Постанова № 72518303, 28.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 742/3806/17 Суддя (судді) першої інстанції: Бездідько В.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04 грудня 2017 року про залишення без розгляду позовної заяви у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області з позовною заявою до Прилуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України (далі - відповідач) про визнання дій відповідача щодо припинення нарахування та невиплати пенсії з квітня 2016 року неправомірними; зобов'язання відповідача поновити нарахування та виплату пенсії з квітня 2016 року та виплатити виниклу заборгованість з виплати пенсії з квітня 2016 року; допустити негайне виконання постанови суду в частині виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць; зобов'язання відповідача подати до суду звіт про виконання постанови у строк один місяць з дня отримання постанови після набрання судовим рішенням законної сили.

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області своєю ухвалою від 04 грудня 2017 року адміністративний позов залишив без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем строку звернення до суду.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04 грудня 2017 року та постановити нову про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. На думку апелянта, зазначену ухвалу суду прийнято з порушенням норм процесуального права, що призвело до порушення прав та законних інтересів позивача. Також, апелянт звертала увагу суду на те, що вона є внутрішньо-переміщеною особою, періодично виїжджала до місця своєї реєстрації - в місто Алчевськ Луганської області та доглядала батька. В апеляційній скарзі вона зазначала, що суд першої інстанції не надав оцінку її доводам про те, що в зоні АТО, де вона тимчасово перебуває, не працюють ні пошта, ні установи банку, у зв'язку з чим не могла раніше звернутися до суду.

Сторони у судове засідання не з'явилися про час та місце розгляду справи сповіщалися завчасно та належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, колегія суддів відповідно ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до пунктів 10, 12 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу; заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

24 листопада 2017 року позивач відправила позовну заяву з додатками на адресу суду першої інстанції засобом поштового зв'язку.

Таким чином дана позовна заява повинна переглядатися судом на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до 15 грудня 2017 року.

Відповідно до ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Згідно із визначенням, яке міститься у ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Тобто, оскільки пенсія є щомісячною регулярною виплатою, то і дізнатися про порушення своїх прав шляхом неотримання такої виплати позивач мала можливість кожного календарного місяця згідно графіку видачі пенсій.

Як убачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач дізналася про порушення її прав та інтересів ще у квітні 2016 року.

Доводи, на які посилається апелянт, щодо поважності причин пропуску строку, колегія суддів апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки як зазначала сама апелянт, вона виїжджала на територію Луганської області періодично. Тобто, певний час вона перебувала на території, де не проводилася антитерористична операція, а відтак могла раніше звернутися до суду.

Матеріалами справи установлено, що позивач просила суд першої інстанції задовольнити її позовні вимоги за період з квітня 2016 року, а звернулася до суду лише 24 листопада 2017 року, що підтверджується штампом на поштовому конвертом (а/с 6).

В даному випадку, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції мав розглянути даний позов в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.

Тобто, враховуючи, що позивач звернулася до суду з даним позовом 24 листопада 2017 року, то висновок суду першої інстанції про необхідність залишення без розгляду позовних вимог за період з 01 квітня 2016 року по 23 травня 2017 року є правильним. Проте, оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог з 24 травня 2017 року підлягає скасуванню з направленням справи у цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Таким чином, встановивши, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, порушено норми процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04 грудня 2017 року в частині залишення без розгляду позовних вимог за період з 24 травня 2017 року, а справу в цій частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, в іншій частині - залишити без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 320 КАС України, в редакції чинній на момент звернення апелянта з апеляційною скаргою, підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 229, 310, 312, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04 грудня 2017 року - скасувати в частині залишення без розгляду позовних вимог за період з 24 травня 2017 року. Справу з позовними вимогами в цій частині - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В іншій частині ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 04 грудня 2017 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Є.В. Чаку

Судді В.В. Файдюк

Є.І. Мєзєнцев

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.