Рішення № 72517365, 01.03.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

01 березня 2018 року № 826/16845/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ространснафтопродукт" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дії, зобов"язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "РОСТРАНСНАФТОПРОДУКТ" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТРАНСНАФТОПРОДУКТ" за червень 2016;

- скасувати рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, оформлене листом від 25.07.2016 №8908/10/26-50-08-04 про відмову у прийнятті податкової звітності;

- стягнути з Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві судовий збір.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем при прийнятті рішення про відмову у прийнятті податкової звітності не наведено конкретних підстав, що слугували прийняттю вказаного рішення, що є порушенням п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, що викладені в письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

18.07.2016 товариством з обмеженою відповідальністю "РОСТРАНСНАФТОПРОДУКТ" подано до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за червень 2016.

Листом №8908/10/26-50-08-04 від 25.07.2016 контролюючий орган повідомив позивача, що у зв'язку з недостовірністю та невідповідністю даних надісланих останнім податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2016 не вважається податковою відповідно до вимог ст. 48 п. 48.7 Податкового кодексу України (далі - оскаржуване та/або спірне рішення).

В подальшому, за наслідком адміністративного оскарження рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 15.09.2016 №20380/10/26-15-08-04-14 залишено скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТРАНСНАФТОПРОДУКТ" без задоволення, а рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, оформлене листом №8908/10/26-50-08-04 від 25.07.2016, без змін.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, що діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Пунктом 46.1 ст. 46 ПК України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п. 46.5 ст. 46 ПК України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п. 48.2 ст. 48 ПК України).

Податкова декларація, в контексті приписів п. 48.3 ст. 48 ПК України повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Водночас, згідно п. 48.4 ст. 48 ПК України у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Крім того, в розі положень п. 48.5 ст. 48 ПК України податкова декларація повинна бути підписана:

1) керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

2) фізичною особою - платником податків або його представником; особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції.

Якщо податкова декларація подається податковими агентами - юридичними особами, вона повинна бути підписана керівником такого агента та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації такого агента, а якщо податковим агентом є платник податків - фізична особа - таким платником податків (п. 48.6 ст. 48 ПК України)

При цьому, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу. (п. 48.7 ст. 48 ПК України).

Згідно п. 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Аналіз вищевикладеного дає суду підстави дійти висновку, що у разі недотримання платником податків вимог ст. 48 ПК України щодо порядку заповнення податкової декларація, остання не вважається податковою звітністю, про що контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Як вже було зазначено судом вище, листом №8908/10/26-50-08-04 від 25.07.2016 контролюючий орган повідомив позивача, що у зв'язку з недостовірністю та невідповідністю даних надісланих останнім податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2016 не вважається податковою відповідно до вимог ст. 48 п. 48.7 Податкового кодексу України.

Оцінивши зміст вказаного листа суд вважає за необхідне зазначити, що конкретних причин, а саме недотримання вимог п. 46.4 ст. 46 ПК України відповідачем у спірному рішенні не наведено.

В той же час, зі змісту поданих Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві заперечень слідує, що причиною відмови у прийнятті декларації є те, що в рядку "05" заголовної частини декларації податковою адресою ТОВ "РОСТРАНСНАФТОПРОДУКТ" зазначено: вул. Саксаганського, б. 57 Б, м. Київ, 01033, у той час коли, згідно витягу з ЄДР №1002036283 зазначена адреса: 01033, м. Київ, Голосіївський район, вул. Саксаганського, б. 57 літера "Б".

Суд оцінює зазначені твердження, як підставу для не прийняття податкової звітності критично, оскільки не зазначення позивачем у відповідній декларації "Голосіївський район", на думку суду не є ознаками подання останнім недостовірних та невідповідних даних.

Товариством з обмеженою відповідальністю "РОСТРАНСНАФТОПРОДУКТ" вказано відповідну податкову адресу, згідно якої контролюючий орган в повній мірі може ідентифікувати останнього.

Крім цього, суд враховує, що відповідачем у спірному рішенні не наведено чіткі підстави для неприйняття податкової звітності, як того вимагають приписи п. 49.11 ст. 49 ПК України.

В даному випадку, наведене формулювання державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві у оскаржуваному рішенні є абстрактним та передбачає під собою множинне трактування, оскільки не визначає чіткого порушення порядку заповнення позивачем податкової звітності.

Поряд з цим, суд відхиляє доводи відповідача щодо порушення товариством з обмеженою відповідальністю "РОСТРАНСНАФТОПРОДУКТ" п. 49.5 ст. 49 ПК України, оскільки останні не є підставою для не прийняття податкової декларації в контексті ст. 48 ПК України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 1 ст. 77 КАС України)

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку, що в ході розгляду справи відповідачем не наведено обставин, які б свідчили про правомірність прийнятого рішення.

За таких обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72, 77, 143, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТРАНСНАФТОПРОДУКТ" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, б. 57, літ. "Б", код ЄДРПОУ 35234346) до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (01033, м. Київ, вул. Жиляська, б. 23, код ЄДРПОУ 38745056) задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТРАНСНАФТОПРОДУКТ" за червень 2016.

3. Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, оформлене листом від 25.07.2016 №8908/10/26-50-08-04 про відмову у прийнятті податкової звітності.

4. Судові витрати в розмірі 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТРАНСНАФТОПРОДУКТ" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, б. 57, літ. "Б", код ЄДРПОУ 35234346) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (01033, м. Київ, вул. Жиляська, б. 23, код ЄДРПОУ 38745056)

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева