Рішення № 72516670, 01.03.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №442/7099/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Приймака С.І., представниці позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дрогобицького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, -

в с т а н о в и в:

Дрогобицьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області (надалі – позивач) звернулось до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з адміністративним позовом до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (надалі – відповідач) про визнання дій старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 протиправними та скасування винесеної ним 28.09.2017 року постанови серії ВП № 54795485 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови № 53230588, виданої 19.09.2017 року ВПВР УДВС ГТУЮ у Львівській області про стягнення штрафу з позивача в сумі 10200,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 03.10.2017 року на адресу Дрогобицького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області надійшла постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 від 28.09.2017 року ВП №54795485 про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови від 19.09.2017 року про накладення на позивача штрафу в розмірі 10200 грн., ВП №53230588. Позивач, посилаючись на норми ст.ст.1, 4-6 Закону України «Про виконавче провадження», ст.1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», «Положення про Пенсійний фонд України», «Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», вважає, що всі судові рішення про стягнення грошових коштів з державного органу підлягають примусовому виконанню органами Державної казначейської служби України, відтак, постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 28.09.2017 року ВП №54795485 є протиправною та підлягає скасуванню.

19.10.2017 року на адресу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області надійшло заперечення на адміністративний позов, у якому відповідач у справі зазначив, що державний виконавець при винесенні постанови від 28.09.2017 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 54795485 з виконання постанови про накладення штрафу від 19.09.2017 року ВП № 53230588 керувався вимогами Закону України «Про виконавче провадження» та «Інструкції з організації примусового виконання рішень», відтак, така є законною, вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими, просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 23.11.2017 року адміністративну справу за позовом Дрогобицького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження – передано на розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08.12.2017 року справу № 442/7099/17 прийнято до провадження та призначено судове засідання у справі.

12.02.2018 року на адресу Львівського окружного адміністративного суду від управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області надійшов відзив на адміністративний позов, у якому відповідач у справі зазначив, що законодавство визначає обов’язок державного виконавця відкрити виконавче провадження з виконання постанови про накладення штрафу на боржника у випадку завершення виконавчого провадження з виконання рішення зобов’язального характеру. Крім цього, виходячи з положень Закону України «Про виконавче провадження» та «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», що органами Державної казначейської служби України не підлягають виконанню судові рішення про стягнення коштів з органів Пенсійного фонду України, оскільки останні мають наявну бюджетну програму для соціальних виплат на рахунках, відкритих в уповноважених банках, і не мають відкритих рахунків в органах Казначейської служби. Враховуючи викладене, відповідач просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представниця позивача позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити.

Представник відповідача доводи, викладені у запереченні на адміністративний позов та відзиві на адміністративний позов, підтримав у повному обсязі, просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Суд заслухав пояснення представників сторін у справі, дослідив матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини та встановив таке.

Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18.04.2016 року у справі № 442/640/16-а задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 та зобов’язано Дрогобицьке об’єдане управління Пенсійного фонду України Львівської області здійснити перерахунок розміру пенсії за віком ОСОБА_3 відповідно до норм чинного законодавства та поновити її виплату з 30.11.2012 року; стягнуто з Дрогобицького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області на користь ОСОБА_3 сплачений по справі судовий збір у розмірі 551,20 грн.

25.07.2016 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області видано виконавчий лист з виконання вищевказаної постанови у справі № 442/640/16-а.

04.01.2017 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області відкрито виконавче провадження ВП № 53230588 з виконання виконавчого листа № 442/640/16-а від 25.07.2016 року.

Не погодившись з постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 53230588 від 04.01.2017 року, позивач оскаржив її до суду.

Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08.06.2017 року у справі №442/1460/17 скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 53230588 від 04.01.2017 року.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2017 року задоволено апеляційну скаргу управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 08.06.2017 року у справі № 442/1460/17 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 29.08.2017 року ВП № 53230588, за невиконання без поважних причин у встановлений строк рішення на Дрогобицьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області накладено штраф в розмірі 5100,00 грн.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 19.09.2017 року ВП № 53230588, за повторне невиконання без поважних причин у встановлений строк рішення на Дрогобицьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області накладено штраф в розмірі 10200,00 грн.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 22.09.2017 року ВП № 53230588, закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 442/640/16-а від 25.07.2016 року на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 25.09.2017 року ВП № 53230588, стягнуто з Дрогобицького об’єднаного управління Пенсійного фонду України виконавчий збір в розмірі 12800,00 грн.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 28.09.2017 року відкрито виконавче провадження ВП № 54795485 з виконання постанови про накладення штрафу ВП № 53230588 від 19.09.2017 року.

Не погодившись з вказаною постановою, вважаючи, що виконання такої постанови не належить до компетенції органів державної виконавчої служби, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 року (далі Закон № 1404-VIII) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно із пунктом 7 розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Статтею 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» № 1403-VIII від 02.06.2016 року (далі – Закон № 1403-VIII) передбачено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках – на приватних виконавців.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частиною 2 ст. 6 Закону № 1404-VIII передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

За вимогами п. 9 ч. 4 ст. 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

Згідно з положенням ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень – за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено «Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року № 845 (далі – Порядок).

Пунктом 24 цього Порядку визначено, що стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку.

Згідно п. 25 вказаного Порядку, безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів за його платіжними дорученнями здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

У разі наявності у боржника окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів з боржника (виконання рішень суду про стягнення коштів з боржника) здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому пункти 24-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

Пунктом 2 цього Порядку встановлено, що боржники – це визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

Відповідно до п.п. 8, 12 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, бюджетне призначення – повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування; бюджетні установи - органи Державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.

Згідно з «Положенням про Пенсійний фонд України», затвердженим Указом Президента України № 384/2011 від 06.04.2011 року, Пенсійний фонд України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Державної казначейської служби України та уповноважених банках. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою правління Пенсійного фонду України № 11-2 від 27.06.2002 року затверджено «Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», відповідно до п. 4.2 якого Управління є юридичною особою, має самостійний баланс та кошторис видатків, рахунки в органах Державної казначейської служби України та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що в порядку примусового списання коштів з рахунків боржника, у даному випадку Дрогобицького ОУПФ України, Казначейською службою України може проводитися лише у тому випадку, якщо такий боржник обслуговується в органах Казначейства та має там відповідні рахунки, з яких можна було б здійснити безспірне списання грошових коштів.

Позивач на пропозицію суду надати довідку про наявність чи відсутність рахунків, відкритих в органах Казначейської служби не надано. Таким чином, позивачем не спростовано, що в органах Державної казначейської служби України відсутні рахунки органів Пенсійного фонду України, з яких можна здійснювати безспірне списання коштів для виконання судових рішень, боржниками за якими є зазначені органи.

Фінансування пенсійних виплат та видатків на утримання органів Пенсійного фонду України проводиться не через рахунки, відкриті в органах Казначейства, оскільки на них обліковуються виключно кошти від сплати єдиного внеску, а через рахунки, відкриті в банківських установах.

Законодавством України не передбачено повноважень органів Державної казначейської служби України на здійснення списання коштів з рахунків боржника, відкритих в банківських установах, проте, такі права мають органи державної виконавчої служби відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження».

Крім цього, п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.

Відповідно до п. 7 розділу ІХ (Виконання рішень немайнового характеру) «Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої» наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, при виконанні рішення, за яким боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, у разі якщо боржник самостійно не сплачує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження, основну винагороду приватного виконавця та накладені на нього штрафи, у передбачених Законом випадках, виконавець примусово стягує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження, основну винагороду приватного виконавця та накладені на боржника штрафи одночасно із виконанням такого рішення. Після завершення виконавчого провадження з виконання рішення, за яким боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, якщо виконавчий збір, витрати виконавчого провадження, основна винагорода приватного виконавця та штрафи не стягнуто, виконавець відкриває виконавчі провадження за відповідними постановами та вживає заходів примусового виконання рішень, передбачених Законом, шляхом звернення стягнення на кошти та інше належне боржнику майно.

Аналізуючи наведені положення, суд дійшов висновку про те, що чинним законодавством України визначені особливості виконання постанови державного виконавця про накладення на боржника штрафу, які полягають у тому, що така постанова державного виконавця виконуються одночасно із виконанням рішення суду, за яким боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. У випадку завершення виконавчого провадження з виконання рішення суду, за яким боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, штраф не стягнуто, виконавець відкриває виконавче провадження відповідною постановою та вживає заходів примусового виконання рішення.

Як встановлено судом, в межах ВП № 53230588 з виконання виконавчого листа Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 25.07.2016 року, постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 19.09.2017 року, за повторне невиконання без поважних причин у встановлений строк рішення, на Дрогобицьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Львівської області накладено штраф в розмірі 10200,00 грн., постанова у встановленому законом порядку не скасована та є чинною.

Дрогобицьким об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Львівської області штраф в розмірі 10200,00 грн. не сплачено, а постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 22.09.2017 року закінчено виконавче провадження ВП № 53230588 з примусового виконання виконавчого листа № 442/640/16-а від 25.07.2016 року, відтак, постановою від 28.09.2017 року правомірно відкрито виконавче провадження ВП № 54795485 з виконання постанови від 19.09.2017 року про накладення штрафу у ВП № 53230588.

Також суд зазначає, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 54795485 від 28.09.2017 року повністю відповідає вимогам ст. 4 Закону № 1404-VIII, відтак, у державного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа та він був зобов’язаний винести постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.3 КАС України передбачено, що У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, дії державного виконавця при прийнятті оскаржуваної постанови, а також оскаржувана постанова є такими, що прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.

З врахуванням викладеного, оскільки позивачем не підтверджено долученими до матеріалів справи письмовими доказами обставин, викладених в адміністративному позові, відтак, такий задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищенаведене, керуючись вимогами ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 271, 287 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні адміністративного позову Дрогобицького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області (82100, Львівська область, м. Дрогобич, пл. Ринок. 3; ЄДРПОУ 40369828) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (79000, м. Львів, пл. Шашакевича, 1, ЄДРПОУ 34942940) про визнання дій протиправними, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення (підписання).

Суддя Качур Р.П.