Рішення № 72516923, 28.02.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2018 р. № 814/30/18 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 54055 до відповідача:Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018 про:визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Центрального об’єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області про визнання дій про визначення розміру пенсії за віком протиправними, зобов’язання зарахувати до раніше встановленого страхового стажу наступні періоди: з - 01.12.2003 по 27.02.2009, коли перебував на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, як фізична особа-підприємець і сплачував щомісяця страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, - 19.09.2012 по 27.02.2013 коли працював за трудовим договором на ДП «Суднобудівний завод ім.61 Комунара» і останній, як страхувальник сплачував страхові внески, зобов’язання здійснити перерахунок призначеної пенсії за віком станом на момент призначення, тобто на 06.09.2016, застосувавши дані довідки ДП «Суднобудівний завод ім.61 комунара» про заробітну плату від 13.09.2016 № 228 та нових даних щодо встановлення загального страхового стажу.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач невірно, всупереч ст.40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» здійснив розрахунок пенсії, оскільки не врахував довідку про заробітну плату від 13.09.2016 № 229, не врахував страховий стаж відповідно до ст.24 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 01.12.2013 по 29.02.2009, коли позивач сплачував страхові внески, як фізична особа-підприємець, з 19.09.2012 по 27.02.2013, коли працював за трудовим договором на ДП «Суднобудівний завод ім.61 комунара».

Відповідач заперечує проти позову, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки розрахунок пенсій здійснений відповідно до вимог Закону України № 1058, позивачем пропущено строк звернення до суду у частині проведення перерахунку пенсії з 06.09.2016, тому в цій частині просить суд залишити позов без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.263 КАС України, суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Позивачу з 06.09.2016 року було призначено пенсію за віком.

13.11.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою щодо надання розгорнутого розрахунку розміру пенсій. 27.11.2017 відповідач направив відповідь на звернення позивача.

11.12.2017 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою щодо усунення вищезазначених недоліків при призначенні йому пенсії та просив здійснити відповідний перерахунок.

Відповідач листом від 26.12.2017 повідомив заявника, що за наданими ним документами загальний страховий стаж становить 35 років 5 місяців 21 день.

Згідно із внесеними змінами коефіцієнт страхового стажу, обчислений відповідно до ст.25 Закону України № 1058, з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% та складає 0,35417(35 роківх12 місяців + 5 місяців) :(12х100%).

Обчислення пенсії проведено із найбільш вигідного варіанту заробітної плати з урахуванням індивідуальних відомостей з 01.07.2000 по 31.12.2014 відповідно до вимог ст.40 Закону № 1058.

З урахуванням норм абз.3 ч.1 ст.40 Закону №1058 індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача склав 1,80186.

Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії 6 782,92 грн. (3 764,40 грн. - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України за 3 роки 2014-2016х1,80186- індивідуальний коефіцієнт заробітної плати позивача).

Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії 6 782,92 грн. х 0,35417 – коефіцієнт страхового стажу позивача складає 0,35417 грн. = 2402,31 грн. основний розмір пенсій обчислений відповідно до ст.27 Закону № 1058.

Відповідно до ч.1,2,3 ст.24 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Позивач просить зарахувати йому страховий стаж за період з 01.12.2003 по 27.02.2009, коли він перебував на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, як фізична особа-підприємець і сплачував щомісяця страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та за період з 19.09.2012 по 27.02.2013, коли працював за трудовим договором на ДП «Суднобудівний завод ім.61 Комунара», як страхувальник сплачував страхові внески.

Відповідно до записів трудової книжки позивача він з 21.08.1996 по 25.02.2009 працював на ДП «Суднобудівний завод ім.61 Комунара». За вказаний період за нього підприємством сплачено страхові внески, тому період з 01.12.2003 по 27.02.2009 позивачу зарахований до страхового стажу. Додатково зарахувати страховий стаж позивачу з тих підстав, що він був фізичною особою – підприємцем та сплачував страхові внески неможливо, оскільки це не передбачено нормами чинного законодавства.

Відповідно до індивідуальних відомостей, наданих відділом ведення електронних реєстрів та підтримки інформаційно-аналітичних систем управління, позивач з 01.01.2004 по 31.12.2014 перебував на обліку в управлінні, як фізична особа-підприємець та сплатив страхові внески за наступні періоди: з 01.01.2004 по 31.03.2015, 01.05.2005 по 30.09.2006, 01.07.2007 по 31.12.2009, 01.10.2010 по 31.12.2012, 01.07.2013 по 31.12.2014, але за вказані періоди сума страхових внесків є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, тому період з 01.03.2009 року зараховано до страхового стажу пропорційно сплаченим страховим внескам.

Надані відповідачем індивідуальні відомості про застраховану особу свідчать, що за вересень – грудень 2012 року позивачем сплачені страхові внески, як підприємцем і за вересень-листопад 2012 підприємством, тому період вересень 2012-грудень 2012 зарахований до страхового стажу. За січень-лютий 2013 ні підприємство, ні сам позивач, як фізична особа-підприємець не сплатили страхові внески, тому цей період правомірно не зарахований до страхового стажу.

Період з 19.09.2012 по 27.02.2013 зараховано відповідачем частково - пропорційно сплаченим позивачем страховим внескам.

Чинним законодавством (ч.3 ст.24 Закону України № 1058) встановлено, що страховий стаж обчислюється в місяцях за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо позивач сплачував страхові внески і як фізична особа-підприємець, і за нього сплачувало підприємство, на якому він працював страхові внески, то страховий стаж за місяць роботи буде встановлюватись, як місяць страхового стажу. Обчислення страхового стажу здійснюється незалежно від сплаченої суми страхового внеску, головне, щоб вона не була меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Сплата страхового внеску в більшому розмірі може вплинути тільки на суму пенсії, а не на тривалість страхового стажу, тому визнання дій про визначення розміру пенсії за віком протиправними та зобов’язання зарахувати до раніше встановлено страхового стажу спірні додаткові періоди задоволенню не підлягають.

Довідка позивача про заробітну плату № 228 від 13.09.2016, видана ДП «Суднобудівний завод ім.61 Комунара» за період з 01.01.1996 по 30.06.2000, що складає 55 місяців, а не 60 місяців, як зазначено в Законі № 1058.

Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.(ч.1ст.40 Закону України № 1058).

Цією нормою зазначено, що за бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами для обчислення пенсії враховується заробітна плата за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30.06.2000 незалежно від перерв.

Позивач не надав відповідачу таку довідку, тому позовні вимоги в частині зобов’язання здійснити перерахунок призначеної пенсії за віком станом на момент призначення, тобто на 06.09.2016, застосувавши дані довідки ДП «Суднобудівний завод ім.61 комунара» про заробітну плату від 13.09.2016 № 228 та нових даних щодо встановлення загального страхового стажу задоволенню не підлягають, оскільки при зверненні до пенсійного фонду позивач не дотримався встановлених вимог закону та не надав довідку про заробітну плату за 60 календарних місяців страхового стажу підряд, а надав довідку тільки за 55 місяців підряд, що унеможливлює обчислення пенсії позивачу з наданої довідки № 228.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивач не довів суду, що дії відповідача є протиправними, тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Клопотання відповідача про залишення частини позовних вимог про зобов’язання здійснити перерахунок призначеної пенсії за віком призначеної з 06.09.2016, без розгляду в зв’язку з пропуском строку, задоволенню не підлягає, оскільки, суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду та про порушення своїх прав позивач дізнався з моменту отримання відповідей відповідача від 27.11.2017 та 26.12.2017 року.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 242 - 246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 54055, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-Е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250753) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко