Постанова № 72523214, 26.02.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2018 р. Справа№ 910/17806/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Мартюк А.І.

при секретарі судового засідання Мовчан А.Б.,

за участю представників:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - Тарадай К.В., довіреність № 7 від 08.02.2018;

від третьої особи - представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2017 у справі №910/17806/17 (суддя Князьков В.В., м. Київ, повний текст складено - 27.11.2017) за позовом Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Брокенергія", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Північно-східного офісу Держаудитслужби про стягнення 12 035,93 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Брокенергія" про стягнення 12 035,93 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок неподання ТОВ "Брокенергія" до Управління інформації про громадян, які не сплачували вартість фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії, державному бюджету завдані збитки на суму 12035,93 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.11.2017 у справі №910/17806/17 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Суд першої інстанції при прийнятті рішення по даній справі виходив з відсутності підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді стягнення збитків у розмірі 12 035,93 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2017 у справі №910/17806/17 скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що невиконання товариством з обмеженою відповідальністю "Брокенергія" свого обов'язку в частині надання позивачу інформації про осіб, які несвоєчасно сплачують вартість спожитих житлово - комунальних послуг з урахуванням призначеної субсидії, стало підставою завдання збитків.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.02.2018 проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Позивач та третя особа правом на участь своїх представників не скористалися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

При цьому, судом враховується, що апелянт - позивач у справі просив у апеляційній скарзі розглядати справу без участі його представника.

В свою чергу, від третьої особи будь - яких заяв, клопотань щодо неможливості бути присутньою у даному судовому засіданні до суду не надійшло.

Проте, враховуючи подання третьою особою відзиву на апеляційну скаргу (в якому підтримані вимоги скаржника), апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Управлінням Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Сумській області у період з 12.04.2017 по 12.06.2017 було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради, за результатами якої складено акт ревізії №04-07/3 від 12.06.2017.

Зі змісту акту ревізії №04-07/3 від 12.06.2017 (аркуші 30-37 акту) вбачається, що предметом перевірки було, зокрема, дотримання позивачем порядку припинення субсидії громадянам, які щомісячно не сплачували організаціям, що надають житлово-комунальні послуги, вартість фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії. Під час зустрічних звірок в Приватному підприємстві "Жилкомсервіс", Приватному підприємстві "Базис", Товаристві з обмеженою відповідальністю "Брокенергія" та Приватному підприємстві "СІБ" встановлено невиконання вимог абзацу 2 пункту 20 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848, а саме виявлено, що вказані постачальники житлово-комунальних послуг не завжди здійснювали подання до Управління інформації щодо деяких громадян, яким призначено субсидію та які не сплачують (несвоєчасно сплачують) вартість фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії, та, як наслідок, Управлінням не проводилось припинення призначеної субсидії відповідним громадянам.

Зокрема, в акті ревізії вказано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Брокенергія" не подало у лютому-червні 2016 року та у січні-квітні 2017 року інформації до Управління щодо несплати або несвоєчасної оплати 4 громадянами, яким було призначено субсидію, вартості фактично отриманих (з урахуванням розміру призначеної субсидії) послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, що призвело до зайвого перерахування організаціям, що надавали житлово-комунальні послуги, бюджетних коштів у січні-квітні 2017 року в сумі 12 076,23 грн.

Відповідно до зведених даних, підписаних представниками позивача та третьої особи, громадяни ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., починаючи з січня 2017 року, та ОСОБА_4 (отримувач субсидії ОСОБА_5), починаючи з лютого 2017 року, не оплачували (несвоєчасно оплачували) надані житлово-комунальні послуги. При цьому, Управлінням соціального захисту населення Охтирської міської ради було перераховано 7 організаціям, які надавали житлово-комунальні послуги, суму субсидії, призначеної вказаним громадянам, на загальну суму 12 076,23 грн.

Після повернення до бюджету підприємствами, які надають житлово-комунальні послуги, невикористаних сум субсидії, Управлінням проведено перерахування субсидії, в тому числі, громадянам стосовно яких ТОВ "Брокенергія" не було надано інформації про несплату обов'язкової частки платежу.

В результаті проведеного перерахунку сума коштів зайво перерахованих організаціям, які надавали житлово - комунальні послуги, зменшилась до 12035,93 грн., в тому числі ТОВ "Брокенергія" - 9 991, 70 грн., ОСББ "Сімейний-171" - 112,39 грн., ТОВ "Сумигаз збут" - 330,00 грн., ТОВ "Водоторгприлад" - 315,59 грн., ДП "Водоочистка" - 174,25 грн., ДП "Верп" - 75,74 грн., Філії "Охтирський район електричних мереж" ПАТ "Сумиобленерго" - 1036,26 грн.

Позивач зазначає, що вказані вище кошти державного бюджету в сумі 12035,93 грн. перераховані організаціям - надавачам житлово - комунальних послуг, як відшкодування оплати за надані отримувачам субсидії житлово - комунальної послуги та внаслідок неподання ТОВ "Брокенергія" до Управління інформації про громадян, які не сплачували вартість фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії, державному бюджету завдані збитки на суму 12035,93 грн.

У зв'язку з наведеним, позивач звернувся до суду з вимогою про відшкодування відповідачем збитків, заподіяних державному бюджету внаслідок бездіяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Брокенергія", яка полягає у неподанні останнім інформації про несплату або несвоєчасну оплату громадянами вартості комунальних послуг, що, на думку позивача, призвело до зайвого перерахування сум субсидії на вказану суму з вини відповідача.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.

За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України.

Умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Так, умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату управління багатоквартирним будинком, користування житлом або його утримання, послуг з транспортування та розподілу природного газу та комунальних послуг (водо-, тепло-, газопостачання, водовідведення, електроенергія, вивезення побутового сміття та рідких нечистот), а також один раз на рік субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, визначені Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 (далі - Положення).

Відповідно до п. 3 Положення призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад.

Згідно з п. 15 Положення громадянам, які проживають у приватних будинках, квартирах чи кімнатах, субсидія для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг надається шляхом перерахування коштів на рахунок підприємств, що надають комунальні послуги, а субсидія для відшкодування витрат на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива за бажанням громадян виплачується відділеннями поштового зв'язку чи перераховується на їх рахунок в банківській установі.

Громадяни, яким призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, зобов'язані щомісяця сплачувати вартість фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії (крім випадків нарахування плати за послугу з централізованого опалення за відсутності засобів обліку теплової енергії з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря відповідно до пунктів 40 - 48 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, коли одержувач субсидії повинен щомісяця сплачувати за централізоване опалення обов'язкову частку платежу).

Пунктом 20 Положення визначено, що надання раніше призначеної субсидії припиняється за поданням житлово-експлуатаційних організацій, житлово-будівельних (житлових) кооперативів, об'єднань співвласників багатоквартирного будинку та організацій, що надають житлово-комунальні послуги, якщо громадянин, якому призначено субсидію, не сплачує вартість фактично спожитої послуги з урахуванням розміру призначеної субсидії, за винятком випадків, пов'язаних із затримкою виплати заробітної плати, пенсії тощо, яка підтверджується відповідними документами, - з місяця, в якому надійшло таке подання. Подання надається зазначеними організаціями структурним підрозділам з питань соціального захисту населення до 10 числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникли такі обставини.

В свою чергу, чинним законодавством, яке регулює порядок призначення та припинення субсидій, не передбачено відповідальності підприємства - виробника/виконавця житлово-комунальних послуг у випадку невиконання вимог абзацу 2 пункту 20 Положення у формі відшкодування надмірно виплаченої суми субсидії органу, що її призначив.

Порядок оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги в управліннях праці та соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, структурних підрозділах з питань праці та соціального захисту населення виконавчого органу міської, районної у місті ради (далі - Управління), які працюють в умовах як централізованої, так і децентралізованої виплати коштів призначеної соціальної допомоги, пільг та компенсацій, визначений Інструкцією щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 вересня 2006 р. №345 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 6.10.2006 р. за N 1098/12972 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. п. 5.2, 5.4 Інструкції визначено, що рішення про припинення чи поновлення виплати соціальної допомоги оформлюється протоколом та затверджується підписом начальника Управління або іншої особи, якій надано таке право, датою та скріплюється печаткою Управління на протоколі. Повідомлення про припинення (або поновлення) надання соціальної допомоги надсилається отримувачу не пізніше 5 днів після прийняття такого рішення.

Таким чином, нарахування соціальної допомоги за умов несплати вартості фактично спожитої послуги (з урахуванням розміру призначеної субсидії) може бути припинено, коли прийнято рішення про припинення відповідної соціальної допомоги, оформлене протоколом, затверджене підписом начальника Управління або іншої особи, якій надано таке право, та скріплене печаткою Управління.

Із наданих в межах проведеної ревізії пояснень начальника Управління вбачається, що за списками осіб, які не оплачували житлово-комунальні послуги, спеціалісти відділу соціальних виплат Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради повідомляли громадян про необхідність сплатити заборгованість за житлово-комунальні послуги, а у випадках відсутності погашення заборгованості припиняли субсидію.

Разом з тим, поряд з зазначенням наявності підстав для припинення нарахування раніше призначеної субсидії громадянам, які не сплачували вартості фактично спожитих житлово-комунальних послуг, наданих ТОВ "Брокенергія", з урахуванням призначеної субсидії, позивачем не надано до матеріалів справи належних доказів, якими підтверджується прийняття рішення про припинення соціальної допомоги таким громадянам.

Також судом першої інстанції вірно прийняті твердження відповідача про те, що у товариства з обмеженою відповідальністю "Брокенергія" були відсутні підстави для оформлення відповідних подань про припинення призначених субсидій, оскільки за змістом абзацу 2 пункту 20 Положення подання про припинення раніше призначено субсидії подається лише у разі необґрунтованої несплати громадянами вартості фактично спожитих послуг з урахуванням призначеної субсидії.

Позивачем не доведено необґрунтованості несплати.

При цьому, порядок повернення коштів, зайво виплачених за призначеними субсидіями, регулюється Порядком повернення коштів, надміру виплачених за призначеними субсидіями, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України від 29.12.1997 за №39/283/90/5 (далі - Порядок).

Так, пунктом 1 Порядку встановлено, що повернення бюджетних асигнувань, надміру перерахованих за призначеними субсидіями, проводиться у випадках: виявлення подання громадянами свідомо документів із неправильними відомостями про доходи та майновий стан усіх зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб, приховання заробітку чи іншого доходу, подання фальшивих документів; виявлення помилки в розрахунку розміру призначеної субсидії; виявлення неправильних відомостей, виданих юридичними особами (довідки про доходи, про склад зареєстрованих осіб, про забезпеченість житловою площею та комунальними послугами) та фізичними особами - підприємцями (довідки про доходи); виявлення прихованої інформації про набуття права власності на житло (житлове приміщення) іншою особою, яка не була в ньому зареєстрована на перше число місяця, з якого призначена субсидія.

Згідно п. 2 цього Порядку в разі виявлення при перевірках подання громадянами свідомо документів із неправильними відомостями, органи соціального захисту населення вживають таких заходів: припиняють надання субсидії; повідомляють рекомендованим листом отримувачів житлової субсидії про припинення надання житлової субсидії, необхідність і терміни повернення надміру виплачених коштів; подають позовні заяви до суду про стягнення надміру виплачених коштів (при неповерненні їх добровільно у встановлені терміни); повідомляють надавачів послуг про припинення надання субсидії.

Отже, чинне законодавство визначає вичерпний перелік підстав для припинення призначеної субсидії та повернення надміру виплачених коштів, проте не передбачає підстав стягнення грошових коштів з підприємств, якими були надані житлово-комунальні послуги.

З огляду на вищевикладене, позивачем не доведено наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення, що в свою чергу могло бути підставою для покладення на відповідача відповідальності у вигляді стягнення збитків.

Таким чином, враховуючи наведене, доводи апелянта про те, що невиконання товариством з обмеженою відповідальністю "Брокенергія" свого обов'язку в частині надання позивачу інформації про осіб, які несвоєчасно сплачують вартість спожитих житлово - комунальних послуг з урахуванням призначеної субсидії, завдало збитків, відхиляються колегією суддів за необґрунтованістю.

Отже, відмова місцевого господарського суду у задоволенні позову є обґрунтованою, а доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції та відповідно підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення бути не можуть.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

При здійсненні розподілу сум судового збору на виконання вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом враховано, що на підставі пункту 19 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній станом на час подання позовної заяви та апеляційної скарги) позивача було звільнено від сплати судового збору.

Виходячи з положень п. 4.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у випадках, коли позивач звільнений від сплати судового збору, якщо позов та відповідно апеляційну скаргу залишено без задоволення - судовий збір не стягується.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Охтирської міської ради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2017 у справі №910/17806/17 - без змін.

2. Скасувати зупинення дії рішення Господарського суду міста Києва від 22.11.2017 у справі №910/17806/17.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 02.03.2018 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

А.І. Мартюк