Постанова № 72518653, 21.02.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/3554/17

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Романішина В.Л.

при секретарі: Голобородько Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесіапеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАСПЕЦЕНЕРГО» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАСПЕЦЕНЕРГО» до Головне управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2017р. ТОВ «ОДЕСАСПЕЦЕНЕРГО» звернулось в суд із адміністративним позовом до ГУ ДФС в Одеській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення за №0016601407, №0016621407 від 29.06.2017р..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що посадовими особами ГУ ДФС проведеновиїзна документальна позапланова перевірка ТОВ «ОДЕСАСПЕЦЕНЕРГО»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з платниками податків ТОВ «КСБ» (код за ЄДРПОУ 39877321) та ТОВ «ІБК «Енергія»» (код за ЄДРПОУ 40290486) за період грудень 2016р., за результатами якої 8.06.2017р. складено акт перевірки за №561/15-32-14-07/34490487,у висновках якого вказано на порушення пп. «а» п.198.1 та абз.1 п.198.3 ст.198 ПК України, а саме, товариством у грудні 2016р. занижено ПДВ, що належить сплаті до бюджету, в сумі 260 106грн. та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, в сумі 59 513грн..

Не погодившись із викладеними в акті висновками, у червні ТОВ «ОДЕСАСПЕЦЕНЕРГО» подано заперечення.

Однак, 23.06.2017р. ГУ ДФС в Одеській області надана відповідь за №5837/10/15-32-14-07-07, в якій вказано, що заперечення не спростовують висновки, викладені в акті перевірки, та не підтверджені підприємством документально, у зв'язку з чим висновки акту перевірки є вірними.

На підставі висновків акту перевірки, 29.06.2017р. ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- за №0016601407, яким позивачу встановлено завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) на 59513грн.;

- за №0016621407, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на 325 132,5грн., в т.ч. за основним платежем 260106грн. та штрафні (фінансові) санкції 65026,5грн..

Позивач не погоджується із вказаними рішеннями, просить їх скасувати, вказуючи на те, що податковим органом порушений порядок розгляду скарги, що на думку товариства свідчить про незаконність самого висновку ГУ ДФС в Одеській області та прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень, а також податковим органом не надана оцінка документам, які підтверджують реальність господарських операцій.

Посилаючись на зазначені обставини просив позов задовольнити.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017р. у задоволенні адміністративного позовувідмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги, скасування постанови суду з ухваленням по справі нової постанови, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем на підтвердження господарських операцій з контрагентами надані первинні документи, які на думку суду першої інстанції не відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, а тому вказані документи не можливо вважати належними. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що визначений у документах обсяг робіт, зазначені контрагенти не могли виконувати, оскільки не мають належних трудових ресурсів.

Проте, з вказаним висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вирішуючи спір по суті, суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.315 КАС України, постанову суду скасовує та приймає по справі нову постанову про відмову у задоволені позову, з наступних підстав.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, що на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області №1651 від 24.05.2017р. (т.2 а.с.55) та направлення на перевірку №2067 від 24.05.2017р. (т.2 а.с.56) податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Одесаспеценерго»з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ з платниками податків ТОВ «КСБ» та ТОВ «ІБК «Енергія» за період грудень 2016р.за результатами якої, 8.06.2017р. складено акту за №561/15-32-17-14-07 (т.1 а.с.18-45) у висновках якого вказано на порушення п.п.198.3 ст.198 ПК України, що призвело до заниження ПДВ, що належить сплатити до бюджету у розмірі 260106грн. та завищено від'ємне значення, що зараховується до складу ПК наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 59513грн.

З урахування виявлених та встановлених порушень, податковим органом 29.06.2017р. прийнятті податкові повідомлення-рішення: за №0016621407 (т.1 а.с.56) яким, позивачу збільшення суму ГЗ з ПДВ у розмірі 260106грн. за основним платежем, та в сумі 65026,5грн. за штрафними санкціями, за порушення п.п. «а» п.п.198.1 , п.п.198.3 ст.198 ПК України;за №0016601407, яким позивачу зменшено суму відьминого значення ПДВ у розмірі 59513грн., що зараховується до складу ПК наступного податкового періоду (т.1 а.с.55).

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки ДПІ про те, що надані первинні документи податкового та бухгалтерського обліку не підтверджують реальність господарських операцій з ТОВ «КСБ» та ТОВ «ІБК «Енергія»».

Перевіряючи правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, з урахуванням підстав, з яким позивач пов'язує їх незаконність та необґрунтованість, судова колегія виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Податковим Кодексом України, ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Господарським Кодексом України,

За правилами ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Як визначено в ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарської операції і при цьому містять дані, що, зокрема, дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні такої операції.

За правилами п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Господарський Кодекс України також визначає поняття господарської діяльності, та вказує, що під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ч.2 ст.3 ГК України).

Що стосується договірних відносин суб'єктів господарювання, то у відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.1,2 ст.837 ЦК України)

При цьому, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч.1 ст.843ЦК України).

Отже, господарським та цивільним законодавством визначені загальні положення та вимоги до договору підряду, і порядок визначення вартості наданих послуг за цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, ДАБІ України видала 11.09.2015р. на адресу ТОВ «Київ-Спец-Буд» (КСБ) ліцензію на здійснення господарської діяльності з будівництва об'єктів ІУ і У категорії складності (т.1 а.с.62). Аналогічна ліцензія видана ДАБІ України 9.03.2016р. на адресу ТОВ «ІБК «Енергія»» на здійснення господарської діяльності з будівництва об'єктів ІУ та У категорії складності (т.1 а.с.63). Перелічені ліцензії надають право вказаним підприємствам на проведення робіт з монтажу інженерних мереж та інших монтажних робіт.

Між ТОВ «ОДЕСАСПЕЦЕНЕРГО» та ТОВ «ІБК «Енергія»» 25.03.2016р. укладено договір підряду за №6-ЄМР/СП/16 (т.1 а.с.93-98) за умовами якого, підрядник бере на себе обов'язок виконати електромонтажні роботи по зовнішньому електрозабезпеченню житлового комплексу в багатоквартирному будинку в м.Одесі по вул.Белинського,16. Відповідно до договору, підрядник виконує обсяг робіт, обумовлений проектною документацію, відповідно до будівельних норм і правил. Для виконання робіт підрядник має право залучати до виконання робіт працівників належної кваліфікації та передачу послуг здійснює на підставі акту приймання передачі.

В подальшому, між позивачем та ТОВ «ІБК «Енергія»» 4.04.2016р. укладено договір підряду за №11-ЄМР/СП/16 (т.1 а.с.123-127) за умовами якого, підрядник бере на себе обов'язок виконати електромонтажні роботи по зовнішньому електрозабезпеченню житлового комплексу в багатоквартирних будинках в м.Одесі по вул.Середньофонтанській, Садовій, Слепньова, Бісквітний. Відповідно до договору, підрядник виконує обсяг робіт, обумовлений проектною документацію, відповідно до будівельних норм і правил. Для виконання робіт підрядник має право залучати до виконання робіт працівників належної кваліфікації та передачу послуг здійснює на підставі акту приймання передачі.

Також, між позивачем та ТОВ «ІБК «Енергія»» 5.08.2016р. був укладений договір підряду за №29-ЄМР/СП/16 (т.1 а.с.221-226) за умовами якого, контрагент бере на себе зобов'язання на виконання електромонтажних робіт з прокладки КЛ-0,4 кв. до житлового комплексу в м.Одесі по вул.Люстдорфська,55/1, на умовах і порядку, визначеного договором.

Між ТОВ «ОДЕСАСПЕЦЕНЕРГО» та ТОВ «КСБ» («Києв-Спец-Буд») 5.08.2016р. був укладений договір підряду за №26-ЄМР/СП/16 (т.1 а.с.151-156), за умовами якого підрядник бере на себе зобов'язання на здійснення робіт з електромонтажу з прокладки КЛ-0,4кВт. до житлового будинку в м.Одесі по вул.Осіпова,40. Відповідно до умов договору, підрядник виконує обсяг робіт, обумовлений проектною документацію, відповідно до будівельних норм і правил. Для виконання робіт підрядник має право залучати до виконання робіт працівників належної кваліфікації та передачу послуг здійснює на підставі акту приймання передачі.

Аналогічний договір підряду за №27-ЄМР/СП/16 сторонами був укладений 4.08.2016р. на виконання монтажних робіт з прокладки КЛ-0,4кВт. до житлових будинках в м.Одесі по вул.Середньофонтанській, Садовій, Слепньова, Бісквітний.

З наданих до матеріалів справи договорів підряду на виконання робіт, які здійснювались контрагентами ТОВ «ОДЕСАСПЕЦЕНЕРГО», вбачається, що вони укладені уповноваженими на це особами, відповідають змісту наданих послуг. Роботи за договорами були виконані, що підтверджується актами про виконання таких робіт і надання послуг, підписаними відповідальними особами, претензій з боку отримувача таких робіт та послуг не надходило. Оплату наданих послуг здійснено у повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, які надані до матеріалів перевірки та справи.

Надаючи правову оцінку договорам підряду, з урахуванням вимог господарського та цивільного законодавства, судова колегія вважає, що договори укладені у відповідності до наведених норм, а тому є законними та такими, що підтверджують факт господарської діяльності позивача з постачальниками.

Під час з'ясування обставин по справі в суді апеляційної інстанції, представник податкового органу не надав будь-яких доказів, які б підтверджували недійсність чи незаконність цих договорів.

Що стосується податкового обліку, то за правилами п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Як визначено в п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, вищенаведені норми податкового законодавства визначають, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняють реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних помножень.

Відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання зобов'язаний заперечувати проти доводів суб'єкта владних повноважень.

З урахуванням викладених принципів, на підтвердження виконання умов договору з ТОВ «ІБК «Енергія»» до перевірки та до матеріалів справи надано: договірну ціну на виконання робіт (т.1 а.с.99,128,227); локальну смету (т.1 а.с.106-120,130,135,146,149,229); довідку про вартість виконаних робіт (т.1 а.с.235); акт прийому-передачі робіт (т.1 а.с.236); акт передачі матеріалів (т.1 а.с.243-247); видаткові накладні (т.1 а.с.248-250).

На підтвердження виконання умов договору з ТОВ «КСБ», платником податку надано до перевірки, а також до матеріалів справи: договірну ціну на проведення робіт (т.1 а.с.157,183,196); локальні смети (т.1 а.с.159,185,198); вартість виконаних робіт (т.1 а.с.164,202); акти прийому виконаних робіт та послуг (т.1 а.с.165,203); акт прийому передачу матеріалів (т.1 а.с.170,171,208-213); видаткові накладні (т.1 а.с.172-174,214-219); ТТН (т.1 а.с.175-176,220).

Таким чином, апеляційним судом встановлено, що перелічені документи підтверджують факт надання послуг контрагентами, у відповідності до вимог укладених договорів, а тому у ТОВ «ОДЕСАСПЕЦЕНЕРГО» виникло право на формування податкового кредиту. За умовами договорів підряду, контрагенти виконували певний перелік робіт, які за своєю сутністю не можуть бути виконанні тільки на папері, чи умовно. Наведені роботи виконані та від отримувачів таких робіт і послуг не надходило будь-яких зауважень щодо якості надання і кількості послуг.

Наведене свідчить про те, що надані позивачем первинні документи податкового та бухгалтерського обліку підтверджують реальність господарських операцій по переліченим вище контрагентам.

Судова колегія вважає за необхідним також зазначити, що матеріали справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними контрагентом порушеннями вимог законодавства. Якщо вказаний контрагент і допустив такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, адже законом іншого не передбачено.

Що стосується належного оформлення первинних документів, то у відповідності до правової позиції ВСУ (постанова від 27.03.2012р. по справі за №21-737во10) надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Вказана правова позиція висловлена і в Постановах ВСУ по справах №21-1536а15 від 22.09.2015 р., №21-1359а15 від 27.10.2015 р., №21-2430а15 від 22.11.2016р..

Під час з'ясування обставин по справі в суді апеляційної інстанції, податковим органом не встановлено та не доведено в судовому порядку нікчемність договорів підряду, на підставі яких були виконанні роботі і не встановлена їх недостовірність чи суперечність.

Що стосується доводів податкового органу про те, що відносно посадових осіб позивача ведеться досудова розслідування за кримінальним провадженням за фактом ухилення від сплати податків, то судова колегія вважає за необхідним зазначити, що само по собі порушення кримінального провадження не встановлює вину платника податку. Вина посадових осіб позивача може бути встановлена тільки за вироком суду. Оскільки такого вироку не має, судова колегія вважає, що вина платника податку на встановлена.

За таких обставин, судова колегія вважає, що відмовляючи у задоволенні вимог, суд першої інстанції не звернув уваги не наявність первинних документів, які дійсно підтверджують реальність господарських операцій та взаємовідносини з постачальниками, а посилався тільки на певні недоліки у їх оформленні, які за своєю сутністю не спростовують надання послуг і робіт контрагентами.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що постанову суду не можливо вважати законною та обґрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню з ухваленням по справі нової постанови про задоволення позовних вимог та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.315,317,322КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАСПЕЦЕНЕРГО» - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2017р. - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСАСПЕЦЕНЕРГО» до Головне управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення за №0016601407, №0016621407 від 29.06.2017р.

Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 1 березня 2018р.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

В.Л.Романішин