Постанова № 72518159, 27.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/13079/17 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2018 року м.Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Борейка Д.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології мереж» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року (розглянуте в порядку письмового провадження, у м.Києві, дата складання повного тексту - відсутня) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології мереж» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технології мереж» (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 15.09.2017 року №UA100020/2017/000002/2; картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.09.2017 року №UA100020/2017/00084.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року у задоволенні адміністративного позов відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті; зокрема, вказує на те, що подані декларантом документи є належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості; митним органом не було прийнято до уваги поданий рахунок про оплату транспортних витрат від 08.09.2017 року за №501, в якому зазначено маршрут перевезення та вартість послуг; подані документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості при митному оформлені товару, містять розбіжності та не надано відомостей щодо числових значень складових митної вартості.

Позивачем подано додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу, в якому посилається на те, що неістотні недоліки в документах, які містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та місять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача, заперечення представника Відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 30.06.2017 року між компанією Goodlink SP Z O.O., Варшава, Польща (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Технології мереж» (Покупець) укладено внутрішньоекономічний контракт №05/2017, відповідно до умов якого суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності здійснює на користь Позивача поставку товару за номенклатурою, якістю та ціною, зазначеними в додатку 1, що є невід'ємними частинами даного договору та коригуються між сторонами протягом встановленого строку.

Відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті від 07.07.2017 року №(MUR) 3283

Позивач сплатив за товар кошти у розмірі 44 000,00 дол. США.

14.09.2017 року Позивачем подано до Відповідача митну декларацію №UA100020/2017/308688, митна вартість вказаних товарів задекларована із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, тобто за ціною контракту від 30.06.2017 року №05/2017 у розмірі 46 300,40 дол. США.

Для підтвердження митної вартості товару Позивачем надано Відповідачу документи для митного оформлення, зокрема: зовнішньоекономічний договір/контракт від 30.06.2017 року №05/2017; рахунок-фактуру (інвойс) від 30.06.2017 року №022/2017; рахунок на перевезення товару країни експортера №MYUB201708008; міжнародну товарно-транспортну накладну від 12.09.2017 року №1290/D; пакувальний лист від 30.06.2017 року.

Відповідачем витребувано у декларанта за наявності додаткові документи, а саме: 1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3) якщо здійснювалось страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 4) договір (угоду, контракт) із третіми особами пов'язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 5) рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, виманеними договором (угодою/контрактом); 6) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди/контракту); 7) виписку з бухгалтерської документації; 8) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 9) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 10) копію митної декларації країни відправлення; 11) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На виконання вказаного вище запиту, Позивачем надано такі документи: рахунок на оплату транспортних витрат від 08.09.2017 року за №501; лист від експедитора від 15.09.2017 року за №15-09/17 щодо помилки в довідці про маршрут поставки; копія експертної декларації країни експортера; видаткову накладну від 28.02.2017 року №УТС00000196, видаткову накладну від 13.04.2017 року №УТС00000901, видаткову накладну від 29.03.2017 року №УТС00000501, видаткову накладну від 14.08.2017 року №УТС00002502, видаткову накладну від 31.07.2017 року №УТС00002281; митну декларацію.

15.09.2017 року Київською міською митницею ДФС прийнято рішенням №UA100020/2017/000002/2, відповідно до якого здійснено коригування митної вартості товару із застосуванням другорядного методу встановлення вартості та встановлено, що по товару з кодом 8544492000 рівень митної вартості товару ґрунтується на раніше визнаних митними органами вартості, а саме за аналогічними товарами, митне оформлення яких вже здійснено.

Згідно з поданою митною декларацією №UA100020/2017/308688 Позивач задекларував суму митних платежів у розмірі 7285,58 дол. США за товар вагою 13535,4 кг, проте Відповідач здійснив коригування митної вартості товарів у сторону збільшення та встановив, що за товар вагою 13 535,4 кг повинно сплатити суму митних платежів у розмірі 8987,51 дол. США. Тобто, встановлений Відповідачем розмір митної вартості товару є більшим на 1701,93 дол. США.

Також, 15.09.2017 року Відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100020/2017/00084.

Так, згідно з частиною 1 статті 246 Митного кодексу України (далі - Кодекс) метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 Кодексу митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

За приписами ч.1 ст.257 Кодексу декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Частиною 6 статті 264 Кодексу визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Згідно з частиною 1 статті 337 Кодексу перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в силу приписів статті 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (ч.1 ст.51 Кодексу).

Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості (ч.4 ст.52 Кодексу).

Положеннями статті 57 Кодексу визначено митну вартостьтоварів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.4,5 ст.58 Кодексу митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч.9 ст.58 Кодексу).

Згідно з ч.1 ст.58 Кодексу метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

За приписами частин 2, 3 статті 58 Кодексу метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згдіно з частинами 1, 2 статті 53 Кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч.5 ст.57 Кодексу).

Таким чином, Кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказана норма кореспондується з положеннями статті 318 Кодексу, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Також, це узгоджується з визначеними у статті 8 Кодексу принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.

Частиною 3 статті 53 Кодексу передбачено обов'язок декларанта подавати додаткові документи (за наявності) до визначеного частиною другою цієї статті загального переліку. При цьому такий обов'язок виникає у декларанта виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частинами 4, 5 статті 54 Кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу (ч.2 ст.54 Кодексу).

При цьому, послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 року №362 (далі - Методичні рекомендації №362).

За приписами пункту 6 Розділу ІІ Методичних рекомендацій №362 при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та чисельного значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим частинами п'ятою - восьмою статті 58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (пункт 7 Розділу ІІ Методичних рекомендацій №362).

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки, контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Разом з тим, відповідно до ч.6 ст.54 Кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у Главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

З наведених правових норм випливає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Кодексу.

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Частиною 3 статті 54 Кодексу визначено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина 2 стаття 55 Кодексу).

Як вже зазначалось, під час митного оформлення, разом із митною декларацією №UA100020/2017/308688, Позивачем подано такі документи: зовнішньоекономічний договір/контракт від 30.06.2017 року №05/2017; рахунок-фактуру (інвойс) від 30.06.2017 року №022/201; рахунок на перевезення товару країни експортера № MYUB201708008; міжнародну товарно-транспортну накладну №1290/D від 12.09.2017 року; пакувальний лист від 30.06.2017 року.

Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов висновку, що подані Позивачем документи містять розбіжності, а також надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: в платіжному документі відсутні посилання щодо оплати саме оцінюваного товару (відсутні посилання на інвойс, прайс-лист, специфікацією та ін.), у зв'язку із чим відсутня можливість ідентифікувати вищезазначену оплату з даною партією товару; в експортній декларації країни експортера вартість партії товару (45531,90 USD) не відповідає фактурній вартості заявленій до митного оформлення (46300,40 USD); крім того в експортній декларації країни експортера зазначено інший коносамент (EGLV143783743564Е) ніж поданий до митного оформлення (MYUB201708008).

Як вбачається з матеріалів справи до митного до митного оформлення Позивачем було заявлено такі товари:1) кабелі волоконно-оптичні для магістральних, зонових та міських високошвидкісних кабельних Інтернет мереж, а саме: патчкорд зовнішній FTTH/ADSS SC-SC 25 м - 280шт., патчкорд зовнішній FTTH/ADSS SC- SC 50 м- 300шт., патчкорд зовнішній FTTH/ADSS SC-SC 75 м - 300шт., патчкорд зовнішній FTTH/ADSS SC- SC 100 м - 300шт., патчкорд зовнішній FTTH/ADSS SC-SC 125 м - 280шт., патчкорд зовнішній FTTH/ADSS SC-SC 150 м - 300шт., патчкорд зовнішній FTTH/ADSS SC-SC 200 м - 200шт. Торговельна марка: Sofetec Країна виробництва: CN Виробник: Tente Fibershow Group Limited; 2) провідники електричні використовувані для телекомунікацій, для напруги небільш як 80В:- Кабель ізольований(пвх) кручена пара UTP САТ-5Е "Hortex" (Al-Cu 4*2*0,51мм) 305 м - 600 шт., макс.напруга 30В, неекранований, 4пари,- Кабель ізольований(пвх) кручена пара зовнішній UTP САТ-5Е "Hortex" (А1-Си2*2*0,51мм) 305 м - 200иіт., макс. напруга 30В, неекранований, 2пари,- Кабель ізольований(пвх) кручена пара зовнішній UTP САТ-5Е "Hortex" (А1-Си4*2*0,51мм) 305 м - 400шт., макс. напруга 30В, неекранований, 4пари,- Кабель ізольований(пвх) кручена пара зовнішній FTP САТ-5Е "Hortex" (А1-Си4*2*0,51мм) 305 м - 20шт., макс. напруга 30В, неекранований, 4пари, призначені для проведення телекомунікаційних мереж Ethernet, Торговельна марка : Hortex Країна виробництва : CN Виробник : ZHEJІANG KUAYUE CABLE CO., LTD,- Кабель ізольований(пвх) кручена пара UTP САТ-5 "Sofetec" (Al-Cu 4*2*0,51мм)305 м - 230шт., макс.напруга ЗОБ, неекранований, 4пари,- Кабель ізольований(пвх) кручена пара зовнішній UTP САТ-5 "Sofetec" (Al-Cu4*2*0,51мм) 305 м - 200шт., макс. напруга 30Б, неекранований, 4 пари,- Кабель ізольований(пвх) кручена пара зовнішній UTP САТ-5 "Sofetec" (Al- Си4*2*0,51мм) з тросом 1,3мм 305 м- 50шт., макс.напруга 30В, неекранований, 4 пари, призначений для проведення телекомунікаційних мереж Ethernet, Торговельна марка: Sofetec. Виробник: SHENZHEN ADP CABLES CO., LTD; 3) з'єднувачі електричні, не містять радіовипромінюючих блоків та модулів:- Скотч-лок (з'єднувач проводів UY)- 100 000шт., використовуються для проведення телекомунікаційних мереж Ethernet, Торговельна марка: CREATIVE RUBY. Країна виробництва: CN. Виробник: CREATIVE RUBY CO.,LTD (SHENZHEN); 4) кріпильні вироби, фурнітура або аналогічні вироби пластикові, у вигляді коробок з елементами кріплення, без електричних елементів:- Оптичний бокс Sofetec FTB/F-12 - 200шт., в комплекті зі сплайс касетой та 12 термоусадковими гільзами, 12 стяжок, ізолента 1, 4 дюбеля,спеціальний ключ, Оптичний бокс Sofetec FTB/F-24 - 100 шт., в комплекті зі сплайс касетой та 24 термоусадковими гільзами, 24 стяжок, ізолента 1, 4 дюбеля, спеціальний ключ, використовуються для закріплення з'єднань та кабелів при проведенні волоконно-оптичних телекомунікаційних мереж Ethernet, Торговельна марка: Sofetec. Країна виробництва: CN. Виробник: NINGBO PORT-TRADE UNION IMPORT & EXPORT CO., LTD».

Відповідно до додатку № 1 до контракту від 30.06.2017 року №05/2017 поставка вищевказаного товару здійснюється на умовах FOB Шеньчжень згідно правил Інкотермс 2010.

Відповідно до умов поставки FOB Інкотермс 2010 - покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти контракт (договір) перевезення товару від названого порту відвантаження та надати до митного органу транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; а також документи, що містять відомості про вартість оцінюваних товарів відповідно до наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення». До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

Позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано договір про транспортне експедирування від 26.06.2017 року №2606/2017 (далі - договір №2606/2017) та довідку про транспортні витрати від 08.09.2017 року №08-09/17, з якої вбачається, що транспортні витрати розраховані по маршруту Китай, NINGBO, а заявлено умови поставки FOB Shenzhen.

Відповідно до п.2.2 договору №2606/2017 взаємовідносини сторін щодо кожного окремого доручення клієнта відображаються у заявках, погоджених сторонами.

У розділі 5 договору №2606/2017 клієнт зобов'язаний сповістити експедитора письмовою заявкою про необхідність перевезення вантажів не пізніше ніж за 3 доби до запланованої дати початку виконання доручення.

Однак, Позивачем до митного оформлення не надано ані заявок, ані інших документів, які свідчать про погоджену суму транспортного експедирування та відповідно повний маршрут перевезення.

Разом з цим, додатково Позивачем надано Відповідачу: рахунок на оплату транспортних витрат від 08.09.2017 року №501; лист від експедитора від 15.09.2017 року №15-09/19 щодо помилки в довідці про транспортні витрати; копію митної декларації країни експортера; видаткові накладні.

Проте, в платіжному дорученні в іноземній валюті від 07.07.2017 року відсутні посилання щодо оплати саме оцінюваного товару, зокрема, посилання на інвойс, прайс-лист, специфікацію тощо, що свідчить про неможливість ідентифікувати вищезазначену оплату з даною партією товару.

В той же час, в декларації країни експортера вартість партії товару (45 531,90 USD) не відповідає фактурній вартості заявленій до митного оформлення (46300,40 USD), адже в декларації країни експортера взагалі відсутня така інформація.

У додатку №1 від 30.06.2017 року до контракту визначено, що продавець продасть покупцю певні товари на загальну суму 44 446,80 доларів США; оплату товару здійснює покупець на підставі рахунку продавця у доларах США в розмірі 44 000 дол.США, решту протягом шестидесяти днів після отримання товару.

Крім того, в декларації країни експортера зазначено номер коносаменту EGLV143783743564E, тоді як до митного оформлення подано коносамент MYUB201708008, що на думку колегії суддів, свідчить про невідповідність поданих до митного оформлення транспортних документів заявленим у декларації країни експортера.

Також, матеріалами справи не підтверджується маршрут м.Женьшень-порт Нінгба-порт Одеса.

У матеріалах справи відсутні достатні докази, які б спростували висновки митного органу щодо обґрунтованих сумнівів заявленої митної вартості товару.

Відповідач приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого Позивачем товару за другорядним методом 2 г (резервний), вказав, яким чином митна вартість товару була визначена та саме в якому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, що вчинено відповідності до ст.55 Кодексу.

Слід зазначити, що згідно з вимогами чинного законодавства, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю обчислення декларантом митної вартості.

Однак, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.

Так, відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: - неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); - невірно проведений розрахунок митної вартості; - невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу.

Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Митним органом фактично проведено консультацію з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості за наступним другим або третім методами.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що подані Позивачем основні та додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару не містять усю необхідну інформацію про вартість товару та транспортних послуг, а також реквізити, необхідні для ідентифікації товару.

В рішенні про коригування митної вартості товару митним органом вказано, які відомості в наданих йому документах викликають сумніви, в чому вони полягають та, яким чином витребувані документи можуть вплинути на визначення ціни за будь-яким методом.

За таких обставин, висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною контракту, які імпортуються (вартості операції), колегія суддів вважає обґрунтованим, а застосування резервного методу правомірним.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Технології мереж» про скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 15.09.2017 року №UA100020/2017/000002/2, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.09.2017 року №UA100020/2017/00084.

Положеннями ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології мереж» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 грудня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст.329 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 01 березня 2018 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.