
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 березня 2018 р. Справа № 818/146/18
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернулась до суду з позовною заявою до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - відповідач, Сумське OУ ПФУ в Сумській області), в якій просить:
- визнати протиправними дії Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1;
- зобов'язати Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії на рахунок в уповноваженому банку, обраному раніше отримувачем пенсії, сплатити заборгованість, яка виникла з часу припинення нарахування та виплати пенсії з 04.01.2018.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово непідконтрольної Уряду України території. У зв'язку зі здійсненням антитерористичної операції на Сході України позивач змушена була виїхати з м. Кадіївка, Луганської області до м. Суми, де наразі мешкає, що підтверджується копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 5924000763 від 30.10.2014 (а.с.12).
З часу переміщення до Сумської області ОСОБА_1 перебувала на обліку у Сумському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області - територіальному органі Пенсійного фонду України та отримувала належну їй пенсію за місцем перебування.
Починаючи з січня 2018 року виплата пенсії їй була припинена, у зв'язку з відсутністю за фактичним місцем проживання, тобто через порушення обов'язкової вимоги для отримання соціальних послуг. Окреме рішення про припинення виплати пенсії не виносилося, тому і письмова інформація щодо прийнятого рішення, територіальним органом пенсійного фонду їй не надсилалась. Позивач вважає, що припинення виплати пенсії було здійснено відповідачем поза процедурою, встановленою законом. Тому, позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо припинення нарахування та виплати пенсії та зобов'язати поновити нарахування та виплату пенсії, а також сплатити заборгованість, яка виникла з часу припинення нарахування та виплати пенсії, тобто з 04.01.2018.
Представник відповідача подав до суду відзив, у якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що відповідно до рішення Комісії від 11.01.2018 позивачу було припинено всі соціальні виплати, у зв'язку із відсутністю за фактичним місцем проживання та скасування довідки внутрішньо переміщеної особи. Крім того, на думку відповідача, пенсія за січень 2018 року позивачу була виплачена в розмірі 4711,10 грн., а позовну заяву позивачем подано 18.01.2018, таким чином на день подання позовної заяви жодних дій чи бездіяльності відносно відповідача управлінням допущено не було.
Враховуючи наведені обставини, Сумське OУ ПФУ в Сумській області вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою з тимчасово непідконтрольної Уряду України території. У зв'язку зі здійсненням антитерористичної операції на Сході України позивач змушена була виїхати з м. Кадіївка, Луганської області до м. Суми, де наразі мешкає.
Позивач перебуває на обліку у Сумському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області - територіальному органі Пенсійного фонду України, яке на підставі заяви нараховувало пенсійне забезпечення та перераховувало належні до виплати суми на пенсійний рахунок, що відкритий на її ім'я, виплачувало пенсію на банківську картку по грудень 2017 року включно, але починаючи з січня 2018 року, виплату пенсії було припинено.
10 січня 2018 року ОСОБА_1 було оформлено письмове звернення до відповідача, а саме запит про надання публічної інформації і надання відомостей про номер та дату рішення керівника територіального органу Пенсійного фонду України Сумської області про припинення нарахування (виплати) пенсії - якщо таке рішення приймалось, або якщо такого рішення не існує - реєстраційні дані (назва, номер, дата) розпорядчого документа на підставі якого припинено нарахування (виплата) пенсії, дату, з якої припинені нарахування та виплата пенсії та на який термін.
За результатами розгляду вказаного запиту, листом від 16.01.2018 № 1164/11-23 Сумське OУ ПФУ в Сумській області повідомило позивача, що під час обов'язкового обміну інформаціями баз отримувачів пенсій управління та Єдиною інформаційною базою даних про взяття на облік осіб, які перемішуються з тимчасово окупованої території України, Департаментом соціального захисту населення Сумської міської ради 11.01.2018 було встановлено, що особовий рахунок ОСОБА_1 визнано таким, що не має права на виплату пенсії по причині скасування дії довідки від 04.01.2018. Також зазначено, що Департаментом соціального захисту населення Сумської міської ради на адресу управління була направлена інформація, що з 04.01.2018, ОСОБА_1 скасовано дію довідки внутрішньо перемішеної особи, тому починаючи з 04.01.2018 виплата пенсії була припинена (а.с. 16).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з указаними доводами відповідача, з наступних підстав.
Згідно статті 49 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-1V від 09.07.2003 ( надалі Закон № 1058-1V ) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 вказаного Закону № 1058-1V передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Згідно частини 1 статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсій виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі, за зазначеним в заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством, зокрема, в інших випадках, передбачених ч.1ст.49 цього Закону.
Підстави для припинення виплати пенсії передбачені частиною 1 статті 49 цього Закону № 1058-1V, а саме: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом шести місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.
З 22 листопада 2014 року набрав чинності Закон України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20 жовтня 2014 року №1706-VII, яким відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, закріплені гарантії для внутрішньо переміщених осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно ст. 4 Закону факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Форма заяви затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім'ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.
Згідно п.2 статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" ( із змінами ) від 15.04.2014, виплата пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території і не отримують пенсії та інших соціальних виплат від уповноважених органів Російської Федерації, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
07.11.2014 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 595 "Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей", якою затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької і Луганської області ( далі - Порядок).
Пунктом 2 цього Порядку встановлено, що у населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (тимчасово неконтрольована територія), видатки з державного бюджету, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування здійснюються лише після повернення згаданої території під контроль органів державної влади.
Тобто, за приписами наведеної норми умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ "Державний ощадний банк".
Згідно пункту 6 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №509 від 1 жовтня 2014 року (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №352 від 8 червня 2016 року) (далі Порядок №509), довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" та абзацом шостим цього пункту. Довідка, видана до 20 червня 2016 року, яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".
Частина 1 статті 12 Закону надає вичерпний перелік підстав для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб і такими є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла злочин: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; здійснення геноциду, злочину проти людяності або військового злочину; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості. Цей перелік є вичерпним.
Отже, з часу набрання чинності цим Законом, а саме з 13.01.2016 року, здійснення територіальними підрозділами Державної міграційної служби України відмітки про реєстрацію місця проживання осіб, зазначених у довідці, не є необхідним, саме Міністерство соціальної політики визначено відповідальним за забезпечення формування та ведення, а на структурні підрозділи з питань соціального захисту населення покладено завдання щодо вирішення питання стосовно видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, реєстрації та постановки її на облік в Єдиній інформаційній базі.
З внесенням змін до Законом України від 24.12.2015 року "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", законодавець виключив п. 5 ч. 2 ст. 9 Закону, норма якого передбачала обов'язок внутрішньо переміщеної особи один раз на шість місяців з'являтися до відповідного структурного підрозділу уповноваженого органу міграційної політики.
Крім того, п. 2 розділу ІІ Перехідних положень Закону України від 24.12.2015 року "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" визначено необхідність Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Кабінетом Міністрів України 8 червня 2016 року прийнято постанови № 352 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509" та № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам".
З метою запровадження єдиних підходів щодо виконання вищезазначених рішень Уряду та відповідно до пункту 4 протокольного рішення від 16 червня 2016 року Мінсоцполітики України, до органів соціального захисту населення був направлений лист № 9110/0/14-16/081 від 26.06.2016 року щодо організації роботи з питань соціального захисту внутрішньо переміщених осіб, за яким роз'яснено, що довідки, що були видані внутрішньо переміщеним особам з 13 січня 2016 року (включно) є дійсними та діють безстроково незважаючи на відсутність відповідної відмітки ДМС, крім довідок, дію яких було скасовано з підстав, передбачених ст.12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон), а також довідок, в яких адресою місця проживання внутрішньо переміщеної особи вказано адресу місцезнаходження органу державної влади, органу місцевого самоврядування, юридичної особи публічного права, її підрозділу, будь-якого іншого приміщення, за якою внутрішньо переміщена особа фактично не проживає.
Довідки, що були видані внутрішньо переміщеним особам до 13 січня 2016 року, і які були дійсними на момент набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", також є чинними та діють безстроково, крім довідок, дію яких було скасовано з підстав, передбачених ст.12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон), а також довідок, в яких адресою місця проживання внутрішньо переміщеної особи вказано адресу місцезнаходження органу державної влади, органу місцевого самоврядування, юридичної особи публічного права, її підрозділу, будь-якого іншого приміщення, за якою внутрішньо переміщена особа фактично не проживає. Довідки, в яких адресою місця проживання вказано адресу місцезнаходження органу державної влади, органу місцевого самоврядування, юридичної особи публічного права, її підрозділу, будь-якого іншого приміщення, за якою внутрішньо переміщена особа фактично не проживає, діють до 20 липня 2016 року. З метою уникнення випадків припинення виплат внутрішньо переміщеним особам після 20 липня 2016 року такі особи мають поінформувати структурний підрозділ з питань соціального захисту населення про своє фактичне місце проживання і до 20 липня 2016 року отримати нову довідку внутрішньо переміщеної особи. Виплати, які станом на 11 червня 2016 року проводилися за дійсними довідками, продовжуються.
В термін до 14 грудня 2016 року структурний підрозділ з питань соціального захисту населення проводить обстеження місця фактичного проживання внутрішньо переміщеної особи, про що складається акт обстеження матеріально-побутових умов сім'ї за формою, встановленою Мінсоцполітики. Наступне обстеження проводиться протягом шести місяців з дати складання попереднього акту. Відновлення соціальних виплат за довідками, що були скасовані відповідно до ст. 12 Закону, здійснюється після видачі нової довідки відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016р. № 365.
У випадках, коли скасування довідки з підстав, визначених у ст. 12 Закону, відбулося до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 (14.06.2016 р.), норма щодо повторного призначення соціальних виплат лише через шість місяців не застосовується. Виплати таким особам відновлюються з дати звернення особи до органу, що здійснює відповідні соціальні виплати.
Відновлення соціальних виплат (в тому числі пенсій) за довідками, які були чинними станом на 13.01.2016 року, але у яких була відсутня відмітка ДМС, здійснюється відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 за рішенням Комісії з дня припинення виплати. До надходження у регіони доопрацьованого програмного забезпечення (орієнтовно - 30.06.2016р.) необхідні реквізити до форми довідки вносяться посадовою особою структурного підрозділу з питань соціального захисту населення в ручному режимі.
При цьому, запис до довідки затверджується посадовою особою та скріплюється печаткою структурного підрозділу з питань соціального захисту населення.
Отже, фактично наведений порядок призначення та виплати пенсії за даними обліку, як внутрішньо переміщеним особам, почав діяти з 08.06.2016 з моменту прийняття відповідних постанов Кабінету Міністрів України, і саме з цього часу довідка, яка була видана позивачу набула статусу безстрокової.
Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що довідка про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України з огляду на ст. 4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" діє безстроково, до того ж реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність, не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Щодо доводів відповідача про відсутність порушеного права позивача на час звернення до суду, оскільки позивачу була виплачена пенсія, суд зазначає наступне.
Відповідно до змісту позовної заяви, підставою звернення позивача до суду стала відповідь на її запит про отримання публічної інформації від 16.01.2018 №1164/11-23, в якій відповідач повідомив позивача при припинення виплати пенсії, що фактично оскаржує позивач.
Окрім того, суд звертає увагу, що у вказаному листі відповідач сам зазначив про можливість оскаржити вказану відповідь до Головного управління Пенсійного фонду України Сумської області або до суду.
Також, відповідно до ч.6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд враховує висновки постанови Верховного Суду від 06.02.2018, справа №263/7763/17, провадження №К/9901/202/17, оскільки, у вказаній справі предметом розгляду були подібні правовідносини.
За приписами ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області суму судового збору в розмірі 704,80 грн.
Керуючись ст. ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області щодо припинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1.
Зобов'язати Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області поновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії на рахунок в уповноваженому банку, обраному раніше отримувачем пенсії та сплатити заборгованість з 04.01.2018, яка виникла з часу припинення нарахування та виплати пенсії.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 40000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 40383837) суму судового збору в розмірі 704,80 грн.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько
Судове рішення № 72517102, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 01.03.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 818/146/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: