Рішення № 72522324, 19.02.2018, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983,

e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" лютого 2018 р.м. Одеса справа № 916/2390/17

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петренко Н.Д.

за участю секретаря судового засідання Топольницької Б.П.,

розглянувши справу № 916/2390/17

за позовом: керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області /67400, Одеська обл., м. Роздільна, вул. Ярослава Мудрого, 8/ в інтересах держави в особі Роздільнянської міської ради Роздільнянського району Одеської області /67400, Одеська обл., м. Роздільна, вул. Муніципальна, 7, ЄДРПОУ 04056977/

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-СУ 6" /65082, м. Одеса, вул. Єлисаветинська, 21, ЄДРПОУ 35241950/

про стягнення 2175917,17 грн.

за участю сторін:

від прокуратури: ОСОБА_1, посвідчення № 035121 від 13.08.15 року;

від позивача: не з’явився, повідомлявся належним чином;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

03.10.2017 року керівник Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Роздільнянської міської ради Роздільнянського району Одеської області (далі - РМР Роздільнянського району Одеської області, позивач) звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-СУ 6" (далі - ТОВ "Трансбуд-СУ 6", відповідач) про стягнення 2 175 917,17 грн. збитків власнику землі за користування земельною ділянкою без правоустановлючих документів.

03.10.2017 року порушено провадження по справі № 916/2390/17 з призначенням розгляду справи на 25.10.2017 року.

Судове засідання, призначене на 25.10.2017 о 12:40 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.

30.10.2017 після виходу з лікарняного ухвалою суду розгляд справи було призначено на 22.11.2017 о 16:30.

22.11.2017 в судовому засіданні було оголошено перерву до 04.12.2017 о 11:00.

04.12.2017 в судовому засіданні суд перейшов до розгляду справи по суті. В судовому засіданні було оголошено перерву до 14.12.2017 до 16:00, 18.12.2017 о 15:30 год.

18.12.2017 судове засідання по справі не відбулося у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному по 22.12.2017 включно.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 № 2147-ІІІ “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147- VІІІ, чинної з 15.12.2017, загальне позовне провадження встановлено для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному провадженні.

Викладене дало підстави для постановлення господарським судом Одеської області ухвали від 26.12.2017 про розгляд справи № 916/2390/17 за правилами загального позовного провадження з призначенням судового засідання для розгляду справи по суті на 19 січня 2018 року о 12:00.

У судовому засіданні оголошувались перерви до 26.01.2018 року о 09:15, 14.02.2018 о 14:40, 19.02.2018 о 14:00.

19.01.2018 у судовому засіданні прокурор Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги, пред’явлені в інтересах Роздільнянської міської ради Роздільнянського району Одеської області, та просила позов задовольнити.

Представник позивача - РМР Роздільнянського району Одеської області до судового засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, на електронну адресу суду надано сповіщення про неможливість участі представників РМР Роздільнянського району Одеської області в судовому засіданні 19.02.2018 о 14:00 у зв’язку з їх хворобою. Матеріали справи містяться відповідь на відзив вх. № 26528/17 від 12.12.2017 року /а.с. 74-79/, а також відповідь на письмові пояснення вх. № 27115/17 від 18.12.2017 року /а.с. 91-96/, клопотання про доручення доказів до матеріалів справи /а.с. 132-133/, правову позицію РМР по справі № 916/2390/17 /а.с. 134-136/.

Представник відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-СУ 6" - ОСОБА_2, у судовому засіданні підтримав наданий відзив на позовну заяву вх. № 23580/17 від 06.11.2017 року /а.с. 55-59/, письмові пояснення вх. № 26962/17 від 14.12.2017 року /а.с. 83-88/, письмово викладене заключне слово в порядку ст. 218 ГПК України /а.с. 126-130/ та просив відмовити у задоволенні позову.

Прокурор обґрунтовує заявлене звернення до суду в інтересах органу місцевого самоврядування – Роздільнянської міської ради Роздільнянського району Одеської області виявленням під час опрацювання акту комісії по визначенню розміру збитків, затвердженим в.о. голови районної державної адміністрації ОСОБА_3 від 16.05.2017, використанням відповідачем ТОВ „Трансбуд-СУ6” землі без правовстановлюючих документів та невжиттям суб’єктом права на землі комунальної власності, інтереси якого порушено, заходів щодо стягнення нарахованих комісією збитків у вигляді неодержаного доходу.

В позовній заяві зазначено, що ТОВ „Трансбуд – СУ6” на підставі договору купівлі-продажу від 21.12.2007 ВКА № 912293 придбало у власність майновий комплекс, розташований по вул. Леніна (нині -Європейській) м. Роздільній Роздільнянського району Одеської області, право власності на який зареєстровано 26.12.2007 в Реєстру прав власності на нерухоме майно. Вказаний майновий комплекс загальною площею 4522,90 кв.м. розміщений на земельній ділянці площею 29393,29 кв.м., яка належить Роздільнянській міській раді.

Розпорядженням тимчасово виконуючого обов’язки голови Роздільнянської районної державної адміністрації № 489/А-2013 від 16.10.2013 „Про утворення районної комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власниками землі та землекористувачами на території Роздільнянського району” вирішено утворити районну комісію по визначенню та відшкодуванню збитків власниками землі та землекористувачами на території Роздільнянського району та затверджено її склад, встановлено результати роботи комісії оформлювати відповідними актами та подавати голові районної державної адміністрації на затвердження.

Розпорядженням тимчасового виконуючого обов’язки голови Роздільнянської районної державної адміністрації № 203/А-2017 від 12.04.2017 „Про внесення змін до розпорядження голови районної державної адміністрації № 489/А-2013 від 16.10.2013” у зв’язку з кадровими змінами затверджено новий склад районної комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власниками землі та землекористувачами.

16.05.2017 актом про визначення збитків, затвердженим виконуючим обов’язки голови районної державної адміністрації від 16.05.2017 встановлено, що земельна ділянка загальною площею 2,9363 га, яку використовує ТОВ „Трансбуд-СУ6” знаходиться у м. Роздільна по вул. Європейській, 56, за цільовим призначенням віднесена до категорії земель промисловості. На час складання акту документи, які посвідчують право користування (оренди) земельної ділянки ТОВ „Трансбуд – СУ6” на вказану земельну ділянку не оформлені. Орендна плата і земельний податок не сплачується. Розмір збитку за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів визначений на підставі нормативно-грошової оцінки 1 кв.м. земельної ділянки за визначенням місцезнаходження та індексації з дати проведення грошової оцінки і становить станом на 01.01.2015 – 481,82 грн., станом на 01.01.2016 – 690,52 грн., станом на 01.01.2017 – 731,80 грн. Комісія зробила висновок, що використання земельної ділянки по вул. Європейській, 56 без оформлення документа, що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації, спричинило неодержання Роздільнянською міською радою доходу в формі орендної плати, що є підставою для стягнення в установленому чинним законодавством порядку збитків з ТОВ „Трансбуд –СУ6”. На підставі розрахунку збитків, підготовленого виконавчим комітетом Роздільнянської міської ради, розмір збитків, які виникли внаслідок несплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Європейській, 56 площею 2,9393 га за останні 2 роки і 6 місяців становить 2 175 917,27 грн. Комісія, керуючись ст.ст. 116, 125, 156, 157, 206 Земельного кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.201193 № 284 „Про Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам”, розпорядженням голови районної державної адміністрації від 16.10.2013 № 489/А-2013 вирішила на підставі користування ТОВ „Трансбуд – СУ6” земельною ділянкою визначити збитки у виді неодержаного Роздільнянською міською радою доходу за останні 2 роки та 6 місяців у розмірі 2175917,17 грн., рекомендувати ТОВ „Трансбуд - СУ6” оформити право користування земельною ділянкою відповідно до норм чинного законодавства, відшкодувати визначені збитки в повному обсязі не пізніше одного місяця з дня його прийняття.

З посиланням на положення ст.ст. 3, 131-1 Конституції України, ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, ст. ст. 152, 15-157 Земельного кодексу України, ст.. 2, 23, 24 Закону України „Про прокуратуру” прокурор просив задовольнити заявлений позов.

Позивач по справі в письмових поясненнях, відповідях на пояснення відповідача повністю підтримав заявлений прокурором позов і просив його задовольнити.

Відповідач по справі проти позову заперечував. Зазначав, що саме по собі не укладання договору оренди землі, відсутність волевиявлення до укладання договору не можуть вважатися неправомірною поведінкою, а відтак бути підставою для відшкодування збитків. Також звертав увагу, що акт про визначення розміру збитків від 16.05.2017 року здійснено неправомочним складом комісії, так як представника ТОВ "Трансбуд-СУ 6" не було включно до складу відповідної комісії, а безпосередньо акт не затверджений органом, яким створено комісію. Крім того, представник відповідача вказує на відсутність підстав у прокуратури для представництва інтересів позивача. Вказував на порушення позивачем визначеного новими положеннями Господарського процесуального кодексу України порядку подання доказів.

З посиланням на положення ст. 6 Закону України „Про місцеві державні адміністрації”, ст. 288 Податкового кодексу України, ст. 623 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України просив відмовити у задоволенні заявлених вимог прокурора.

Вислухавши учасників справи, які з'явилися до судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Як встановлено у судовому засіданні, ТОВ “ТРАНСБУД-СУ 6” на підставі договору купівлі-продажу від 21.12.2007 року ВКА № 912293 стало власником майнового комплексу, який розташований по вул. Леніна (на теперішній час – вул. Європейська), 56, м. Роздільна, Роздільнянський район, Одеська область. Вказана обставина підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна /а.с. 17-20/.

Судом встановлено та у ході розгляду справи сторонами не оспорювалося, що зазначений майновий комплекс розташований на земельній ділянці площею 2,9393 га, яка належить Роздільнянській міській раді. Вказане також підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна /а.с. 17-20/.

Відповідно до п. 2 рішення Роздільнянської міської ради від 19.03.2008 року № 345-V ТОВ “ТРАНСБУД-СУ 6” надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 2,9393 га під розміщення майнового комплексу в м. Роздільна, вул. Леніна (на даний час Європейська), 56 в короткострокову оренду терміном на 5 років із земель запасу Роздільнянської міської ради /а.с. 35, 49/.

14.06.2017 року та 15.08.2017 року Роздільнянська районна державна адміністрація Одеської області /а.с. 29-30, 33/, а також 17.08.2017 року Роздільнянська міська рада Роздільнянського району Одеської області повідомили керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області про те, що ТОВ “ТРАНСБУД-СУ 6” не оформило право оренди на земельну ділянку, площею 2,9393 га, яка розташована за адресою: м. Роздільна, вул. Леніна (на даний час Європейська), 56 та не сплачує орендну плату.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

З урахуванням вказаного, приймаючи до уваги положення ч. 3 ст. 3 Закону України “Про прокуратуру”, суд приходить до висновку про безпідставність доводів сторони відповідача щодо відсутності підстав у керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області на пред’явлення позову в інтересах держави в особі Роздільнянської міської ради Роздільнянського району Одеської області.

Листом від 14.04.2011 року № 529 /а.с. 37/ та вимогою від 04.12.2015 № 1033/2/02-22/а.с. 36/ Роздільнянська міська рада повідомила ТОВ “ТРАНСБУД-СУ 6” про необхідність укладення договору оренди земельної ділянки, на якій розташовано майновий комплекс.

Сторона позивача зазначає, що оскільки ТОВ “ТРАНСБУД-СУ 6” вказані листи проігноровано, ніяких заходів підприємством щодо укладення договору оренди земельної ділянки та оплати за землю не вживається, то порушуються права позивача, у зв’язку із чим, керівник Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області змушений звертатися до суду із позовом.

Судом встановлено, що правовідносини, які склалися між сторонами у справі є земельними та регламентуються положеннями ЗК України.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Суб'єктами права на землі комунальної власності згідно ст. 80 Земельного кодексу України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою, чи ні.

Частиною 1 ст. 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Статтями 125, 126 ЗК України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Статтею 206 ЗК України та ст. 2 Закону України “Про плату за землю” визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Частиною 4 ст. 2 Закону України “Про плату за землю” передбачено, що за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 ЗК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, право на земельну ділянку в набувача будинку, будівлі або споруди виникає з моменту набуття права на будинок, будівлю або споруду незалежно від будь-яких подальших дій набувача щодо оформлення права на земельну ділянку. Таке оформлення може мати місце в подальшому, в тому числі шляхом підписання відповідного договору (оренди, емфітевзису, суперфіцію).

Разом із тим, у порушення зазначених вимог законодавства після оформлення ТОВ “ТРАНСБУД-СУ 6” права власності на майновий комплекс, що знаходиться за адресою вул. Європейська, 56, м. Роздільна, Роздільнянський район, Одеська область, договір оренди земельної ділянки площею 2,9393 га не укладено, плата за землю не вноситься, хоча земельна ділянка використовуються для розміщення об'єктів нерухомого майна.

Згідно з п. 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі-та землекористувачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 (далі - Порядок) власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відповідно до п. 3 Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи згідно п. 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст і обласного значення) рад.

16.10.2013 року Роздільнянською районною державною адміністрацією Одеської області прийнято розпорядження № 489/А-2013 про утворення районної комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власниками землі та землекористувачами на території Роздільнянського району.

В подальшому, 12.04.2017 року Роздільнянською районною державною адміністрацією Одеської області прийнято розпорядження № 203/А-2017 про внесення змін до розпорядження від 16.10.2013 року № 486/А-2013 /а.с. 28/.

Згідно з актом комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам на території Роздільнянського району, створеної відповідно до розпорядження Роздільнянської районної державної адміністрації від 16.10.2013 № 489/А-2013, розмір збитків, завданих ТОВ “ТРАНСБУД-СУ 6” за користування земельною ділянкою у 2014 році (за 2 місяці) становить 94491,17 грн, за 2015 рік - 708106,76 грн., за 2016 рік - 1014822,72 грн., за 2017 рік (за 4 місяці) - 358469,62 грн. Загальний розмір збитків становить 2175917,17 грн. Вказаний акт складено 16.05.2017 та затверджено виконувачем обов’язків голови Роздільнянської райдержадміністрації /а.с. 31-31/.

За правилами п. 5 Порядку збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше ніж протягом одного місяця після затвердження актів комісій.

Відповідно до листа Роздільнянської міської ради від 17.08.2017 № 617/6/02-22 ТОВ “ТРАНСБУД-СУ 6” збитки визначені актом комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 16.06.2017 /а.с. 34/ у сумі 2175917,17 грн. не відшкодовано.

Сторона відповідача у ході розгляду справи як на підставу своїх заперечень посилалася на те, що всупереч положень ч. 2 п. 2 Порядку, відповідача не було включено до складу комісії, якою було затверджено збитки, і які прокурор просить стягнути з відповідача.

Так, відповідно до ч. 2 п. 2 Порядку, до складу комісій повинні бути включені організації та громадяни, які будуть відшкодовувати збитки.

Проаналізувавши матеріали справи, зокрема, Розпорядження Розділянської районної державної адміністрації Одеської області від 16 жовтня 2013 року № 489/А-2013, Розпорядження Розділянської районної державної адміністрації Одеської області від 12 квітня 2017 року № 203/А-2017, Акт про визначення розміру збитків від 16 травня 2017 року, суд встановив, що відповідач був включений до складу комісії, якою було затверджено збитки і, які прокурор просить стягнути з відповідача. Про що свідчить вказівка безпосередньо в Акті від 16.05.2017 року на неявку представника ТОВ “Трансбуд-СУ 6”, повідомленого належним чином про дату і час засідання комісії.

З урахуванням вказаного, суд критично оцінює доводи сторони відповідача щодо того, що затвердження суми збитків було здійснено неправомочним складом комісії, та як наслідок висновки комісії не можуть прийматися до уваги при прийнятті рішення у даній справі.

Відповідно до ч. 3 п. 2 Порядку, результати комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Разом із тим, доводи сторони відповідача щодо неналежності Акту від 16.05.2017 року у зв’язку із відсутністю затвердження акту Розпорядженням голови Роздільнянської райдержадміністрації не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи, так як з дослідженого судом акту від 16.05.2017 року /а.с. 31-32/ вбачається, що акт затверджений виконуючим обов’язків голови районної державної адміністрації.

Відповідно до роз’яснень, які містяться у п.2.11-2.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин” у застосуванні положень статей 377 ЦК України та 120 ЗК України щодо переходу права користування земельною ділянкою внаслідок переходу права на розташований на ній житловий будинок, будівлю, споруду господарським судам слід враховувати, що положення відповідних статей обох кодексів мають один і той же предмет регулювання, а тому підлягають застосуванню в сукупності.

До відносин, пов'язаних з переходом права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок, будівля, споруда, до особи, що набула права власності на відповідне нерухоме майно, в тому числі стосовно розміру такої земельної ділянки, застосовується законодавство, що діяло на час переходу права власності на житловий будинок, будівлю, споруду. До відносин користування власником житлового будинку (будівлі, споруди) земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок (будівля, споруда) як до правовідносин, що тривають, застосовується законодавство, що діє протягом періоду користування земельною ділянкою. Норми законодавства, якими змінено правовий режим та умови користування такими земельними ділянками, повинні застосовуватися також і до умов користування земельною ділянкою, які існували до відповідних змін. Відповідно до частини другої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на житловий будинок (будівлю, споруду), що знаходяться на земельній ділянці, наданій у користування, до набувача переходить право користування відповідною земельною ділянкою в тому ж обсязі, що був у попереднього землекористувача. Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я в установленому законом порядку, в тому числі з додержанням вимог згаданих Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень" і статті 125 ЗК України, яка пов'язує виникнення права на земельну ділянку з моментом державної реєстрації відповідного права. Він за необхідності може звернутися до господарського суду також з позовом про визнання за ним права користування земельною ділянкою (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).

Як роз’яснив Вищий господарський суд України у постанові Пленуму №6 від 17.05.2011р. (пункт 3.1), відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки. Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Відповідно до роз’яснень, які містяться у п.3.4 Постанови Пленуму №6 від 17.05.2011р. “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин” з змістом статті 377 ЦК України та статті 120 ЗК України до особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). З огляду на приписи статті 182, частини другої статті 331, статті 657 ЦК України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно. У разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. Тому відсутність у такої особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може кваліфікуватися як самовільне зайняття земельної ділянки. З урахуванням викладеного в таких випадках положення статті 212 ЗК України застосуванню не підлягають.

У пункті 3.8 Постанови Пленуму №6 від 17.05.2011р. “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин” Вищий господарський суд роз’яснив наступне: вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення статті 22 ЦК України та частини другої статті 224 ГК України. Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини). У розгляді таких справ господарські суди мають докладно з'ясовувати причини неоформлення чи несвоєчасного оформлення відповідного землекористування та обставини, пов'язані із вжиттям господарюючими суб'єктами усіх залежних від них заходів щодо одержання документів, які посвідчують право землекористування. При цьому суду слід враховувати вимоги частини другої статті 120 ЗК України, якою передбачено що у разі коли жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Якщо у розгляді справи буде з'ясовано обставини, зазначені в абзаці третьому підпункту 3.4 пункту 3 цієї постанови, і що суб'єкт господарювання вживав необхідних заходів до оформлення свого права землекористування, то відсутність у нього переоформлених на його ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку не може розцінюватися як правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Проаналізувавши встановлені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що стороною відповідача всупереч положень ч. 1 ст. 74 ГПК України не надано належних доказів поважності причини відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення майнового комплексу, а також будь-яких доказів вжиття ТОВ Трансбуд-СУ 6" заходів для оформлення права на земельну ділянку.

Про наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення свідчить відсутність намірів відповідача належним чином оформити земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Роздільна Одеської області, вул. Європейська, 56, а також те, що право власності на будівлі та споруди за вказаною адресою ТОВ „Трансбуд-СУ6” набуто у 2007 році, однак до теперішнього часу договір оренди земельної ділянки не укладено, що дозволяє суб'єкту господарювання ухилятись від сплати орендної плати за землю.

Викладені обставини є підставою для стягнення нарахованих збитків в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Роздільнянської міської ради Роздільнянського району Одеської області підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані та доведені, а заперечення відповідача у ході розгляду справи спростовані дослідженими матеріалами справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Прокурор при пред’явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 32 638,76 грн., що вбачається із платіжного доручення № 1577 від 21.09.2017 року.

Таким чином, враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Роздільнянської міської ради Роздільнянського району Одеської області у повному обсязі, судовий збір у розмірі 32 638,76 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 74, 76-79, 129, 237-241 ГПК України суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги керівника Роздільнянської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Роздільнянської міської ради Роздільнянського району Одеської області – задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-СУ 6" /65082, м. Одеса, вул. Єлисаветинська, 21, ЄДРПОУ 35241950/ на користь Роздільнянської міської ради Роздільнянського району Одеської області /67400, Одеська обл., м. Роздільна, вул. Муніципальна, 7, ЄДРПОУ 04056977/ збитки у розмірі 2 175 917,17 грн. /два мільйони сто сімдесят п’ять тисяч дев’ятсот сімнадцять гривень 17 копійок/, які перерахувати на р/р 33215812700382, отримувач: УДКСУ у Роздільнянському районі Одеської області, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області м. Одеса, МФО 828011, код 37958382, код платежу 18010600.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбуд-СУ 6" /65082, м. Одеса, вул. Єлисаветинська, 21, ЄДРПОУ 35241950/ на користь прокуратури Одеської області /65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, р/р № 35213085000564 в ДКСУ м. Київ МФО 820172, ЄДРПОУ 03528552/ судовий збір у розмірі 32 638,76 грн. /тридцять дві тисячі шістсот тридцять вісім гривень 76 копійок/.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 01 березня 2018 р.

Суддя Н.Д. Петренко