
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" березня 2018 р. справа № 809/63/18
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лучко О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
16.01.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій щодо припинення виплати пенсії з 01.08.2017 неправомірними та зобов’язання поновити виплату пенсії з 01.08.2017, стягнути з відповідача 2043,28 грн. сплачених позивачем коштів за списання та користування коштами кредитної карточки ПАТ КБ «ПриватБанк».
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.01.2018 заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків позовної заяви. Позивачем недоліки позовної заяви усунено у вказаний в ухвалі строк.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 30.01.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги мотивовані тим, що з червня 2015 року ОСОБА_1 у зв’язку з активізацією бойових дій переїхав з м.Донецьк до м.Івано-Франківськ. До листопада 2016 року перебував на обліку внутрішньо переміщених осіб у Департаменті соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради та відповідно на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську. У зв’язку з придбанням житла та реєстрацією постійного місця проживання в м. Івано-Франківську 25.11.2016 звернувся із заявою про зняття його з обліку внутрішньо переміщених осіб. Крім того, неодноразово звертався до відповідача про продовження йому виплати пенсії як громадянину України на загальних підставах, а не як внутрішньо переміщеній особі. Однак, з 01.08.2017 нарахування та виплату пенсії позивачу було припинено у зв’язку із зняттям його з реєстрації в Єдиній інформаційній базі внутрішньо переміщених осіб. На звернення ОСОБА_1 про відновлення нарахування та виплати пенсійних виплат відповідач пояснив, що позивачу необхідно подати довідку про взяття його на облік як внутрішньо переміщену особу. У зв’язку із затримкою пенсійних виплат позивач був змушений користуватись кредитною карткою ПАТ КБ «ПриватБанк», через що поніс витрати в розмірі 2043,28 грн. Вважає дії відповідача неправомірними, оскільки звертався до нього з заявою про поновлення пенсії на загальних підставах у зв’язку з реєстрацією постійного місця проживання. Не погоджуючись з такими діями Управління Пенсійного фонду в м.Івано-Франківську, ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ОСОБА_2 надав письмові пояснення, в яких зазначив, що Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» визначено чіткий перелік підстав для прийняття територіальним органом Пенсійного фонду України рішення про припинення виплати пенсії, серед яких відсутня така підстава, як зняття з обліку внутрішньо переміщених осіб в Єдиній інформаційній базі внутрішньо переміщених осіб, а тому припинення відповідачем виплати пенсії позивачу вважає протиправним та таким, що порушує конституційне право позивача на соціальний захист.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 08.02.2018. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив. У відзиві зазначив, що з 16.11.2016 позивача було взято на облік як внутрішньо переміщену особу та на пенсійний облік в УПФУ в м.Івано-Франківську. Пенсія виплачувалась ОСОБА_1 до 31.07.2017 року. У зв’язку з зміною позивачем місця проживання (переїзд до м.Рожнятів Івано-Франківської області) за його заявою від 04.07.2017 про витребування пенсійної справи від відповідача та направлення її до Рожнятівського відділення ОСОБА_3 об’єднаного УПФУ в Івано-Франківській області, позивач був зняти з обліку в УПФУ в м.Івано-Франківську. 16.11.2017 ОСОБА_1 повторно звернувся до УПФУ в м.Івано-Франківську із заявою про витребування пенсійної справи від Рожнятівського відділення ОСОБА_3 об’єднаного УПФУ в Івано-Франківській області для виплати пенсії у зв’язку з переїздом на постійне проживання до м.Івано-Франківська. Виплату пенсії позивачу за період з 01.08.2017 по січень 2018 року здійснено 25 січня 2018 року в розмірі 20067,20 грн. Вважає позовні вимоги такими, що втратили свою актуальність, так як право позивача на отримання пенсії не порушено жодним чином. Просив суд в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши відповідно до вимог ст.ст.260-263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши подані докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за віком з вересня 2008 року.
В червні 2015 року у зв’язку з активізацією бойових дій у зоні АТО позивач переїхав з м.Лиман Донецької області до м.Івано-Франківськ.
20.10.2016 ОСОБА_1 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську із заявою про здійснення запиту на його пенсійну справу з м.Лиман Донецької області (а.с.43).
Відтак, відповідачем отримано макет пенсійної справи ОСОБА_1
При цьому, на підставі протоколу №16 від 18.11.2016 року засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 взято на облік у Департаменті соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради як внутрішньо переміщену особу та відновлено йому виплату пенсії за зверненням УПФУ в м.Івано-Франківську від 20.10.2016, а також на підставі розпорядженням УПФУ в м.Івано-Франківську №406 від 18.11.2016 здійснено перерахунок пенсії позивачу (а.с.44-46).
04.07.2017 ОСОБА_1 звернувся до Рожнятівського відділу обслуговування громадян ОСОБА_3 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про витребування пенсійної справи з Управління Пенсійного фонду в м. Івано-Франківську у зв’язку з його переїздом на постійне місце проживання до ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.47).
У зв’язку із зміною місця проживання ОСОБА_1 було знято з обліку в УПФУ в м.Івано-Франківську, а макет пенсійної справи направлено до Рожнятівського відділу обслуговування громадян ОСОБА_3 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області. При цьому пенсію позивачу було виплачено відповідачем по 31.07.2017 (а.с.48).
16.11.2017 ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в м.Івано-Франківську із заявою про витребування пенсійної справи з ОСОБА_3 об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області у зв’язку з його переїздом на постійне місце проживання до м.Івано-Франківськ (а.с.49).
04.12.2017 макет паперової пенсійної справи за №150478 ОСОБА_1 було направлено до УПФУ в м.Івано-Франківську, про що свідчить копія супровідного листа від 04.12.2017 за №12499/03-43(а.с.50).
В той же час, 12.12.2017 року позивач повторно взятий на облік внутрішньо переміщена особа, що підтверджується копією довідки від 12.12.2017 за №0000436187 (а.с.51).
За період з 01.08.2017 по січень 2018 року виплату пенсії ОСОБА_1 не здійснювалась.
Тільки 25.01.2018 відповідачем була виплачена сума заборгованості з виплати пенсії за період з серпня 2017 по січень 2018 в розмірі 20067,20 грн. (а.с.54).
Вважаючи дії Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську щодо припинення виплати йому пенсії з 01 серпня 2017 року у зв’язку із зняттям його з обліку в Єдиній інформаційній базі внутрішньо переміщених осіб протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
При вирішенні даного спору суд виходив з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Базовим нормативно-правовим актом, який визначає принципи, засади й механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку та виплати пенсії, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV), який регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим законом, або в частині, що не суперечить йому (ст.5 цього Закону).
Згідно із ч.1 ст. 47 Закону №1058-ІV пенсії виплачуються щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі, за зазначеним в заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством, зокрема, в інших випадках, передбачених ч.1 ст.49 цього Закону.
Підстави припинення виплати пенсії, до яких, зокрема, відносяться призначення пенсії на підставі документів, що містять недостовірні відомості, смерть пенсіонера, неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд, а також інші випадки, передбачені законом, визначені у ч.1 ст.49 Закону № 1058-ІV.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 в червні 2015 року у зв’язку з активізацією бойових дій у зоні АТО переїхав з м.Лиман Донецької області до м.Івано-Франківськ та став на облік як внутрішньо переміщена особа. З листопада 2016 року позивач перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську у зв’язку з відновленням виплати йому пенсії як внутрішньо переміщеній особі.
Гарантії прав, свобод та законних інтересів осіб, які переселилися з тимчасово окупованої території України та перебувають на території України на законних підставах, визначаються Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» №1706-VII від 20.10.2014 року (далі – Закон №1706-VII).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно із ст.4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Відповідно до ст.7 Закону №1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація, зокрема, прав на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України.
Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
З 14.06.2016 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (далі - Постанова КМУ № 365), якою затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок), Порядок здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування та внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам».
Зазначеною постановою встановлено, що комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворені районними, районними у мм. Києві і Севастополі державними адміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад, приймають рішення про відновлення або про відмову у відновленні соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, довідки яких недійсні на дату набрання чинності цією постановою, відповідно до Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого цією постановою, за умови отримання внутрішньо переміщеною особою нової довідки відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».
Відповідно до п.5 Порядку визначено, що для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщена особа, а у визначених законодавством випадках - її законний представник, подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування.
До заяви додається копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та пред'являється оригінал такої довідки.
Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви про призначення (відновлення) соціальних виплат надсилає запит про отримання електронної справи отримувача соціальної виплати до державного підприємства "Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України", який протягом п'яти робочих днів з дня отримання такого запиту надсилає відповідну електронну справу до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення (пункт 6 Порядку).
Для призначення соціальних виплат структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за власною ініціативою або за зверненням органів, що здійснюють соціальні виплати, протягом 15 робочих днів з дня надходження звернення від органів, що здійснюють соціальні виплати, проводить перевірку достовірності зазначеної в заяві інформації про фактичне місце проживання/перебування внутрішньо переміщеної особи (пункт 7 Порядку).
Орган, що здійснює соціальні виплати та структурний підрозділ з питань соціального захисту населення, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи, та здійснює повернення сум недоотриманих соціальних виплат за минулий період відповідно до законодавства (пункт 15 Порядку).
Як вбачається з досліджених судом доказів, з 18 листопада 2016 року позивач перебував на обліку внутрішньо переміщених осіб у Департаменті соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради та на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську.
Після придбання житла та реєстрації постійного місця проживання в м.Івано-Франківську 25.11.2016 позивач звернувся до Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради із заявою про зняття його з обліку внутрішньо переміщених осіб. На підставі чого було внесено зміни до Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб (вказане підтверджується поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 18.10.2017, адресованого Управлінню Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі) (а.с.10-11).
04.07.2017 ОСОБА_1 звернувся до Рожнятівського відділу обслуговування громадян ОСОБА_3 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про витребування пенсійної справи з Управління Пенсійного фонду в м. Івано-Франківську у зв’язку з його переїздом на постійне місце проживання до ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.47).
У зв’язку із зміною місця проживання позивача було знято з обліку в УПФУ в м.Івано-Франківську (а.с.48).
16.11.2017 ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в м.Івано-Франківську із заявою про витребування пенсійної справи з ОСОБА_3 об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області у зв’язку з його переїздом на постійне місце проживання до м.Івано-Франківськ (а.с.49).
04.12.2017 макет паперової пенсійної справи за №150478 позивача було направлено до УПФУ в м.Івано-Франківську, про що свідчить копія супровідного листа від 04.12.2017 за №12499/03-43(а.с.50).
25.01.2018 відповідачем була виплачена позивачу сума заборгованості з виплати пенсії за період з серпня 2017 по січень 2018 в розмірі 20067,20 грн. (а.с.54).
Наведені обставини дають суду можливість дійти висновку, що Рожнятівський відділ обслуговування громадян ОСОБА_3 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в період з серпня по жовтень 2017 року, а Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську з листопада по грудень 2017 року допустили заборгованість щодо невиплати позивачу пенсії з тих підстав, що останній був знятий з обліку внутрішньо переміщених осіб. Вказане підтверджується доводами позивача та вбачається зі змісту подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 18.10.2017, адресованого Управлінню Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі) (а.с.10-11).
В той же час у відзиві на позов представник відповідача жодним чином не навів та не обгрунтував долученими до відзиву письмовими доказами правомірність своїх дій щодо припинення виплату пенсії ОСОБА_1 в період з серпня по грудень 2017 року.
Хоча відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому суд враховує те, що позивач 25.11.2016 року після придбання житла та реєстрації свого місця проживання в м.Івано-Франківську подав заяву до Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради про зняття його з обліку внутрішньо переміщених осіб. В подальшому вказана обставина слугувала підставою для припинення виплати пенсії позивачу органами Пенсійного фонду на підставі п.п.4 п.12 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №365 від 8 червня 2016 р., зокрема, внаслідок скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" N 1706-VII (тобто, подання заяви про відмову від довідки взяття на облік внутрішньо переміщеної особи).
Комплексний аналіз положень Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" вказує на те, що цей Закон відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб. Вказаним Законом даній категорії громадян надано ряд пільг та прав (ст.7, ст.9 Закону) у зв»язку із вжиттям державою всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні (ст.2 Закону).
Власне, відновлення виплати пенсії позивачу як внутрішньо переміщеній особі у 2016 році шляхом звернення до органу Пенсійного фонду та отримання ним макету пенсійної справи позивача було зумовлене наданою Законом N1706-VII гарантією забезпечення реалізації прав внутрішньо переміщеної особи на пенсійне забезпечення.
Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відтак, оскільки позивач інтегрувався на новим місцем проживання в м.Івано-Франківську та вільно вибрав місце проживання в м.Івано-Франківську (придбав тут житло і зареєстрував постійне місце проживання), не бажав перебувати у статусі внутрішньо переміщеної особи і подав заяву про відмову від довідки взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, а тому пенсійне забезпечення позивача повинно здійснюватися на загальних підствах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення» (ст.ст.7-8) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (ст.44).
Так, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прийнято постанову Правління Пенсійного фонду України №13-1 від 07.07.2014 року, якою затверджено зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок №13-1).
Згідно із п.1.5 Порядку №13-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв’язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім’ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім’ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (п.4.1 Порядку №13-1).
В п.4.12 Порядку №13-1 визначено, що при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п’яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).
Відтак, змінивши місце проживання та не перебуваючи в статусі внутрішньо переміщеної особи, позивач мав право на отримання пенсії, а відповідач був зобов’язаний призначити та виплачувати пенсію позивачу.
Враховуючи наведені норми, а також те, що 25.01.2018 року виплату пенсії позивачу було поновлено і виплачено всю суму заборгованості, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо припинення виплати позивачу пенсії у листопаді та грудні 2017 року з тих підстав, що ОСОБА_1 був знятий з обліку внутрішньо переміщених осіб, а тому позов в цій частині позовних вимог підлягає задоволенню. Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправними дії УПФУ в м.Івано-Франківську щодо припинення виплати позивачу пенсії за період з серпня по жовтень 2017 року, то в цій частині позову слід відмовити, оскільки в цей період позивач у зв’язку з переїздом на постійне проживання до ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував на пенсійному обліку в Рожнятівському відділі обслуговування громадян ОСОБА_3 об’єднаного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Не підлягає задоволенню і позовна вимога в частині зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську поновити виплату пенсії з 01.08.2017 року, оскільки 25.01.2018 відповідачем було поновлено виплату пенсію позивачу та виплачено всю суму заборгованості з серпня 2017 по січень 2018 в розмірі 20067,20 грн.
При цьому, суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України у зв’язку з виправленням суб’єктом владних повноважень оскаржуваних порушень, оскільки поновлення виплати пенсії позивачу було зумовлене повторним взяттям ОСОБА_1 12.12.2017 року на облік внутрішньо переміщених осіб (а.с.51).
Стосовно позовної вимоги про стягнення з Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську коштів в розмірі 2043,28 грн., сплачених позивачем за списання та користування коштами кредитної карточки ПАТ КБ «ПриватБанк», суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.107 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» N 1058-IV від 09.07.2003 року Пенсійний фонд, його органи та посадові особи за шкоду, заподіяну особам внаслідок несвоєчасного або неповного надання соціальних послуг, призначення (перерахунку) та виплати пенсій, передбачених цим Законом, а також за невиконання або неналежне виконання ними обов'язків з адміністративного управління Накопичувальним фондом несуть відповідальність згідно із законом.
За змістом ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які б особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Згідно із ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відтак, для відшкодування шкоди потрібна наявність чотирьох складових цивільно-правової відповідальності: протиправної дії відповідача; вини відповідача; шкоди та причинного зв’язку між ними.
Оскільки судом визнано протиправними дії відповідача щодо припинення виплати позивачу пенсії за листопад та грудень 2017 року, наявні вина відповідача, шкода, яка полягала у користуванні кредитними коштами та сплаті за їх користування відсотків, та причинний зв’язок між ними, а тому наявні підстави для задоволення позовної вимоги в частині стягнення з Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську заподіяної шкоди у розмірі 79 грн. (суми комісії, нарахованої за користування кредитним лімітом ПАТ КБ «ПриватБанк») за вищевказаний період, що підтверджується наданою позивачем випискою по банківському рахунку ОСОБА_1 (а.с.18). Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача заподіяної шкоди в сумі 1964,28 грн. (2043,28 грн. – 79 грн.= 1964,28 грн.) задоволенню не підлягає.
Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Відповідно до аб.2 ч.5 ст.139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відтак, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, інших витрат не поніс і суду на надав їх підтвердження, відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 у листопаді та грудні 2017 року.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську на користь ОСОБА_1 заподіяну шкоду в розмірі 79 грн. (сімдесят дев'ять гривень).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) вул.Довженка, 23/54, м.Івано-Франківськ , 76000;
Управління Пенсійного фонду України в м.Івано-Франківську (код ЄДРПОУ 20550895) вул. Незалежності, 44, м. Івано-Франківськ, 76000.
Суддя Лучко О.О.
Судове рішення № 72516648, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 01.03.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 809/63/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: