Рішення № 72521641, 01.02.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.02.2018Справа № 910/21169/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд»

до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»

про стягнення 129 294,72 грн.,

Представники:

від позивача Стовбан Н.І. (за дов.)

від відповідача Калюжний С.С. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Ватутінськінвестбуд» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення 129 294,72 грн., з яких: 112 601,87 грн боргу, 14 925,15 грн пені, 1 767,70 грн 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані такими обставинами.

28.09.2012 Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація (орендодавець), комунальне підприємство «Ватутінськінвестбуд» (балансоутримувач) та публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (орендар) уклали договір оренди № 202-1402 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - договір № 202-1402 від 28.09.2012). Додатковою угодою № 1 від 17.05.2013 сторони продовжили дію договору до 29.09.2015. 30.03.2017 у додатковій угоді № 4 від 30.03.2017 сторони домовилися внести зміни до договору оренди № 202-1402 від 28.09.2012, виклавши його в новій редакції та присвоївши йому новий номер № 884-1402. Оскільки умовами договору № 884-1402 передбачено, що його положення застосовуються до відносин, що виникли з 30.09.2015, відповідач, на думку позивача, зобов'язаний сплатити позивачеві орендну плату у розмірі, яка визначена договором № 884-1402. Різниця між сплаченою відповідачем платою та платою, визначеною договором № 884-1402, становить 112601,87 грн, вимоги про стягнення якої заявлено позивачем. Строк платежу позивач визначає 15.05.2017 виходячи з положень договору № 884-1402 щодо строку сплати орендної плати - не пізніше 15 числа поточного місяця. Вимоги про стягнення пені та 3% річних обґрунтовані невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо внесення орендної плати. Період прострочення за цими вимогами становить з 16.05.2017 по 22.11.2017.

Суд своєю ухвалою від 28.11.2017 порушив провадження у справі № 910/21169/17.

Відповідач позовні вимоги відхилив у повному обсязі, зазначивши таке.

У період з вересня 2015 року по квітень 2017 року відповідач користувався нежитловим приміщенням за адресою: м. Київ, пр. Маяковського, 60/10 на умовах договору № 202-1402 від 28.09.2012, на підставі якого позивач виставляв, а відповідач сплачував рахунки. Згідно з підписаним сторонами актом звірки розрахунків за послуги за договором оренди № 202-1402 від 28.09.2012 станом на 01.12.2016 у відповідача заборгованість відсутня. Відповідач вважає, що користування майном у період з 30.09.2015 по 29.03.2017 мало місце на підставі договору оренди № 202-1402 від 28.09.2012, який на цей період поновлено на тих же умовах, у зв'язку з відсутністю протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору заяви однієї зі сторін про його припинення чи зміну умов. Відповідач вважає, що положення ч. 3 ст. 631 ЦК України, які передбачають можливість застосування умов договору до відносин, що виникли до його укладення, не регулюють спірні відносини, оскільки дана норма застосовується виключно до відносин, що не були врегульовані договором. У спірний період відносини між сторонами регулювались договором оренди № 202-1402. Крім того, за умовами договору № 884-1402 від 30.03.2017 орендна плата сплачується з дати підписання акту приймання-передачі, який було підписано 30.09.2015.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

28.09.2012 Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація (орендодавець), комунальне підприємство «Ватутінськінвестбуд» (балансоутримувач) та публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (орендар) уклали договір оренди № 202-1402 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Договір № 202-1402 від 28.09.2012), відповідно до п.1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва; далі - об'єкт оренди, яке знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Маяковського Володимира, 60/10 для розміщення відділення ПАТ «Державний ощадний банк України».

Відповідно до п. 2.1 Договору № 202-1402 від 28.09.2012 об'єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 152,90 кв. м, згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього договору.

Згідно з п. 2.4 Договору № 202-1402 від 28.09.2012 об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі комунального підприємства (далі - КП) «Ватутінськінвестбуд».

Пунктом 3.1 Договору № 202-1402 від 28.09.2012 встановлено, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі п. 21 Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 №34/6250, та визначеної в додатку №1 до договору на дату його підписання, за перший місяць оренди становить без ПДВ: 36 грн 84 коп. за 1 кв. м орендованої площі, що в цілому складає 5635 грн 84 коп.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці (п. 3.2 Договору № 202-1402 від 28.09.2012).

Відповідно до п. 3.3 Договору № 202-1402 від 28.09.2012, розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, відповідних цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Пунктом 3.4. Договору № 202-1402 від 28.09.2012 визначено, що додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Згідно з п. 3.5 Договору № 202-1402 від 28.09.2012, орендна плата сплачується орендарем на рахунок балансоутримувача, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління КП «Ватутівськінвестбуд», починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі про повернення об'єкта оренди.

У п. 9.1 Договору № 202-1402 від 28.09.2012 зазначено, що він є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 01.04.2012 до 30.09.2012.

Відповідно до п. 9.2 Договору № 202-1402 від 28.09.2012, усі зміни та доповнення до нього оформляються в письмовій формі і вступають в силу з моменту підписання їх сторонами.

Згідно з п. 9.7 Договору № 202-1402 від 28.09.2012, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до акту прийому-передачі нерухомого майна від 28.09.2012, орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення за Договору № 202-1402 від 28.09.2012.

Додатковою угодою № 1 від 17.05.2013 строк дії Договору № 202-1402 від 28.09.2012 сторони продовжили до 29.09.2015.

У зв'язку з закінченням терміну дії Договору № 202-1402 від 28.09.2012, з метою продовження договірних відносин, 17.08.2015 КП «Ватутінськінвестбуд» надіслало на адресу відповідача лист №102/46-868 про необхідність проведення незалежної оцінки майна та надання заяви до орендодавця щодо свого волевиявлення стосовно подальшого продовження договірних відносин.

Відповідач провів незалежну оцінку майна, отримав висновок про вартість майна та подав до орендодавця - Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації 24.11.2015 заяву про продовження договору оренди нежитлового приміщення комунальної власності територіальної громади міста Києва від 28.09.2012 №202-1402, термін дії якого закінчився, як зазначено у заяві, 27.09.2015.

На підставі вищевказаних документів, КП «Ватутінськінвестбуд» був зроблений розрахунок орендної плати відповідно до Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280, який з супровідним листом №102/46-1369 від 07 грудня 2015 року був направлений відповідачу.

Вказаний розрахунок відповідач залишив без розгляду, у зв'язку з чим 01.02.2016 позивач листом №102/46-99 повідомив відповідача про необхідність з лютого 2016 року сплачувати неустойку в подвійному розмірі орендної плати, що є правовим наслідком неповернення майна у зв'язку з припиненням Договору № 202-1402 від 28.09.2012.

Водночас, як свідчать наявні документи, після закінчення терміну дії Договору № 202-1402 від 28.09.2012 Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація розглядала заяву позивача від 24.11.2015 про продовження договору оренди, свідченням чого є прийняття останньою відповідних розпоряджень про продовження договору оренди на новий термін - 28.04.2016 № 252 та 23.02.2017 № 88. Ці розпорядження приймались на підставі рішень постійної комісії Київської міської ради з питань власності щодо продовження договірних відносин стосовно орендованого відповідачем майна - від 22.03.2016 та від 24.01.2017.

Прийняття Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією розпорядження № 88 зумовлено зменшенням розміру ставки орендної плати з 40%, встановлених розпорядженням № 252, до 6%.

30.03.2017, на підставі розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації № 88 від 23.02.2017, публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (орендар), Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація (орендодавець), КП «Ватутінськінвестбуд» (балансоутримувач) підписали додаткову угоду № 4 від 30.03.2017 до Договору оренди № 202-1402 від 28.09.2012. Сторони домовились внести зміни до Договору № 202-1402 від 28.09.2012, виклавши його в новій редакції та присвоїти новий номер 884.

Цього ж дня (30.03.2017) публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (орендар), Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація (орендодавець), КП «Ватутінськінвестбуд» (балансоутримувач) уклали договір № 884-1402 про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду (далі - Договір № 884-1402), згідно з яким орендар отримав в орендне користування нежитлове приміщення загальною площею 147,9 кв. м. за адресою: м. Київ, просп. Маяковського, 60/10, з терміном дії на 2 роки 364 дні, з 30.09.2015 по 28.09.2018 (пункт 9.1 Договору № 884-1402).

Згідно з пунктом 3.1 Договору № 884-1402 орендна плата становить за базовий місяць 14 542 грн 50 коп. без ПДВ.

Пунктом 3.2 Договору № 884-1402 передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, розрахований Державною службою статистики України.

Відповідно до п. 3.5 Договору, додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Умовами п. 3.6 Договору визначено, що орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2, 3.5, 3.6, 3.7, 4.2.3 Договору № 884-1402, відповідач зобов'язаний своєчасно - щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця, сплачувати орендну плату.

Згідно з пунктом 9.1 Договору № 884-1402, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 28 вересня 2018 року. Також цим пунктом Договору № 884-1402 передбачено, що, відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України Цивільного кодексу України, умови цього договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту укладення цього договору, а саме - з 30 вересня 2015 року.

За приписами п. 2.4 Договору № 884-1402 орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди у термін, указаний у цьому договорі, але не пізніше дати підписання сторонами цього договору акта приймання-передачі об'єкта.

Відповідний акт усіма сторонами Договору № 884-1402 підписано 30.03.2017, у якому зазначено про передачу орендодавцем (Деснянською районною в місті Києві державна адміністрацією) відповідачу нежитлового приміщення загальною площею 147,9 кв. м. за адресою: м. Київ, просп. Маяковського, 60/10, а також те, що останній користувався цим приміщенням на умовах цього договору з 30.09.2015.

З вересня 2015 року по квітень 2017 року відповідачем оплата за користування майном здійснювалась шляхом перерахування на рахунок позивача коштів, розмір яких визначався останнім у платіжних вимогах-дорученнях. Підставою для сплати коштів у вказаних документах сторони зазначали Договір № 202-1402 від 28.09.2012. Щомісячні акти прийому-здачі виконаних робіт, які підписані сторонами у вказаний період, також містять посилання на Договір № 202-1402 від 28.09.2012. Всього за цей період було сплачено 244302,34 грн. Розмір плати сторони визначали, виходячи з умов Договору № 202-1402 від 28.09.2012.

Ці обставини сторони визнають і вони, в силу ч. 1 ст. 75 ГПК України, не підлягають доказуванню.

У зв'язку із укладенням сторонами Договору № 884-1402, позивач здійснив донарахування орендної плати, починаючи з 30.09.2015 по квітень 2017 року, в розмірі, передбаченому пунктом 3.1 Договору № 884-1402, з урахуванням сплачених відповідачем платежів, на суму 112 601,87 грн.

Вирішуючи правомірність цього нарахування суд виходить з такого.

Організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулює Закон України від 10.04.1992, № 2269-XII «Про оренду державного та комунального майна» (далі - Закон).

Підставою виникнення відносин оренди, які є цивільними відносинами, є такий юридичний факт як договір, з якого виникають права та обов'язки учасників цих правовідносин.

Договір оренди державного або комунального майна є одним з видів зобов'язального майнового найму, правовідносини за яким, поряд з Законом, регламентуються загальними нормами зобов'язального права та майнового найму.

Однією з особливостей договору оренди державного або комунального майна є строковість. Термін оренди є однією з істотних умов відповідних договорів (ст. 10 Закону).

Закінчення строку, на який було укладено договір, має наслідком його припинення, якщо договір не було продовжено сторонами.

Як Цивільним кодексом України, так і Законом передбачена можливість продовження строку договору оренди шляхом вчинення сторонами після закінчення терміну договору дій щодо користування майно та прийняття такого користування.

Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону, в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Сторонами договору є особи, які погодились на обов'язковість для них договору і для яких він є чинним.

Отже, необхідною умовою застосування порядку продовження терміну дії договору, передбаченого ч. 2 ст. 17 Закону, є відсутність вказаної вище заяви сторони договору. Дана заява може бути подана як до закінчення строку договору, так і після його закінчення, однак, не пізніше одного місяця після закінчення.

Лист позивача (який є стороною за Договором № 202-1402 від 28.09.2012) від 17.08.2015 про необхідність проведення незалежної оцінки майна та надання заяви до орендодавця щодо свого волевиявлення стосовно подальшого продовження договірних відносин, має характер пропозиції продовження договірних орендних відносин на інших умовах, зокрема, щодо ціни оренди, а тому, у розумінні ч. 2 ст. 17 Закону, є заявою про зміну умов Договору № 202-1402 від 28.09.2012. Вчинення вказаної дії позивачем свідчить про відсутність правових підстав для застосування до Договору № 202-1402 від 28.09.2012 порядку продовження строку договору оренди, передбаченого ч. 2 ст. 17 Закону.

Таким чином, строк Договору № 202-1402 від 28.09.2012 закінчився 29.09.2015 і не продовжено. Про вказану обставину також свідчить лист позивача від 01.02.2016 № 102/46-99 про необхідність з лютого 2016 року сплачувати неустойку в подвійному розмірі орендної плати, що є правовим наслідком неповернення майна у зв'язку з припиненням Договору № 202-1402 від 28.09.2012.

Та обставина, що позивач з вересня 2015 року по квітень 2017 року у платіжних вимогах-дорученнях та в актах прийому-здачі виконаних робіт послуг зазначав реквізити Договору № 202-1402 від 28.09.2012 не спростовує тих правових наслідків, які пов'язані з надсиланням заяви (лист позивача від 17.08.2015) про зміну умов Договору № 202-1402 від 28.09.2012. Оскільки законодавством безоплатного користування комунальним майном не передбачено, ці дії можуть тільки свідчити про облік фінансових та бухгалтерських операцій, та не змінюють тих юридично значимих дій, з якими закон пов'язує виникнення, зміну та припинення цивільних прав та обов'язків.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України).

За загальним правилом договір набирає чинності з моменту його укладення ( ч. 2 ст. 631 України).

Водночас, за приписами ч. 3 ст. 631 ЦК України, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Закон не містить обмежень щодо підстав виникнення даних відносин, на які можуть бути поширені сторонами умови укладеного договору.

Саме таким чином реалізується така засада цивільного законодавства як свобода договору (ст. 3 ЦК України), суть якої розкрита у ст. 627 ЦК України і полягає у тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору є багатоаспектним поняттям, яке включає в себе різні прояви: прийняття власного рішення про вступ у договірні відносини, самостійний вибір того, з ким буде вступати у правовідносини, визначення умов договору тощо. Одним і проявів свободи договору є не лише вільне укладення договору, а й розірвання та зміна його умов за їх згодою.

Отже, поширення сторонами умови укладеного договору на відносини, що виникли до його укладення, є логічним продовженням свободи договору сторін на вступ у договірні відносини та визначення змісту договору.

З огляду на викладене, оскільки пунктом 9.1 Договору № 884-1402 що, відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України Цивільного кодексу України, умови цього договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту укладення цього договору, а саме - з 30 вересня 2015 року, до відносини сторін у цей період підлягають застосуванню умови Договору № 884-1402, у тому числі і щодо ціни оренди.

Оскільки до квітня 2017 року мало місце фактичне користування відповідачем майном, визначений п. 2.4 Договору № 884-1402 момент вступу у строкове платне користування об'єктом оренди як момент підписання акту приймання-передачі об'єкта стосується виключно виконання Договору № 884-1402.

Таким чином, доводи позивача про те, що у відповідача виник обов'язок оплати з 30 вересня 2015 року по квітень 2017 року орендну плату у розмірі, встановленому Договором № 884-1402, є обґрунтованими. Різниця між сплаченими відповідачем коштами та коштами, які підлягали оплаті виходячи з умов Договору № 884-1402, становить 112601,87 грн.

Визначаючи строк сплати цих коштів слід керуватись положеннями Договору № 884-1402, які врегульовують строк сплати орендних платежів - 15 число поточного місяця (п. 3.7 Договору № 884-1402). Обов'язок сплати вартості користування майном у розмірі, передбаченому Договором № 884-1402, виник після його укладення, а тому, за умовами Договору № 884-1402, є простроченим з 16 квітня 2017 року. Визначення позивачем дати прострочення як 16 травня 2017 року є його правом, яке жодним чином не обмежує обов'язки відповідача.

Своєчасне внесення орендної плати за користування майном є одним з основних обов'язків наймача (орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 112 601,87 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Згідно з п. 6.2 Договору № №884-1402, за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату орендної плати та інших платежів орендар сплачує на користь підприємства-балансоутримувача пеню в розмірі 0,5 процентів від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. При цьому даний шестимісячний строк визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Позивач заявив до стягнення з відповідача 14925,15 грн. пені за період з 16.05.2017 до 22.11.2017.

За розрахунком суду до стягнення з відповідача за шість місяців (з 16.05.2017 по 15.11.2017) підлягає 14342,09 грн. пені. Суд відмовляє у стягненні 583,06 грн. пені.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 1767,70 грн. 3% процентів річних.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 112601,87 грн. боргу, 14342,09 грн. пені, 1767,70 грн. 3% річних. Суд відмовляє у стягненні 583,06 грн. пені.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (вул. Госпітальна, 12-Г, м. Київ, 01001, код 00032129) на користь комунального підприємства «Ватутінськінвестбуд» (вул. Електротехнічна, 11, м. Київ, 02217, код 30977943) 112601,87 грн. боргу, 14342,09 грн. пені, 1767,70 грн. 3% річних, 1930,67 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана через Господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 21.02.2018.

Суддя С. А. Ковтун