Рішення № 72517040, 27.02.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/125/18-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боднарюка О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Антонюка О.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач), звернувся до суду з позовом до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України (далі - відповідач), в якому з урахуванням усної заяви про уточнення позовних вимог просив:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України по невиплаті ОСОБА_1 грошового утримання за квітень, липень, серпень, вересень 2017 року та виплати компенсації за невикористану відпустку не в повному обсязі.

- зобов'язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове утримання за квітень, липень, серпень, вересень 2017 року та компенсацію за невикористану відпустку за 2017 рік з розрахунку посадового окладу - начальника внутрішньої безпеки в Чернівецькій області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, окладу за спеціальним званням, надбавки за стаж служби та надбавки за специфічні умови проходження служби.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі наказу №3 від 05.01.2017 року був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади начальника управління внутрішньої безпеки Чернівецької області, та згідно наказу № 4 о/с від 06.01.2017 року на підставі п.п.1 пункту 1 статті 67 Закону України "Про національну поліцію" його зараховано у розпорядження Департаменту із звільненням з посади начальника управління внутрішньої безпеки. Наказом № 237 о/с від 29.09.2017 року позивача звільнено зі служби в поліції за підпунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про національну поліцію" за власним бажанням.

Під час перебування у розпорядженні Департаменту в період за січень, лютий, березень, травень та червень 2017 року позивач отримав грошове утримання, яке включало в себе окрім обов'язкових складових і набавку за специфічні умови проходження служби, яка не повинна була виплачуватись. В листопаді 2017 року відповідач, без видання відповідного наказу чи розпорядження, в рахунок зайво виплачених коштів за січень, лютий, березень, травень та червень 2017р., в квітні, липні, серпні, вересні 2017 року не виплатив грошове утримання, що вбачається з витягу розрахункових відомостей розрахункових листів та довідки "Приват Банку" про зарахування коштів на картковий рахунок. Крім того позивач вважає, що йому не в повному обсязі здійснено нарахування та виплату компенсації за невикористану відпустку з урахуванням недоплачених сум грошового утримання (та з урахуванням виплачених сум).

Враховуючи зазначене, позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною, що полягає у невиплаті позивачу грошового утримання в квітні, липні, серпні, вересні 2017 року та частини компенсації за невикористану відпустку за 2017 рік.

Відповідач у відзиві на адміністративний позов просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції вказав, що позивач в період з 14 листопада 2016 року по 13 травня 2017 року був відсторонений від виконання службових обов'язків в порядку кримінального процесуального законодавства, а з 06 січня 2017 року по 29 вересня 2017 року перебував у розпорядженні Департаменту. Зазначив, що у січні, лютому, березні, травні та червні 2017 року позивачу помилково було нараховано та виплачено надбавку за специфічні умови проходження служби, на яку він немає права згідно діючого на час виплати законодавства.

В листопаді 2017 року при остаточному розрахунку при звільненні зі служби в поліції з врахуванням вимог Постанов КМУ від 14.09.2016 № 623, позивачу нараховано грошове забезпечення за квітень, липень, серпень, вересень 2017 року з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби в поліції, а також нараховано компенсацію за 30 діб невикористаної відпустки у році звільнення. При цьому, на думку відповідача правомірно, та без порушень спеціального законодавства, було утримано раніше виплачену надбавку за специфічні умови проходження служби за період з 06 січня 2017 року по 29 вересня 2017 року.

Також відповідач вважає, що позивач обґрунтовуючи свою правову позицію помилково посилається на норми трудового законодавства, оскільки відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про останню не поширюється на військовослужбовців та прирівняних до них осіб (рядовий і навчальницький склад органів внутрішніх справ).

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав наведених в позовній заяві.

Представник відповідача заперечив щодо позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні з підстав наведених у відзиві.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, заслухавши пояснення учасників справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступного.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

19 травня 2016 року наказом по особовому складу № 65 о/с Департаменту внутрішньої безпеки позивача призначено на посаду начальником управління внутрішньої безпеки в Чернівецькій області з посадовим окладом 3500 гривень (а.с. 11).

27 жовтня 2016 року на підставі витягу з наказу № 166 о/с Департаменту внутрішньої безпеки установлено позивачу надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції з 01 жовтня 2016 року у розмірі 100 відсотків, (який на час звільнення позивача з органів поліції був чинним та не скасованим) (а.с. 16).

05 січня 2017 року на підставі наказу № 3 по особовому складу Департаменту внутрішньої безпеки «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УВБ в Чернівецькій області», за порушення вимог статей 18, 64 Закону України "Про Національну поліцію", статті 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, позивача звільнено з посади (а.с.13 - 14).

06 січня 2017 року на підставі наказу по особовому складу Департаменту внутрішньої безпеки № 4 о/с позивача відповідно до підпункту 1 пункту 1 статті 67 Закону України "Про національну поліцію" зараховано у розпорядження Департаменту звільнивши з посади начальника управління внутрішньої безпеки в Чернівецькій області (а.с.12).

29 вересня 2017 року на підставі наказу № 237 о/с по особовому складу Департаменту внутрішньої безпеки відповідно до Закону України "Про національну поліцію" за пунктом 7 (за власним бажанням) позивача звільнено зі служби в поліції (а.с.15).

Відповідно до витягу з розрахункових відомостей розрахункових листів начальника УВБ в Чернівецькій області підполковника поліції ОСОБА_1 вбачається, що позивачу проведено наступні виплати:

- в січні, лютому, березні, травні, червні 2017 року в сумі 8265,00 грн. щомісячно (сума грошового забезпечення, яка складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж роботи), а також 8265,00 грн. щомісячно (надбавка за спеціальні умови проходження служби).

- в жовтні 2017 року в сумі 46810,89 грн. (одноразова грошова допомога при звільненні).

- в листопаді 2017 року відповідачем одноразово проведено нарахування позивачу грошового забезпечення, яке складалось з (посадового окладу, окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж роботи) за квітень, липень, серпень, вересень 2017 року в сумі 8265,00 грн. щомісячно та 8265,00 грн. компенсація за невикористану відпустку. При цьому, одноразово, із проведеного нарахування було утримано раніше виплачену надбавку за спеціальні умови проходження служби за січень, лютий, березень, травень, червень 2017 року в загальній сумі 41325,00 грн., виплативши фактично із нарахованих сум 1041,70 грн. грн. (а. с. 17-19).

08 грудня 2017 року позивач звернувся із заявою до відповідача в якій просив (а.с.25-26):

- нарахувати та виплати безпідставно утримані у 2017 році кошти грошового забезпечення за невикористану щорічну відпустку за 2016 рік;

- надати довідку про нарахування, проведених відрахувань та фактично виплачених сум грошового утримання помісячно за період з січня по вересень включно 2017 року;

- надати довідку про розмір нарахованої та фактично виплаченої компенсації за невикористані відпустки за 2016-2017 років із зазначенням сум відрахувань, якщо такі мали місце;

- надати копію наказу (розпорядження), у разі його видання, про проведення відрахувань із грошового забезпечення та компенсації за невикористані щорічні відпустки.

10 січня 2018 року позивачу надано відповідь № С-1760/42-03/04-18, згідно якої вказано, що відповідно до порядку виплати грошового забезпечення поліцейських, зарахованих у розпорядження, затвердженого постановою КМУ від 14.09.2016 року № 623, нараховано грошове забезпечення у розмірі встановленого за посадою, з розрахунком посадового окладу, окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби в поліції, щодо невиплати компенсації за невикористану відпустку у 2016 році зазначено, що компенсацію нараховано за 30 діб невикористаної відпустки 2017 року у сумі 8265,00 грн. (а.с. 28).

Згідно довідки № 9 від 09.01.2018 року про нараховане грошове забезпечення з 01.01.2017 р. по 29.09.2017 р. начальника Чернівецького управління ДВБ НПУ підполковника поліції ОСОБА_1, вбачається, що позивачу нараховано (а.с. 20):

- за січень (з урахуванням премії в сумі 9598, 06 грн.), лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень 2017 року грошове забезпечення, яке складається з: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за стаж служби в сумі 8265,00 грн. щомісячно.

- жовтень 2017 року вихідну допомогу в сумі 47523,75 грн.

- листопад 2017 року компенсацію за невикористану відпустку за 30 діб в сумі 8265,00 грн.

Відповідно до виписки ПАТ КБ "Приват Банк" від 16.01.2018 року з карткового рахунку позивача вбачається грошове надходження: "зарплата ДВБ" в лютому 2017 в сумі 61329,05 грн., в березні, травні, червні 2017 року в сумі 16282,05 грн. щомісячно, в жовтні 2017 року «безготівкове поповнення ДВБ» в сумі 46810,89 грн., в листопаді 2017 року «зарплата ДВБ» в сумі 1041,70 грн. (а.с. 23).

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення нормативно-правових актів, та робить висновки по суті спору.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Спірні правовідносини, сторін у даній справі врегульовані Законом України «Про національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-19 (далі - Закон № 580), Постановою Кабінету міністрів України від 14 вересня 2016 р. № 623 Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення поліцейських, зарахованих у розпорядження (далі - Порядок №623), Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі-Порядок №260), Кодексом законів про працю України (далі – КЗП України), Цивільним Кодексом України (далі - ЦК України).

Відповідно до статті 1 Закону № 580-19 національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Згідно з частинами 1, 3-5 статті 59 Закону № 580-19 служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.

Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України.

Статтею 60 Закону № 580 – 19 визначено, що проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 1 частини 1 та частини 2 статті 67 Закону № 580 – 19 визначено, що зарахування поліцейських наказами по особовому складу в розпорядження органів поліції для подальшого проходження служби під керівництвом посадових осіб, уповноважених призначати на посади поліцейських, допускається у разі: звільнення поліцейського з посади у зв’язку з виконанням дисциплінарного стягнення або виконанням висновку поліцейської комісії про невідповідність займаній посаді, якщо до кінця визначеного строку виконання дисциплінарного стягнення або протягом десяти днів з дня ухвалення висновку про службову невідповідність не вирішено питання про подальше проходження ним служби.

Поліцейські звільняються з посад та зараховуються в розпорядження наказами керівників, уповноважених призначати на такі посади.

Відповідно до частин 3-7 статті 67 Закону № 580 - 19 поліцейські, які зараховані в розпорядження відповідно до пунктів 1-2 частини першої цієї статті, продовжують проходити службу згідно із законом, виконуючи обов’язки служби відповідно до тимчасових функціональних обов’язків, визначених керівником відповідного органу (закладу, установи) поліції, з урахуванням попередніх посад, які обіймав поліцейський, рівня його знань та професійного досвіду.

Призначення на посади поліцейських, які перебувають у розпорядженні, проводиться в якомога коротший строк, але не пізніше ніж через два місяці з дня звільнення з попередньої посади і зарахування в розпорядження, крім випадків, визначених пунктами 3-5 частини першої цієї статті.

До строку, зазначеного в частині четвертій цієї статті, не входить час перебування поліцейських на стаціонарному лікуванні. Сукупний строк призначення на посади поліцейських, які перебувають у розпорядженні, не повинен перевищувати 120 календарних днів.

Поліцейський, якого звільнено з посади і зараховано в розпорядження, вважається таким, що перебуває в розпорядженні відповідного органу (установи, закладу), з дня, що настає за днем звільнення з посади, до дня, з якого він почав виконувати обов’язки за новою посадою, на яку його призначено, або до дня зарахування в розпорядження іншого органу (закладу, установи) поліції для подальшого проходження там служби.

Грошове забезпечення поліцейських, зарахованих у розпорядження, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до встановлених судом обставин, позивача після звільнення з посади було зараховано в розпорядження з 06 січня 2017 року та звільнено 29 вересня 2017 року зі служби в поліції шляхом прийняття відповідних наказів, що узгоджується з наведеними вище нормами Закону № 580-19.

Приймаючи вказані рішення (накази), відповідачем не обумовлювалось питання оплати праці позивача у вказаних розпорядчих документах.

Механізм виплати грошового забезпечення поліцейських, зарахованих у розпорядження врегульовано Порядком №623 (частина 1).

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 Порядку 623 грошове забезпечення виплачується у разі: звільнення поліцейського з посади у зв’язку з виконанням дисциплінарного стягнення або висновку поліцейської комісії про невідповідність займаній посаді, якщо до закінчення визначеного строку виконання дисциплінарного стягнення або протягом десяти днів з дати ухвалення висновку про службову невідповідність не вирішено питання про подальше проходження ним служби, - в розмірі, установленому за посадою, яку займав поліцейський до дати зарахування в розпорядження з розрахунку посадового окладу, окладу за спеціальним званням та надбавки за стаж служби в поліції.

Відповідно до частини 5 статті 70 Закону №580-19 за особою, відстороненою від виконання службових обов'язків (посади), зберігаються всі види грошового забезпечення, які були їй визначені до відсторонення, крім премії.

Як вбачається з обґрунтувань наведених сторонами, а так само і в ході судового розгляду справи, позивачем не заперечувався той факт, що нарахування та виплата коштів за специфічні умови проходження служби (премія) особам, які перебувають у розпорядженні не передбачена діючими нормативно-правовими актами. Однак на думку позивача у відповідача відсутні правові підстави відраховувати з нарахованого грошового забезпечення раніше виплачені кошти.

Суд погоджуються з вказаними доводами позивача виходячи з наступного.

З аналізу спеціальних норм законодавства, яке врегульовує оплату праці працівників поліції, в тому числі і під час перебування в розпорядженні не визначено механізм повернення або ж відрахування надміру або помилково виплачених коштів працівників поліції під час проходження служби, в тому числі і Порядком №623, який прийнятий відповідно до частини 7 статті 67 Закону №580-19.

Відповідно до частини 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №580-19 до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з вимогами статті 127 КЗП України відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством України.

Відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не повернутого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості, або з дня виплати неправильно обчисленої суми (пункт 1).

Відповідно до пункту 3 розділу 1 Порядку № 260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням;3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення поліцейським та курсантам ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання здійснюється щомісяця в останній день місяця за поточний місяць ( пункт 13 Порядку № 260).

Згідно пункту 6-8 розділу 1 Порядку № 260, окрім іншого підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат.

Грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення.

За час відсутності поліцейського на службі без поважних причин грошове забезпечення не виплачується.

Підставою припинення виплати грошового забезпечення поліцейському є наказ керівника (начальника) органу поліції, у якому вказується, за який період припиняється виплата грошового забезпечення.

В ході судового розгляду справи судом було встановлено, що відповідачем не приймався будь-який розпорядчий документ (наказ), який передбачав здійснення відрахувань із заробітної плати позивача, що також в судовому засіданні неодноразово ставилось на обговорення.

На думку суду, такі дії позивача не узгоджуються, а ні спеціальними нормами статті 59 Закону №580-19, а ні статтею 127 КЗП України, які визначають обов’язок в прийнятті розпорядчого документа (наказу) при проходженні служби поліцейських.

Слід також зазначити, що остання виплата коштів за специфічні умови проходження служби позивачу була нарахована та виплачена у червні 2017 року, а проведене відрахування без відповідного розпорядчого документа здійснено в листопаді 2017 року, у понад місячний строк, що також суперечить нормам статті 127 КЗП України.

Як зазначалось вище, представник відповідача заперечуючи проти позовних вимог окрім іншого посилався на те, що норми статті 127 КЗП України не підлягають застосуванню у правовідносинах з позивачем відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13.

Суд не може погодитись із вказаними доводами виходячи із того, що відповідач, як суб’єкт владних повноважень у відносинах публічної служби не може діяти дискреційно. Як зазначалось вище, відповідач здійснивши зайві виплати позивачу, як мінімум мав прийняти розпорядчий документ, який би став підставою для врегулювання зайво нарахованих і виплачених сум позивачу. З огляду на те, що спеціальними нормами законодавства, які прийняті у часі пізніше, а ніж Постанова Пленуму Верховного суду України не врегульовано механізм повернення зайво виплаченої заробітної плати – суд вважає прийнятним застосування норм КЗП України.

Відповідно до пункту 8 розділу 3 Порядку - 260 (окрім іншого), за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до чинного законодавства.

Виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

При звільнені поліцейського зі служби в поліції розрахунок суми грошового забезпечення, яка підлягає відрахуванню за надмірно нараховану частину щорічної відпустки, здійснюється, виходячи з розміру грошового забезпечення, яке отримав поліцейський за дні чергової відпустки.

При звільненні поліцейського зі служби в поліції проводиться відрахування з грошового забезпечення надмірно нарахованої частини чергової відпустки за час невідпрацьованої частини календарного року. Кількість днів надмірно нарахованої частини щорічної відпустки вказується в наказі про звільнення.

Вирішуючи даний спір, суд вважає за необхідне також зазначити те, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Як вбачається із встановлених обставин справи, в діях відповідача відсутні рахункові помилки при нарахуванні та виплаті заробітної плати, так само як і в діях позивача відсутній факт недобросовісності, що в свою чергу є додатковою підставою для визнання протиправної бездіяльності відповідача по невиплаті грошового утримання позивачу за квітень, липень, серпень, вересень 2017 року, що в свою чергу потягнуло за собою невиплату в повному розмірі компенсації за невикористану відпустку з урахуванням таких виплат.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що перелік підстав для відрахування з грошового забезпечення позивача є вичерпним, та чітко викладений в нормах чинного законодавства. Підставою припинення виплати грошового забезпечення поліцейському є наказ керівника (начальника) органу поліції, в якому вказується, за який період і на якій підставі припиняється виплата грошового забезпечення. Судом встановлено, що станом на день відрахувань з грошового забезпечення позивача сум надбавки за специфічні умови проходження служби був відсутній наказ, який міг бути підставою для органу фінансового забезпечення для проведення таких відрахувань.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, а відтак адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який в свою чергу в даному спорі не довів правомірність вчиненої бездіяльності по невиплаті грошового забезпечення позивачу.

Враховуючи те, що позивач в даній категорії справ звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправною бездіяльність Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України по невиплаті ОСОБА_1 грошового утримання за квітень, липень, серпень, вересень 2017 року та виплату компенсації за невикористану відпустку не в повному обсязі.

3. Зобов'язати Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове утримання за квітень, липень, серпень, вересень 2017 року та компенсацію за невикористану відпустку за 2017 рік з розрахунку посадового окладу - начальника внутрішньої безпеки в Чернівецькій області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, окладу за спеціальним званням, надбавки за стаж служби та надбавки за специфічні умови проходження служби.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне судове рішення складено 02 березня 2018 р..

Суддя Боднарюк О.В.