Рішення № 72521487, 20.02.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/107/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2018 Справа № 908/2296/17

м. Запоріжжя

за позовом: Публічного акціонерного товариства “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО” (69006, м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька теплова електрична станція” Публічного акціонерного товариства “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО” (71503, м. Енергодар Запорізької області, вул. Промислова, буд. 95)

до відповідача: Комунального підприємства “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради (71503, м. Енергодар Запорізької області, пр-т Будівельників, буд. 17, оф. 5-1)

про стягнення суми в розмірі 2495148,26 грн.

Суддя Боєва О.С.

При секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 370 від 26.12.2017;

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

20.11.2017 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька теплова електрична станція” Публічного акціонерного товариства “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО” про стягнення з Комунального підприємства “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради суми в розмірі 1388298,09 грн., з якої: сума 1363261,71 грн. – основна заборгованість, сума 14275,26 грн. – пеня, сума 3271,09 грн. – 3 % річних, сума 7490,03 грн. – інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 21.11.2017 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2296/17, присвоєно номер провадження справи 9/107/17, судове засідання призначено на 19.12.2017.

Згідно із Законом України № 2147-VIII від 03.10.2017 “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та викладено його в новій редакції. У зв’язку з чим, у судовому засіданні 19.12.2017 суд відкрив судове засідання та оголосив про подальший розгляд справи за правилами, що діють після набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України, який здійснюється зі стадії підготовчого провадження, в рамках загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.12.2017 підготовче засідання відкладено до 22.01.2018. Ухвалою суду від 22.01.2018 закрито підготовче провадження у справі №908/2296/17 та призначено справу до розгляду по суті на 20.02.2018.

20.02.2018 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

19.12.2017 до господарського суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій заявник просить стягнути з відповідача на користь ПАТ “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО” суму заборгованості за період з серпня 2017 по жовтень 2017 в розмірі 2432044,83 грн., суму пені за загальний період з 01.10.2017 по 15.12.2017 в розмірі 35331,41 грн., суму інфляційних втрат за загальний період з жовтня 2017 по листопад 2017 в розмірі 19 821,81 грн. та 3% річних за загальний період з 01.10.2017 по 15.12.2017 в розмірі 7950,21 грн.

В судовому засіданні 22.01.2018 заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнято судом до розгляду, що відображено в ухвалі від 22.01.2018.

Таким чином, предметом розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 2432044,83 грн. заборгованості, суми 35331,41 грн. пені, суми 19821,81 грн. інфляційних втрат та суми 7950,21 грн. – 3 % річних.

Позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, обґрунтовані наступним. 08.04.2013між ПАТ “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО” та КП “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради був укладений договір про надання послуг з постачання теплової енергії у вигляді хімочищеної гарячої води, відповідно до умов якого, відповідач зобов’язався оплачувати отриману теплову енергію у вигляді хімочищеної гарячої води для підживлення теплової мережі за затвердженими тарифами в строки і на умовах, передбачених цим договором. У зв’язку з невиконанням належним чином взятих на себе зобов’язань, у споживача утворилась заборгованість за період з серпня 2017 по жовтень 2017 в розмірі 2432044,83 грн. Крім того, відповідно до п. 8.4.2. договору, відповідачу нарахована пеня за загальний період з 01.10.2017 по 15.12.2017 в розмірі 35331,41 грн., а також, 3 % річних (за той же період) за несвоєчасну сплату боргу в розмірі 7950,21 грн. та інфляційні втрати в розмірі 19821,81 грн. У зв’язку з цим, позивач підтримує вимоги та на підставі ст.ст. 193, 222, 230 ГК України, ст.ст. 526, 527, 546, 551, 625 ЦК України та умов договору № з 138 від 08.04.2013 просить позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судові засідання за викликом не з’являвся. Про час та місце судових засідань відповідача повідомлено належним чином. Ухвали суду, направлялись на адресу, вказану в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 71503, м. Енергодар Запорізької області, пр-т Будівельників, буд. 17, оф. 5-1.

В матеріалах справи міститься повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого слідує, що ухвалу про порушення провадження у справі відповідач отримав 27.11.2017, а також рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що відповідачем отримано іншу ухвалу суду - 29.01.2018.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

Відповідно до п. 2 ч 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про можливість розглянути справу за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

08.04.2013 між ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька теплова електрична станція” ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» (теплопостачальна організація, позивач у справі) та Комунальним підприємством “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради (споживач, відповідач у справі) укладений договір про надання послуг з постачання теплової енергії у вигляді хімочищеної гарячої води № з 138.

Відповідно до п. 1.1 договору, теплопостачальна організація взяла на себе зобов’язання виробляти та безперервно постачати (за винятком нормативно встановлених перерв) споживачу теплову енергію у вигляді хімочищеної гарячої води для підживлення теплової мережі в необхідних йому обсягах, відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства, а споживач зобов’язується оплачувати отриману теплову енергію у вигляді хімочищеної гарячої води для підживлення теплової мережі за затвердженими тарифами в строки і на умовах, передбачених цим договором.

Пунктом 11.1. сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту підписання і діє по 21.12.2013, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

В подальшому строк дії договору неодноразово продовжувався, і відповідно до додаткової угоди № 4 від 31.12.2015, пункт 11.1 договору викладено у новій редакції, а саме: «Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2016, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов’язань. Договір вважається продовженими на кожний наступний календарний рік, якщо за 1 місяць до припинення строку дії жодна із сторін не заявить про закінчення його дії».

Згідно з п.3.1. договору за фактично відпущену теплову енергію у вигляді хімочищеної гарячої води і межах договірних величин, вказаних у Додатках №№ 1, 2 до цього договору, споживач сплачує теплопостачальній організації за тарифами, діючими на дату укладення договору, а саме:

- 1 Гкал теплової енергії – 265,82 грн., у т.ч. ПДВ (Постанова НКРЕ № 2246 від 28.11.2011);

- 1 тонна хімочищеної води – 3,86 грн., у т.ч. ПДВ, (калькуляція ДТЕК Запорізька ТЕС)

Орієнтована річна сума договору складає 3301191,38 грн, у т.ч. ПДВ 20% - 550198,56грн.

В пункті 5.1. договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 31.12.2015) сторони визначили, що розрахунки за відпущену теплову енергію у вигляді хімочищеної гарячої води проводяться в грошовій формі на рахунки ДТЕК ЗАПОРІЗЬКА ТЕС відповідно до тарифів і вартості, що діють. Можливі інші форми розрахунків, що не суперечить чинному законодавству.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що розрахунки за теплову енергію у вигляді хімочищеної гарячої води споживач здійснює з теплопостачальною організацією до останнього числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі акту про кількість відпущеної теплової енергії у вигляді гарячої води (додаток 5 до цього договору) та акту про кількість відпущеної хімочищеної води (додаток 6 до цього договору).

На виконання умов договору про надання послуг з постачання теплової енергії у вигляді хімочищеної гарячої води позивачем за серпень - жовтень 2017 року було надано відповідачеві послуги з постачання теплової енергії у вигляді хімочищеної гарячої води на загальну суму 2 432 044,83 грн., що підтверджується наступними актами:

- ОСОБА_2 про кількість відпущеної теплової енергії у вигляді гарячої води від 31.08.2017 на суму 424357,70 грн.;

- ОСОБА_2 про кількість відпущеної хімочищеної води від 31.08.2017 на суму 199812,12 грн.

- ОСОБА_2 про кількість відпущеної теплової енергії у вигляді гарячої води від 30.09.2017 на суму 525690,68 грн.;

- ОСОБА_2 про кількість відпущеної хімочищеної води від 30.09.2017 на суму 213401,21 грн.;

- ОСОБА_2 про кількість відпущеної теплової енергії у вигляді гарячої води від 31.10.2017 на суму 727115,83 грн.;

- ОСОБА_2 про кількість відпущеної хімочищеної води від 31.10.2017 на суму 341667,29 грн.

Всього: на загальну суму 2432044,83 грн.

ОСОБА_2 підписані та скріплені печатками позивача та відповідача без жодних претензій та зауважень.

Однак, вказана в актах сума в установлений договором строк відповідачем не сплачена. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором про надання послуг з постачання теплової енергії у вигляді хімочищеної гарячої води № з 138 від 08.04.2013 складає 2432044,83 грн.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів виконання зобов’язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 2432044,83 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У зв’язку з простроченням відповідачем грошового зобов’язання позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми 19821,81 грн. втрат від інфляції за загальний період з жовтня 2017 по листопад 2017 та суми 7950,21 грн. – 3 % річних за загальний період з 01.10.2017 по 15.12.2017.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобов’язань, позовні вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції та 3 % річних є обґрунтованими.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство” судом встановлено, що визначений позивачем розмір інфляційних втрат та 3 % річних є вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 19821,81 грн. втрат від інфляції та суми 7950,21 грн. – 3 % річних є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за загальний період з 01.10.2017 по 15.12.2017 в розмірі 35331,41 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 8.4.2. договору, у випадку порушення строків розрахунків за хімочищень гарячу воду споживачем, якщо інше не передбачено законодавством, сплачується пеня у розмірі 0,1 %, але не більше однієї облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми, що належить до оплати, за кожен день прострочення платежу, але не більше 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Факт порушення грошових зобов’язань відповідачем є доведеним. Судом перевірено правильність нарахування пені та встановлено, що заявлена до стягнення сума пені є обґрунтованою і тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства “Підприємство комунальної власності” Енергодарської міської ради (71503, Запорізька область, м. Енергодар, пр. Будівельників, буд. 17, офіс 5-1, код ЄДРПОУ 32166551) на користь Публічного акціонерного товариства “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО” (69006, м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20, код ЄДРПОУ 00130872) в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька теплова електрична станція” Публічного акціонерного товариства “ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 95, код ЄДРПОУ 38024583) суму 2432044,83 (два мільйони чотириста тридцять дві тисячі сорок чотири) грн. 83 коп. основного боргу, суму 35331 (тридцять п’ять тисяч триста тридцять одна) грн. 41 коп. пені, суму 7950 (сім тисяч дев’ятсот п’ятдесят) 21 коп. - 3% річних, суму 19821 (дев’ятнадцять тисяч вісімсот двадцять одна) грн. 81 коп. втрат від інфляції, суму 37427 (тридцять сім тисяч чотириста двадцять сім) грн. 22 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.С. Боєва

Повне рішення складено та підписано 01.03.2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення, у порядку встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням п. 17.5 ч. 1 розділу ХІ “Перехідні положення” ГПК України.