начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, якому безпосередньо підпорядкований старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурла Віталій Едуардович, скасувати повідомлення № ДВ-2 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.

4. Зобов'язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Бурлу Віталія Едуардовича повторно розглянути заяву Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» від 22.12.17 № 14/5-4261В про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду м. Києва від №910/31608/15.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені розділом IV ГПК України.

СуддяР.Б. Сташків