Постанова № 72518113, 28.02.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/3888/17 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дії у частині відмови позивачу у наданні відомостей з Державного земельного кадастру у формі витягів з Державного земельного кадастру по земельним ділянкам позивача з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2; зобов'язання відповідача надати позивачу через Центр надання адміністративних послуг Ірпінської міської ради Київської області або листом особисто витяги по земельним ділянкам позивача з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

Київський окружний адміністративний суд своєю постановою від 04 грудня 2017 року адміністративний позов задовольнив. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, відмовляючи позивачу у наданні відомостей, діяв поза межами чинного законодавства України.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року та постановити нову про відмову у задоволенні позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт звертав увагу суду на те, що позивачу не були надані відомості з Державного земельного кадастру на вказані земельні ділянки у зв'язку з надходженням на адресу відповідача листа з прокуратури міста Ірпеня Київської області № 74-1574 вих. 14 від 24 березня 2014 року, в якому рекомендовано не вчиняти жодних дій щодо земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2, оскільки порушено кримінальне провадження за фактом незаконного відведення цих земельних ділянок.

Позивач подав до суду апеляційної інстанції письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції залишити без змін. Позивач звертав увагу суду на те, що реалізація його законних прав не може ставитися в залежність від наявності чи відсутності рекомендацій прокуратури міста Ірпеня Київської області відносно земельних ділянок, які належать йому на праві власності. Також, позивач просив суд апеляційної інстанції відносно відповідача винести окрему ухвалу.

Сторони у судове засідання не з'явилися про час та місце розгляду справи сповіщалися завчасно та належним чином. Причини неявки до суду не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення справи, колегія суддів відповідно ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності сторін та їх представників.

Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, у серпні та жовтні 2017 року позивач звертався до Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ірпінської міської ради та, у подальшому, до Головного управління Держгеокадастру у Київській області з заявами про надання відомостей з Державного земельного кадастру у формі витягів про належні йому земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2.

Листами Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та місті Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 1841/184/17 від 18.08.2017 року та Головного управління Держгеокадастру у Київській області № ГЛ-645/0-3197/6-17 від 27.10.2017 року позивачу відмовлено у наданні вказаних витягів з посиланням на лист прокуратури міста Ірпеня Київської області, яким рекомендувалося не вчиняти жодних дій щодо земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у зв'язку з порушенням кримінального провадження.

Вважаючи такі відмови протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру визначені Законом України від 07.07.2011 № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон № 3613-VI).

Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону № 3613-VI Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Порядок користування відомостями Державного земельного кадастру встановлений ст. 38 даного Закону.

Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 38 Закону № 3613-VI відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі, зокрема, витягів з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру.

Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку видається заявнику в день надходження заяви.

Відомості Державного земельного кадастру, які містять інформацію, що є державною таємницею, надаються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про державну таємницю».

Інші відомості Державного земельного кадастру є відкритою інформацією, крім випадків, визначених законом.

Згідно ч. 7 цієї ж статті Закону для отримання відомостей Державного земельного кадастру заявник або уповноважена ним особа подає Державному кадастровому реєстратору або іншій особі, яка відповідно до частини першої цієї статті надає відомості з Державного земельного кадастру:

- заяву за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру;

- документ про оплату послуг за надання витягу з Державного земельного кадастру (крім випадків, визначених цим Законом в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб);

- документ, який підтверджує повноваження діяти від імені заявника (у разі подання заяви уповноваженою особою заявника).

Заява з доданими документами подається заявником або уповноваженою ним особою особисто або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Державний кадастровий реєстратор або інша особа, яка відповідно до частини першої цієї статті надає відомості з Державного земельного кадастру, протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви (у разі подання заяви про надання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку - у день надходження заяви) надає заявнику документ, передбачений частиною першою цієї статті, або надає мотивовану відмову у наданні такого документа.

Для отримання відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку особи та органи, зазначені в абзацах другому і третьому частини п'ятої цієї статті, можуть подати заяву в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Видача відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку або мотивованої відмови у наданні таких відомостей за бажанням заявника здійснюється Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою виконавчого органу місцевого самоврядування або направленням зазначеними особами поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

У разі подання заяви в електронній формі за власним електронним цифровим підписом (печаткою) заявника відомості з Державного земельного кадастру про земельну ділянку або мотивована відмова у наданні таких відомостей за бажанням заявника видаються також у формі електронного документа засобами телекомунікаційного зв'язку.

Незалежно від місця, форми та способу надання відомостей Державного земельного кадастру додаткові кошти, крім встановленої згідно із законом плати за надання відповідних адміністративних послуг, не стягуються.

Цією ж нормою визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні відомостей з Державного земельного кадастру, а саме якщо:

- у Державному земельному кадастрі відсутні запитувані відомості;

- із заявою звернулася неналежна особа;

- документи подані не в повному обсязі та/або не відповідають вимогам, встановленим законом.

Форми витягу, довідки з Державного земельного кадастру, повідомлення про відмову у наданні відомостей, а також порядок обліку заяв і запитів про отримання відомостей Державного земельного кадастру встановлюються Порядком ведення Державного земельного кадастру.

Відповідно до наявних у матеріалах справи фотокопій Державних Актів на право власності на земельну ділянку, позивач є власником двох земельних ділянок:

- кадастровий номер НОМЕР_1 - Акт НОМЕР_3

- кадастровий номер НОМЕР_2 - Акт НОМЕР_4.

Як убачається з Історії замовлених відомостей з Державного земельного кадастру, 02 жовтня 2017 року позивачем було замовлено відповідні витяги в електронній та паперовій формі з ДЗК на вказані земельні ділянки та сплачено визначену законом плату.

У той же час, відповідач не надав суду будь-яких доказів виконання вимог закону щодо надання відомостей з Державного земельного кадастру або мотивованої відмови у наданні таких відомостей.

Що стосується посилань апелянта на те, що листом прокуратури міста Ірпеня Київської області від 25.03.2014 року рекомендувалося не вчиняти жодних дій щодо земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 у зв'язку з порушенням кримінального провадження, то колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що такі посилання є необґрунтованими, оскільки така підстава для відмови не передбачена ч. 7 ст. 38 Закону № 3613-VI.

Що стосується вимоги апелянта щодо постановлення судом апеляційної інстанції окремої ухвали відносно відповідача по справі, то колегія суддів з цього приводу зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 КАС України, в редакції, чинній на час розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Отже, окрема ухвала має на меті усунення виявлених у процесі розгляду адміністративного позову порушень закону та є підставою для розгляду питання щодо відповідальності винних осіб.

Наведені норми права свідчать про те, що постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідно до листа відповідача № ГЛ-645/0-3197/6-17 від 27.10.2017 року управлінням було надіслано лист до Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури з проханням надати роз'яснення щодо можливих подальших дій працівників управління в питанні опрацювання заяв на отримання витягів з Держаного земельного кадастру на вказані вище земельні ділянки. Тобто, суд вважає, що відповідачем вчинялися дії щодо усунення певних перешкод у своїй діяльності, а тому суд не знаходить в даному випадку підстав для винесення окремої ухвали відносно відповідача.

Таким чином, проаналізувавши ці та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і апелянт, який є суб'єктом владних повноважень, всупереч вимогам ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів правомірності своєї відмови у наданні позивачу відомостей з Державного земельного кадастру.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, апеляційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Київській області не підлягає задоволенню, а постанова Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 229, 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: В.В. Файдюк

Є.І. Мєзєнцев

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.