Постанова № 72518232, 28.02.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 лютого 2018 рокусправа № 823/1324/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Щербака А.А.

судді: Баранник Н.П. Малиш Н.І.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у м. Дніпро у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017р. (головуючий суддя Брегей Р.І., судді пасічник Ю.П., Сагун А.В., м. Кропивницький) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Власов Транс» про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Власов Транс» про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних засобів автомобільними дорогами загального користування №383 від 05.04.2017.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017р. в задоволенні позову відмовлено.

Позивачем подана апеляційна скарга, просить постанову суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права,не враховано те, що розрахунок є рішенням суб'єкта владних повноважень та підлягає оскарженню в судовому порядку. Також зазначено, що плата за проїзд здійснюється виключно перевізником, а позивач таким не є.

Позивач не з'явився, про дату, час, місце розгляду апеляційної карги повідомлявся.

Представник відповідача Постольник О.С. проти задоволення апеляційної скарги заперечувала. Пояснила, що судом першої інстанції вірно було відмовлено в задоволенні позову, проте є помилковими висновки, що оскаржений розрахунок не є рішенням суб'єкта владних повноважень, що підлягає оскарженню в судовому порядку.

Представник третьої особи не з'явився, про дату, час, місце розгляду апеляційної карги повідомлявся.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як свідчать матеріали справи, 05.04.2017 управлінням Укртрансбезпеки у Черкаській області, на підставі акту СА №0220266 від 05.04.2017 було складено розрахунок №383, яким ОСОБА_1 було нараховано до сплати 674,77 євро за проїзд великовагових та (або) великогабаритних засобів автомобільними дорогами загального користування (а.с. 22).

Позивачем вказаний розрахунок було оскаржено до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що позивач оскаржує не рішення суб'єкта владних повноважень, а певні докази, які не можуть порушувати його права та інтереси, що відповідно до приписів частини 1 статті 2 КАС України виключає наявність порушеного права, яке підлягає захисту.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції не погоджується.

Відповідно до ст.. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» На території України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, у сфері міжнародних автомобільних перевезень здійснює, зокрема, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів;

Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Постановою Кабінету Міністрів України N 1567, 08.11.2006 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.

Пункт 15 вказаного Порядку передбачає перевірку наявності визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

Відповідно ст.. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до пункту 28 Постанови Кабінету Міністрів України N 879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», Плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції помилковими, оскільки оскаржений позивачем розрахунок є рішенням суб'єкта владних повноважень, і може бути оскаржено до суду відповідно до ст.. 5 КАС України.

Щодо правомірності оскарженого рішення.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з ст.33 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Постановою Кабінету Міністрів України N 879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» також передбачено внесення плати саме перевізником.

Наявний в матеріалах справи договір оренди транспортного засобу між ОСОБА_1 та ТОВ «Власов транс» (а.с.23) свідчить про те, що позивач є власником транспортного засобу «Рено Преміум», реєстраційний номер НОМЕР_1, а перевізником є ТОВ «Власов Транс».

Зазначене також підтверджено копіями видаткових ордерів про сплату ТОВ «Власов Транс» на користь позивача плати за оренду(а.с.94-100) та наказу ТОВ «Власов Транс» від 28 лютого 2017р. про прийняття на посаду Водія ОСОБА_5(а.с.93).

Згідно акту перевірки СА №0220266 від 05.04.2017 саме ОСОБА_5 керував автомобілем Рено Преміум», реєстраційний номер НОМЕР_1 під час перевірки.

Той факт, що позивач є власником цих транспортних засобів не породжує у нього обв'язку сплати за проїзд великоваговим/великогабаритним транспортом вага чи габарити якого перевищують законодавчо встановлені норми, оскільки законодавством такий обов'язок покладено виключно на перевізника.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, позовні вимоги належить задовольнити.

Розподіл судових витрат належить здійснити відповідно ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Власов Транс» про визнання протиправним та скасування розрахунку плати за проїзд скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №383 від 05.04.2017р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 1600грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 01 березня 2018року.

Головуючий суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш