Постанова № 72518347, 27.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/20214/16 Суддя суду першої інстанції: Каракашьян С.К.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сорочка Є.О.,

суддів Земляної Г.В.,

Ісаєнко Ю.А.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2017 року, що прийняте у місті Києві, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Євробанк" Кононця В.В., за участю третіх осіб: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та ОСОБА_6 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила:

- визнати протиправними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) на ліквідацію у ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» (далі - Уповноважена особа) щодо включення ОСОБА_4 та членів її родини до переліку пов'язаних з банком осіб та не включення ОСОБА_6 до переліку вкладників ПАТ КБ «Євробанк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Уповноважену особу виключити ОСОБА_4 та членів її родини з переліку пов'язаних з банком осіб та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_6 як вкладника, що має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ КБ «Євробанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відокремлений підрозділ банку має бути зареєстрований у встановленому законом порядку. Крім того, скаржник наголошує на тому, що Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Закон України «Про банки та банківську діяльність» не є пов'язаними для цілей визначення переліку пов'язаних із банком осіб, а тому до спірних правовідносин має бути застосовано положення Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Позивач на обґрунтування своїх вимог також наголошує на тому, що ПУАТ «Фідобанк» та ПАТ КБ «Євробанк» не є афілійованими.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідно до довідки від 21 квітня 2016 року № 261/8-3, ОСОБА_4 працювала в ПАТ «ФІДОБАНК» посаді начальника Шевченківського відділення ПУАТ «ФІДОБАНК» Центральної Регіональної дирекції з 10.06.2008.

Згідно витягу з протоколу засідання від 09 червня 2016 року № 40 правлінням ПАТ «КБ «Євробанк» одноголосно ухвалено затвердити перелік пов'язаних із банком осіб станом на 01.06.2016, до якого включено позивача, членів її родини, зокрема і ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 17-18).

На підставі рішення Правління Національного банку України від 17.06.2016 №73-рш «Про віднесення ПАТ «КБ «Євробанк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №1041 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Євробанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».

Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПАТ «КБ «Євробанк» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 17.06.2016 до 16.07.2016 включно, призначено Кононця В.В. уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ КБ «ЄВРОБАНК».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 07.07.2016 № 1183 продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» з 17.07.2016 до 16.08.2016 включно і повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «ЄВРОБАНК». Відповідно до даного рішення продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» Кононця В.В.

У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду рішення від 16.08.2016 №1523, «Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку», Фонд з 19.08.2016 розпочав виплати коштів вкладникам зазначеного банку.

У серпні 2016 року на адресу позивача надійшов витяг з протоколу № 40 банку від 09.06.2016 про визнання її та членів її родини пов'язаними з банком особами.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернулась до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що відповідач, прийнявши рішення про визнання позивача та його близьких родичів пов'язаними з банком особами, в силу зазначених вище вимог чинного законодавства, діяв правомірно.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.

За змістом пункту 4 частини четвертої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд не відшкодовує кошти розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», - протягом року до дня прийняття такого рішення).

Відповідно до пунктів 6, 7 частини першої статті 52 Закону України «Про банки та банківську діяльність» для цілей цього Закону пов'язаними з банком особами є керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб; асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 цієї частини.

Згідно статті другої Закону України «Про банки та банківську діяльність» споріднена особа - юридична особа, яка має спільних з банком власників істотної участі; афілійована особа банку - будь-яка юридична особа, в якій банк має істотну участь або яка має істотну участь у банку; асоційована особа - чоловік або дружина, прямі родичі цієї особи (батько, мати, діти, рідні брати та сестри, дід, баба, онуки), прямі родичі чоловіка або дружини цієї особи, чоловік або дружина прямого родича.

Пункт 28 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» пов'язаною особою також визначає керівника спорідненої особи фінансової установи; члена сім'ї фізичної особи, яка є <…> керівником <…> спорідненої особи, керівником <…> афілійованої особи (членом сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік (дружина), діти або батьки як фізичної особи, так і її чоловіка (дружини), а також чоловік (дружина) будь-кого з дітей або батьків фізичної особи).

Керівниками банку є <…> керівники відокремлених підрозділів банку (частина перша статті 42 Закону України «Про банки та банківську діяльність»).

За змістом частини першої, третьої статті 23 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банк має право відкривати відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) на території України у разі його відповідності вимогам щодо відкриття відокремлених підрозділів, встановленим нормативно-правовими актами Національного банку України. Національний банк України включає відомості про відокремлені підрозділи банку до Державного реєстру банків на підставі письмового повідомлення банку.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що пов'язаними з банком особами є керівники та члени сімей (у т.ч. батьки) керівників відокремлених підрозділів іншого банку, який має спільних з банком власників істотної участі, а також інший банк який має істотну участь або у якому є істотна участь відповідного банку.

Як вбачається з матеріалів справи ПУАТ «ФІДОБАНК» та ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» є спорідненими особами, оскільки мають спільного власника істотної участі - ОСОБА_7

Суд апеляційної інстанції також вважає за необхідне зазначити, що аналіз положень пункту 6 частини першої статті 52 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та пункту 28 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» дає підстави для висновку, що слова «спорідненими та афілійованими», які наведені у пункті 6 частини першої статті 52 Закону України «Про банки та банківську діяльність» слід розуміти не як необхідність наявності статусу особи спорідненої та афілійованої одночасно, а й можливість застосування цієї норми окремо до спорідненої або асоційованої особи. Сполучник «та» у даному випадку свідчить не про обов'язковість двох статусів особи, а про перелік можливих статусів такої особи.

Відповідно до частин першої, третьої п'ятої статті 95 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами.

Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Порядок відкриття відокремлених підрозділів банку на території України регулює спеціальна норма Закону України «Про банки та банківську діяльність» - стаття 23, відповідно до частини першої якої банк має право відкривати відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) на території України у разі його відповідності вимогам щодо відкриття відокремлених підрозділів, встановленим нормативно-правовими актами Національного банку України.

Національний банк України включає відомості про відокремлені підрозділи банку до Державного реєстру банків на підставі письмового повідомлення банку (частина третя статті 23 Закону України «Про банки та банківську діяльність»)

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що положення частини третя статті 23 Закону України «Про банки та банківську діяльність» не суперечать частині п'ятій статті 95 ЦК. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про необґрунтованість доводів скаржника про необхідність внесенні відомостей про відділення банку до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, оскільки такі відомості вносяться до іншого державного реєстру - Державного реєстру банків.

Позивач не наводить доводів та не надає доказів відносно того, що ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» не було дотримано вимог статті 23 Закону України «Про банки та банківську діяльність» при відкритті відокремленого підрозділу, який очолювала позивач, а тому у суду відсутні підстави вважати діяльність цього підрозділу такою, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Отже, оскільки позивач працювала на посаді начальника (керівника) відокремленого структурного підрозділу ПУАТ «ФІДОБАНК», то позивач та члени її сім'ї є пов'язаними із ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» особами.

Відповідно до статті 52 Закон України «Про банки та банківську діяльність» банк зобов'язаний подавати Національному банку України інформацію про пов'язаних із банком осіб у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.

За змістом пунктів 1-3, 6 глави 1 розділу II Положення про визначення пов'язаних із банком осіб, затверджений постановою правління Національного банку України від 12.05.2015 № 315 банк визначає перелік пов'язаних із банком осіб, який затверджується правлінням банку, відповідно до вимог статті 52 Закону та з урахуванням цього Положення. Особа є пов'язаною з банком із моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов'язаною з банком відповідно до вимог зазначеної статті закону.

Банк забезпечує внесення змін до переліку пов'язаних із банком осіб на підставі змін інформації щодо особи, визначеної пов'язаною з банком, визначення нових осіб пов'язаними з банком особами тощо.

Банк зобов'язаний щомісячно надавати Національному банку актуалізований перелік пов'язаних із банком осіб за формою та у строки, визначені нормативно-правовим актом Національного банку з питань організації статистичної звітності, що подається до Національного банку.

Банк зобов'язаний визначити особу пов'язаною та внести відповідні зміни до переліку пов'язаних осіб не пізніше першої звітної дати після завершення терміну, установленого в пункті 4 цієї глави.

Як вбачається з матеріалів справи, до запровадження у ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» тимчасової адміністрації правлінням ПАТ «КБ «Євробанк» згідно протоколу засідання від 01.06.2016 одноголосно ухвалено затвердити перелік пов'язаних із банком осіб станом на 01.06.2016, до якого включено позивача, членів її родини, зокрема і ОСОБА_6

Позивач не надав доказів оскарження зазначеного протоколу чи визнання його недійсним.

Суд апеляційної інстанції, не заперечуючи правильність визначення Уповноваженої особи як відповідача у даній справі, який наразі здійснює керівництво діяльністю банку, наголошує на тому, що позивач оскаржує дії саме Уповноваженої особи, а не правління банку щодо включення її до переліку пов'язаних із банком осіб. У цьому контексті суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивач не наводить доводів та не надає доказів того, що Уповноваженою особою вчинялися оскаржувані дії, що, у свою чергу свідчить про те, що такими діями Уповноважена особи права позивача не порушувала, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

Адміністративний суд у даній справі не вправі виходити за межі позовних вимог та надавати оцінку рішенню правління ПАТ «КБ «Євробанк» щодо включення позивача, членів її родини до переліку пов'язаних із банком осіб, оскільки це не належить до юрисдикції адміністративного суду.

Окрім того, позивач оскаржує також і дії Уповноваженої особи щодо невключення третьої особи - ОСОБА_6, до переліку вкладників банку.

Колегія суддів звертає увагу на те, будь-яких доказів допущення Уповноваженою особою вказаної бездіяльності позивач не надала. Крім того, будь-які рішення (дії, бездіяльність) Уповноваженої особи прийняті (вчинені, допущені) у межах спірних правовідносин щодо включення/невключення ОСОБА_6 до переліку вкладників банку не впливають на права позивача як сторони даного процесу. ОСОБА_6 вправі самостійно звернутися до суду за захистом своїх прав, якщо вважатиме такі права порушеними. Слід також наголосити, що ОСОБА_6 як третьою особою у даній справі не було заявлено самостійних вимог на предмет спору у даній справі, а тому у суду відсутні підстави для задоволення позову в частині, що стосується ОСОБА_6

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідачем прав позивача порушено не було. Отже, суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позову.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2017 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Є.О. Сорочко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя Ю.А. Ісаєнко

Повний текст постанови складений 01.03.2018