Постанова № 72518060, 01.03.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

№ апеляційного провадження 22-ц/796/2085/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

1 березня 2018 року м. Київ

Справа № 761/19187/15

Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - ШкоріноїО.І., суддів: Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,

сторони:

позивач - ПрАТ «Жилкомунсервіс»

відповідачі - ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 7 серпня 2017 року, ухвалене у складі судді Гуменюк А.І. в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва,

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Жилкомунсервіс» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, -

У С Т А Н О В И В:

У липні 2010 року позивач ЗАТ «Жилкомунсервіс», який в подальшому перейменовано на ПрАТ «Жилкомунсервіс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що згідно договору на технічне обслуговування житлових будинків, гуртожитків, інженерних мереж та комунікацій від 24 грудня 2004 року, укладеного між ЗАТ «Київінвестбуд» та ЗАТ «Жилкомунсервіс», на балансі останнього перебуває будинок АДРЕСА_1. ОСОБА_3 є власником квартири НОМЕР_1, що розташована в будинку АДРЕСА_1, а відповідач ОСОБА_4 зареєстрована та проживає за зазначеною адресою. Позивач зазначав, що відповідачі своєчасно не сплачують квартирну плату та плату за надані житлово-комунальні послуги, внаслідок чого у них утворилась заборгованість у розмірі 2 503, 84 грн. Просив також стягнути з відповідачів інфляційну складову боргу та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Посилаючись на зазначені обставини, просив суд задовольнити позовні вимоги, стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість у розмірі 2713,25 грн., а також витрати пов'язані із судовим розглядом справи.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2010 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Закритого акціонерного товариства «Жилкомунсервіс» заборгованість за комунальні послуги та квартирну плату розмірі 2 503 грн. 84 коп., а також вирішено питання про розподіл судових витрат. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Рішенням колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду м. Києва від 9 грудня 2014 року рішення суду першої інстанції змінено, зменшено суму стягнутої заборгованості за комунальні послуги з 2 503 грн. 84 коп. до 2 353 грн. 04 коп. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 червня 2015 року, заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2010 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 09 грудня 2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 7 серпня 2017 року задоволено частково позовні вимоги ПрАТ «Жилкомунсервіс» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПрАТ «Жилкомунсервіс» заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 414,70 грн. та судові витрати пов'язані з розглядом справи у розмірі 81 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог, відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині, посилаючись на його незаконність, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, зазначив, що судом невірно застосовані норми матеріального права, матеріали справи не містять доказів того, що між сторонами був укладений договір про надання житлово-комунальних послуг, а позивачем не доведено його право пред'явити вимоги до відповідачів. Зазначив, що рішення суду про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з березня 2009 року до лютого 2010 року включно в сумі 414,70 грн. базується на припущеннях.

Вважає, що суд дав невірну правову оцінку квитанції до прибуткового касового ордеру ЗАТ «Жилкомунсервіс» № 16 від 24 лютого 2010 року про сплату ОСОБА_3 квартплати за період з березня 2009 по лютий 2010 року, в сумі 452, 40 грн., зазначивши, що дана квитанція не відповідає вимогам, що зазвичай ставляться до документів фінансової звітності, оскільки на квитанції відсутній відтиск печатки ЗАТ «Жилкомунсервіс». Разом з тим, такий висновок зроблений з порушенням норм матеріального права, а саме Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженою постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637. Крім того, судом не враховано, що представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти того, що ці гроші були отримані позивачем від відповідача.

Рішення Шевченківського районного суду м.Києва від 7 серпня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПрАТ «Житлокомунсервіс» не оскаржується, а тому апеляційним судом не переглядається.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 23 лютого 2018 року в складі колегії суддів справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до п.8 ч. 1 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402 - VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду судом у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-УІІІ від 03 жовтня 2017 року.

Справу розглянуто в порядку ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення без змін, виходячи з наступного.

Судом установлено, що ОСОБА_3 є власником квартири НОМЕР_1, що в будинку АДРЕСА_1, що підтверджується Договором купівлі-продажу квартири, посвідченим ГавриловоюО.В., державним нотаріусом Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори 20 березня 1996 року, за р.№ 4с-907 (а.с.4).

Згідно довідки Форми № 3, виданої ЗАТ «Жилкомунсервіс» 14 жовтня 2010 року №539, у квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані та проживають ОСОБА_4 та ОСОБА_6. ОСОБА_4 є дружиною власника особового рахунку квартири ОСОБА_3 (а.с. 5).

ПрАТ «Жилкомунсервіс» є організацією, яка займається обслуговуванням будинку АДРЕСА_3 (а.с. 6-7).

В квартирі АДРЕСА_2 що належить ОСОБА_3, трубопроводи та прилади опалення (радіатори) не підключені до центральної системи опалення житлового будинку.

Згідно акту від 1 липня 2010 року обстеження квартири АДРЕСА_2, затвердженого Генеральним директором ЗАТ «Жилкомунсервіс», виявлено, що система електропостачання квартири переобладнана, електролічильник установлено, показники лічильника 00007кВт; роботи по монтажу системи електропостачання виконані без погодження з експлуатуючою організацією; система теплопостачання демонтована (відключені прилади опалення); відключення виконано неправильно; система газопостачання перероблена. На всі види робіт які проводились в квартирі проектна та погоджувальна документація власником квартири комісії не надана.

Згідно висновку експерта № 14109 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження, складеного 19 червня 2014 року, трубопроводи та прилади опалення (радіатори) квартири № 11 не підключені до центральної системи опалення житлового будинку АДРЕСА_2. Самовільне підключення або відключення трубопроводів та приладів системи опалення квартири № 11 житлового будинку АДРЕСА_2 до або від центральної системи опалення будинку, за умови її функціонування, технічно неможливе, через наявність рідкого теплоносія в центральній системі опалення, що унеможливлює проведенні робіт по монтажу/демонтажу металевих трубопроводів опалення за допомогою зварювання.

За розрахунком, наданим позивачем, заборгованість відповідачів перед позивачем за період з березня 2009 року до травня 2010 року складається із заборгованості по оплаті за квартирну плату в сумі 565 грн.50 коп., за центральне опалення в сумі 1333 грн.26 коп., за гаряче водопостачання в сумі 669 грн.83 коп., за водовідведення в сумі 84 грн.06 коп., за холодне постачання в сумі 303 грн.59 коп., а всього 2503 грн.84 коп.

Разом з тим, судом установлено, що ОСОБА_3 має заборгованість перед позивачем по оплаті квартирної плати за період з березня 2009 року до травня 2010 року в сумі 565 грн.50 коп., з яких 150 грн.80 коп. оплачено відповідачем 25 червня 2010 року, а послугами з централізованого опалення, гарячого і холодного водопостачання та водовідведення відповідач не мав об'єктивної можливості користуватися.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що вимоги позивача про стягнення заборгованості по оплаті квартирної плати, з урахуванням сплачених відповідачем 25 червня 2010 року коштів, є доведеними та обґрунтованими.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна, виходячи з наступного.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Аналіз цього Закону діє підстави для висновку, що він належить до нормативного акта спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Статтями 20,21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Порядок оплати за житлово - комунальні послуги визначений у ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку та за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 8 жовтня 1992 року «Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Судом установлено, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_2 а позивач ПрАТ «Жилкомунсервіс» є виконавцем, якому будинок переданий для організації його експлуатації за функціональним призначенням та здійснення його комунального обслуговування.

За період з березня 2009 року по травень 2010 року включно позивачем нарахована відповідачу квартирну плату в сумі 565 грн.50 коп., яка складається з щомісячних платежів в сумі 37 грн.70 коп. ( а.с.38).

Згідно з квитанцією до прибуткового касового ордеру № 16 від 24 лютого 2010 року посадовими особами ЗАТ «Жилкомунсервіс», зміна назви якого на ПрАТ «Жилкомунсервіс» відбулася у квітні 2011 року, від ОСОБА_3 отримано 452 грн.40 коп. як квартирна плата за період березень 2009 року - лютий 2010 року ( а.с.161).

Крім того, 25 червня 2010 року ОСОБА_3 через касу банку сплатив на рахунок ЗАТ «Жилкомунсервіс» 150 грн. 80 коп. в рахунок плати за послуги з утримання будинків та прибудинкової території за період з 1 березня 2010 року по 30 червня 2010 року (а.с.162).

Висновок суду першої інстанції в тій частині, що квитанція до прибуткового касового ордеру є неналежним доказом на підтвердження проведення ОСОБА_3 оплати, у зв'язку з тим, що така не відповідає вимогам, що зазвичай ставляться до документів фінансової звітності, а саме на квитанції відсутній відтиск печатки ЗАТ «Жилкомунпослуг», є необґрунтованим, виходячи з наступного.

Як убачається з наданого позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості по квартирній платі та комунальним послугам по квартирі АДРЕСА_2, позивачем зарахована у лютому 2010 року сума проплати у розмірі 452 грн.40 коп., що відповідає сумі, зазначеній у квитанції до прибуткового касового ордеру № 16 від 24 лютого 2010 року (а.с.8,161).

Сама по собі відсутність у квитанції до прибуткового касового ордеру № 16 від 24 лютого 2010 року печатки ЗАТ «Жилкомунсервіс», при тому, що позивач визнає здійснену ОСОБА_3 у лютому 2010 року оплату, не дає підстав не враховувати при обчислення заборгованості сплачену відповідачем за цим документом суму.

Таким чином, колегія дійшла висновку, що ОСОБА_3 за період з березня 2009 року по червень 2010 року включно було сплачено 603 грн. 20 коп. (452 грн.40 коп. + 150 грн. 80 коп.).

Враховуючи, що спірний період, за якій позивачем нарахована заборгованість, складається із 15 місяців (з березня 2009 року по травень 2010 року), а квартирна плата в місяць становить 37 грн.70 коп., загальна сума квартирної плати за цей період становить 565 грн.50 коп.

Загальна сума сплачена ОСОБА_3 у спірний період складає 565 грн.80 коп. Зазначення в квитанція призначення платежу «квартирна плата» або «послуги з утримання будинку та прибудинкової території» дає підстави стверджувати, що кошти сплачені ОСОБА_3 підлягають зарахуванню в погашення заборгованості по квартирній платі.

Таким чином, колегія дійшла висновку, що у ОСОБА_3 відсутня заборгованість по квартирній платі за період з березня 2009 року по травень 2010 року включно, а тому відсутні підстави для задоволення позову ПрАТ «Жилкомунсервіс» до ОСОБА_3 в частині стягнення квартирної плати.

Отже, висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам, а тому рішення суду в частині задоволення позовних вимог ПрАТ «Жилкомунсервіс» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по квартирній платі підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні цих вимог.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 7 серпня 2017 року в частині задоволення позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Жилкомунсервіс» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по квартирній платі скасувати та прийняти постанову наступного змісту.

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Жилкомунсервіс» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по квартирній платі - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач: О.І.Шкоріна

Судді: Л.Д. Поливач

А.М. Стрижеус