Рішення № 72522299, 20.02.2018, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року Справа № 915/1285/17

м. Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничого об’єднання «Каскад» (56101, Миколаївська область, Баштанський район, м. Баштанка, вул. Баштанської республіки, 54; ідентифікаційний код 13847146)

до відповідача: Управління капітального будівництва Миколаївської облдержадміністрації (54030, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 42; ідентифікаційний код 04013962)

про: стягнення 261792,57 грн.

Суддя: Смородінова О.Г.

Секретар судового засідання: Ржепецька К.М.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – за довіреністю за вих. № 103 від 09.08.2017,

від відповідача: ОСОБА_2 – за довіреністю № 01/01-18/01 від 02.01.2018.

Суть спору:

В порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 1798-XII від 06.11.1991):

Позивач 30.11.2017 звернувся до господарського суду з позовом стягнути з відповідача 261792,57 грн. основного боргу за договором підряду.

Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: умов договору підряду № 30 від 26.12.2016, додаткової угоди № 1 від 26.07.2017 до цього договору; актів приймання виконаних будівельних робіт за жовтень (за формою КБ-2), довідки про вартість виконаних робіт (за формою КБ-3); письмової вимоги від 08.11.2017 до відповідача провести негайно розрахунок; норм ст. ст. 853, 882, 525, 526, 530, 610, 612 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що ТОВ «Каскад» частково виконало підрядні роботи згідно договору підряду, про що було надіслано замовнику чотири акти виконаних робіт, однак замовник, всупереч умовам договору, не підписав направлені акти та не оплатив виконані роботи.

Відповідач у відзиві № 852/01-18/01 від 29.12.2017 просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі. Мотивація викладених у відзиві заперечень наступна: будь-якої відповіді на листи замовника від 13.09.2017 (про надання копії діючої ліцензії) та від 28.09.2017 (про відмову від договору підряду) підрядник не надав; під час дії договору позивач з повідомленнями про готовність передати закінчені роботи на адресу відповідача не звертався; виконання ж позивачем робіт після отримання повідомлення замовника про відмову від договору підряду та, відповідно, припинення зобов’язання, що становить його предмет, виключає обов’язок відповідача щодо прийняття таких робіт та й позбавляє права позивача вимагати отримання оплати їх вартості.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України № 2147-VIII від 03.10.2017, яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції. Відповідно до пп. 9 п. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, яка набрала чинності з 15 грудня 2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

20.02.2017 за участю обох сторін відбувся розгляд справи по суті, за результатами якого судом на підставі ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін в судових засіданнях, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд –

В С Т А Н О В И В:

26 грудня 2016 року між сторонами був укладений договір № 30 «підряду на виконання будівельних робіт», згідно з предметом якого позивач, як підрядник, зобов’язався на свій ризик, своїми силами та засобами, виконати роботи з реконструкції об’єкта “Реконструкція каналізаційної насосної станції та напірного колектору дитячого садка “Теремок” та загальноосвітньої школи № 1, смт. Казанка” відповідно до проектно-кошторисної документації та здати цей об’єкт замовнику у встановлений термін – 31.12.2016.

Загальна вартість робіт склала 5956059,51 грн. (п. 3.2 договору).

Розділом 12 договору сторони узгодили порядок приймання-передачі закінчених робіт. Так, після одержання повідомлення підрядника про готовність до передачі закінчених робіт замовник зобов’язаний негайно розпочати їх приймання. До прийняття закінчених робіт, замовник може провести попередні випробування закінчених робіт. У цьому випадку приймання-передача закінчених робіт проводиться у разі позитивного результату попереднього випробування. У разі виявлення в процесі приймання-передачі закінчених робіт недоліків, допущених з вини підрядника, він у визначений замовником строк зобов’язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність до передачі закінчених робіт.

В розділі 13 договору сторони обумовили проведення розрахунків за виконані роботи, а саме: замовник може надавати підряднику аванс в розмірі не більше 30% вартості річного обсягу робіт, який підрядник зобов’язується використати на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу, що буде підтверджено примірними формами КБ-2в та КБ-3 (п. 13.1); розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість, якими є примірні форми № КБ-2в “Акт приймання виконаних будівельних робіт” та КБ-3 “Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати”. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником по мірі виконання робіт та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх та протягом 7 днів з дати підписання актів виконаних робіт надає до Головного управління казначейської служби України в Миколаївській області.

Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

У подальшому, 26.07.2017 між сторонами була підписана додаткова угода № 1 до вищенаведеного договору, якою були внесені зміни до пунктів 3.2, 9.1 договору № 30, а умовами пункту 4 цієї додаткової угоди фактично змінено строк дії основного договору – до 31.12.2017.

Додаткова угода скріплена підписами та печатками обох сторін.

Предметом даного позову виступили майнові вимоги підрядника щодо стягнення з замовника грошового боргу за виконані будівельні роботи по договору підряду.

Підставою заявлених вимог виступили оформлені та одноособово підписані підрядником чотири акти приймання виконаних будівельних робіт від 31 жовтня 2017 року на загальну суму 261792,57 грн., умови пункту 13.2 договору та норми ст. ст. 853, 882 Цивільного кодексу України.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступних підстав:

Спірні відносини, які виникли між сторонами регулюються положеннями чинного законодавства про будівельний підряд.

Так, відповідно до змісту ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 ЦК України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ч. 1 ст. 846 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, – достроково.

Відповідно ж до ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За приписами ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно зі ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, – етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Матеріали справи свідчать про таке :

1) 13.09.2017 замовник направив листа № 985/01-01-17 до підрядника з проханням надати до управління належним чином завірену копію діючої ліцензії. У разі ненадання копії відповідної ліцензії або її відсутності управління буде вимушене розглянути питання стосовно розірвання з ТОВ ВО «Каскад» відносин, які виникли на підставі договору підряду на виконання будівельних робіт від 26.12.2016 № 30.

Вказаний лист позивачем отримано 14.09.2017.

Відповідь на цей лист товариством управлінню надана не була.

2) 29.09.2017 замовник направив підряднику лист № 620/01-17/01 від 28.09.2017 «Про відмову (розірвання/припинення) від договору та повернення авансового платежу», в якому з наведенням відповідних мотивів, на підставі умов пунктів 4.1.6, 4.1.6.1, 4.1.6.3 договору, з урахуванням приписів ч. 3 ст. 91 та ч. 3 ст. 837 ЦК України та керуючись положеннями ч. 3 ст. 653 ЦК України, ч. 4 ст. 849 ЦК України повідомив підрядника про відмову в повному обсязі (розірвання/припинення) від договору № 30 підряду на виконання будівельних робіт від 26 грудня 2016 року (зі змінами, внесеними додатковою угодою № 1 до договору від 26.12.2017 року).

Позивач отримав вказаний лист 02.10.2017.

3) 06.10.2017 до замовника від підрядника надійшов лист за вих. № 17-10/2017 від 05.10.2017, в якому підрядник, посилаючись на свій лист № 17-09/2017 від 07.09.2017, а також: «…в зв’язку з тим що на наші звернення про коригування договірної ціни, в зв’язку із значним збільшенням вартості будівельних матеріалів і збільшенням зарплати, у зв’язку із змінами в законодавстві України, Ви надали на відповідь, що це не можливо зробити без зменшення об’ємів робіт, а тільки в межах договірної ціни…», просив розірвати договір № 30 від 26.12.2016 за згодою обох сторін.

Згаданий лист № 17-09/2017 від 07.09.2017 стосується коригування кошторису.

4) 11.10.17 замовник (фактично вдруге) направив підряднику лист № 658/01-18/01 «Про відмову (розірвання/припинення) від договору та повернення авансового платежу», посилаючись на те, що згідно до інформації з реєстру виданих ліцензій, дія ліцензії ТОВ ВО «Каскад» зупинена з 18.01.2017 та станом на сьогоднішній час не поновлена. Відсутність діючої ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об’єкту, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об’єктів із значними наслідками, взагалі унеможливлює виконання будь-яких будівельних робіт з боку ТОВ ВО «Каскад» та й відповідно своєчасний їх початок та закінчення у визначені строки.

Вручено цей лист адресату 13.10.2017.

5) Копії банківських виписок, що містяться в матеріалах справи, містять підтверджені обома сторонами дані про повернення підрядником 23.10.2017 та 26.10.2017 замовнику сплачених останнім 31.07.2017 коштів в якості авансу в загальній сумі 1255353,00 грн.

6) 31.10.2017 підрядником, на виконання умов договору № 30 від 26.12.2016, були підписані (оформлені) чотири акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) на загальну суму 261792,57 грн.: акт № 1 на 42175,13 грн., акт № 2 на 160446,23 грн., акт № 3 на 32921,39 грн., акт № 4 на 26249,82 грн.

До позову позивач, в якості доказів направлення вищенаведених актів відповідачу на підпис, надав суду копію листа вих. № 192/3 від 30.10.2017, текст якого містить вимогу прийняти виконану роботу та підписати акти на протязі трьох робочих днів від дати отримання та один екземпляр акту передати (надіслати) на адресу підрядника: вул. Баштанської республіки, 54, м. Баштанка, 56101. Додатком визначено (дослівно): Оригінали актів прийому-передачі виконаних робіт – 2 екземпляри.

Разом із цим, з тексту цього листа не вбачається, оригінали яких саме актів прийому-передачі виконаних робіт (за номером, датою, сумою) були передані замовнику. Разом із тим, лист має вказівку на договір підряду, об’єкт будівництва та вид робіт, які виступають предметом договору № 30 від 26.12.2016.

Наведений лист, оригінал якого було оглянуто судом, має штамп управління (без підпису відповідальної особи) з датою отримання його замовником – 31.10.2017, при цьому відповідач як у відзиві, так і його представник в судовому засіданні стверджує про одержання вищенаведених чотирьох актів прийому-передачі виконаних будівельних робіт лише з позовними матеріалами.

7) 08.11.2017 підрядник звернувся до управління з листом за вих. № 198/1, в якому вимагав негайно сплатити заборгованість за виконані роботи згідно з договором № 30 від 26.12.2016 в розмірі 261792,57 грн.

Відповідь замовника на цей лист в матеріалах справи відсутня.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 4 статті 849 ЦК надає замовникові право в будь-який час на свій розсуд відмовитись від договору підряду.

Умовами розділу 4 договору № 30 також передбачено право замовника розірвати договір в односторонньому порядку.

Як вбачається з тексту листа замовника № 620/01-17/01 від 28.09.2017, останній на підставі ч. 4 ст. 849 ЦК України повідомив підрядника про відмову в повному обсязі (розірвання/припинення) від договору № 30 підряду на виконання будівельних робіт від 26 грудня 2016 року (зі змінами, внесеними додатковою угодою № 1 до договору від 26.12.2017).

Частиною 3 статті 651 ЦК України передбачено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до частини 2 статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Отже, після одержання підрядником письмової відмови замовника від договору підряду – 02.10.2017, за вищенаведених норм та умов, договір № 30 від 26.12.2016 фактично припинив свою дію.

Суду станом на час розгляду даної справи не надано доказів того, що підрядник оскаржував дії замовника щодо підстав та факту відмови останнього від договору № 30 від 26.12.2016, разом із тим – позивач помилково вважає, що цей договір є діючим на теперішній час.

Аналіз викладених вище норм та обставин свідчить про необґрунтованість та недоведеність заявлених позивачем до відповідача вимог.

Так, по-перше: ініціатива позивача 05.10.2017 розірвати договір № 30 від 26.12.2016 за згодою обох сторін, повернення ним 2310.2017 та 26.10.2017 авансових коштів замовнику, інформування замовника про неможливість виконання робіт (як то лист за вих. № 16-09/2017 від 08.09.2017 та протокол від 22.09.2017) не вказують на послідовність вчинення підрядником дій, що призвели до оформлення актів приймання виконаних будівельних робіт 31.10.2017; по-друге: встановити з достовірністю факт направлення 30.10.2017 підрядником замовнику всіх чотирьох актів приймання-передачі виконаних робіт, а отже, і повідомлення про виконання відповідних робіт (п. 12.1 договору), не вбачається можливим з причини неякісного оформлення позивачем листа № 192/3 від 30.10.2017; по-третє: позивач повинен був належним чином відреагувати на лист відповідача № 620/01-17/01 від 28.09.2017 про відмову від договору № 30 від 26.12.2016, або взяти його до уваги, враховуючи визначення відповідних прав у замовника на законодавчому рівні.

Обставини ж відносин між сторонами з питань призупинення робіт, коригування кошторису, наявності ліцензування виду будівельних робіт, правомірності розірвання замовником договору № 30 від 26.12.2016, а отже і відповідні докази (листування позивача як з відповідачем, так і з іншими юридичними особами; первинна документація: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, та інші докази, зокрема, подані до суду клопотанням б/н від 16.02.2018 (вх. № 2133/18 від 16.02.2018)) не увійшли до підстав заявлених позивачем вимог та не є предметом даного позову.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд не встановив порушень відповідачем прав та законних інтересів позивача у спірних відносинах.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 123, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 02 березня 2018 року.

Суддя О.Г. Смородінова