Постанова № 72518820, 02.03.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/5624/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі :

головуючого судді-доповідача: Присяжнюк О.В.

суддів: Русанової В.Б. , Курило Л.В.

за участю секретаря судового засідання - Дудки О.А.,

за участю: позивача - ОСОБА_2,

представників відповідачів - Колотілової Н.В.. Величко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 р. (ухваленого судом у складі: головуючий суддя Біленський О.О., судді Супрун Ю.О., Котеньов О.Г., повний текст якого складено 26.01.2018 р.) по справі № 820/5624/17

за позовом ОСОБА_2

до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України , Міністерства юстиції України , Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини

про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Міністерства юстиції України, Урядового уповноваженого у справах Європейського Суду з прав людини, в якому просив: визнати незаконною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо виконання стосовно позивача остаточного рішення Великої Палати Європейського суду з прав людини від 12.10.2017 р. № 46852/13 у справі "Бурмич та інші проти України" (в подальшому - Рішення у справі "Бурмич та інші проти України"); визнати незаконною бездіяльність Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини щодо виконання стосовно позивача Рішення у справі "Бурмич та інші проти України"; визнати незаконною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо не відкриття виконавчого провадження з виконання Рішення у справі "Бурмич та інші проти України" за заявою позивача від 11.11.2017 р.; зобов'язати Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрити виконавче провадження за заявою позивача від 11.11.2017 р. про виконання щодо позивача рішення у справі "Бурмич та інші проти України" в частині виконання заяви ОСОБА_2 до Європейського суду з прав людини № 43975/13.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 р. позов ОСОБА_2 задоволено.

Міністерство юстиції України, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 р. та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006 р. (в подальшому Закон № 3477-IV), Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник апелянта Колотілова Н.В., яка одночасно представляє інтереси Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Представник відповідача Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України також просив задовольнити апеляційну скаргу.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що повідомленням Великої Палати Європейського суду з прав людини від 12.10.2017 р. позивача проінформовано, що 26.06.2017 р. Велика Палата прийняла рішення, в якому встановила, що заяви у зазначеній справі, а також заяви, вказані у додатках до рішення, в тому числі заява позивача, є частиною процедури виконання пілотного Рішення Великої Палати Європейського суду з прав людини від 15.10.2009 р. № 40450/04 у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (в подальшому Рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України"). Суд вирішив, що відшкодування за системну проблему, встановлену в Рішенні у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" має бути надано позивачу в рамках процедури виконання під наглядом Комітету Міністрів. Суд вирішив приєднати заяву ОСОБА_2 до справи "Бурмич та інші проти України" (№№46852/13 та ін.) відповідно до правил 42 §1 Регламенту Суду в поєднанні з правилом 71 § 1. Суд також вирішив вилучити усі об'єднанні заяви з реєстру справ, згідно зі статтею 37 § 1 (с) Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" (в подальшому - Конвенція) та передати їх до Комітету Міністрів Ради Європи з метою їх подальшого опрацювання в межах заходів загального характеру щодо виконання Рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України".

На підставі вищезазначеного повідомлення ОСОБА_2 звернувся до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою від 11.11.2017 р. про відкриття виконавчого провадження з виконання Рішення "Бурмич та інші проти України" в частині виконання щодо позивача його заяви № 43975/13 та закінчити його відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 3477-IV у тримісячний термін, тобто не пізніше 12.01.2018 р. Крім того, повідомив, що питання щодо справедливої сатисфакції вирішено Великою Палатою Європейського суду з прав людини і воно складає згідно Рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", за аналогією якого вирішено справу "Бурмич та інші проти України", 2500 євро, якщо інше не буде вирішено Комітетом Міністрів Ради Європи.

Відповідачами не вчинено ніяких дій щодо виконання стосовно позивача Рішення "Бурмич та інші проти України", у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що бездіяльність відповідачів щодо не виконання стосовно позивача Рішення "Бурмич та інші проти України" та не відкриття виконавчого провадження по виконанню цього Рішення протиправна.

Суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону № 3477-IV визначено, що Рішення є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. Порядок виконання Рішення визначається цим Законом, Законом України "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з урахуванням особливостей, що передбачені цим Законом.

Пунктом 5 резолютивної частини Рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" постановлено, що держава-відповідач повинна невідкладно - не пізніше ніж упродовж одного року від дати, на яку це рішення набуває статусу остаточного відповідно до пункту 2 статті 44 Конвенції, - запровадити ефективний засіб юридичного захисту або комплекс таких засобів юридичного захисту, спроможних забезпечити адекватне й достатнє відшкодування за невиконання або затримки у виконанні рішень національних судів відповідно до принципів, встановлених практикою Суду.

Пунктом 8 резолютивної частини цього Рішення постановлено, що: a) упродовж трьох місяців від дня, коли це рішення стане остаточним, держава-відповідач має виплатити заявнику: i) існуючу заборгованість за судовими рішеннями від 22 серпня 2001 року та 29 липня 2003 року, а також 174 (сто сімдесят чотири) євро, призначених з урахуванням інфляції; ii) 2500 (дві тисячі п'ятсот) євро - на відшкодування моральної шкоди, а також 1740 (одну тисячу сімсот сорок) євро - на відшкодування судових витрат, з урахуванням будь-якого податку в разі його стягнення із заявника; b) зазначені вище суми мають бути конвертовані в національну валюту держави-відповідача за курсом на день здійснення платежу; c) зі спливом зазначеного тримісячного строку і до остаточного розрахунку на зазначену вище суму нараховуватиметься простий відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, чинної у період несплати, плюс три відсоткові пункти.

Згідно з п.п. 3, 4 резолютивної частини Рішення у справі "Бурмич та інші проти України", Судом постановлено: що зазначені в ньому п'ять заяв та 12143 заяв, наведені в додатках I і II до цього рішення, мають розглядатися відповідно до зобов'язань, які випливають із пілотного Рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", яким встановлено існування структурної проблеми, що призводить до порушення пункту 1 статті 6 та статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції (п.3).

Вирішено вилучити ці заяви з реєстру справ Суду відповідно до підпункту "с" пункту 1 статті 37 Конвенції та передати їх Комітету Міністрів Ради Європи, з метою їх розгляду в рамках вжиття заходів загального характеру для виконання зазначеного пілотного рішення у справі Іванов, у тому числі щодо надання відшкодування за невиконання або тривале виконання рішень національних судів, як це передбачено у п'ятому пункті резолютивної частини зазначеного рішення, та сплати боргу за рішенням національного суду (п. 4 ).

Зазначене рішення прийнято відповідно до статті 37 § 1 (с) Конвенції, якою визначено, що суд може на будь-якій стадії провадження у справі прийняти рішення про вилучення заяви з реєстру, якщо обставини дають підстави дійти висновку, що на будь-якій іншій підставі, встановленій Судом, подальший розгляд заяви не є виправданим.

Позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідачів, оскільки він вважає, що за Рішенням "Бурмич та інші проти України", яке вирішено за аналогією Рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", на його користь підлягає виплата відшкодування в розмірі 2500 євро, яка має бути здійснена відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 3477-IV у тримісячний строк з моменту набуття Рішенням статусу остаточного.

Суд вважає безпідставними вищезазначені доводи позивача, оскільки згідно з п. 4 Рішення по справі "Бурмич та інші проти України" заяву ОСОБА_2 та інших заявників вилучено з реєстру справ Суду та передано Комітету Міністрів Ради Європи в рамках вжиття заходів загального характеру, як це передбачено у п'ятому пункті резолютивної частини Рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України".

Проте, цим рішенням не зобов'язано державу - відповідача виплатити відшкодування заявникам, заяви яких вилучено з реєстру справ Суду.

У статті 1 Закону № 3477-IV визначено, що в цьому законі термін «виконання Рішення», це: а) виплата Стягувачеві відшкодування та вжиття додаткових заходів індивідуального характеру; б) вжиття заходів загального характеру.

Порядок виконання державною виконавчою службою Рішень в частині виплати відшкодування встановлений статтями 7-9 Закону № 3477-IV.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону № 3477-IV, виплата Стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття Рішенням статусу остаточного або у строк, передбачений у Рішенні.

Порядок вжиття заходів загального характеру здійснюється відповідно до статей 13-15 Закону № 3477-IV.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону № 3477-IV, заходи загального характеру вживаються з метою забезпечення додержання державою положень Конвенції, порушення яких встановлене Рішенням, забезпечення усунення недоліків системного характеру, які лежать в основі виявленого Судом порушення, а також усунення підстави для надходження до Суду заяв проти України, спричинених проблемою, що вже була предметом розгляду в Суді.

Щокварталу Орган представництва готує та надсилає до Кабінету Міністрів України подання щодо вжиття заходів загального характеру (ч.1. ст. 14 Закону №3477-IV).

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 15 Закону 33477-IV, прем'єр-міністр України відповідно до подання, передбаченого у статті 14 цього Закону, визначає центральні органи виконавчої влади, які є відповідальними за виконання заходів загального характеру, та невідкладно дає їм відповідні доручення. Відповідні акти мають бути видані та відповідний законопроект має бути внесений Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України протягом трьох місяців від дня видання доручення Прем'єр-міністра України, передбаченого частиною першою цієї статті.

Аналіз вищевказаних норм Закону 3477-IV вказує, що вжиття заходів загального характеру не відноситься до компетенції державної виконавчої служби та не підлягає виконанню в порядку, визначеному статтями 7-9 цього Закону та Законом України "Про виконавче провадження".

Із врахуванням вищевказаного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання незаконною бездіяльності відповідачів необґрунтовані, у зв'язку з чим суд відмовляє в їх задоволенні.

Також суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрити виконавче провадження за заявою позивача від 11.11.2017 р., яка є похідною від позовних вимог про визначення незаконною бездіяльності.

Щодо доводів позивача, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 р. в частині задоволення позову до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та Урядового уповноваженого у справах Європейського Суду набрало законної сили, оскільки ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23.02.2018 р. апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 р. по справі № 820/5624/17 повернуто без розгляду заявнику апеляційної скарги, а Урядовим уповноваженим у справах Європейського Суду взагалі не подана апеляційна скарга, суд вважає безпідставними з наступних підстав.

Відповідно до ст. 255 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Таким чином, оскільки на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 р. по справі №820/5623/17 Міністерством юстиції України подано апеляційну скаргу, то це рішення не набрало законної сили в повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч.1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права.

Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 р. та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2

Керуючись ст. ст. 229, 243, 255, 271, 272, 287, 308, 315, 317, 322 , 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 р. по справі № 820/5624/17 скасувати

Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення.

.

Головуючий суддя-доповідач О.В. ПрисяжнюкСудді В.Б. Русанова Л.В. Курило