Рішення № 72516738, 01.03.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/258/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м.Кропивницькому ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо припинення з 01.02.2017 виплати допомоги при народженні дитини, призначеної йому згідно ст.10 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" на дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3, народжених 19.09.2015;

- зобов'язати відповідача поновити йому виплату допомоги при народженні дитини з 01.02.2017 по 30.09.2018 в розмірі передбаченому ст.12 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що з 01.09.2016 він отримував допомогу при народженні дитини відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" на дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3, народжених 19.09.2015. Однак, з 01.02.2017 відповідачем, безпідставно, припинено виплати йому допомоги при народженні дитини на підставі акту Кіровоградського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді виконавчого комітету Кіровоградської міської ради №864 від 20.12.2016, яким не встановлено жодної із передбачених ст.11 "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" підстав для припинення виплати даної допомоги. Також, посилався на те, що у листопаді 2016 року він з дружиною та дітьми поїхав до Республіки Польща, де він має стабільний заробіток, достатній для утримання родини.

Згідно наданого суду відзиву на позов (а.с.34-36), відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на правомірність та обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення про припинення виплати ОСОБА_1 допомоги при народженні дітей. Оскільки, виїзд позивача до Республіки Польща є суттєвою обставиною, про наявність якої позивач зобов'язаний був повідомити управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м.Кропивницькому ради, що останнім зроблено не було. Крім того, посилався на наявність у відповідача права, у разі потреби, перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність відповідних документів, поданих для призначення допомоги.

У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності, та згідно ст.ст.257, 263 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Клопотань позивача та представника відповідача про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що ОСОБА_1, з серпня 2016 року, перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м.Кропивницькому ради.

17 серпня 2016 року, за зверненням позивача, йому було призначено допомогу при народженні дитини, на дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Допомогу призначено на період з 01 вересня 2015 року по 30 вересня 2018 року. З 01 вересня 2015 року у розмірі 20640,00 грн. одноразово (на двох дітей), з 01 жовтня 2015 року по 30 вересня 2018 року 1720,00 грн. щомісячно (на двох дітей), про що свідчить повідомлення управління соціального захисту населення виконавчого комітету Кіровської районної у м.Кіровограді ради від 22.09.2016 (а.с.27, 28).

Відповідно до акту перевірки цільового використання державної допомоги при народженні дитини №864 від 20.12.2016, комісією Кіровоградського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді виконавчого комітету Кіровоградської міської ради здійснено обстеження цільового використання державної допомоги при народженні дитини, в ході якого встановлено, що 19.12.2016 комісія відвідала сім'ю ОСОБА_1, але двері ніхто не відчинив. Згодом, у телефонній розмові з ОСОБА_5, яка є дружиною позивача, з'ясовано, що вона з дітьми та чоловіком знаходяться тимчасово у м.Києві (а.с.30).

З матеріалів справи вбачається, що встановлені даним актом обставини були підставою припинення, з 01.02.2017, виплати ОСОБА_1 допомоги при народженні дітей, про що зазначено у листах управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м.Кропивницькому ради від 23.11.2017 за №Н-84, Міністерства соціальної політики України від 24.11.2017 за №6525/о/112-17/204, Кіровоградської обласної державної адміністрації від 21.11.2017 за №Н-932/06, надісланих на адресу позивача за запитами останнього (а.с.21, 22-23, 24-25)

Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 21.11.1992 №2811-XII (далі за текстом Закон №2811-XII), відповідно до Конституції України, встановлено гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Статтею 3 Закону №2811-XII встановлено, що до видів державної допомоги сім'ям з дітьми, відноситься, зокрема, допомога при народженні дитини.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону №2811-XII допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

Відповідно до ст.11 Закону №2811-XII виплата допомоги при народженні дитини припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини; у разі виникнення інших обставин.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.4 ст.1 Закону №2811-XII ).

Згідно п.13 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі за текстом - Порядок №1751) виплата допомоги припиняється у разі: позбавлення отримувача допомоги батьківських прав; відмови отримувача допомоги від виховання дитини; нецільового використання коштів і незабезпечення отримувачем допомоги належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини; відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав; тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання, крім дітей, які народилися під час перебування матері в слідчому ізоляторі або установі виконання покарань за умови перебування дитини разом з матір'ю; припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень щодо конкретної дитини; перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду; усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування; смерті дитини; смерті отримувача допомоги; виникнення інших обставин.

Виплата допомоги припиняється з місяця, що настає за місяцем, в якому виникли зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу.

Контроль за цільовим використанням державної допомоги здійснюється працівниками центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді або уповноваженою особою, визначеною виконавчим органом об'єднаної територіальної громади, в межах повноважень.

У разі встановлення факту нецільового використання коштів зазначені органи подають керівнику органу, що призначив допомогу, пропозиції щодо припинення її виплати.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що наведеними нормами чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства, не встановлено таких підстав припинення виплати допомоги при народженні дитини, як відсутність отримувача допомоги разом із дитиною за місцем проживання чи тимчасовим виїздом з дитиною за кордон або неможливість здійснення контролю за цільовим використанням коштів державної допомоги.

Жодної з умов вищезазначених нормативно - правових актів для припинення виплати державної допомоги відповідач не має. Тимчасовий виїзд за кордон, не є підставою для припинення виплати допомоги.

Відтак, посилання відповідача на такі підстави вчинення оскаржуваних дій є безпідставним.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів встановлення під час перевірки позивача факту нецільового використання ОСОБА_1 отриманої державної допомоги при народженні дітей, або факт ухилення позивачем від виконання своїх обов'язків щодо власних дітей також відсутній.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у п.23 рішення "Кечко проти України" від 08.11.2005 якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено його право на отримання державної допомоги при народженні дитини з 01.02.2017, тобто з моменту її припинення.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" встановлено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Отже, громадяни України можуть тимчасово знаходитись за кордоном і це не забороняється Законом №2811-XII та Порядком №1751, і не відноситься до обставин, які впливають на виплату держаної допомоги при народженні дитини.

До того ж, обґрунтування неможливості виїзду за кордон, відповідач пов'язує з тим, що позивач був ознайомлений про необхідність повідомлення про виїзд родини за кордон. При цьому, така вимога не ґрунтується на нормах законодавства України та таке неповідомлення не є підставою припинення виплати допомоги.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач заперечуючи проти позову, не довів правомірність своїх дій при припиненні з 01.02.2017 виплати позивачу допомоги при народженні дитини, призначеної йому на дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3, народжених 19.09.2015.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача поновити йому виплату допомоги при народженні дитини з 01.02.2017 в розмірі передбаченому ст.12 Закону №2811-XII, суд вважає, що ці вимоги є похідними від вимог про визнання дій відповідача протиправними, тому також підлягає задоволенню.

До того ж, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення суду.

При цьому, суд зазначає, що не встановлює кінцевого строку проведення виплати допомоги позивачу при народженні дітей, оскільки подібні виплати здійснюються протягом певного часу, встановленого законодавством. У цьому випадку визначається дата, з якої особа має право на виплату зазначеної допомоги. Кінцевий термін або строк, на який призначається вказана виплата, не може встановлюватись, оскільки це б обмежувало право особи на отримання виплати допомоги при народженні дитини, які мають проводитися один раз на місяць протягом певного часу, в межах та на підставі діючого законодавства, якщо не відбулось змін у законодавстві.

Таким чином, суд не вирішує спір на майбутнє, адже захисту в судовому порядку підлягає лише вже порушене або оспорюване право особи. Однак суд не може визначити в рішенні суду і щодо виплат на майбутнє, оскільки можливі зміни обставин, що обумовлюють виплату.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи наведене, суд стягує на користь позивача документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м.Кропивницькому ради (25030, м. Кропивницький, вул. Шатила, 12, код ЄДРПОУ 03197635) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м.Кропивницькому ради щодо припинення, з 01 лютого 2017 року, виплати допомоги при народженні дитини, призначеної ОСОБА_1 на дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3, народжених 19 вересня 2015 року.

Зобов'язати управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у м.Кропивницькому ради поновити з 01 лютого 2017 року виплату допомоги при народженні дитини, призначеної ОСОБА_1 на дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3, народжених 19 вересня 2015 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Фортечної районної у м.Кропивницькому ради (код ЄДРПОУ 03197635).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина