Рішення № 72521472, 19.02.2018, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/138/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2018 Справа № 908/2538/17

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Вака В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/2538/17

за позовом: Дочірнього підприємства «Газ Мелітополя» Публічного акціонерного товариства «Мелітопольгаз»

до відповідача: Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області

про стягнення 73521,08 грн.

за участю представників:

від позивача – ОСОБА_1, довіреність б/н від 16.01.2018 року

від відповідача – ОСОБА_2, довіреність № 2221/01-14 від 11.01.2018 року

Згідно зі ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу – програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

СУТЬ СПОРУ: Дочірнє підприємство «Газ Мелітополя» Публічного акціонерного товариства «Мелітопольгаз» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення пені та трьох відсотків річних в загальній сумі 49827,73 грн. за договором №Б008 постачання природного газу від 28.03.2016 року.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.12.2017 року, відповідно до ст. ст. 61, 64, 65 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017 року), позовна заява Дочірнього підприємства «Газ Мелітополя» Публічного акціонерного товариства «Мелітопольгаз» прийнята до розгляду, порушено провадження у справі, якій присвоєно номер провадження 12/138/17, судове засідання призначено на 11.01.2018 року о 12:00.

Позов мотивовано тим, що в наслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за договором № Б008 постачання природного газу від 28.03.2016 року, а саме порушення умов оплати за спожитий природний газ, позивачем в порядку ст. ст. 549, 610, 625 Цивільного кодексу України, далі ЦК України, ст. 231 Господарського кодексу України, далі ГК України та умов п. 6.2.1 договору, нарахована, згідно із розрахунками за період з 11.02.2016 року по 14.04.2016 року пеня в сумі 46647,24 грн. та три процента річних в сумі 3180,49 грн..

15.12.2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та викладено його в новій редакції.

Відповідно до п. 9 ч. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції з 15.12.2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, розгляд справи здійснюється за правилами нової редакції ГПК України, яка набрала чинності з 15.12.2017 року.

Враховуючи те, що провадження у вказаній справі було порушено до набрання чинності новою редакцією ГПК України, справа № 908/2538/17 розглядається за правилами загального позовного провадження.

11.01.2018 року на адресу суду від відповідача, в порядку ст. 165 ГПК України надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі та зазначає наступне:

- договір № Б008 постачання природного газу, за яким здійснювалася оплата за спожитий протягом січня - березня 2016 року природний газ, укладено 28.03.2016 року;

- до 28.03.2016 року - моменту укладення договору про постачання природного газу № Б008 підстав у відповідача для оплати за спожитий природний газ не було;

- платіжні документи (рахунки, акти прийому - передачі газу), які надавалися позивачем для оплати містили підставу – договір № Б008 постачання природного газу від 28.03.2016 року;

- вважає, що оплата не могла бути здійснена управлінням освіти раніше укладення договору на постачання природного газу, а тому підстав для стягнення штрафних санкцій немає.

Ухвалою суду від 11.01.2018 року, відповідно до п.п. 9 п. 1 Перехідних положень, ст. ст. 182, 183 ГПК України визначено здійснення розгляду справи № 908/2538/17 за правилами загального позовного провадження та відкладено підготовче засідання до 06.02.2018 року об 12:30.

В судовому засіданні 06.02.2018 року представник позивача заявив про намір подати до суду заяву про уточнення позовних вимог.

Ухвалою суду від 06.02.2018 року, в порядку ст. 182, 183 ГПК України, відкладено підготовче засідання до 13.02.2018 року об 11:00.

06.02.2018 року на адресу суду від позивача, в порядку ст. 46 ГПК України, надійшла уточнена позовна заява № 59 від 06.02.2018 року, в якій Дочірнє підприємство «Газ Мелітополя» Публічного акціонерного товариства «Мелітопольгаз» просить стягнути з Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області, відповідно до розрахунків, за період 11.02.2016 року по 14.04.2016 року пеню в сумі 68828,24 грн. та три процента річних в сумі 4692,84 грн., всього 73521,08 грн.

Приписами п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов’язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Отже, з врахуванням вищевикладеного, фактично відбулося збільшення розміру позовних вимог про стягнення пені та трьох процентів річних. Таким чином, має місце нова ціна позову, заявлена позивачем, а саме вимоги про стягнення з відповідача:

- пені за в сумі 68828,24 грн.,

- трьох процентів річних в сумі 4692,84 грн.

Від відповідача 13.02.2018 року на адресу суду, в порядку ст. 165 ГПК України, надійшов відзив на уточнену позовну заяву Дочірнього підприємства «Газ Мелітополя» Публічного акціонерного товариства «Мелітопольгаз», в якому останній просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі та зазначає наступне:

- акти надання послуг від 31.01.2016 року, 29.02.2016 року, 28.03.2016 року містять посилання на договір № Б008 постачання природного газу укладений 28.03.2016 року, це свідчить про те, що акти прийому - передачі були підписані сторонами, як позивачем так і відповідачем після дати 28.03.2016 року;

- договір № Б008 постачання природного газу укладений 28.03.2016 року, за яким здійснювалася оплата за спожитий протягом січня - березня 2016 року природний газ, було укладено між позивачем та відповідачем 28.03.2016 року;

- оплата за спожитий природний газ здійснювалася згідно наданих позивачем у квітні 2016 року рахунків на оплату: № 975 від 01.04.2016 року на суму 679528,53 грн. з ПДВ за січень 2016 року, № 1773 від 01.04.2016 року на суму 486015,14 грн. з ПДВ за лютий 2016 року, № 2469 від 11.04.2016 року на суму 387116,80 грн. з ПДВ за березень 2016 року;

- до рахунків позивачем у квітні 2016 року надано акти надання послуг № 1494 від 31.01.2016 року, № 2973 від 29.02.206 року, № 4353 від 31.03.2016 року та видаткові накладні № 1492 від 31.021.2016 року, № 2973 від 29.02.2016 року, № 4352 від 31.03.2016 року;

- акт надання послуг № 1494 від 31.01.2016 року (торгова націнка постачальника) та видаткова накладна № 1492 від 31.01.2016 року (природний газ, послуги з транспортування природного газу) за січень 2016 року отримані відповідачем 01.04.2016 року (п’ятницю), зареєстровані та взято бюджетні фінансові зобов’язання в державній казначейській службі наступного робочого дня 04.04.2016 року (понеділок), оплата проведена 05.04.2016 року;

- акт надання послуг № 2973 від 29.02.2016 року (торгова націнка постачальника) та видаткова накладна № 2974 від 29.02.2016 року (природний газ, послуги з транспортування природного газу) за лютий 2016 року отримані відповідачем 01.04.2016 року (п’ятницю), зареєстровані та взято бюджетні фінансові зобов’язання в державній казначейській службі наступного робочого дня 04.04.2016 року (понеділок), оплата проведена 05.04.2016 року;

- акт надання послуг № 4353 від 31.03.2016 року (торгова націнка постачальника) та видаткова накладна № 4352 від 31.03.2016 року (природний газ, послуги з транспортування природного газу) за березень 2016 року отримані відповідачем 11.04.2016 року (понеділок), зареєстровані та взято бюджетні фінансові зобов’язання в державній казначейській службі 13.04.2016 року (середу), оплата проведена 14.04.2016 та 15.04.2016 року;

- відповідачем було проведено повну оплату за період січень - березень 2016 року протягом чотирьох календарних днів після отримання від позивача платіжних документів;

- Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області є неприбутковою бюджетною організацією та фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету, тому реєстрація взятих ним бюджетних зобов’язань здійснюється відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2016 року № 309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 березня 2012 року за № 419/20732;

- відповідно до 2.3 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, органи Казначейства звіряють поданий розпорядником Реєстр та підтвердні документи на предмет відповідності даних, уключених до Реєстру;

- пунктом 2.4 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України передбачено що, розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати прийняття ними до виконання бюджетного фінансового зобов’язання, якщо інше не передбачено бюджетним зобов’язанням, подають до відповідного органу Казначейства Реєстр фінансових зобов’язань за формою згідно з додатком 2 на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях, а також оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов’язання та бюджетного фінансового зобов’язання;

- згідно з додатком до наказу Державної казначейської служби України від 29.04.2013 року № 68 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов'язань та проведення платежів» (із змінами) передбачено, що реєстрація бюджетних фінансових зобов’язань на витрати «Оплата природного газу» здійснюється на підставі: договору, рахунку-фактури, акту наданих послуг/виконаних робіт;

- відповідач не мав можливості здійснити оплату за природний газ без наявності підписаного договору, рахунку - фактури та акту наданих послуг (накладної) за січень 2016 року до 10.02.2016 року, за лютий 2016 року до 10.03.2016 року, за березень 2016 року до 10.04.2016 року.

В судовому засіданні 13.02.2018 року представники сторін зазначили, що всі наявні докази було подано до суду, повідомлено про всі обставини справи, які їм відомі, заяви та клопотання щодо процесуальних питань відсутні.

Ухвалою від 13.02.2018 року, відповідно до ст. ст. 177, 182, 185 ГПК України, закрито підготовче провадження у справі № 908/2538/17 та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.02.2018 року об 11:00.

В судовому засіданні 15.02.2018 року суд заслухав вступні слова представників сторін, заслухав обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідив докази, якими вони обґрунтовуються, та оголосив перерву, в порядку ст. 216 ГПК України, до 19.02.2018 року о 12:00, про що зазначено в ухвалі суду від 15.02.2018 року.

В судовому засіданні 19.02.2018 року представники сторін пояснили що договір № Б008 постачання природного газу від 28.03.2016 року не є типовим договором.

Представник позивача в судовому засіданні 19.02.2018 року підтримав позовні вимоги з урахуванням уточнень, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні 19.02.2018 року проти позову заперечив.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 28.03.2016 року між Дочірнім підприємством «Газ Мелітополя» Публічного акціонерного товариства «Мелітопольгаз», далі Постачальник, та Управлінням освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області, далі Споживач, був укладений договір № Б008 на постачання природного газу, далі Договір.

Згідно з п. 1.1. Договору Постачальник зобов’язується передати у власність (поставити) Споживачу у 2016 році природний газ для використання у якості палива або сировини, а Споживач зобов’язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Пунктами 1.2 та 1.3 Договору, сторони узгодили, що річний плановий обсяг постачання газу – 470,000 тис. куб м. Місячні планові обсяги постачання газу, у тому числі по місяцях:

- січень – 87,111 тис. куб. м.,

- лютий – 63,866 тис. куб. м.,

- березень – 42,000 тис. куб. м.,

- квітень – 15,000 тис. куб. м.,

- жовтень – 46,000 тис. куб. м.,

- листопад – 100,000 тис. куб. м.,

- грудень – 116,023 тис. куб. м.

Умовами п 1.5 Договору сторони узгодили, що передачу газу за цим Договором здійснюється на межах балансової належності об’єктів Споживача, далі пункти призначення.

Відповідно до п.п. 2.9.1, 2.9.2, 2.9.3, 2.9.4, 2.9.5 п. 2.9 Договору, визначення (звіряння) фактичного об’єму поставленого (спожитого) газу між сторонами здійснюється в наступному порядку:

- за підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов’язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний об’єм розподіленого (протранспортованого) газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ;

- на підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГТС та/або на підставі даних оператора ГРМ Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником Постачальника;

- Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов’язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу;

- у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі газу Споживачем, об’єм поставленого (спожитого) газу встановлюється Постачальником в односторонньому порядку, на підставі даних Оператора ГТС та/або на підставі даних оператора ГРМ;

- у випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі газу, або ненадання письмової обгрунтованої відмови від його підписання до 10 числа місяця, наступного за звітним, такий акт вважається підписаним Споживачем, а об’єм спожитого газу встановлюється Постачальником відповідно до даних Оператора ГТС та/або на підставі даних оператора ГРМ.

Відповідно до п. п. 3.5. 3.6, 3.7 Договору місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу та загального об’єму поставленого (спожитого) газу, визначеного згідно з розділом 2 цього Договору. Загальна суму Договору на 2016 рік становить 3666338,40 грн., у т.ч. ПДВ. Сторони домовились, що при зміні курсу долару США та /або курсу Євро ціну газу може бути змінено пропорційно зміні відповідного курсу валюти.

Умовами п.п. 4.2.1 п. 4.2, п. 4.3, 4.4, 4.5, 4.6, 4.7 Договору сторони визначили, що оплата газу здійснюється Споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в наступному порядку: 100 % місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати Споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.5 Договору) здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу. Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок Постачальника. У разі виникнення у Споживача заборгованості з оплати вартості газу, Сторони за взаємною згодою можуть укласти графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до цього Договору або окремим договором про реструктуризацію заборгованості. Укладання Сторонами та дотримання Споживачем узгодженого графіка погашення заборгованості або договору про реструктуризацію заборгованості не звільняє Споживача від виконання поточних зобов’язань за Договором. У разі відсутності графіка погашення заборгованості Постачальник має право грошові кошти, отримані від Споживача за газ в поточному розрахованому періоду, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості Споживача відповідно до черговості її виникнення. У разі переплати вартості газу сума переплати зараховується Постачальником в рахунок оплати газу на наступний розрахунковий період або повертається на поточний рахунок Споживача на його письмову вимогу. Звірка розрахунків здійснюється сторонами протягом десяти днів дати пред’явлення вимоги про це однієї із сторін на підставі відомостей про фактичну оплату вартості газу Споживачем та актів приймання-передачі газу.

Згідно умов підпункту 5.1.1 пункту 5.1. та підпункту 5.4.2 пункту 5.4 Договору, Постачальник має право отримувати від Споживача оплату поставленого газу відповідно до умов розділів 3, 4 Договору. В свою чергу, Споживач зобов’язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати Постачальнику вартість спожитого газу на умовах, визначених Договором.

Умовами п. 6.1 та підпункту 6.2.1 пункту 6.2 Договору сторони визначили, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством України. У разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 10.2 Договору сторони домовились, що строк позовної давності, у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, компенсацій встановлюється тривалістю у 3 (три) роки.

Згідно з п. 11.1 Договору, цей договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками сторін та відповідно до п.3 ст. 631 ЦК України умови цього Договору застосовуються до відносин сторін, які виникли між ними з 01.01.2016 року. Цей Договір діє в частині постачання газу до 31.12.2016 року, а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

Позивач в позові вказує, що відповідач оплату за поставлений газ здійснював несвоєчасно, чим порушив умови Договору.

Так, на виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу, а останній прийняв природний газ на загальну суму 1552660,47 грн., що підтверджується актами приймання-передачі газу та видатковими накладними, які за січень, лютий та березень місяці 2016 року підписані сторонами без зауважень та заперечень.

Втім, оскільки з боку відповідача мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, що спричинило звернення з позовом до суду, позивач просить суд стягнути з останнього пеню в сумі 68828,24 грн. за загальний період з 11.02.2016 року по 14.04.2016 року згідно наданого оновленого розрахунку, передбачену сторонами у п. 6.2.1 Договору. Так, вказаним пунктом Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

З посиланням на приписи ст. 625 ЦК України, позивач вказує на прострочення грошового зобов’язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього три проценти річних за загальний період з 11.02.2016 року по 14.06.2017 року в сумі 4692,84 грн.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір купівлі-продажу, різновидом якого є договір на постачання продукту, яким виступає природний газ. У Цивільному кодексі України договору поставки присвячено лише одна стаття (ст. 712 ЦК України), а тому можливо керуватися вимогами про договір купівлю-продаж, коли інше не встановлено договором, законом або витикає із характеру правовідносин сторін. Тобто, положення про порядок оплати товару, ціні, тарі, споживчої теплової енергії потрібно брати із загальних положень присвячених договору купівлі-продажу, а саме використовувати вимоги ст. 655-697 ЦК України.

Відповідно до ст. 55 ГК України сторонами договору поставки можуть бути лише суб’єкти господарювання. Так, фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що учасниками судового процесу є суб’єкти господарювання, тому до спірних правовідносин слід застосувати норми права, які регулюють питання постачання продукції – теплової енергії, зокрема договір постачання. Частина 1 ст. 265 ГК України передбачає, що за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 2 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Разом з тим, спеціальним законом, що регулює відносини сторін є Закон України «Про ринок природного газу».

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов’язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов’язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов Договору позивач за період з січня 2016 року по березень 2016 року поставив відповідачу газ, передбачений умовами договору на загальну суму 1552660,47 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу та видатковими накладними, зокрема:

- видатковою накладною № 1492 від 31.01.2016 року (природний газ, послуги з транспортування природного газу) за січень місяць на суму 673172,91 грн.;

- актом надання послуг № 1494 від 31.01.2016 року (торгова націнка постачальника) за січень місяць на суму 6355,62 грн.;

- видатковою накладною № 2974 від 29.02.2016 року (природний газ, послуги з транспортування природного газу) за лютий місяць на суму 481355,48 грн.;

- актом надання послуг № 2973 від 29.02.2016 року (торгова націнка постачальника) за лютий місяць на суму 4659,66 грн.;

- видатковою накладною № 1492 від 31.01.2016 року (природний газ, послуги з транспортування природного газу) за січень місяць на суму 673172,91 грн.;

- актом надання послуг № 1494 від 31.01.2016 року (торгова націнка постачальника) за січень місяць на суму 6355,62 грн.;

- видатковою накладною № 4352 від 31.03.2016 року (природний газ, послуги з транспортування природного газу) за березень місяць на суму 383414,67 грн.;

- актом надання послуг № 4353 від 31.03.2016 року (торгова націнка постачальника) за березень місяць на суму 3702,13 грн.

Вказані акти та видаткові накладні підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Також, позивачем виписані відповідачу рахунки на оплату, зокрема:

- рахунок на оплату № 975 від 01.04.2016 року за січень місяць на суму 679528,53 грн.;

- рахунок на оплату № 1773 від 01.04.2016 року за лютий місяць на суму 486015,14 грн.;

- рахунок на оплату № 2469 від 11.04.2016 року за січень місяць на суму 387116,80 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснена оплата за поставлений природний газ в сумі 1552660,47 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень, а саме:

- платіжним дорученням № 1438 від 01.04.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 34365,35 грн. за січень 2016 року;

- платіжним дорученням № 1439 від 01.04.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 103711,17 грн. за січень 2016 року;

- платіжним дорученням № 1440 від 01.04.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 53182,45 грн. за січень 2016 року;

- платіжним дорученням № 1441від 01.04.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 457208,52 грн. за січень 2016 року;

- платіжним дорученням № 1442 від 01.04.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 559,50 грн. за січень 2016 року;

- платіжним дорученням № 1443 від 01.04.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 24145,92 грн. за січень 2016 року;

- платіжним дорученням № 1444 від 01.04.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 324,45 грн. за січень 2016 року;

- платіжним дорученням № 1445 від 01.04.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 984,45 грн. за січень 2016 року;

- платіжним дорученням № 1446 від 01.04.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 502,12 грн. за січень 2016 року;

- платіжним дорученням № 1447 від 01.04.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 4544,60 грн. за січень 2016 року;

- платіжним дорученням № 1448 від 01.04.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 3292,61 грн. за лютий 2016 року;

- платіжним дорученням № 1449 від 01.04.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 247,04 грн. за лютий 2016 року;

- платіжним дорученням № 1450 від 01.04.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 812,48 грн. за лютий 2016 року;

- платіжним дорученням № 1451 від 01.04.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 307,53 грн. за лютий 2016 року;

- платіжним дорученням № 1452 від 01.04.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 25520,15 грн. за лютий 2016 року;

- платіжним дорученням № 1453 від 01.04.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 83931,58 грн. за лютий 2016 року;

- платіжним дорученням № 1454 від 01.04.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 31768,30 грн. за лютий 2016 року;

- платіжним дорученням № 1455 від 01.04.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 16950,26 грн. за лютий 2016 року;

- платіжним дорученням № 1456 від 01.04.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 323185,19 грн. за лютий 2016 року;

- платіжним дорученням № 1580 від 13.04.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 240,00 грн. за березень 2016 року;

- платіжним дорученням № 1581 від 13.04.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 13115,50 грн. за березень 2016 року;

- платіжним дорученням № 1582 від 13.04.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 1188,65 грн. за березень 2016 року;

- платіжним дорученням № 1634 від 13.04.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 204,38 грн. за березень 2016 року;

- платіжним дорученням № 1635 від 13.04.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 2167,32 грн. за березень 2016 року;

- платіжним дорученням № 1642 від 13.04.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 722,59 грн. за березень 2016 року;

- платіжним дорученням № 1643 від 13.04.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 73407,56 грн. за березень 2016 року;

- платіжним дорученням № 1646 від 13.04.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 228,16 грн. за березень 2016 року;

- платіжним дорученням № 1647 від 13.04.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 23628,10 грн. за березень 2016 року;

- платіжним дорученням № 1578 від 13.04.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 250667,54 грн. за березень 2016 року;

- платіжним дорученням № 1579 від 13.04.2016 року сплачено грошові кошти в сумі 2547,00 грн. за березень 2016 року.

При цьому, як свідчать відмітки Мелітопольського управління Державної казначейської служби України Запорізької області, за платіжними дорученнями від 01.04.2016 року здійснено оплату 05.04.2016 року, від 13.04.2016 року здійснено оплату 14.04.2016 року, від 14.05.2016 року здійснено оплату 15.04.2016 року.

Тобто вказані докази свідчать про несвоєчасну оплату з боку відповідача отриманого природного газу у строк, встановлений п. 4.2 Договору. При цьому відповідач у відзиві на позовну заяву не спростовує факт порушення ним строків оплати за поставлений природний газ, посилаючись на відсутність у січні, лютому та березні 2016 року підписаного сторонами договору, рахунків-фактур та актів наданих послуг (накладних).

Також, матеріали справи містять оригінал акту звірки взаємних розрахунків за період: січень 2016 року – квітень 2016 року підписаний відповідальними особами сторін та скріплений печатками.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» передбачений обов’язок споживача природного газу, а саме: забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Приписами ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача строків оплати поставленого природного газу за договором. Відповідач доказів своєчасної оплати газу, у строки, передбачені п. 4.2 Договору, суду не надав.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 року № 543/96-ВР «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором № Б008 постачання природного газу від 28.03.2016 року нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати спожитого природного газу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на загальну суму заборгованості за загальний період з 11.02.2016 року по 14.04.2016 року в сумі 68828,24 грн.

Одночасно, з посиланням на приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані три проценти річних за загальний період з 11.02.2016 року по 14.04.2016 року в сумі 4692,84 грн.

Дослідивши розрахунки пені та трьох відсотків річних, надані позивачем, суд дійшов висновку про їх перерахунок, оскільки позивачем не прийнято до уваги дні фактичної сплати сум заборгованості та включено їх у період часу, за який здійснюється стягнення, та допущені помилки при визначенні початку періоду нарахування пені, зокрема не враховано, що строки оплати припадають на вихідні дні, а саме строк оплати за поставлений газ у березні 2016 року настав 10.04.2016 року, втім оскільки це вихідний день в силу приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України, кінцевим строком оплати якої є 11.04.2016 року, прострочка виникла з 12.04.2016 року. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок пені та трьох відсотків річних, за допомогою програми «Законодавство».

Пеня та три відсотки річних розраховані судом наступним чином:

- за період з 11.03.2016 року по 04.04.2016 року (25 днів прострочення) від суми боргу 1165543,67 грн. розмір пені складає 35030,00 грн., розмір трьох процентів річних – 2388,41 грн.;

- за період з 12.04.2016 року по 13.04.2016 року (2 дні прострочення) від суми боргу 387116,80 грн. розмір пені складає 930,77 грн., розмір трьох процентів річних – 63,46 грн.;

- за 14.04.2016 року (1 день прострочення) від суми боргу 253214,54 грн. розмір пені складає 304,41 грн., розмір трьох процентів річних – 20,76 грн.

Розрахунок пені та трьох процентів річних за період з 11.02.2016 року по 10.03.2017 року від суми боргу 679528,53 грн. здійснений позивачем правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства України.

Таким чином, вимоги Дочірнього підприємства «Газ Мелітополя» Публічного акціонерного товариства «Мелітопольгаз» щодо стягнення з Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області пені та трьох процентів річних підлягають частковому задоволенню, а саме:

- пеня в сумі 59955,65 грн.,

- три проценти річних в сумі 4087,90 грн.

Заперечення відповідача викладені у відзивах на позовну заяву, не приймаються судом виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами ч. 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Умовами п. 11.1 договору № Б008 постачання природного газу від 28.03.2016 року сторони визначили, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками сторін та відповідно до п.3 ст. 631 ЦК України умови цього Договору застосовуються до відносин сторін, які виникли між ними з 01.01.2016 року.

Сторони у судовому засіданні 19.02.2018 року пояснили, що договір № Б008 постачання природного газу від 28.03.2016 року не є типовим договором.

Отже при укладанні договором договір № Б008 постачання природного газу від 28.03.2016 року Дочірнє підприємство «Газ Мелітополя» Публічного акціонерного товариства «Мелітопольгаз» та Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області могли визначити умови оплати за спожитий газ у січені, лютому, березні 2016 року, або укласти додаткову угоду.

Матеріали справи не містять докази того, що між сторонами велись перемовини щодо порядку оплати за поставлений газ у січені, лютому, березні 2016 року.

Разом з тим, в розділі Договору «Терміни та визначення» міститься значення термінів що вживаються у договорі, зокрема, Правила постачання – правила постачання природного газу, затверджені постановою національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2016 року № 2496, далі Правила.

Відповідно до положень п. 2 розділу ІІ Правил постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов’язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об’ємах (обсягах), а споживач зобов’язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Так, за замістом пункту 4 Правил для укладення договору постачання природного газу споживач має надати постачальнику відповідні документи.

Проте до матеріалів справи такі докази не надано.

Оскільки між сторонами укладено договір з урахуванням положень Правил, тому з урахуванням приписів ст. 627 ЦК України, сторонами на власний розсуд до договору застосовано положення ст. 631 ЦК України.

Також слід зазначити що, умовами договору № Б008 постачання природного газу від 28.03.2016 року, у саме п. п. 4.2.1 п. 4.2, не передбачено здіснення оплати за спожитий газ на підставі рахунку, акту наданих послуг чи видаткової накладної. Зі змісту вказаного пункту договору вбачається, що споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період. Тобто самостійно здійснює передоплату за газ, що узгоджується із положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 року № 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти». Проте таких доказів до матеріалів справи не надано.

Разом з тим, судом враховано що акти приймання-передачі передбачені у п. 2.9 договору та стосуються визначення (звіряння) фактичного об’єму поставленого (спожитого) газу за підсумками розрахункового періоду.

Посилання відповідача наказ Міністерства фінансів України від 02.03.2016 року № 309 та наказ Державної казначейської служби України від 29.04.2013 року № 68 приймаються судом до уваги з урахуванням приписів ст. 4 ГК України та ст. 1 ЦК України.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 19.02.2018 року, згідно частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13 Закону України «Про ринок природного газу», ст. ст. 530, 599, 611, 617, 625, 629, 655, 712 ЦК України, ст. ст. 42, 55, 193, 218, 230, 231, 265 ГК України, ст. ст. 7, 8, 74, 86, 129, 236, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Дочірнього підприємства «Газ Мелітополя» Публічного акціонерного товариства «Мелітопольгаз» до Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області, 72315, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Осипенко, 96, код ЄДРПОУ 02136092, на користь Дочірнього підприємства «Газ Мелітополя» Публічного акціонерного товариства «Мелітопольгаз», 72313, Запорізька область, м. Мелітополь, пр-т 50-річчя Перемоги, 17, код ЄДРПОУ 39825907, пеню в сумі 59955 (п’ятдесят дев’ять тисяч дев’ятсот п’ятдесят п’ять) грн. 65 коп., три процента річних в сумі 4087 (чотири тисячі вісімдесят сім) грн. 90 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1393 (одна тисяча триста дев’яносто три) грн. 75 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства «Газ Мелітополя» Публічного акціонерного товариства «Мелітопольгаз» до Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області щодо стягнення пені в сумі 8872,59 грн. відмовити.

4. У задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства «Газ Мелітополя» Публічного акціонерного товариства «Мелітопольгаз» до Управління освіти Мелітопольської міської ради Запорізької області щодо стягнення трьох процентів річних в сумі 604,94 грн. відмовити.

Повне рішення складено – 26.02.2018 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.