Рішення № 72518999, 27.02.2018, Горохівський районний суд Волинської області

Провадження №2/155/155/18

Справа №155/1951/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року місто Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Чонки В.В.,

за участю секретаря судового засідання Задурської К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Цегівської сільської ради Горохівського району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно, а саме: на земельну ділянку згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 30 червня 2006 року.

Мотивує свій позов тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_3. Позивачі є спадкоємцями майна померлого за заповітом, прийняли спадщину, однак оформити спадщину не можуть, так як відсутні правовстановлюючі документи на майно. Просять позов задовольнити та визнати за ними право власності на вищевказану спадкову земельну ділянку.

Представник позивачів ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, однак в поданій до суду заяві позов підтримав повністю, просив його задовольнити, а справу слухати у його відсутність.

Представник відповідача - Цегівської сільської ради Горохівського району Волинської області - в судове засідання не з'явився, однак в своїй заяві до суду позов визнав повністю, не заперечує щодо визнання за позивачем права власності на спадкове майно. Справу просить слухати у його відсутність.

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення.

Згідно з ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

А відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч.1 ст.1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно заповіту, посвідченого секретарем Цегівської сільської ради Горохівського району Волинської області і зареєстрованого 28 квітня 2014 року в реєстрі за №137 стверджується, що ОСОБА_3 належну йому земельну ділянку заповів в рівних долях ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Згідно з свідоцтвом про смерть, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Довідкою Цегівської сільської ради Горохівського району Волинської області №1693 від 21 липня 2017 року стверджується, що спадкоємцями майна після смерті ОСОБА_3 за законом є ОСОБА_6, ОСОБА_1 та ОСОБА_7, а спадкоємцями за заповітом - ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Заповіт померлого не змінений і не скасований.

З заяви ОСОБА_6 вбачається, що остання від успадкування належної їй частки майна після смерті ОСОБА_3 відмовилася на користь спадкоємців, визначених у заповіті.

З спадкової справи, заведеної 13 листопада 2017 року Горохівською державною нотаріальною конторою за №571/2017 стверджується, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 спадщину прийняли ОСОБА_1 та ОСОБА_2, тобто позивачі.

З Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 30 червня 2006 року вбачається, що ОСОБА_3 належала земельна ділянка відповідних розмірів.

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 13 листопада 2017 року вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нього.

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику в справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Аналогічна думка викладена в роз'ясненні наданому Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0-13 від 16 травня 2013 року, відповідно до якого, визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватись якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Суд вважає, що неможливість позивача отримати свідоцтво про право на спадщину є порушенням їх права власності, оскільки унеможливлює визнання такого права з боку держави перед іншими суб'єктами цивільних та інших правовідносин.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, судом встановлено, що позивачі після смерті ОСОБА_3 прийняли спадщину, а тому суд, з метою виконання волі спадкодавця, вважає, що слід встановити право власності по спадкуванню за заповітом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на земельну ділянку згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 30 червня 2006 року.

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 19, ч.4 ст.206, ст.ст.247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.392, 1217, 1218, 1222, 1223, 1235 ЦК України, п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику в справах про спадкування», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на 1/2 земельної ділянки згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 30 червня 2006 року.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за заповітом на 1/2 земельної ділянки згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 30 червня 2006 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: /підпис/

Згідно з оригіналом:

Суддя Горохівського районного суду Чонка В.В.