Ухвала суду № 72517651, 13.02.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий у суді першої інстанції: Москаленко

Справа № 757/27307/17-ц

№ апеляційного провадження: 06.49/796/31/2018 (22-ц/796/11061/2017)

13 лютого 2018 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду м. Києва Гаращенко Д.Р., перевіривши відповідність ст.ст. 354, 356 ЦПК України апеляційної скарги на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київгаз», про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2017 року матеріали позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київгаз» про зобов'язання вчинити дії, були залишені без руху, з наданням строку для усунення недоліків (а.с. 21).

Зокрема підставою для залишення позову без руху стало не надання позивачем документів щодо оплати судового збору.

Відповідно до ч. 2 т. 4 Закону України "Про судовий збір" а ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 р." за подання позову немайнового характеру , яка подана фізичною особою треба сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 цього Закону у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу разом із рішенням суду вважаючи що даною ухвалою було визначено судовий збір.

Відповідно до ст. 119, 121 ЦПК України ( в редакції 2004 р.) позовна заява яка не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК, залишається без руху.

Вважаю, що апелянт прийшов до помилкового висновку про те, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.05.2017 р. визначено судовий збір, оскільки судовий збір визначається тільки Законом України "Про судовий збір", та застосовується судами у випадку встановлення відповідності позову вимогам ЦПК.

Так відповідно до ч. 2 ст. 80 ПК України встановлено, що якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсної вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням неоплаченого або поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Крім того апелянт до суду першої інстанції разом з позовом, не надав квитанцію про сплату судового збору, що і було наслідком залишення позову без руху для виконання вимог закону.

Ухвала про залишення позову без руху оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, а тому відповідно до ч 2 ст. 293 ЦПК України (в редакції 2004 р.) апеляційна скарга на ухвалу, що не підлягає оскарженню повертається судом першої інстанції заявнику.

Оскільки суд першої інстанції не здійснив вказаної дії, то апеляційний суд самостійно повертає апеляційну скаргу в частині оскарження ухвали Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2017 р.

Керуючись ст. 293 ЦПК України ( в редакції 2004 р.) -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 19 травня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київгаз», про зобов'язання вчинити дії - повернути заявнику.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги.

Суддя Гаращенко Д.Р.