Постанова № 72517976, 16.01.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

16 січня 2018 року справа № 405/3130/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Кропивницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області

на постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 жовтня 2017 року (ухвалену в м. Кіровограді суддею Шевченко І.М.)

у справі №405/3130/17

за позовом ОСОБА_1

до Кропивницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області

третя особа казенне підприємство «Кіровгеологія»

про визнання протиправними дій та зобов'язання перерахувати розмір пенсії,–

ВСТАНОВИВ:

15 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся в Ленінський районний суд м. Кіровограда з позовом до Кропивницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області, третя особа казенне підприємство «Кіровгеологія» про визнання протиправними дій та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії за період з 02 червня 2014 року у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність та провести відповідні виплати з 02 червня 2014 року та в подальшому з урахуванням проведених раніше виплат.

За змістом адміністративного позову позивач зазначив, що має достатній та необхідний стаж роботи, тому має право на отримання пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 жовтня 2017 року позовні вимоги задоволені.

Визнано протиправними дії Кропивницького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області щодо позбавлення ОСОБА_1 права на отримання пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Зобов’язано Кропивницьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 02 червня 2014 року відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність та провести відповідні виплати з 02 червня 2014 року та в подальшому з урахуванням проведених раніше виплат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно відмовлено у перерахунку та виплаті пенсії позивачу відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Кропивницьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

За доводами апеляційної скарги відповідач зазначає, що відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові рути, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості за списком №1, та членів їх сімей. Згідно зі статутом казенного підприємства «Кіровгеологія» предметом діяльності підприємства не є діяльність, що визначена в статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Також, відповідач зазначає, що позивачем не дотримано пункт 2.23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005, оскільки позивач звертався із заявою в порядку норм Закону України «Про звернення громадян».

Позивач подав відзив, в якому вказав, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає рішення законним і обґрунтованим, а тому просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, підтверджується матеріалами справи і не заперечується сторонами, позивач перебуває на обліку в Кропивницькому об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Кіровоградської області та отримує пенсію за віком по списку №1 згідно з нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Загальний трудовий стаж позивача становить 35 років 4 місяці 7 днів (до 31 липня 2008 року), з яких за списком №1 – 15 років 4 місяці та за списком №2 – 1 місяць 26 днів (а.с. 5).

До стажу роботи, який дає право на пенсію на пільгових умовах у відповідності зі списком №1, зокрема включено період роботи позивача з 02 лютого 1981 року по 11 серпня 1986 року та з 30 жовтня 1990 року по 01 червня 1996 року із зайнятістю повного робочого дня в партії №37 Кіровської експедиції Міністерства геології СРСР, на теперішній час – казенне підприємство «Кіровгеологія» Геологорозвідувальна експедиція №37 (а.с. 6).

У червні 2017 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок та виплату пенсії у відповідності до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Листом від 06 червня 2017 року, відповідач відмовив позивачу у задоволенні заяви, оскільки дія статей 1, 8 Закону України статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не поширюється на працівників, передбачених, зокрема, пунктом «г» підрозділу 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень» розділу І «Гірничі роботи» списку №1 виробництв, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16 січня 2003 року (а.с. 6).

У відповідності до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві та уранові руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб у вугільній промисловості – за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей.

За приписами статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до пункту «а» підрозділу 1 «Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, геологорозвідці, на дренажних шахтах на будівництві шахт, рудників, копалень» розділу 1 «Гірничі роботи» списку №1 (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11 березня 1994 року) передбачена зайнятість працівника повний робочий день на підземних роботах.

Постановою Кабінету Міністрів України №709-3 від 21 грудня 1992 року «Про питання, пов'язані з геологорозвідувальними роботами на уран, іншу стратегічну сировину та радіоекологічними дослідженнями», передбачалося поширення на працівників ДГП «Кіровгеологія», зайнятих на пошуках та розвідуванні родовищ радіоактивних руд, установлені чинним законодавством пільги для працівників уранових гірничодобувних підприємств.

Статтею 1 Закону України «Про видобування і переробку уранових руд» визначено, що видобуток уранових руд це вилучення уранових руд з родовищ усіма можливими способами.

Гірничодобувні та переробні уранові об'єкти – сукупність основних промислових виробництв та допоміжних об'єктів, які забезпечують технологічний цикл видобування і переробки уранових руд: шахти, рудники, кар'єри, геологорозвідувальні підземні виробки, комплекси підземного вилуження, гідрометалургійні заводи, збагачувальні фабрики, хвостові господарства, транспортні підприємства.

Згідно з довідкою №501 від 04 грудня 2012 року Державної служби геології та надр України, для виконання особливо важливих робіт (пошук та розвідка родовищ урану) на території України наказом Міністерства геології СРСР від 03 листопада 1947 року №166 створено Територіальну експедицію (Кіровську) з підпорядкуванням Українському геологічному управлінню, в подальшому перейменовану в Державне геологічне підприємство «Кіровгеологія». Одним з таких структурних підрозділів підприємства є Геологорозвідувальна експедиція №37, що проводить геологорозвідувальні роботи на території Кіровоградської області. У складі зазначеної експедиції № 37 знаходився гірничий цех, який здійснював підземні гірничі роботи на розвідувально-експлуатаційних шахтах.

За змістом довідки №3/329 від 20 травня 2013 року Державної служби геології та надр України, казенне підприємство «Кіровгеологія» з 1947 року у відповідності до Статуту, є єдиною спеціалізованою геологічною організацією в Україні, що здійснює гірничо-бурову розвідку місцезнаходження радіоактивних матеріалів. Відкриття родовищ проводилося системою підземних гірничих виробіток із розвідувально-експлуатаційних стволів. Під час гірничої розвідки в обов'язковому порядку виконувалася дослідно-промислова експлуатація рудних запасів (а.с. 9).

Отже, факт зайнятості позивача на підземних роботах пов’язаних з розвідуванням та видобуванням уранових руд підтверджено.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги щодо невідповідності форми заяви, з якою звернувся позивач, оскільки відповідач у своїй відповіді, наданій на звернення позивача зазначив про відсутність законних підстав для зарахування періоду роботи в казенному підприємстві «Кіровгеологія» до стажу, що дає право на відповідне призначення пенсії, повідомив позивача, що він має право оскаржити прийняте рішення, однак жодних посилань на невідповідність поданої позивачем заяви вимогам чинного законодавства зазначено не було.

Позивач перебуває на обліку в Кропивницькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Кіровоградської області та отримує пенсію, що підтверджує наявність у відповідача всіх необхідних документів для призначення пенсії у відповідності до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Враховуючи викладене, відповідач протиправно відмовив позивачу у задоволенні заяви про перерахунок отримуваної пенсії відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Разом з цим, вирішуючи спірні правовідносини та приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції не застосував до позовних вимог положення статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час подання адміністративного позову, провадження у суді першої інстанції), що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час подання адміністративного позову, провадження у суді першої інстанції) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою вказаної статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічні норми містяться у частинах 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року.

Згідно з частиною статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час подання адміністративного позову, провадження у суді першої інстанції), адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У відповідності до частини 3 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 15 грудня 2017 року), якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з записами пенсійного посвідчення, пенсія позивачу призначена з травня 2001 року довічно (а.с. 4), та виплачується регулярно – щомісячно.

Закони, інші нормативно-правові акти, судові рішення є доступними для ознайомлення всіма громадянами, і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання такої людини.

Статтею 34 Конституції України передбачено, зокрема, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.

Не підлягають застосуванню до спірних правовідносин положення частини 2 статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», частини другої статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки зазначені приписи встановлюють строки виплати нарахованих пенсій за минулий час і не визначають строки перерахування пенсій.

Оскільки пенсійні виплати є щомісячними, тому про порушення свого права (якщо позивач вважає його порушеним) ОСОБА_1 міг дізнатися, ще при черговому отриманні пенсії кожного місяця.

Враховуючи фактичні обставини справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що позивачем пропущено строк звернення з адміністративним позовом в частині вимог за період з 02 червня 2014 року по 14 грудня 2016 року включно, підстави для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду відсутні, у зв’язку з чим позовні вимог в цій частині підлягають залишенню без розгляду.

Також, за приписами статті 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся з відповідною заявою до відповідача до 15 червня 2017 року.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що перерахунок пенсії позивачу має бути проведений з 01 червня 2017 року, тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції припустився порушень вимог норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення позовних вимог, в зв’язку з чим, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,–

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кропивницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області – задовольнити частково.

Постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 06 жовтня 2017 року – скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Кропивницького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області щодо позбавлення ОСОБА_1 права на отримання пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Зобов’язати Кропивницьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01 червня 2017 року відповідно до положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність та провести відповідні виплати з 01 червня 2017 року, з урахуванням проведених раніше виплат.

Позовні вимоги за період з 02 червня 2014 року по 14 грудня 2016 року включно – залишити без розгляду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 40385148) 640,00 гривень (шістсот сорок гривень 00 копійок) судових витрат на за подання адміністративного позову.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Постанова в повному обсязі складена 23 лютого 2018 року.

Головуючий суддя І.Ю. Богданенко

суддя С.А. Уханенко

суддя Ю.М. Дадим