Постанова № 72518381, 27.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/5580/16 Головуючий у 1 інстанції - Кармазін О.А. Суддя-доповідач - Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.12.2017 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Авант-банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Авант-банк» Ларченко Ірини Миколаївни, яке оформлено наказом № 57 від 23.02.2016, про визнання нікчемними (правочинів) операцій по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи на рахунок № НОМЕР_1, відкритого на підставі договору банківського рахунку фізичної особи № РКО-Ф/16/НОМЕР_1, укладеного 11.01.2016 між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Авант-банк», які були проведені: 12.01.2016 на суму 9 500 доларів США, 14.01.2016 на суму 2 500 доларів США, 19.01.2016 на суму 2 500 доларів США;

- зобов'язати уповноважену особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Авант-банк» Ларченко Ірину Миколаївну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Авант-банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в розмірі суми у 163 486, 50 грн., що за встановленим курсом було еквівалентом суми 6 500 доларів США, що була розміщена на поточному рахунку позивача № НОМЕР_1 в іноземній валюті - доларах США, який був відкритий на підставі договору банківського рахунку фізичної особи № РКО-Ф/16/НОМЕР_1, укладеного 22.01.2016 між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Авант-банк».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.12.2017 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить оскаржувану постанову скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником банку на підставі договорів банківського рахунку № РКО-Ф/16/НОМЕР_1 від 11.01.2016 (рахунок в іноземній валюті), РКО-Ф/16/НОМЕР_1 від 22.01.2016 (рахунок в іноземній валюті) та РКО-Ф/16/НОМЕР_1 від 29.01.2016 (рахунок в іноземній валюті).

12.01.2016 на рахунок № НОМЕР_1 позивачу були зараховані кошти у сумі 9 500 доларів США.

14.01.2016 на рахунок НОМЕР_1 позивачу були зараховані кошти у розмірі 2500 доларів США.

19.01.2016 на рахунок НОМЕР_1 позивачу були зараховані кошти у розмірі 2500 доларів США.

За період з 14.01.2016 по 19.01.2016, як зазначає позивач, він неодноразово знімав зі свого рахунку різні суми, у загальному розмірі 4 137 доларів США.

При цьому, 22.01.2016 позивачем здійснено перерахування коштів у розмірі 10 363 доларів США зі свого рахунку № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_1.

За період з 26.01.16 по 26.01.2016 з рахунку № НОМЕР_1 позивач зняв кошти у загальному розмірі 1 606 доларів США. Після цього на рахунку залишилось 8 757 доларів США.

29.01.2016 була здійснена операція по перерахуванню позивачем коштів у розмірі 2 257 доларів США з рахунку позивача № НОМЕР_1 на інший рахунок позивача № НОМЕР_1, які в подальшому були перераховані на рахунок іншої фізичної особи.

Після здійснення операцій по рахунку № НОМЕР_1, на ньому залишилось 6 500 доларів США.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 29.01.2016 №44 «Про віднесення ПАТ «Авант-банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 29.01.2016 №96 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Авант-банк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 25.02.2016 №109 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Авант-банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 26.02.2016 №262 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Авант-банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Авант-банк» з 26.02.2016 до 25.02.2018 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Авант-банк» провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ларченко Ірині Миколаївні на два роки з 26.02.2016 до 25.02.2018 включно.

25.02.2016 уповноважена особа повідомила ОСОБА_1 про нікчемність операцій з перерахування коштів з рахунку фізичної особи на рахунок № НОМЕР_1, проведеної 12.01.2016 на суму 9 500, 00 доларів США, 14.01.2016 на суму 2 500, 00 доларів США та 19.01.2016 на суму 2 500, 00 доларів США, з огляду на п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Незгода позивача із вказаним вище рішенням уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації про застосування наслідків недійсності (нікчемності) правочинів, зумовила його звернення до суду першої інстанції з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскільки операції з перерахування коштів з рахунку фізичної особи на рахунок № НОМЕР_1 були здійснені в період дії постанови НБУ від 10.12.2015 № 878/БТ та встановлених заборон, що за результатами вищевказаних операцій призводило до безпідставного збільшення витрат, пов'язаних із виведенням банку з ринку, до збільшення гарантованої суми відшкодування за рахунок Фонду, що є наслідком надання заборонених переваг одному вкладнику над іншими вкладниками з виникненням передумов для відшкодування суми та що перебільшує суму гарантованого відшкодування, позачерговістю задоволення вимог кредиторів, у зв'язку із чим позов задоволенню не підлягає.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що висновки уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Авант-банк» є безпідставними, а дії неправомірними та такими, що порушують право позивача на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у зв'язку із чим позов підлягає задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта обґрунтованими, враховуючи наступне

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (№ 4452-VI від 23.02.2012, далі - Закон).

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Згідно зі статтею 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Виплата відшкодування здійснюється з урахуванням сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у банку.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Статтею 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Статтею 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначені повноваження уповноваженої особи Фонду.

Уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду.

Уповноважена особа Фонду має право, зокрема повідомляти сторони за договорами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Уповноважена особа Фонду:

1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;

2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;

3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

У разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників.

Пунктами 2-3 розділу IV вищезазначеного Положення передбачено, що Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр). Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Таким чином, для визначення вкладників, що мають право на відшкодування коштів за вкладами уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та передає сформований перелік вкладників до Фонду.

В подальшому Фонд на підставі такого переліку складає Загальний реєстр вкладників, який затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Відповідно до п. п. 6, 12 р. ІІ Положення №14 протягом процедури здійснення тимчасової адміністрації в банку уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників, яким необхідно здійснити виплати за рахунок цільової позики.

Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Наведене в сукупності свідчить, що після складення та затвердження Переліку вкладників та передачі уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду, уповноважена особа Фонду не має права вносити зміни до Переліку вкладників, а має право лише надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників.

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Положеннями статті 228 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Таким чином, законодавчо визначене право відповідача на визнання правочинів неплатоспроможного банку такими, що порушують публічний порядок, у випадках, передбачених у ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Нікчемний правочин є таким в силу закону і жодного рішення (в тому числі і судового) для цього не вимагається. Разом з тим, Уповноважена особа Фонду в силу положень ст. 38 Закону лише повідомляє про нікчемність правочину і вживає дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Постановою Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 надано роз'яснення щодо ст. 228 ЦК України наступного змісту:

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (ст. 216 ЦКУ).

Отже, укладення фізичною особою договору банківського вкладу (рахунку) з банком не є таким, що порушує публічний порядок. Обставини незаконного заволодіння майном держави, юридичної особи є кримінально караним діянням, і належним доказом такого факту є відповідне рішення суду, яким буде встановлено обставини, що свідчать про факт (и) незаконного заволодіння майном держави, юридичної особи. При цьому, як зазначив вище ВСУ, при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Авант-банк» зазначає, що у процесі здійснення перевірки правочинів, укладених банком, виявлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснив розбивку своїх коштів шляхом перерахування їх трьома платежами по 2 500, 00, 2 500, 00 та 9 500, 00 доларів США на рахунок ОСОБА_1

Однак, відповідачем не надано належних та достатніх доказів, а колегією суддів не встановлено надання банком при укладанні договору вкладу додаткових пільг чи переваг кредитору або вкладнику, а тому колегія суддів вважає безпідставним посилання уповноваженої особи Фонду на п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI як на підставу визнання спірних операцій (транзакцій) нікчемними.

Відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували порушення позивачем порядку укладення договору банківського рахунку та не надано суду доказів, які б свідчили, що укладений позивачем правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. Не надано також і обвинувального вироку суду, в якому було б встановлено вину позивача або посадових осіб банку з приводу укладання такого договору.

Відповідно до ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею, а тому позивач не міг знати про встановлені для ПАТ «Авант-Банк» обмеження. Протилежного відповідачем не доведено.

Таким чином, постанова Правління Національного банку України від 10.12.2015 № 878/БТ «Про віднесення ПАТ «Авант-Банк» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» стосується встановлених вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів. Більше того, зазначена постанова становить банківську таємницю і позивач не міг знати про її зміст та встановлені обмеження, у зв'язку із чим посилання суду першої інстанції на вказану постанову, як на підставу для визнання правомірним висновок уповноваженої особи Фонду про нікчемність операцій (правочинів) по перерахуванню коштів, є необґрунтованим та протиправним.

Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України у низці рішень, зокрема, постановах № К/800/46158/15 від 12.01.2016, № К/800/28390/15 від 21.01.2016, № К/800/36215/15 від 09.02.2016.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Авант-банк» Ларченко Ірини Миколаївни, яке оформлено наказом № 57 від 23.02.2016, про визнання нікчемними (правочинів) операцій по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи на рахунок № НОМЕР_1, відкритого на підставі договору банківського рахунку фізичної особи № РКО-Ф/16/НОМЕР_1, укладеного 11.01.2016 між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Авант-банк», які були проведені: 12.01.2016 на суму 9 500 доларів США, 14.01.2016 на суму 2 500 доларів США, 19.01.2016 на суму 2 500 доларів США, у зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 6 Положення № 14, протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

За таких обставин, беручи до уваги факт перебування ПАТ «Авант-банк» на стадії ліквідації, колегія суддів, з метою належного та достатнього захисту прав позивача, вважає за необхідне зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Авант-банк» надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника, що має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а позов в цій частині задовольнити.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт надав до суду докази, що спростовують правомірність рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив його скасувати та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 317, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.12.2017 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві «Авант-банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Авант-банк» Ларченко Ірини Миколаївни, яке оформлено наказом № 57 від 23.02.2016, про визнання нікчемними (правочинів) операцій по перерахуванню коштів з рахунку фізичної особи на рахунок № НОМЕР_1, відкритого на підставі договору банківського рахунку фізичної особи № РКО-Ф/16/НОМЕР_1, укладеного 11.01.2016 між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Авант-банк», які були проведені: 12.01.2016 на суму 9 500 доларів США, 14.01.2016 на суму 2 500 доларів США, 19.01.2016 на суму 2 500 доларів США.

Зобов'язати уповноважену особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації публічного акціонерного товариства «Авант-банк» Ларченко Ірину Миколаївну подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в публічному акціонерному товаристві «Авант-банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в розмірі суми у 163 486, 50 грн., що за встановленим курсом було еквівалентом суми 6 500 доларів США, що була розміщена на поточному рахунку позивача № НОМЕР_1 в іноземній валюті - доларах США, який був відкритий на підставі договору банківського рахунку фізичної особи № РКО-Ф/16/НОМЕР_1, укладеного 22.01.2016 між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Авант-банк».

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В.В.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 01.03.2018.

Головуючий суддя Василенко Я.М.

Судді: Кузьменко В. В.