Постанова № 72517211, 01.03.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

01.03.2018 р. справа №820/5958/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження за процедурою письмового провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

до

Ватутінського дошкільного навчального закладу (дитячого садка) Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, третя особа - Ватутінська сільська рада Нововодолазького району Харківської області,

про

1) зупинення повністю до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, експлуатації будівель Ватутінського дошкільного навчального закладу (дитячого садка) Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с. Ватутіне, вул. Центральна, буд. 8; 2) зобов'язання Ватутінського дошкільного навчального закладу (дитячого садка) Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області негайно припинити використання цієї будівлі з метою проведення будь-якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки; 3) покладення на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області обов'язку щодо забезпечення виконання цього рішення, в частині здійснення державного нагляду (контролю) за усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, -

встановив:

Суб’єкт владних повноважень, Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про 1) зупинення повністю до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, експлуатації будівель Ватутінського дошкільного навчального закладу (дитячого садка) Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, за адресою: Харківська область, Нововодолазький район, с. Ватутіне, вул. Центральна, буд. 8; 2) зобов'язання Ватутінського дошкільного навчального закладу (дитячого садка) Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області негайно припинити використання цієї будівлі з метою проведення будь-якої діяльності, не пов'язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки; 3) покладення на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області обов'язку щодо забезпечення виконання цього рішення, в частині здійснення державного нагляду (контролю) за усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Аргументуючи заявлені вимоги зазначив, що проведений захід контролю показав на існування низки порушень чинного законодавства України, які здатні спричинити загрозу життю та здоров’ю людей.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання перенесення судового засідання на іншу дату, мотивоване неможливістю прибути до суду через погодні умови, проте суд не вбачає підстав для задоволення поданого клопотання, оскільки у клопотання не зазначено жодних обставин, які об'єктивно перешкоджають прибути до суду жодному представнику ГУ ДСНС України в Харківській області, розташованого у місті Харкові.

Відповідач, Ватутінський дитячий навчальний заклад (дитячий садок), правом на подачу відзиву на позов не скористався, повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив, проте надіслав на адресу суду копію акта повторної перевірки, стверджуючи про усунення спірних порушень.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України у разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів. У свою чергу, ч. 9 ст. 205 КАС України передбачено, що, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній письмовими доказами.

Суд, вивчивши доводи позову, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України законодавцем запроваджено безумовний пріоритет інтересів невладного суб’єкта права над інтересами суб’єкта владних повноважень, і цей пріоритет має бути дотриманий адміністративним судом при відправленні правосуддя в усіх без винятку адміністративних справах.

Водночас з цим, згідно з ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

У розумінні ч. 3 ст. 78 КАС України загальновідомими обставинами є трагічні події, котрі мали місце на території Одеської області в дитячому оздоровчому таборі «Вікторія» та спричинили смерть дітей.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для вирішення спору ані на засадах ч. 2 ст. 77 КАС України, ані на засадах ч. 1 ст. 77 КАС України, а весь тягар доказування відсутності як порушень закону, так і доказування нездатності цих порушень спричинити шкоду життю та здоров’ю людей покладає на невладного суб’єкта – відповідача по справі.

При цьому, суд враховує, що у справах, щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду фактичним об’єктом судового захисту є життя і здоров’я людини, а відтак, суб’єкт владних повноважень при виконанні функції державного нагляду (контролю) повинен добути не лише докази наявності фактів порушень закону, а й докази об’єктивної здатності цих порушень закону спричинити шкоду життю та здоров’ю людини, тобто довести існування реальної (а не удаваної, теоретично можливої до настання) загрози.

Таким чином, суд, перевіряючи ризик настання цих наслідків, повинен керуватись, насамперед, положеннями ст. 3 Конституції України і не брати до уваги відповідність закону підстав, приводів та процедури реалізації суб’єктом владних повноважень управлінської функції у спірних правовідносинах.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, згідно з затвердженим наказом ДСНС України №155 від 20.03.2017 р. Положенням, є територіальним органом згаданої служби зі статусом юридичної особи публічного права, до складу якого як структурні підрозділи входить низка самостійних та незалежних суб’єктів владних повноважень, зокрема, і Нововодолазький районний відділ ГУ ДСУзНС у Харківській області.

Даним підрозділом була проведена позапланова перевірка відповідача з питання додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

Результати перевірки оформлені актом від 23.11.2017 року №203.

У тексті вказаного акту відображені судження про наявність низки порушень, котрі за твердженням владного суб’єкта несуть загрозу життю та здоров’ю людей, а саме: 1) приміщення не обладнані системою протипожежного захисту; 2) не проведено перевірку та технічне обслуговування пристроїв блискавкозахисту; 3) дерев'яні елементі горищних покриттів (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту; 4) пожежні щити не укомплектовані протипожежним інвентарем згідно норм належності; 5) з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (приміщення котельні, середньої групи); 6) на шляхах евакуації пороги та виступи перешкоджають вільній евакуації людей (приміщення молодшої групи); 7) не встановлено світлові покажчики "Вихід"; 8) об'єкт не укомлектовано первинними засобами пожежогасіння згідно з типовими нормами належності вогнегасників; 9) з'єднувальні коробки не закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів (приміщення середньої групи); 10) допускається використання побутових електронагрівальних приладів без підкладання негорючих теплоізоляційних підставок; 11) допускається користування тимчасовими електромережами; 12) допускається користування пошкодженими електророзетками (приміщення пральні)

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України КАС України, суд звертає увагу владного суб’єкта, що в ході проведення перевірки викладені в акті порушення не конкретизовані ані за місцем дислокації, ані за будь-якими характеризуючими ознаками, на підтвердження існування таких порушень органом державного нагляду не надано жодного доказу.

Суд також змушений звернути увагу владного суб’єкта, що матеріали справи не містять доказів дотримання працівниками органу державного нагляду (контролю) засад розумності, виваженості, сумлінності і добросовісності при вирішені питання з приводу не використання наданого ч. 1 ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повноваження на одержання пояснень, документів та матеріалів, які підтверджують факт реального існування виявленого порушення закону.

Частиною 8 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

З наявних у справі документів судом також встановлено, що у період з 05 по 06 лютого 2018 року Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій проведено позапланову перевірку закладу відповідача. Результати перевірки оформлені актом №1 від 06.02.2018 р. У розділі "Опис виявлених порушень" згаданого документа зазначено "Порушень не виявлено".

Таким чином, оцінивши добуті докази в їх сукупності, суд доходить до переконання, що перелічені в акті перевірки від 23.11.2017 р. порушення станом на час розгляду справи не здатні спричинити настання загрози життю та здоров’ю людей через повне їх усунення.

Пунктом 21 ч. 1 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України до обов’язків осіб віднесено забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки.

За приписами ч. 1 ст. 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з п.п. 2 і 3 ч. 1 ст. 50 Кодексу цивільного захисту України джерелами небезпеки виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру є будівлі та споруди з порушенням умов експлуатації та суб'єкти господарювання з критичним станом виробничих фондів та порушенням умов експлуатації.

У силу приписів п. 12 ч. 1 ст. 67, ч. 2 ст. 68, ч.ч. 1 і 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України саме загроза життю та/або здоров'ю людей, а не факт порушення законодавства з питань цивільної безпеки, техногенної безпеки, пожежної безпеки тощо, визнана законодавцем у якості підстави для постановлення судом рішення про застосування заходів державного реагування.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки проведеним судовим розглядом не встановлено факту існування явної та очевидної небезпеки від умов діяльності відповідача для життя та здоров’я людей, припущення владного суб’єкта про зворотне не знайшло свого підтвердження у ході розгляду справи, що є визначеною процесуальним законом підставою для залишення вимоги суб’єкта владних повноважень без задоволення.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Роз'яснити, що скарга може бути подана у порядку п. 15.5 Розділу VII КАС України.

Суддя Сліденко А.В.