Рішення № 72519584, 12.02.2018, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/2092/17

Провадження №2/173/227/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2018 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючої – судді Петрюк Т.М.

При секретарі – Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог : ОСОБА_1 державна нотаріальна контора, комунальне підприємство «ОСОБА_1 бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

29.11.2017 року до суду звернулась позивач ОСОБА_2, з позовом про визнання права власності в порядку спадкування до відповідача ОСОБА_1 міської ради Дніпропетровської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог : ОСОБА_1 державна нотаріальна контора комунальне підприємство «ОСОБА_1 бюро технічної інвентаризації»

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду дніпропетровської області від 03 грудня 2017 року позовну заяву залишено без розгляду, в зв’язку з невідповідністю ст. 119-120 ЦПК України.

26.12.2017 року позивачем усунені встановлені судом недоліки.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27 грудня 2017 року відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду в прощеному провадженні без виклику сторін.

Згідно заявлено них позовних вимог позивач просить визнати за нею право власності на квартиру , яка розташована в АДРЕСА_1

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне.

Вона є власницею 2/3 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2.

10.09.1993 року нею, її матір'ю ОСОБА_3, та батьком ОСОБА_4М,. було набуте право власності на квартиру, що знаходиться АДРЕСА_1 по 1/3 частки кожному, відповідно до розпорядження № 47 від 10.09.1993 року та видане свідоцтво про право власності на житло приватизаційним органом «Дніпрометалургбуд».

08.10.2008 помер її батько ОСОБА_4 Вона в установлений законом строк звернулась до ОСОБА_1 районної державної контори із заявою про прийняття спадщини. Її мати, ОСОБА_4О,, відмовилась від спадкування своєї частки після смерті чоловіка на її користь, подавши відповідно заяву нотаріусу.

28.01.2009 року нею отримане свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частину вищезазначеної квартири після смерті батька.

04.02.2017 року померла її мати ОСОБА_3 Після її смерті відкрилась спадщина на 1/3 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1

В установлений законом строк вона звернулась до державного нотаріуса верхньодніпровської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Проте постановою державного нотаріуса ОСОБА_1 державної нотаріальної контори від 14.08.2017 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв'язку з наявними розбіжностями в правовстановлюючому документі, що й стало підставою звернення до суду.

Справа розглядалась в спрощеному провадженні без виклику учасників розгляду справи.

Відповідачем подано заяву про визнання позовних вимог.

Від третіх осіб, будь-яких заперечень проти задоволення позовних вимог до суду не надійшло

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини

Судом встановлено, що позивач народилась 22.10.1969 року, що підтверджується даними паспорта. 07.07.1989 року позивач уклала шлюб та змінила своє дівоче прізвище «Гребенюк» на прізвище чоловіка «Осіпова», що підтверджується витягом із державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо підтвердження дошлюбного прізвища.

10.09.1993 року позивачем, її матір'ю ОСОБА_3, та батьком ОСОБА_4М,. було набуте право власності на квартиру, що знаходиться АДРЕСА_1 по 1/3 частки кожному, відповідно до розпорядження № 47 від 10.09.1993 року та видане свідоцтво про право влансоті на житло приватизаційним органом «Дніпрометалургбуд», що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло.

08.10.2008 помер батько позивачки ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть. Позивач в установлений законом строк звернулась до ОСОБА_1 районної державної контори із заявою про прийняття спадщини.

28.01.2009 року позивачем отримане свідоцтво про право на спадщину на 1/3 частину вищезазначеної квартири після смерті батька, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину.

04.02.2017 року померла її мати ОСОБА_3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть. Після смерті матері позивачки відкрилась спадщина на 1/3 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1

В установлений законом строк позивач звернулась до державного нотаріуса ОСОБА_1 районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Проте постановою державного нотаріуса ОСОБА_1 державної нотаріальної контори від 14.08.2017 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, що підтверджується копією постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» -Приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Таким чином приватизувавши квартиру мати, батько, сама позивачка отримали право власності на дану квартиру в рівних частинах, тобто по 1/3 частині. За позивачкою зареєстроване право власності на 1/3 частину даної квартири, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності.

Також позивачка успадкувала 1/3 частину зазначеної квартири після смерті батька.

Успадкувати 1/3 частину квартири після смерті матері позивач не має можливості так як їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу.

Таким чином в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт порушення прав позивачки. Позивачем обрано спосіб захисту порушених прав у вигляді визнання права власності, який передбачений ст. 16, 392 ЦК України та з яким погоджується суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України – право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК - право власності вважається набутим правомірним, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Таким чином 1/3 частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 входить до складу спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_4О

Судом встановлено, що відповідно до ст.1261 ЦК України позивач є спадкоємцем після смерті матері за законом. Інші спадкоємці першої черги судом не встановлені.

Відповідно до ст. 392 ЦК України - Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе визнати за позивачем ОСОБА_2, право власності на квартиру, яка розташована за адресою: м. Верхньодніпровськ вул. Тітова б. 12 АДРЕСА_3, з яких: 2/3 частини в порядку спадкування після смерті батьків ОСОБА_3, та ОСОБА_4. та на 1/3 частина, в порядку приватизації самою позивачкою. При цьому враховуючи, що оригінал правовстановлюючого документа втрачений, суд вважає за можливе визнати за позивачем ОСОБА_2. право власності на вищезазначену квартиру в цілому.

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640.00 грн., суд вважає за можливе покласти на позивача.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, треті особи, що не заявляють самостійних вимог : ОСОБА_1 державна нотаріальна контора, комунальне підприємство «ОСОБА_1 бюро технічної інвентаризації» про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованою за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2. 42 м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області право власності в порядку на квартиру, яка розташована за адресою: м. Верхньодніпровськ вул. Тітова, б. 12кв. 42 Дніпропетровської області

Судові витрати по сплаті судового збору в сумі 640 грн., покласти на позивача ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду

Повний текст рішення виготовлений 12.02.2018 року

Суддя Петрюк Т.М.

Зареєстровано 12.02.2018

Оприлюднено 02.03.2018

Дата набрання законної сили 15.03.2018 року