Рішення № 72517026, 02.03.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/18/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Клочка К.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фермерського господарства "АГРО ПЛЮС 7" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

02 січня 2018 року Фермерське господарство "АГРО ПЛЮС 7" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України про:

- визнання протиправними та скасування рішень комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 14.11.2017 №287749/36956075, від 14.11.2017 №287748/36956075, від 08.12.2017 №380176/36956075 про відмову у реєстрації податкових накладних від 19.10.2017 №6, від 20.10.2017 №7 та від 10.11.2017 №4 відповідно;

- зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні Фермерського господарства "АГРО ПЛЮС 7" від 19.10.2017 №6, від 20.10.2017 №7 та від 10.11.2017 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невідповідність спірних рішень вимогам чинного законодавства. Зазначав, що на вимогу фіскального органу, після зупинення реєстрації податкових накладних, ФГ "АГРО ПЛЮС 7" були надані усі належні документи, вичерпний перелік яких наведений у наказі Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 "Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", проте такі документи відповідач не взяв до уваги та прийняв оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН. Позивач зауважував, що спірні рішення не містять чіткого обґрунтування підстав для їх прийняття.

Ухвалою від 09.01.2018 Полтавський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі №816/18/18 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного провадження з викликом учасників справи.

В судовому засіданні 27.02.2018 представник позивача позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 27.02.2018 проти позовних вимог заперечувала, наполягала на відмові у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що підставою для прийняття комісією ДФС рішення від 08.12.2017 №380176/36956075 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.11.2017 №4 слугувало надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування. Що ж стосується рішень комісії ДФС від 14.11.2017 №287749/36956075 та від 14.11.2017 №287748/36956075 про відмову у реєстрації податкових накладних від 19.10.2017 №6 та від 20.10.2017 №7, то представник ДФС повідомила про здійснення реєстрації вказаних накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанціями №3 "Про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних" (додатки - "скрін-шот" квитанцій).

З огляду на зазначене, в судовому засіданні 27.02.2018 судом ухвалено закрити провадження у даній справі в частині позовних вимог ФГ "АГРО ПЛЮС 7" про: - визнання протиправними та скасування рішень комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 14.11.2017 №287749/36956075 та від 14.11.2017 №287748/36956075 про відмову у реєстрації податкових накладних від 19.10.2017 №6 та від 20.10.2017 №7 відповідно; - зобов'язання ДФС України зареєструвати податкові накладні ФГ "АГРО ПЛЮС 7" від 19.10.2017 №6 та від 20.10.2017 №7 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, оскільки суд після виходу з нарадчої кімнати та оголошення вступної та резолютивної частини ухвали про закриття провадження в частині позовних вимог встановив відсутність в судовому засіданні представників позивача та відповідача, суд керуючись приписами статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України перейшов до розгляду справи в частині позовних вимог, що залишитися, в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

18.10.2017 між ФГ "АГРО ПЛЮС 7" (постачальник) та ПП "Віктор і К" (покупець) укладено договір поставки №18101710, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію насіння соняшника за ціною, якістю, кількістю та на умовах, узгоджених з покупцем, вказаних у даному договорі, а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно здійснити оплату товару на умовах даного договору /а.с. 14-17/.

Зі змісту наданої позивачем копії видаткової накладної від 10.11.2017 №РН-0000046 встановлено, що договірні відносини стосувались поставки соняшника кількістю 19,968 т загальною вартістю 214655,92 грн, у т.ч. ПДВ - 35775,99 грн /а.с. 39/.

10.11.2017 ФГ "АГРО ПЛЮС 7" складено податкову накладну №4 про поставку на користь ПП "Віктор і К" товарно-матеріальних цінностей (насіння соняшнику) загальною вартістю 214655,92 грн, у т.ч. ПДВ - 35775,99 грн, що сторонами не заперечується.

Дану податкову накладну позивачем подано для реєстрації в ЄРПН.

30.11.2017 позивачем отримано квитанцію, в якій зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки дана податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМОКР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТЗЕД: 1206, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу /а.с. 41/.

В зв'язку з блокуванням вищевказаної податкової накладної ФГ "АГРО ПЛЮС 7" направило контролюючому органу засобами електронного зв'язку повідомлення від 01.12.2017 №10 (а.с. 42), в якому пояснило, що господарство займається вирощуванням зернових культур (01.11 згідно з ДК 016.2010). Для здійснення вирощування зернових культур підприємством купуються такі товари - гербіциди, фунгіциди, інсектициди (38.08 згідно з УКТ ЗЕД), мінеральне добриво (31.05 згідно з УКТ ЗЕД), паливо (27.10 згідно з УКТ ЗЕД), гази нафтові (24.11 згідно з УКТ ЗЕД), антифріз (38.20 згідно з УКТ ЗЕД) мастило (27.10 згідно з УКТ ЗЕД), пшениця (10.01 згідно з УКТ ЗЕД).

Разом з повідомленням контролюючому органу платником податків подані документи на підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній від 10.11.2017 №4 та Таблиця даних платника податків.

Комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації 08.12.2017 прийнято рішення №380176/36956075 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.11.2017 №4 в ЄРПН /а.с. 44/.

Не погодившись з рішенням Комісії про відмову у реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 10.11.2017 №4, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить з такого.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За приписами пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 Податкового кодексу України).

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" (далі - Порядок №1246).

Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: - відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); - чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; - реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; - дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; - наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; - наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); - наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; - факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; - відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; - дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Як вже зазначалося судом, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної ФГ "АГРО ПЛЮС 7" від 10.11.2017 №4 стала відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 1206.

Однак, відповідач не надав суду обґрунтованих пояснень стосовно того, в чому ж саме полягає невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 1206 та якому виду, визначеному пунктом 6 зазначених Критеріїв, вона відповідає.

Судовим розглядом встановлено, що ФГ "АГРО ПЛЮС 7" здійснює свою діяльність в сферах вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, оптової торгівлі зерном, небробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Факт висівання ФГ "АГРО ПЛЮС 7" соняшника підтверджено звітами про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2017 року від 01.06.2017 №9000946345 та №9000946786 (а.с. 76-81). При цьому, як підтверджено залученими до матеріалів справи копіями відповідних звітів, посівні площі ФГ "АГРО ПЛЮС 7" знаходяться як у Кременчуцькому районі Полтавської області, так і в Онуфріївському районі Кіровоградської області.

На підтвердження реальності господарських відносин ФГ "АГРО ПЛЮС 7" з ПП "Віктор і К" щодо поставки останньому у листопаді 2017 року на умовах договору від 18.10.2017 №18101710 насіння соняшника на загальну суму 214655,92 грн, в тому числі ПДВ - 35775,99 грн, про що виписано спірну податкову накладну від 10.11.2017 №4, позивачем до матеріалів справи надано видаткову накладну від 10.11.2017 №РН-0000046 (а.с. 39).

Розрахунок між позивачем та його контрагентом ПП "Віктор і К" за поставлене у листопаді 2017 року насіння соняшника проведено в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується наявною у справі банківською випискою від 01.12.2017 (а.с. 21).

Фактичне транспортування насіння соняшника від постачальника ФГ "АГРО ПЛЮС 7" до покупця ПП "Віктор і К" підтверджується товарно-транспортною накладною від 09.11.2017 №241 (а.с. 37-38).

Таким чином, наявні у справі документи фактично свідчать про реальність господарських відносин ФГ "АГРО ПЛЮС 7" з ПП "Віктор і К" у листопаді 2017 року на суму, зазначену у податковій накладній від 10.11.2017 №4.

Абзацом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" від 29.03.2017 №190 (далі - Постанова №190) встановлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Таким чином, рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування".

Проте, в оскарженому рішенні комісії ДФС України не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, якого законодавства, в чому полягає порушення, та/або яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Отже, на думку суду, оскаржене рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної ФГ "АГРО ПЛЮС 7" від 10.11.2017 №4. Відтак, спірне рішення суб'єкта владних повноважень не є обґрунтованим та не відповідає критеріям правомірності, що встановлені статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладені обставини та беручи до уваги те, що господарські операції між ФГ "АГРО ПЛЮС 7" та ПП "Віктор і К" за спірною податковою накладною підтверджуються належними первинними документами, а контролюючим органом в ході розгляду справи не підтверджено документально факту невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 1206, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови у реєстрації податкової накладної ФГ "АГРО ПЛЮС 7" від 10.11.2017 №4. Відтак, оскаржуване рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 08.12.2017 №380176/36956075 про відмову в реєстрації податкової накладної ФГ "АГРО ПЛЮС 7" від 10.11.2017 №4 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов'язання ДФС України зареєструвати податкову накладну ФГ "АГРО ПЛЮС 7" від 10.11.2017 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд звертає увагу на таке.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Надаючи правову оцінку належності обраного заявником способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам "Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту", ухваленої на 114-й сесії 12.05.2004, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов'язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов'язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов'язок розв'язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з приписами статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Пунктами 19, 20 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. З огляду на викладене, позовна вимога ФГ "АГРО ПЛЮС 7" про зобов'язання зареєструвати податкову накладну від 10.11.2017 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних є правомірною та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Водночас, суд акцентує увагу на тому, що відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач у ході розгляду справи не довів, що у спірних відносинах він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За викладених обставин, позовні вимоги ФГ "АГРО ПЛЮС 7" про визнання протиправним та скасування рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 08.12.2017 №380176/36956075 про відмову у реєстрації податкової накладної від 10.11.2017 № 4 та зобов'язання ДФС України зареєструвати податкову накладну ФГ "АГРО ПЛЮС 7" від 10.11.2017 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фермерського господарства "АГРО ПЛЮС 7" (с. Кам'яні Потоки, Кременчуцький район, Полтавська область, 39763, код ЄДРПОУ 36956075) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, крд ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 08 грудня 2017 року №380176/36956075 про відмову у реєстрації податкової накладної від 10 листопада 2017 року №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну 10 листопада 2017 року №4, складену Фермерським господарством "АГРО ПЛЮС 7" (код ЄДРПОУ 36956075).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.І. Клочко