Рішення № 72521598, 22.02.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.02.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1183/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., секретар судового засідання Кучма І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: заступника військового прокурора Тернопільського гарнізону, 46000, м. Тернопіль, вул.Текстильна, 6, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль,46008

до відповідача: Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" вул. Л.Ребета, 6, м. Івано-Франківськ,76014

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТеДБуд" (47724, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт. Велика Березовиця, вул. Миру бічна, 10).

про стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земельної ділянки побутовими відходами в сумі 523 887 грн.,

за участю:

Від відповідача: ОСОБА_1 - юрисконсульт, (довіреність №20 від 10.01.2018)

Від позивача: ОСОБА_2, (довіреність № 3-2/216 від 21.01.2018 р.)

Від прокуратури: ОСОБА_3- прокурор військової прокуратури Тернопільського гарнізону, (довіреність №20 від 10.01.2018)

представник відповідача: ОСОБА_4- начальник управління, (довіреність № 23 від 10.01.2018 р.)

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Івано-Франківської області подано позов заступника військового прокурора Тернопільського гарнізону, 46000, м. Тернопіль, вул.Текстильна, 6, в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" про стягнення збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земельної ділянки побутовими відходами в сумі 523 887 грн.. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду. З огляду на вступ у дію Господарського процесуального кодексу України в новій редакції з 15.12.2017 суд продовжив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача Державної екологічної інспекції позовні вимоги підтримали в повному обсязі, зазначили, що відповідач як землекористувач не вжив заходів, спрямованих на захист земель від засмічення, внаслідок чого спричинено шкоду навколишньому природному середовищу, яка відповідно до розрахунку розміру збитків становить523887 грн.

Представник відповідача з позовними вимогами не погоджується, подав суду відзив на позовну заяву №41-ю від 10.01.2018 ( вх. 368/18 від 10.01.2018) у якому вказує на те, що в ДП "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" відсутні правовстановлюючі документи на земельну ділянку,вказаною земельною ділянкою не користується, підприємницьку та іншу діяльність на вказаній земельній ділянці не здійснює . За словами відповідача, Тернопільським УВТК на час виявлення правопорушення жодної виробничої діяльності не проводилось, а тому будівельні та виробничі відходи не могли бути залишені відповідачем; відповідач вказав, що приміщення цеху, які знаходяться на земельній ділянці площею 2,7638 га належать ТОВ "ТедБуд" і були придбані 09.09.2004 року на підставі договору купівлі-продажу майна Тернопільського УВТК ДП МО України "Івано-Франківський ЛПК", яке знаходилось в податковій заставі. З огляду на викладене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судове засідання представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ТеДБуд" не з'явився, хоч був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи по суті, причин неприбуття не повідомив.

З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив такі обставини.

01.09.2016 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області здійснено обстеження земельних ділянок, на яких, як стверджує позивач, здійснює діяльність Тернопільське управління виробничо-технічної комплектації державного підприємства "Івано-Франківський військовий лісокомбінат" та перебуває в користуванні державного підприємства "Івано-Франківський військовий лісокомбінат" і за наслідками якого посадовими особами було складено акти обстеження засміченої земельної ділянки.

Позивач стверджує, що актом обстеження земельної ділянки №1 встановлено засмічення земельної ділянки виробничими відходами площею0,0133га та об'ємом 13,3м.куб.

Як вбачається з позовної заяви, в подальшому на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства , затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997року №171, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області здійснено розрахунок розміру збитків, завданих навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення відходами, які становлять 523887грн..

Вказаний акт підписано державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області, прокурором військової прокуратури Тернопільського гарнізону та начальником Тернопільського УВТК ДП "Івано-Франківський ліспромкомбінат" без будь-яких застережень.

За словами прокурора, ДП "Івано-Франківський військовий лісокомбінат" не забезпечило захист земель від засмічення, внаслідок чого заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу у вигляді збитків у розмірі 523887 грн.

Відповідно до Припису № 3-2/3195 від 09.09.16року старшого держінспектора з охорони навколишнього природного середовища вказано привести земельну ділянку площею 2, 768 га у відповідність шляхом ліквідації стихійних сміттєзвалищ, що знаходиться у м. Тернопіль , вул. Лозовецька, 34 в термін до 25.11.2016 року.

Відповідно до Припису №3-2/3195 від 13.12.2016 року державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища вказано завершити роботи по ліквідації стихійних сміттєзвалищ по вул. Лозовецька, 34 м. Тернопіль до 25.11.16, проте, припис в повній мірі щодо ліквідації сміттєзвалища не виконано, відповідно на начальника Тернопільського УВТК ДП "Івано-Франківський військовий лісокомбінат" державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища 13.12.2016 складено Протокол № 000988 про адміністративне правопорушення , внаслідок чого 13.12.2016 було винесено Постанову № 56 "Про накладання адміністративного стягнення", якою визнано гр.ОСОБА_4 винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі 255грн. Вказана постанова не оскаржувалась, квитанцією від 27.12.26 ОСОБА_4 в добровільному порядку сплачено штраф за вказане порушення.

13.12.16 на усунення виявлених недоліків державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища видано Припис № 3-2/4380 щодо завершення роботи по ліквідації стихійних сміттєзвалищ по вул. Лозовецька, 34 у м.Тернопіль до 12.12.17. Листом від 16.01.2017 №2 начальник Тернопільського УВТК ДП "Івано-Франківський військовий лісокомбінат" повідомив про ліквідацію сміттєзвалищ.

Відповідно до Рішення Тернопільської міської ради від 17.08.2000 року затверджено матеріали інвентаризації та видано акти на право постійного користування землею - Державному підприємству Івано-Франківського ліспромкомбінату на земельну ділянку структурного підрозділу Тернопільського управління виробничо-технічної комплектації площею 2, 763832 га для обслуговування приміщень Тернопільського цеху залізобетонних виробів за адресою вул. Лозовецька, 34.

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №10-19-0.61-17792/2-16 від 12.12.2016 року земельна ділянка площею 2, 7638 га станом на 01.01.2016 року знаходиться в користуванні ДП Івано-Франківський лісопромисловий комбінат МО України, правовстановлюючі документи - відсутні (обліковується земельна ділянка на підставі рішення сесії Тернопільської міської ради від 17.08.2000 року).

Заслухавши в судовому засіданні обгрунтування позовних вимог прокурора, позивача, заперечення позову відповідача, оцінивши подані сторонами докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволені позову виходячи з наступного.

Державне підприємство «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» є юридичною особою, належить до сфери управління Міністерства оборони України, код ЄДРПОУ 08033772, місцезнаходження юридичної особи: 76014, м. Івано-Франківськ, вул. Ребета, 6.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відходи" відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

Відповідно до ст.33 Закону України "Про відходи" зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.

Відповідно до ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідно до ст.56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відшкодування збитків є видом цивільно-правової відповідальності.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, Земельним кодексом України.

За змістом статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Водночас, відповідно до статті 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників.

Згідно зі статтею 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі.

Так, згідно зі статтею 22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 ЦК України.

Прокурор та Державна екологічна інспекція у своїх обгрунтуваннях до позовних вимог посилаються, на те, що на час вчинення правопорушення, Тернопільське УВТК ДП "Івано-Франківського військового ліспромкомбінату" здійснювало підприємницьку діяльність на земельній ділянці по вулиці Лозовецька,34 у м. Тернопіль площею 2,763832 га., яка надана відповідачу відповідно до рішення сесії Тернопільської міської ради від 17.08.2000 року.

При цьому ні прокурор, ні Державна екологічна інспекція не надали суду належних доказів виникнення права відповідача на цю земельну ділянку у відповідності до ст. 125 ЗК України, яка передбачає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

До акту №1 обстеження засмічення, забруднення земельної ділянки від 01.09.2016р. додано план-схему земельної ділянки на якій зазначена площа 0,0133га земельної ділянки на якій "заскладовано" відходи об'ємом 13,3м.куб. Площа засмічення земельної ділянки нанесена поруч з цехом електрозварювання, про приналежність якого до УВТК ДП "Івано-Франківського військового ліспромкомбінату" ні прокурор ні Державна екологічна інспекція не надали суду належних доказів.

Крім того, в наданому позивачем суду витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно зазначена інформація про користування ДП "Івано-Франківським військовим ліспромкомбінатом" земельними ділянками площею 0,0675га;0,2581га;0,2317га.(л.с.33-35), які згідно інформації відділу Держгеокадастру у Тернопільській області від 08.09.2016 року №8-1919-99.5-698/2-16 надані для обслуговування: рампи тернопільського цеху залізобетонних виробів; гуртожитку та котельні. Будь яких доказів про приналежність відповідачу цеху електрозварювання позивачем суду не надано.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже ні прокурор ні Державна екологічна інспекція не надали суду належних та допустимих доказів про вчинення відповідачем цивільного правопорушення на підставі якого настає цивільно-правова відповідальність, за таких обставин суд відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем спростовано доводи позовної заяви, відтак вважає, що у позові слід відмовити.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 19, 124 Конституції України, ст.ст. 22, 1166, 1193 Цивільного кодексу України , ст.ст. 152,157,156 Земельного кодексу України, ст.ст. 13, 73, 74, 129, 236 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову заступника військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до Державного підприємства "Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат" - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.03.2018

СУДДЯ ШКІНДЕР П.А.