Рішення № 72521329, 22.02.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2018м. ДніпроСправа № 904/186/18Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудовська І.А. за участю секретаря судового засідання Кандиби Н.В.

У справі:

за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам'янське, Дніпропетровська область

про стягнення 2 616 499,54 грн.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність №20-155 від 18.12.2017р.

від відповідача: ОСОБА_2 довірність № 11 від 26.01.2018р.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (далі - позивач) звернулося з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області до

Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (далі - відповідач) про стягнення 2 012 692,06 грн. - основного боргу, 603 807,48 грн. – штрафу та витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо оплати поставленого товару по Договору № 20/2017/258к/17-0526-02 від 28.07.2017 р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2018 р. відкрито провадження у справі № 904/186/18, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 08.02.2018 р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.02.2018 р. в порядку п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.02.2018 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог не заперечував, у відзиві на позов зазначив, що у відповідача не має фінансової можливості сплати кошти за Договором.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 22.02.2018 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.07.2017 р. між Публічним акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат" (покупець) укладений Договір поставки № 20/2017/258к/17-0526-02 (далі - Договір), за умов п. 1.

Згідно п. 1.1., п. 2.1. Договору постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити матеріали (далі - ОСОБА_3) на умовах, передбачених даним Договором. Кількість, номенклатура ОСОБА_3 вказуються у специфікаціях до Договору, які є його невід'ємними частинами.

У відповідності до п. 3.1. Договору поставка ОСОБА_3 здійснюється вказаними у специфікаціях видами транспорту згідно з міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" в редакції 2010 року. Строки поставки ОСОБА_3 також зазначаються у специфікаціях (п. 3.2. Договору).

У зв'язку з необхідністю накопичення та відправки на адресу покупця вагонів, додатковими угодами №№ 1, 2 від 08.08.2017р. сторони погодили також виконання робіт за Договором, а саме: накопичення та відправку постачальником вагонів за дорученням покупця на його адресу, а також переадресування вагонів на адресу покупця.

Пунктом 4.2. Договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 08.12.2017р.) сторони погодили встановити еквівалент ціни поставлених ОСОБА_3/виконаних робіт в іноземній валюті - доларах США. Еквівалент ціни поставлених ОСОБА_3 в доларах США визначається сторонами шляхом перерахунку (конвертації) ціни ОСОБА_3 в гривнях, зазначеної в рахунках-фактурах за офіційним курсом доларів США, встановленим Національним банком України (НБУ) на день поставки ОСОБА_3 (курс UAH/USD). Еквівалент вартості виконаних робіт в доларах США визначається сторонами шляхом перерахунку (конвертації) вартості робіт в гривнях, вказаної в рахунках (рахунках-фактурах) за офіційним курсом доларів США, встановленим Національним банком України (НБУ) на день підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт (курс UAH/USD)

До Договору сторонами було підписано ряд специфікацій та додаткових угод, а саме: - специфікація № 1 від 28.07.2017р. на суму 97 020,00 грн.; - специфікація № 2 від 13.09.2017р. на суму 118 298,40 грн.; - додаткова угода № 1 від 08.08.2017р. на суму 1 074 680,34 грн.; - додаткова угода № 2 від 08.08.2017р. на суму 551 466,55 грн.

Пунктом 6 Cпецифікацій №№ 1, 2 та пунктами 5.1., 5.1.1., 5.1.2., 5.1.5. Договору визначено, що розрахунки за поставлені ОСОБА_3 за Договором здійснюються в національній валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів покупцем на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у Договорі. Оплата за кожну поставлену партію ОСОБА_3 здійснюється покупцем протягом 20 календарних днів з дати поставки. Покупець зобов'язаний сплатити постачальнику еквівалент грошового зобов'язання (боргу) в доларах США шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України (гривні) на поточний рахунок постачальника, зазначений в Договорі. Сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається покупцем за офіційним курсом доларів США, який встановлений НБУ на день здійснення платежу (курс UAH/USD).

Поставлені ресурси вважаються повністю оплаченими, якщо сума фактично здійснених покупцем платежів в гривнях за поставлену партію ОСОБА_3, перерахована в еквівалент, який виражений в доларах США, за офіційним курсом НБУ гривні по відношенню до долару США, встановленому на 0:00 годин дати фактичної оплати цієї партії ОСОБА_3, дорівнює ціну в еквіваленті, який виражений в доларах США, цієї партії ОСОБА_3, розрахованої з врахуванням приплат/знижок, фактичної маси та фактичних якісних характеристик цієї партії ОСОБА_3.

Пунктами 2, 2.2., 2.3., 2.4., 2.7. додаткової угоди № 1 Договору встановлено, що строк оплати виконаних робіт з накопичення та відправки на адресу покупця вагонів - протягом 30 календарних днів з дати виставлення рахунку та підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Пунктами 2, 2.2., 2.3., 2.4.. 2.7. додаткової угоди № 2 Договору встановлено, що строк оплати виконаних робіт з переадресування вагонів на адресу покупця - протягом 30 календарних днів з дати виставлення рахунку.

Згідно пунктів 2.2., 2.3., 2.4., 2.7. додаткових угод №№ 1,2 Договору (в редакції додаткових угод №№ 3,4 від 08.12.2017р.) оплата покупцем вартості робіт здійснюється в національній валюті України (гривні) шляхом перерахування грошових коштів покупцем на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений в Договорі. Покупець зобов'язаний сплатити постачальнику еквівалент грошового зобов'язання (боргу) в доларах США, шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України (гривні). Сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається покупцем за офіційним курсом доларів США, який встановлений НБУ на день здійснення платежу (курс UAH/USD).

Виконані роботи вважаються повністю сплаченими, якщо сума фактично здійснених покупцем платежів в гривнях за виконані роботи, перерахована в еквівалент, який виражений в доларах США, за офіційним курсом НБУ гривні по відношенню до долару США, встановленому на 0:00 годин дати фактичної оплати цих робіт, дорівнює вартості в еквіваленті, який виражений в доларах США, цих робіт.

На виконання умов Додаткових угод №№ 1, 2 від 08.08.2017р. до Договору постачальником було виконано роботи з накопичення та відправки 28-ми вагонів на адресу покупця, а також роботи з переадресування 19-ти вагонів на загальну суму 1626 146,89 грн., що підтверджується оформленими обома сторонами Актами про відшкодування витрат № 1 від 17.08.2017р. на суму 1 074 680,34 грн., № 2 від 06.09.2017р. на суму 551 466,55 грн.

Для оплати виконаних робіт ПАТ "Запоріжсталь" виставлено відповідачеві рахунки №№ 10164 від 17.08.2017р. на суму 1 074 680,34 грн., 10532 від 06.09.2017р. на суму 551 466,55 грн.

Крім цього, на виконання умов Специфікацій №№ 1 від 28.07.2017р., № 2 від 13.09.2017р. до Договору Позивачем 31.07.2017р., 04.08.2017р. було здійснено поставку Відповідачеві ОСОБА_3 (беліту шлакового порошкоподібного) на загальну суму 97 020,00 грн., а також 13.09.2017р. (брикетів) на суму 113 093,27 грн.

На оплату поставлених ОСОБА_3 ПАТ "Запоріжсталь" виставлено відповідачеві рахунки №№ 227265 від 31.07.2017р. на суму 63 515,76 грн., 227333 від 04.08.2017р. на суму 33 504,24 грн., 228072 від 13.09.2017р. на суму 113 093,27 грн.,

Відповідач в порушення умов Договору не сплатив позивачу за поставлені ресурси та виконані роботи і до теперішнього часу.

Таким чином, за отримані ресурси та виконані роботи за Договором у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 71 363,85 доларів США, яка еквівалентна на дату подачі позову 10.01.2018 р. в сумі 2 012 692,06 грн., що і є причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На момент розгляду справи основна заборгованість відповідача складає 2 012 692,06 грн., докази погашення якого в матеріалах справи відсутні, внаслідок чого суд вважає, що позовні вимоги в цій частині обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Водночас, порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 11 Додаткової угоди № 3 від 08.12.2017р., пунктом 3 додаткової угоди № 4 від 08.12.2017р. до Договору передбачено, що у випадку несвоєчасного виконання своїх зобов'язань по оплаті поставлених ресурсів та виконаних робіт, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 30 % від суми невиконаного грошового зобов'язання. Штраф розраховується за формулою: "Загальна сума боргу (еквівалент в доларах США) поділити на 100 % та помножити на 30 %. Покупець зобов'язаний самостійно сплатити штраф в день виникнення обставин несвоєчасного виконання грошового зобов'язання покупця".

Позивачем нараховано відповідачу до сплати штраф, який в еквіваленті доларів США на дату позову 10.01.2018р. складає 21 409,15 доларів США

Перевіривши здійснені позивачем нарахування розміру штрафу, суд визнає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ч.1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі: 2 012 692,06 грн. - основного боргу, 603 807,48 грн. – штрафу.

Судовий збір, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Соборна, 18-Б; код ЄДРПОУ 05393043) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72; код ЄДРПОУ 00191230) 2 012 692,06 грн. (два мільйони дванадцять тисяч шістсот дев'яносто дві грн. 06 коп.) - основного боргу, 603 807,48 грн. (шістсот три тисячі вісімсот сім грн. 48 коп.) - штрафу, 39 247,49 грн. (тридцять дев'ять тисяч двісті сорок сім грн. 49 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя ОСОБА_4

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК

України " 27" лютого 2018 р.