Постанова № 72518234, 22.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/3051/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Лиска І.Г.

Суддя-доповідач - Кузьменко В. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2018 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Видмеденко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кейнфор", Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецторг Україна" про визнання недійсним правочину, за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2017, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду до суду з позовом про визнання недійсним правочину.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2017 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2017 скаргу повернуто позивачу у зв'язку з тим, що не усунено її недоліки.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви, так як відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій, позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву було залишено без руху, оскільки не відповідає вимогам КАС України, зокрема згідно з вимогами ч. 3 ст. 106 КАС України, до позовної заяви додається, крім іншого, документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Апелянтом не додержано обов'язок подання належних доказів сплати судового збору за подання позовної заяви.

Відповідно до ч.2 ст.106 КАС України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Позивачем не додано належним чином оформлений вирок Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2017 у кримінальній справі № 757/22807/17-к на який він посилається в обґрунтування позовних вимог.

Позивачем не вказано реквізити правочину, який просить визнати недійсним та не надано його копію.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Копія вказаної ухвали невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Вказівки на недоліки позовної заяви і спосіб їх усунення мають бути чіткими і зрозумілими. Недоліки повинні бути такими, що перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі та виконати обов'язок з повідомлення про це осіб, які беруть участь у справі.

Підставою для повернення позовної заяви суд першої інстанції вказав не усунення недоліків позову.

Колегія також враховує, що ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 11.09.2017 про залишення позову без руху позивачем оскаржено, але апеляційну скаргу відкликано.

На виконання ухвали про залишення позову без руху, позивачем надіслано заяву про усунення недоліків в якій вказано, що відповідно до Закону України "Про судовий збір" він не зобов'язаний надавати до суду докази зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, а також у випадку повернення позовної заяви до відкриття провадження по справі, до повторно поданого позову може бути доданий первісний документ про сплату судового збору, якщо його не повернуто, оскільки це не суперечить вимогам законодавства і не призводить до втрат відповідного бюджету, тому квитанція про сплату судового збору №810 від 20.07.2017 року є належним доказом сплати судового збору за подання позовної заяви. Позивач, звертає увагу що позивач не є учасником кримінального провадження №757/2280/17, тому самостійно отримати завірену належним чином копію вироку та надання письмових пояснень щодо предмету укладання правочину між ТОВ "Кейнфор" та ТОВ "Спецторг Україна" часу, дати, мети та змісту укладеного правочину є неможливим.

За статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зазначеною нормою передбачено обов'язок суду перевірити зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір", правильність оформлення платіжного документа і надання доказів зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України покладається на платника судового збору. Платіжні документи повинні містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу) сплачується судовий збір. Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі.

Долучена Позивачем квитанція №810 від 20 липня 2017 року про сплату судового збору у сумі 1600 грн. раніше була приєднана до позовної заяви яка подавалась до суду 28.07.2017 року, за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до ТОВ "Кейнфор", ТОВ "Спецторг Україна" про визнання недійсним правочину. Крім того, у даному платіжному дорученні відсутні докази зарахування сплаченої суми судового збору до Державного бюджету України.

Відповідно до практики ЕСПЛ, право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Вимога сплатити збори не може вважатися обмеженням права на звернення до суду.

Відтак, надане позивачем платіжне доручення було подане до іншого позову в оригіналі та не містить доказів зарахування вказаної у ньому суми до державного бюджету, отже не є належним доказом факту сплати позивачем судового збору.

Всупереч ч.2 ст.106 КАС України, відповідно до якої на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів, позивачем не надано до суду письмові пояснення щодо предмету укладання правочину між ТОВ "Кейнфор" та ТОВ "Спецторг Україна" часу, дати, мети та змісту укладеного правочину який є предметом спору.

Невиконання позивачем хоча б однієї вимоги, встановленої ухвалою про залишення позову без руху, є підставою для повернення позовної заяви.

Таким чином, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо повернення позову на підставі ч. 3 ст.108 КАС України, в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7 колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2017 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кейнфор", Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецторг Україна" про визнання недійсним правочину - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 09.10.2017 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст постанови виготовлено 02.03.2018