Постанова № 72518387, 28.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/14939/16 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Гриценка Володимира Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» (далі - відповідач 1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором банківського рахунку; зобов'язання відповідача 1 подати до відповідача 2 додаткову інформацію щодо ОСОБА_3 як вкладника, яка має право на відшкодування коштів, що знаходяться на банківському рахунку в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язання відповідача 2 включити ОСОБА_3 до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на повну суму коштів, що знаходяться на банківському рахунку в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 04 грудня 2017 року адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором банківського рахунку. Зобов'язав відповідача 1 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, яка має право на відшкодування коштів, що знаходяться на банківському рахунку в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. В решті позову - відмовив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2017 року та постановити нову про відмову у задоволенні позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Також, апелянт звертав увагу суду на те, що вчинені між позивачем та банком правочини (транзакції) є нікчемними, а операції з перерахування коштів на рахунки позивача - фіктивними.

Позивач не подавав суду відзив на апеляційну скаргу.

Сторони у судове засідання не з'явилися про час та місце розгляду справи сповіщалися завчасно та належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, колегія суддів відповідно ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, між ОСОБА_3 (клієнт) та ПАТ «Банк Михайлівський» (банк) укладено договір № 980-003-000002004 банківського рахунку «Поточний рахунок «Ощадний» від 01 березня 2016 року, відповідно до умов якого, банк по ініціативі клієнта відкриває на його ім'я поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні для зберігання грошей і здійснює його розрахунково-касове обслуговування за допомогою платіжних інструментів відповідно до вимог чинного законодавства України, умов цього договору та розпоряджень клієнта, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку.

Також, 01 березня 2016 року між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» було укладено договір № 980-003-000196906 «Капітал +» (Новий) (з виплатою процентів щомісячно).

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 даного договору Сторона 1 (позивач) передає Стороні 2 (ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр») у власність грошові кошти в розмірі, порядку та на строк, передбачений цим Договором, а Сторона 2 зобов'язується повернути кошти Стороні 1 та виплатити проценти, в порядку та на умовах, встановлених цим Договором.

Згідно підпунктів 5, 6 та 7 пункту 1.2. ст. 1 цього ж Договору, Сторона 2 сплачує Стороні 1 проценти та повертає кошти у безготівковій формі на рахунок Сторони 1 № НОМЕР_1 в ПАТ «Банк Михайлівський», код Банку 380935.

Крім того, пунктом 5.4.3 статті 5 Договору визначено, що Сторона 2 має право з власної ініціативи достроково повернути кошти Стороні 1 у будь-який момент дії Договору.

01 березня 2016 року позивач внесла на рахунок ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» готівкові кошти у розмірі 60 000 грн., що підтверджується Квитанцією QS687501.

19 травня 2016 року від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» надійшли на рахунок позивача грошові кошти у розмірі 60 000 грн., як повернення коштів згідно договору № 980-003-000196906 від 01 березня 2016 року, що підтверджується довідкою про стан рахунку № НОМЕР_1 від 07 вересня 2016 року.

Разом з тим, на підставі рішення Національного банку України № 14/БТ від 23 травня 2016 року «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 812 від 23 травня 2016 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

13 червня 2016 року виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 991, яким продовжила строки тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» з 23 червня 2016 року по 22 липня 2016 року включно.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України № 124-рш від 12 липня 2016 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 1213 від 12 липня 2016 року про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» з 13 липня 2016 року та делегування повноважень ліквідатору банку Ірклієнку Ю.В. У зв'язку з цим, з 18 липня 2016 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав виплати гарантованого відшкодування вкладникам ПАТ «Банк Михайлівський».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 1702 від 01 вересня 2016 року було змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський».

Позивач звернулася до відповідача 1 щодо включення її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

Відповідач 1 повідомив позивача про те, що операція з перерахування коштів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок позивача є нікчемною, внаслідок чого кошти за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодуванню не підлягають.

Позивач не погоджуючись з такою відмовою відповідача 1 звернулася до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 4452-VI), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 року (далі - Положення № 14).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 26 цього ж Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

В пп. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує, зокрема:

- перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

- перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону.

Частинами 2, 4 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.

Так, Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині 2 статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено підстави, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними.

Таким чином, перевірка правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення таких, що є нікчемними, здійснюється Фондом відносно правочинів (у тому числі договорів) укладених саме з банком, як стороною відповідного правочину.

Перевіряючи правильність рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на те, що зарахування від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» коштів на рахунок позивача, який відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський», підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачами.

Доводи апелянта щодо нікчемності правочинів (транзакцій) з перерахування коштів на рахунки позивача від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України.

Суд звертає увагу на те, що Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не наділяє Уповноважену особу Фонду правом визнавати нікчемними правочини, укладені між фізичними особами - клієнтами банку з третіми особами, а тому, висновки про безпідставність операції перерахування з рахунку ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунок позивача грошових коштів у розмірі 60 000 грн. є помилковими.

Як убачається з матеріалів справи, грошові кошти від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» в сумі 60 000 грн. надійшли на поточний рахунок позивача на підставі укладеного між ними договору № 980-003-000196906 від 01 березня 2016 року. У свою чергу ПАТ «Банк Михайлівський» не є стороною за даним договором, оскільки він лише виконував розрахункове обслуговування рахунку та в силу пункту 32.3 статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» був зобов'язаний виконувати доручення клієнтів.

Договір про обслуговування банком банківського рахунку передбачає право банка відмовити у проведенні розрахункових та касових операцій при наявності фактів, що свідчать про порушення клієнтом норм чинного законодавства України, умов цього договору та банківських правил оформлення розрахункових, касових документів, заяв, доручень і строків їх подання до банку.

ПАТ «Банк Михайлівський» при проведенні розрахункових операцій між позивачем та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» зазначених фактів не встановлював, а отже операції по перерахунку коштів є правомірними та відповідали діючому законодавству України.

Твердження апелянта про те, що позивач не є вкладником Банку у розумінні Закону № 4452-VI, оскільки кошти на її рахунок, відкритий у ПАТ «Банк Михайлівський», надійшли від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на підставі договору № 980-003-000196906 від 01 березня 2016 року, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки в даному випадку правовідносини між позивачем і вказаним товариством не є предметом цього спору. Кошти від ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» надійшли для позивача та були залучені Банком на її рахунки на умовах відповідних договорів, укладених між позивачем і Банком, що у відповідності до вимог ст. 2 Закону № 4452-VI надає достатні та необхідні правові підстави для визнання таких коштів вкладом, а позивача - вкладником.

Згідно п. 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 року, уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку, зокрема, такі переліки:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, згідно з додатком 3 до цього Положення.

Також, даним пунктом передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Отже, у разі наявності підстав для включення даних про рахунок вкладника, який раніше не був включений до переліку рахунків, за якими вкладник має право на відшкодування коштів за вкладом, уповноважена особа має подати до Фонду відповідне доповнення до переліку.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рахунок позивача мав би бути включеним до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, у зв'язку із чим суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду відносно невключення інформації щодо позивача - як вкладника до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилання апелянта на обставини, які встановлені постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 серпня 2017 року у справі № 826/15961/16 не мають преюдиційного значення при вирішенні даної справи, оскільки встановлені у іншій справі, з іншими підставами та предметом позову.

Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо включення ОСОБА_3 до Загального реєстру вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», то як правильно зазначив суд першої інстанції, вони задоволенню не підлягають, оскільки заявлені передчасно. В рамках досліджуваних правовідносин відсутні будь-які докази порушення прав позивача діями чи бездіяльністю безпосередньо Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів правомірності не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, та не переконав суд у своїй правоті.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, апеляційна скарга уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» не підлягає задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2017 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 229, 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Гриценка Володимира Володимировича - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: В.В. Файдюк

Є.І. Мєзєнцев

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.