Рішення № 72520571, 26.02.2018, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/1422/17

Провадження № 2/193/65/18

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

26 лютого 2018 року сел. Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області у складі:

судді Шумської О.В.,

за участю секретаря Мельникової Т.О.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Софіївського районного суду Дніпропетровської області із позовом, де просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору № б/н від 11 липня 2011 року у розмірі 17 864,06 грн. та судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 11.07.2011 року відповідач отримала кредит у розмірі 1000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 34,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Свої ж зобов'язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконує, у зв'язку із чим станом на 30.09.2017 року виникла заборгованість по кредитному договору в сумі 17864,06 грн., з яких: 999,82 грн. – заборгованість за кредитом; 12737,38 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 2800,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 826,86 грн. - штраф (процентна складова).

Ухвалою суду від 21 грудня 2017 року було вирішено розгляд справи проводити в спрощеному позовному проваджені.

Копію даної ухвали було надіслано сторонам та запропоновано відповідачу у п’ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали надати відзив на позовну заяву.

Представник позивача в судове засідання не зявився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи за його відсутністю, не заперечує проти винесення по справі заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання не зявилася, судова повістка повернулася з відміткою пошти: "адресат не проживає".

Згідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Приймаючи до уваги те, що судом виконані вимоги щодо повідомлення відповідача про розгляд справи у спосіб, передбачений законом та з огляду на те, що відповідач, в установлений ухвалою суду строк не подала відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає, що є передбачені ст.ст. 280, 281 ЦПК України підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі письмових доказів та у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд повно, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, вважає що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 11 липня 2011 року між відповідачем та ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір № б/н, згідно якого остання отримала кредит у розмірі 1000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 34,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, про що свідчить підпис відповідача у заяві. /а.с.5/.

Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Однак, зобов'язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконує. У зв'язку із чим, згідно наданого позивачем розрахунку, станом на 30.09.2017 року виникла заборгованість по кредитному договору в сумі 17864,06 грн., з яких: 999,82 грн. – заборгованість за кредитом; 12737,38 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 2800,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 826,86 грн. - штраф (процентна складова). Дана заборгованість має відображення у розрахунках заборгованості за договором /а.с.4-5./

Таким чином, відповідачем були порушені умови договору щодо своєчасного погашення заборгованості та сплати обумовлених договором платежів.

Відповідно до ст. ст.525, 526, 629 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до положень ст. ст.526, 530, 610, ч. 1 ст.612 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, штраф і пеня нараховані за одні і ті ж порушення, а тому суд вважає, що вимоги про стягнення з боржника одночасно штрафу й пені є подвійною цивільно-правовою відповідальністю.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафів за порушення умов договору слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року № 6-1374цс17.

За таких обставин правові підстави для стягнення штрафу у вигляді 500 грн. штрафу (фіксована частина) та 826,86 грн. -процентна складова, відсутні.

На час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Таким чином, загальна сума заборгованості за кредитним договором № б/н від 11.07.2011 року, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 16537,20 грн.

Згідно платіжного доручення при пред'явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, на підставі ст.ст.4, 5, 77, 81, 141, 263-265, 273, 274-279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН:НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, заборгованість за кредитним договором б/н від 11 липня 2011 року в розмірі 16537 (шістнадцять тисяч п’ятсот тридцять сім) гривень 20 копійок, яка складається із: заборгованості за кредитом - 999,82 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом-12737,38 грн; заборгованості за пенею та комісією - 2800,00 грн., на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН:НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) суму сплаченого судового збору в розмірі 1480 (одна тисяча чотириста вісімдесят) гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з моменту вручення йому повного заочного тексту рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.В.Шумська