Постанова № 72517269, 28.02.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2018 р. № 820/412/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Маргвелані І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області щодо не здійснення нарахування та виплати судді Шевченківського районного суду Харківської області ОСОБА_1 суддівської винагороди виходячи із посадового окладу судді в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, визначеного Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" за 2017 рік;

- стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області на користь ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду за 2017 рік, включаючи її складові, виходячи з щомісячного розміру посадового окладу 10 мінімальних заробітних плат, що дорівнює 32000,00 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Указом Президента України від 27.06.1996 №482/96 його призначено на посаду судді Шевченківського районного суду Харківської області. Постановою Верховної Ради України від 07.06.2001 №2521-ІІІ його обрано безстроково на посаду судді Шевченківського районного суду Харківської області. Відповідно до ч. 3 ст. 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат. Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", як зазначає позивач, установлено у 2017 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 3200 грн. Таким чином, позивач вважає, що відповідачем неправомірно здійснювалося нарахування суддівської винагороди за період січня по травень 2017 року з застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого у розмірі 1600 грн.

У судове засідання позивач не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, розгляд справи просив проводити за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав до суду письмові заперечення проти позову, відповідно до яких зазначив, що розмір суддівської винагороди позивача розраховувався з урахуванням приписів п. 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VIII від 06.12.2016 щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. У зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи, Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області, у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, дійшов наступного.

Указом Президента України від 27.06.1996 №482/96 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Шевченківського районного суду Харківської області.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України 07.06.2001 №2521-ІІІ позивача обрано безстроково на посаду судді Шевченківського районного суду Харківської області.

Згідно з довідкою про заробітну плату за 2017 рік від 29.12.2017 вбачається, що посадовий оклад ОСОБА_1 не складає 32000 грн.

Частиною 2 статті 130 Конституції України визначено, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Відповідно до частини 1 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (Закон №1402) суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 2 частини 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (тут і далі - в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Водночас абзацом 1 статті 22 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" обумовлено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Натомість пунктом 23 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Так, згідно з частиною 3 статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-VI посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Таким чином, посадовий оклад судді, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання, визначається відповідно до розміру визначено частини 3 статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Позивач призначений на посаду судді до набрання сили Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, кваліфікаційного оцінювання на підтвердження відповідності займаній посаді (здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді) не проходив, а відтак його посадовий оклад належить обраховувати з огляду на розмір, визначений частиною 3 статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до статей 7 та 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік" від 21.12.2016 № 1801-VІІ у 2017 році розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня становить 3200 грн; з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений у розмірі 1600 грн.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774- VІІІ мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

Відповідно до правової позиції Конституційного суду України, викладеної в рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011, передбачені законом соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства.

Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною 1 статті 17 Конституції України є найважливішою функцією держави.

На час розгляду справи пункт 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" є чинним, не конституційним у встановленому законодавством порядку не визнавався.

При цьому Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" не містить вказівки щодо не застосування пункту 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону до Законів України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII та "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI.

Крім того, відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, ураховуючи, що Закон України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" видатки на оплату суддів, що не пройшли кваліфікаційне оцінювання, виходячи з посадового окладу 32000 грн не передбачені, суд дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для перерахунку та виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 поза межами видатків державного бюджету на його оплату праці.

Вказана позиція також викладена в постанові Верховного суду від 07.02.2018 по справі № 825/933/17.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що під час виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за 2017 рік, розрахованої з розміру посадового окладу - 16000 грн, відповідач діяв на підставі, в межах і в спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

З огляду на викладене відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення нарахування позивачеві суддівської винагороди виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом України "Про державний бюджет України на 2017 рік".

Як наслідок не підлягають задоволенню похідні вимоги про стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області на користь ОСОБА_1 суддівської винагороди за 2017 рік.

Згідно частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36 корпус 2, м. Харків, 61050, код 26281249), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України (вул. Бакуліна, буд. 18, м. Харків, 61066, код 37874947) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 01 березня 2018 року.

Суддя Д.А. Волошин