Вирок № 72522405, 02.03.2018, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/238/17

Провадження № 1-кп/347/36/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2018 р. м.Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого - судді: Сабадаха Б.В.,

при секретарі: Лазорик Л.В.,

з участю прокурорів: Мацьківа Л.М., Гуменяка А.В.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

захисника: Шевченко Т.В.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Косів Івано-Франківської області матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016090190000082 від 28.02.2016 рокувідносно обвинуваченого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2 громадянина України, не працюючого, освіта середня, не одруженого, депутатом не являється, на утриманні нікого не має, раніше судимого:

згідно з вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20.03.2000 за ч. 2 ст. 17, ч. 1 ст. 118, ч. 2 ст. 141, ч. 1 ст. 142, ч. 2 ст. 142, ч. 2 ст. 206 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією майна;

згідно з вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12.05.2006 за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;

згідно з вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07.06.2011 за 70, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 315 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців;

згідно з вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.02.2013 за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

згідно з вироком Косівського районного суду Івано-Франківської області від 03.12.2013 за ч. 1 ст. 70, ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки;

згідно з вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13.05.2015 за ст. 395 КК України до покарання у виді арешту на строк 2 місяці;

згідно з вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.06.2016 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці, відбув повністю;

згідно з вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 29.03.2017 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

згідно з вироком Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 28.12.2017 року за ч.2 ст.185 КК України із застосуванням ч.1 ст.70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців,

за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

28.02.2016 року близько 11 години 00 хвилин, ОСОБА_1 переслідуючи корисливий мотив - таємне викрадення чужого майна, перебуваючи в м. Косів по вул. Шишкевича, Івано-Франківської області, шляхом вільного доступу підійшов до задньої правої дверці автомобіля марки ВАЗ-2106 реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, де на задньому пасажирському сидінні знаходилися різного роду товари для продажу, які належали ОСОБА_4, і пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, повторно, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, застосовуючи фізичну силу, опустив вікно дверцят, звідки таємно викрав жіночу сумку «Бюті Кейс» вартістю 175 гривень, дорожню сумку вартістю 175 гривень, шість коробок із жіночими духами «Джордані Голд», вартістю 500 гривень кожна на загальну суму 3000 гривень; дві коробочки із жіночими духами «Міраж», вартістю 350 гривень кожна на загальну суму 700 гривень, п'ять коробок із жіночими духами «Воляри», вартістю 150 гривень кожна на загальну суму 750 гривень, 15 різних флаконів із лаками для нігтів вартістю 40 гривень кожний на загальну суму 600 гривень, чотири парасолі вартістю 120 гривень кожна на загальну суму 480 гривень, шкарпетки у кількості 20 пар вартістю 20 гривень кожна на загальну суму 400 гривень, труси чоловічі 10 штук, вартістю 50 гривень кожна на загальну суму 500 гривень, колготи жіночі у кількості 20 штук, вартістю 30 гривень кожна на загальну суму 600 гривень, чотири дзеркала круглої форми із підставкою, вартістю 50 гривень кожне на загальну суму 200 гривень, сім термо-трусів вартістю 200 гривень кожні на загальну суму 1 400 гривень, п'ять топів вартістю 150 гривень кожні на загальну суму 750 гривень, три лижних окуляри вартістю 150 гривень кожні на загальну суму 450 гривень, термо-плавки вартістю 150 гривень, п'ять упаковок кави марки «Парана», вартістю 50 гривень кожна на загальну суму 250 гривень, чотири штуки шортів жіночих, вартістю 150 гривень кожні на загальну суму 600 гривень; футболка вартістю 200 гривень, кофта вартістю 250 гривень, п'ять кофт жіночих фірми «Sport», вартістю 200 гривень кожна, на загальну суму 1000 гривень, дві кофти із капюшоном фірми «Sport», вартістю 200 гривень кожна на загальну суму 400 гривень, три термо-майки чоловічі, вартістю 200 гривень кожні на загальну суму 600 гривень, чотири шапки вушанки, вартістю 150 гривень кожна на загальну суму 600 гривень, двоє жіночих спортивних бріджів, вартістю 200 гривень на загальну суму 400 гривень.

В подальшому, ОСОБА_1 викраденим майном розпорядився на власний розсуд спричинивши потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на загальну суму 14 280 гривень.

Крім того, 18.03.2016 приблизно 09 годині 30 хвилин, переслідуючи корисливий мотив - таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 перебуваючи в с. Город, Косівського району, Івано-Франківської області, шляхом вільного доступу зайшов на територію господарства ОСОБА_5, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, де підійшовши до вхідних дверей житлового будинку та пересвідчившись, що у житловому будинку нікого не має, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, розбив скло у віконній рамі вхідних дверей, житлового будинку та проник в середину, звідки таємно викрав золоту печатку 585 проби вагою 20 грам, вартістю 1 087 гривень за один грам на загальну суму 21 740 гривень.

ОСОБА_1 викраденим майном розпорядився на власний розсуд спричинивши потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 21 740 гривні.

Крім цього, ОСОБА_1 продовжуючи свої умисні дії, 02.12.2016 приблизно 14 годині 00 хвилин, переслідуючи корисливий мотив - таємне викрадення чужого майна, перебуваючи в с. Яворів, Косівського району, Івано-Франківської області, шляхом вільного доступу зайшов на територію господарства ОСОБА_6, що знаходиться за адресою: с. Яворів, Косівського району, Івано-Франківської області, де підійшовши до вхідних дверей житлового будинку та пересвідчившись, що у житловому будинку нікого не має, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, за допомогою металевої фомки відважив дерев'яні двері житлового будинку та проник в середину будинку, звідки таємно викрав одне кільце із золота 585 проби вагою 3 грама, вартістю 957 гривень за один грам на загальну суму 2 871 гривень, одне кільце із золота 585 проби вагою 5 грама, вартістю 957 гривень на загальну суму 4 785 гривень, одне золоте кільце 585 проби вагою 2,5 грама вартістю 957 гривень за один грам на загальну суму 2 392 гривень, золотий браслет на руку 585 проби вагою 5 грам, вартістю 957 гривень за один грам на загальну суму 4 785гривень, частини із золота 585 проби на загальну вагу 3 грама, вартістю 957 гривень за один грам, на загальну суму 2 871 гривень, золотий медальйон 585 проби вагою 4 грама, вартістю 957 гривень за один грам, на загальну суму 3 828 гривень.

ОСОБА_1 викраденим майном розпорядився на власний розсуд спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 21 532 гривні.

Обвинувачений ОСОБА_1в судовому засіданні свою вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю. У скоєному щиро розкаюється, просить суворо не карати. Просить розглянути справу відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

За згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій не має, а також роз'яснює їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд, з'ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз'яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч.3 ст.349 КПК України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого ОСОБА_1відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують його особу.

Переконавшись у правильному розумінні сторонами змісту обставин кримінального правопорушення та добровільності їхньої позиції, суд приходить до висновку про доведеність виниОСОБА_1у вчиненні інкримінованого діяння і його умисні дії, які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно та крадіжці поєднаній із проникненням у житло, правильно кваліфіковано за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України.

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, обставини справи й особу ОСОБА_1

Згідно ст.66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів, а також те, що обвинувачений проживає у важких матеріальних умовах.

Відповідно до ст.67 КК України, обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає рецидив злочинів.

Згідно ч.1, ч.2 ст.50 КК України, покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.

Згідно з ч.1 ст.70 КК України, при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Як роз'яснив Верховний Суд України у ч. 6 п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 з наступними змінами «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст. 70, так і ст. 71 КК України: спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.

Отже, як регламентовано ст. 70 КК України, а також п 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України.

03.06.2016 року вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1засуджено за ч.2 ст.185 КК України до 3 місяців арешту та звільнено 01.08.2016 року із Коломийської виправної колонії № 41 після відбуття терміну покарання. Як вбачається із матеріалів даного кримінального провадження, ОСОБА_1 вчинив перші два епізоди злочинної діяльності, що кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України - 28.02.2016 року, за ч.3 ст.185 КК України - 18.03.2016 року - тобто до ухвалення вироку Івано-Франківського міського суду від 03.06.2016 року. Інший один епізод, кваліфікований за ч.3 ст.185 КК України ОСОБА_1 вчинив 02.12.2016 року - після ухвалення вказаного вироку.

З огляду на положення ч. 4 ст. 70 КК України та роз'яснення Верховного Суду України, викладені в ч. 6 п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року, з наступними змінами, «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховуючи, що злочини, в яких обвинувачується ОСОБА_1, було вчинено до і після ухвалення вироку Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області, то дана обставина вимагає при призначенні покарання застосування положень ч. 4 ст.70 КК України та ст.71 КК України.

Окрім того, 29.03.2017 року вироком Вижницького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України із застосуванням ч.1 ст.70 КК України до двох років позбавлення волі.

28.12.2017 року вироком Рогатинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.185 КК України із застосуванням ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання, призначеного цим вироком, із покаранням, призначеним вироком Вижницького районного суду Чернівецької області від 29.03.2017, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк два роки шість місяців.

З урахуванням викладених обставин та сукупністю даних про обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1покарання за ч.2 ст.185 та ч.3 ст.185 КК України за злочини вчинені 28.02.2016 року та 18.03.2016 року із застосуванням ч.1 ст.70 КК України.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначеного покарання та відбутого покарання за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.06.2016 року.

Окрім цього, суд вважає необхідне призначити покарання за ч.3 ст.185 КК України, за злочин, вчинений 02.12.2016 року, призначивши покарання за сукупністю злочинів на підставі ч.4 ст.70 КК України, та приєднати невідбуту частину покарання за вироком Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 28.12.2017 року та призначити остаточне покарання на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків.

Суд вважає, що саме таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним, справедливим і сприятиме виправленню ОСОБА_1та попередження вчинення кримінальних правопорушень.

На підставі ч.5 ст.72 КК України в редакції, що діяла на момент затримання ОСОБА_1 в порядку ст.208 КПК України, ст.5 КК України стосовно дії закону про кримінальну відповідальність у часі, в строк відбування покарання слід зарахувати строк попереднього ув'язнення із часу фактичного затримання 12 год. 00 хв. 16.12.2016 року по 20.06.2017 року включно, тобто до набрання чинності Законом України № 2046-VIII від 18 травня 2017 року «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення», із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою слід залишити без зміни до набрання вироком законної сили.

Заявлені ОСОБА_5 та ОСОБА_4 цивільні позови підставні, доведені в судовому засіданні і підлягають до задоволення в повному обсязі.

Витрати на залучення експертів для проведення експертних досліджень, що становлять 1143,50 грн., слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст.100 КПК України.

Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст. 374, 376, 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого

ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді - 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі,

ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді - 3 (трьох) років позбавлення волі.

У відповідності до ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання більш суворим покаранням, призначеним за цим вироком, менш суворого покарання за вироком Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 03.06.2016 року остаточно призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді - 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання призначеного за цим вироком та вироком Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 28.12.2017 року остаточно призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України визначити остаточне покарання за сукупністю вироків у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ч.5 ст.72 КК України в редакції, що діяла на момент затримання ОСОБА_1 в строк відбування покарання зарахувати ОСОБА_1 строк попереднього ув'язнення із 12 год. 00 хв. 16.12.2016 року по 20.06.2017 року включно, тобто до набрання чинності Законом України № 2046-VIII від 18 травня 2017 року «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення», із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, а з 21 червня 2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку у законну силу залишити попереднім - у вигляді тримання під вартою.

Цивільні позови задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, жителя АДРЕСА_3, шкоду, завдану злочином в розмірі 21740 (двадцять одна тисяча сімсот сорок) гривень 00 коп., а також 10000 (десять тисяч) гривень 00 коп. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, жительки АДРЕСА_4 шкоду, завдану злочином в розмірі 14280 (чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят) гривень 00 коп., а також 10000 (десять тисяч) гривень 00 коп. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_1, проживаючого в АДРЕСА_2 на користь держави витрати на залучення експертів для проведення судово-трасологічної експертизи та судово-дактилоскопічної експертизи в розмірі 1143,50 гривень.

Речові докази:

фактура матеріалів упакована в спец пакет № 2701316, сліди пальців рук упаковані в спец пакет № 2394496, що зберігаються при матеріалах кримінального провадження - знищити;

диплом з додатком про закінчення коледжу на ім'я ОСОБА_7 НОМЕР_2, атестат із додатком про закінчення школи на ім'я ОСОБА_8 НОМЕР_3, ощадна книжка НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_9, посвідчення голови сільської ради с.Яворів на ім'я ОСОБА_9, ощадна книжка на ім'я ОСОБА_10, які передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 - повернути ОСОБА_6.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Косівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок суду у відповідності з вимогами ч.2 ст.394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 349 КПК України .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Б.В. Сабадах