Рішення № 72520296, 08.02.2018, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/8724/17

Провадження № 2-а/185/90/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2018 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в подальшому уточнивши свої позовні вимоги, в якій просив суд визнати протиправною відмову Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в зарахуванні до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "в" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", періоду його роботи в колгоспі ім Дзержинського, в подальшому реорганізованого в КСП ім. Дзержинського у 1989, 1990, 1991, 1992, 1993, 1996, 1997 роках на посаді тракториста; визнати відмову Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області у призначенні йому пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "в" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - протиправною; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити йому пенсію за віком на пільгових умовах згідно пункту "в" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 02 липня 2017 року з урахуванням періоду його роботи в колгоспі ім Дзержинського, в подальшому реорганізованого в КСП ім. Дзержинського у 1989, 1990, 1991, 1992, 1993, 1996, 1997 роках на посаді тракториста.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що 02 серпня 2017 року він звернувся до Павлоградського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, правонаступником якого є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, з заявою про призначення мені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». За результатами розгляду моєї заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, Павлоградським ОУ ПФУ Дніпропетровської області було відмовлено мені в призначенні пенсії, про що я був повідомлений листом від 29.09.2017 р. № 13682/05/18. У своїй відмові відповідач посилається на те, що на день звернення за пенсією його загальний стаж складає 38 років 2 місяців 13 днів, пільговий стаж на посаді тракториста – машиніста складає 14 років 10 місяців 11 днів, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах. Крім того, у вищевказаному листі, яким він був повідомлений про відмову у призначенні йому пенсії на пільгових умовах, зазначено, що керуючись тією обставиною, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру, державна реєстрація юридичної особи ТОВ «Відродження», яке є правонаступником колгоспу ім. Дзержинського, була припинена, Павлоградським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Дніпропетровської області для підтвердження його пільгового стажу роботи, надані мим документи були направлені на розгляд до Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, що діє при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Комісією було розглянуто вищевказані документи і прийняте рішення від 21 вересня 2017 року № 08, згідно якого стаж його роботи трактористом у 1987, 1988, 1994, 1995, 1998, 1999, 2000 роках та періоди роботи трактористом – машиністом з 2000 року по 2006 рік зараховано до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а періоди моєї роботи трактористом у 1989, 1990, 1991, 1992, 1993, 1996, 1997 роках до пільгового стажу не зараховано. Мотивуючи своє рішення, Комісія зазначила, що згідно книг обліку заробітної плати та довідки про кількість вироблених трудоднів від 20.07.2017 р. № 568, наданої Привовчанською сільською радою Павлоградського району Дніпропетровської області, заявник значиться: у 1987, 1988, 1994, 1995, 1998, 1999, 2000 – трактористом, у 1989, 1990, 1991, 1992, 1993, 1996, 1997 – механізатором, а тому дані роки Комісія не зарахувала до пільгового стажу. Вважаю протиправними відмову Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 21.09.2017 року № 08, щодо не підтвердження (не зарахування) до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», періодів його роботи трактористом у 1989, 1990, 1991, 1992, 1993, 1996, 1997 роках в колгоспі ім. Дзержинського (в 1992 році реорганізованому в КСП ім. Дзержинського) та відмову Павлоградського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області в призначенні пенсії, та такими, що порушують його права та законні інтереси в сфері соціального забезпечення, зокрема моє право на пенсію за віком на пільгових умовах, тому він змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали уточнені позовні вимоги та просили суд їх задовольнити в повному обсязі на підставах, зазначених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі, надала суду заперечення на позов, відповідно до змісту яких просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, у зв'язку з тим, що відсутні законні підстави для врахування до пільгового стажу позивача періоду роботи в колгоспі ім Дзержинського, в подальшому реорганізованого в КСП ім. Дзержинського у 1989, 1990, 1991, 1992, 1993, 1996, 1997 роках на посаді тракториста. Будь-які первинні документи, які б підтверджували пільговий характер роботи позивача та зайнятість повний робочий день за вищевказаний період, позивачем надані не були. Тому, відповідачем правомірно відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. «в» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».

У судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5 підтвердили факт того, що позивач дійсно працював в колгоспі ім Дзержинського, в подальшому реорганізованого в КСП ім. Дзержинського у 1989, 1990, 1991, 1992, 1993, 1996, 1997 роках на посаді тракториста. Вказана інформація їм відома у зв'язку з тим, що в цей період вони також працювали у в колгоспі ім Дзержинського, в подальшому реорганізованого в КСП ім. Дзержинського.

Вислухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Статтею 7 КАС України передбачено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Згідно з приписами ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до п. «в» частини першої ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи – машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Згідно з роз’ясненням №7 Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства» трактористам машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо).

Згідно з роз’ясненням Міністерства соціального забезпечення України №17 від 17 травня 1992 року «Про порядок застосування окремих статей Закону України «Про пенсійне забезпечення» до підприємств сільського господарства відносяться підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. До трактористів машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві.

Судом встановлено, що 02 серпня 2017 року позивач звернувся до Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, правонаступником якого є Головне управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області,з заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Однак, рішенням управління Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області за № 13682/05/18 від 29.09.2017 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах на підставі того, що загальний стаж роботи позивача складає 38 років 2 місяців 13 днів, пільговий стаж на посаді тракториста – машиніста складає 14 років 10 місяців 11 днів, що недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах.

Крім того, у зазначеному рішенні вказано, що для підтвердження пільгового стажу роботи позивача, надані ним документи направлені на розгляд до Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі – Комісія), що діє при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Комісією було розглянуто вищевказані документи і прийняте рішення від 21 вересня 2017 року № 08, згідно якого стаж роботи позивача трактористом у 1987, 1988, 1994, 1995, 1998, 1999, 2000 роках та періоди роботи трактористом – машиністом з 2000 року по 2006 рік зараховано до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а періоди роботи позивача трактористом у 1989, 1990, 1991, 1992, 1993, 1996, 1997 роках до пільгового стажу не зараховано, так як згідно книг обліку заробітної плати та довідки про кількість вироблених трудоднів від 20.07.2017 року № 568, наданої Привовчанською сільською радою Павлоградського району Дніпропетровської області, позивач значиться у 1987, 1988, 1994, 1995, 1998, 1999, 2000 – трактористом, у 1989, 1990, 1991, 1992, 1993, 1996, 1997 – механізатором, а тому дані роки Комісія не зарахувала до пільгового стажу.

Однак, як вбачається з даних трудових книжок ОСОБА_1 та уточнюючих довідок, позивач з 10.02.1987 року по 31.03.2000 року працював трактористом в колгоспі ім. Дзержинського (у 1992 році реорганізованого в КСП ім. Дзержинського), що підтверджується записами в трудовій книжці колгоспника серії УКР № 0051213. Пільговий стаж на даному підприємстві складає 13 років 1 місяць 22 дні; з 01.04.2000 року по 30.11.2004 року – працював трактористом – машиністом у Дочірньому підприємстві «Агрофірма «Привовчанська», що підтверджується записами в трудовій книжці серії УКР № 0051213. Пільговий стаж на даному підприємстві складає 4 роки 8 місяців; з 02.04.2005 року по 31.10.2005 року – працював трактористом – машиністом у Дочірньому підприємстві «Агрофірма «Привовчанська», що підтверджується записами в трудовій книжці серії УКР № 0051213. Пільговий стаж на даному підприємстві складає 7 місяців; з 15.04.2006 року по 30.11.2006 року – працював трактористом – машиністом у Дочірньому підприємстві «Агрофірма «Привовчанська», що підтверджується записами в трудовій книжці серії УКР № 0051213. Пільговий стаж на даному підприємстві складає 7 місяців 16 днів; з 01.07.2013 року по 02.08.2017 року (на дату звернення з заявою про призначення пенсії) – трактористом – машиністом у Фермерському господарстві «Малоолександрівське», що підтверджується записом в трудовій книжці серії УКР № 0051213. Пільговий стаж на даному підприємстві складає 4 роки 1 місяць 2 дні.

Таким чином, згідно записів трудової книжки ОСОБА_1, пільговий стаж роботи позивача на вищезазначених підприємствах на 02.08.2017 року складає 23 роки 01 місяць 9 днів. Загальний стаж роботи складає 38 років 02 місяці 13 днів.

Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону. Особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383, та який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно із пунктами 1, 2, 3, 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами; у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків; за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи; у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (далі - Порядок).

Крім того, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

За позицією відповідача, лише уточнююча довідка, в разі недостатності відомостей трудової книжки, може бути підставою для призначення пенсії на пільгових умовах. При цьому, відповідач погоджувався з тим фактом, що отримати уточнюючу довідку неможливо, так як державна реєстрація юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження», яке згідно рішення Конференції представників, оформленого протоколом № 4 від 16.06.2000 року, є правонаступником КСП ім. Дзержинського, була припинена за рішенням суду у зв’язку, що не пов’язано з його банкрутством 14.07.2011 року.

Також, відповідачем не враховано вимоги пункту 18 Постанови ПФУ № 22-1 від 25.11.2005 року «Про затвердження порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій», відповідно до якого за відсутності документів про наявний стаж роботи і не можливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в п. 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. «Що стосується соціальних виплат, стаття 1 Першого протоколу не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, мати чи ні будь-яку форму системи соціального забезпечення та обирати вид або розмір виплат за такою системою. Проте якщо Договірна держава має чинне законодавство, яке передбачає виплату в якості права на отримання соціальної допомоги (обумовлене попередньою сплатою внесків чи ні), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу щодо осіб, які відповідають її вимогам» (п.31 Рішення Європейського Суду з прав людини від 26 червня 2014 року у справі «Суханов та Ільченко проти України», (Заяви № 68385/10 та 71378/10), яке набуло статус остаточного 26.09.2014 року).

Таким чином, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у реалізації права позивача на отримання пенсії за віком на пільгових умовах є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, бо забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань у проаналізованих судом нормах національного законодавства.

Враховуючи відомості, що містяться в трудових книжках ОСОБА_1, архівних довідках, враховуючи показання свідків, які підтвердили, що позивач дійсно працював в колгоспі ім Дзержинського, в подальшому реорганізованого в КСП ім. Дзержинського у 1989, 1990, 1991, 1992, 1993, 1996, 1997 роках на посаді тракториста, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в зарахуванні до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "в" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", періоду роботи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в колгоспі ім Дзержинського, в подальшому реорганізованого в КСП ім. Дзержинського у 1989, 1990, 1991, 1992, 1993, 1996, 1997 роках на посаді тракториста; визнати відмову Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області у призначенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "в" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - протиправною; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком на пільгових умовах згідно пункту "в" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 02 липня 2017 року з урахуванням періоду роботи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в колгоспі ім Дзержинського, в подальшому реорганізованого в КСП ім. Дзержинського у 1989, 1990, 1991, 1992, 1993, 1996, 1997 роках на посаді тракториста.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 21, 73-77, 139, 241-246, 292-293, 295, 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною відмову Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в зарахуванні до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "в" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", періоду роботи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в колгоспі ім Дзержинського, в подальшому реорганізованого в КСП ім. Дзержинського у 1989, 1990, 1991, 1992, 1993, 1996, 1997 роках на посаді тракториста.

Визнати відмову Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області у призначенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "в" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - протиправною.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком на пільгових умовах згідно пункту "в" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 02 липня 2017 року з урахуванням періоду роботи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в колгоспі ім Дзержинського, в подальшому реорганізованого в КСП ім. Дзержинського у 1989, 1990, 1991, 1992, 1993, 1996, 1997 роках на посаді тракториста.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Суддя В.М. Бондаренко