Ухвала суду № 72516906, 02.03.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

02 березня 2018 рокум. ПолтаваСправа № 816/672/18

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Слободянюк Н.І., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Ромоданівської селищної ради Миргородського району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ромоданівської селищної ради Миргородського району Полтавської області про:

- визнання протиправною бездіяльності Ромоданівської селищної ради Миргородського району Полтавської області щодо ненадання відповіді на інформаційний запит від 31 січня 2018 року;

- зобов'язання Ромоданівської селищної ради Миргородського району Полтавської області надати відповідь на інформаційний запит, що містить інформацію щодо вищої освіти державних службовців Ромоданівської селищної ради Миргородського району Полтавської області, а саме: найменування та рік закінчення вищих навчальних закладів, у яких було здобуто вищу світу державними службовцями Ромоданівської селищної ради Миргородського району Полтавської області.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

У свою чергу частиною 2 статті 43 вказаного Кодексу визначено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

З наявних матеріалів позовної заяви встановити чи досяг позивач повноліття неможливо, а отже, суд не може встановити здатність ОСОБА_1 особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Також частиною 2 статті 160 згаданого Кодексу передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, а пунктом 2 частини 5 цієї статті - що в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Як слідує зі змісту позовної заяви, вона подана ОСОБА_1, місце проживання якого: АДРЕСА_1, м. Київ, 03022, та ідентифікаційний номер якого: НОМЕР_1, однак, будь - яких документів, що підтверджують особу позивача, його місце проживання та ідентифікаційний номер, до позовної заяви не додано.

При цьому суд звертає увагу позивача, що згідно з частиною 2 статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частинами 4 та 5 цієї статті встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством /частина 4/. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення /частина 5/.

Відповідно до пункту 11 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Всупереч наведеному положенню Кодексу у позовній заяві не зазначено власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною 2 статті 132 вказаного Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 вказаного Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною 2 цієї статті за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762,00 грн.

Зі змісту прохальної частини позову слідує, що позивачем заявлено вимогу немайнового характеру.

Отже, судовий збір за подання цього позову складає 704,80 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб/.

До позовної заяви документ про сплату судового збору позивачем не додано.

Натомість позивачем надано клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке обґрунтоване майновим станом позивача і підтверджене довідкою про доходи студентів, виданою Київським національним університетом імені Тараса Шевченка 22 січня 2018 року за № 0082.

Вирішуючи клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно із частиною 1 статті 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що суд може звільнити від сплати судового збору сторону за певних умов у разі, якщо її майновий стан є таким, що утруднює виконання цього обов'язку у повному обсязі.

Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Позивачем до клопотання додано довідку про доходи, видану Київським національним університетом імені Тараса Шевченка, яка підтверджує отримання позивачем доходу у вигляді стипендії у сумі 12773,50 грн за 2017 рік.

Разом з тим, стипендія може бути не єдиним доходом позивача, а тому суд вважає, що належних доказів на підтвердження свого майнового стану позивачем не надано.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Отже, позовну заяву подано без додержання вимог статей 43, 160 та 161 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 43, 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ромоданівської селищної ради Миргородського району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:

- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з цим самим предметом та з тих самих підстав;

- належним чином засвідчених копій паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера та копій цих документів відповідно до кількості учасників справи;

- документа про сплату судового збору у сумі 704,80 грн (за реквізитами: одержувач: УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, 22030101; код ЄДРПОУ: 38019510; банк: ГУДКСУ у Полтавській області; МФО: 831019; розрахунковий рахунок: 31213206784002; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: Судовий збір, за позовом___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд або доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Н.І. Слободянюк