Ухвала суду № 72516522, 27.02.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

27 лютого 2018 рокум. ПолтаваСправа № 816/2305/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кисличенко О.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представників відповідача - Шевченка О.Ю., Повстяного В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Командування сухопутних військ Збройних сил України Міністерства Оборони України , Військової частини А3384 про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

14 грудня 2017 р. ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач ОСОБА_1) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Командування сухопутних військ Збройних сил України Міністерства Оборони України (далі по тексту - відповідач 1 / Командування сухопутних військ ЗСУ МОУ) , Військової частини А3384 (далі по тексту - відповідач 2 / ВЧ А3384) про:

- визнання бездіяльності командування сухопутних військ Збройних сил України Міністерства оборони України в призначенні ОСОБА_1 на вакантну посаду заступника командира аеродромно-технічної роти з морально-психологічного забезпечення батальйону аеродромно-технічного забезпечення військової частини А3384,

- зобов'язання Військову частину А3384 перерахувати та поновити виплату грошового забезпечення в повному обсязі (включаючи всі додаткові види, надбавки, доплати, винагороди) на користь ОСОБА_1 з 26 квітня 2017 року по 10 липня 2017 року включно.

18 грудня 2017 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що командуванням Сухопутних військ Збройних Сил України вчинено протиправну бездіяльність пов'язану з поверненням без реалізації першого подання та матеріалів щодо призначення ОСОБА_1 на посаду заступника командира аеродромно-технічної роти з морально психологічного забезпечення батальйону аеродромно-технічного забезпечення і розгляду другого подання лише в липні 2017 року, за результатами якого ОСОБА_1 переведено на відповідну посаду.

Відповідач 2 у відзиві на позов зазначив, що кадровий орган військової частини А3384 в зв'язку зі змінами до штату, на підставі директиви №116/2/2/4414 від 18 квітня 2017 року, направлено матеріали на призначення визначених осіб до кадрового центру Сухопутних військ ЗСУ - телеграма №405/вос від 18 квітня 2017 року. В свою чергу 26 квітня 2017 року надійшла телеграма - відповідь з кадрового центру №116/6/кц/3/639 з пропозицією призначення ОСОБА_1 на рівнозначну посаду до навчально-танкового батальйону 300 навчального танкового полку 169 навчального центру, в зв'язку з оголошенням йому підозри за статтею 368 частиною третьою Кримінального кодексу України, що свідчить про дію, а не бездіяльність з боку кадрового центру Сухопутних військ ЗСУ. За даними отриманими матеріалами кадрового центру, згоди ОСОБА_1, отримано не було - відсутність рапорту ОСОБА_1 на призначення, тому кадровим органом в/ч було повторно направлено до кадрового центру Сухопутних військ телеграму №593/вп від 23 червня 2017 року з матеріалами на призначення. Наказом командування Сухопутних військ України №212 від 06 липня 2017 року ОСОБА_1 призначено на посаду, що свідчить про дію, а не бездіяльність, або зволікання з боку командування СВ, в свою чергу рапорт ОСОБА_1 подав 11 липня 2017 року та був призначений наказом №142 від 11 липня 2017 року, отже ОСОБА_1 не надано доказів щодо порушення строків, або зволікань призначення його на посаду.

Статтею 911 Дисциплінарного статуту ЗСУ, Інструкцією з виплати грошового забезпечення, затвердженої наказом МОУ №260, Положенням про проходження військової служби не передбачено строків перепризначення (призначення) на посаду (а.с. 140).

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення з позовом, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходить військову службу за контрактом у ВЧ А3384 м.Полтава.

Свої вимоги аргументує зволіканням командуванням Сухопутних військ Збройних Сил України у перепризначенні з посади заступника командира роти охорони по роботі з особовим складом батальйону охорони на посаду заступника командира аеродромно-технічної роти з морально-психологічного забезпечення батальйону аеродромно-технічного забезпечення, та як наслідок невиплати грошового забезпечення у повному обсязі відповідно до зайнятої посади.

Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що безпосередньою умовою надання правової оцінки вимогам позивача про зобов'язання здійснити перерахункок та виплату грошового забезпечення у розмірі, який він вважає недоотриманий, буде встановлення наявності або відсутності бездіяльності командуванням Сухопутних військ Збройних Сил України у вирішенні питання щодо призначення ОСОБА_1 на відповідну посаду.

Згідно пункту 15 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент подання позовної заяви 14 грудня 2017 року) публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Аналогічна норма міститься в пункті 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

З огляду на зазначену норму, між сторонами виникли спірні правовідносини з приводу проходження позивачем публічної служби.

Згідно з пунктом 12 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання ним чинності, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент подання позовної заяви 14 грудня 2017 року) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Аналогічна норма міститься в частині першій статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Так, строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно-правових відносинах або для реалізації владних повноважень

Чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. З урахуванням особливостей конкретних правовідносин початок перебігу строку звернення до адміністративного суду може бути пов'язаний із різними юридичними фактами та їх оцінкою управомоченою особою. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Так, Європейський Суду з прав людини у справі Bellet v. Fгаnсе зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

В той же час практика Європейського Суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Відповідно до частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на момент подання позовної заяви 14 грудня 2017 року) для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Аналогічні норми містяться в частині третій та п'ятій статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Таким чином, за загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду розпочинається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для правильного вирішення питання про застосування строку звернення до суду потрібно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень були порушені права особи, коли розпочався перебіг цього строку.

З матеріалів справи судом встановлено, що листом від 18 квітня 2017 року вих. №405/ВОС ВЧ А3384 направлено начальнику кадрового центру Сухопутних військ Збройних Сил України матеріали на призначення осіб офіцерського складу військової частини А3384, зокрема й старшого лейтенанта ОСОБА_1 (а.с. 104).

Листом від 23 червня 2017 року вих. №593/ВП ВЧ А3384 повторно направлено начальнику кадрового центру Сухопутних військ Збройних Сил України подання та матеріали на призначення старшого лейтенанта ОСОБА_1, заступника командира роти охорони по роботі з особовим складом батальйону охорони військової частини А3384 (а.с. 106).

21 липня 2017 року до ВЧ А3384 надійшов лист командного центру Сухопунтих військ Збойних Сил України (від 26 квітня 2017 року вих. №116/9/КЦ/3/639) в якому зазначено, що подання та матеріали на старшого лейтенанта ОСОБА_1 щодо призначення його на посаду заступника командира аеродромно-технічної роти з морально-психологічного забезпечення батальйону аеродромно-технічного забезпечення військової частини А3384 - повернуто без реалізації. По вказаному військовослужбовцю по кримінальному провадженні №42016170690000042 від 15 вересня 2016 року оголошена підозра в одержанні службовою особою неправомірної вигоди за ознаками злочину передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України та проводяться судові засідання по справі №554/947/16-к. У зв'язку з наведеним, заступником командування Сухопутних військ морально-психологічного забезпечення - начальником управління з морально-психологічного забезпечення Командування Сухопутних військ Збройних Сил України не прийнято позитивного рішення щодо призначення вказаного військовослужбовця у військову частину А3384 та запропоновано призначити старшого лейтенанта ОСОБА_1 на посаду заступника командира навчальної танкової роти по роботі з особовим складом навчально-танкового батальйону 300 навчального танкового полку 169 навчального центру, шпк "старший лейтенант", ВОС - 3410003, п/о - 922 - 99 грн. (а.с. 105).

В той же час, як слідує з Витягу з послужного списку ОСОБА_1, наказом КСВ ЗСУ №212 від 06 липня 2017 року, позивача з 06 липня 2017 року призначено на посаду заступника командира аеродромно-технічної роти з морально-психологічного забезпечення батальйону аеродромно-технічного забезпечення (а.с. 103 зворотній бік).

При цьому, наказом (витяг) командира військової частини А3384 від 11 липня 2017 року №142 старшого лейтенанта ОСОБА_1 вважати таким, що з 11 липня 2017 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з посадовим окладом 999 гриве на на місяць (а.с. 101).

Даний факт не заперечується сторонами та детально описується позивачем у своєму позові.

В зв'язку із вищевикладеним, суд дійшов до висновку, що про факт порушених, на думку позивача, з боку командування Сухопутних військ Збройних Сил України своїх прав, свобод чи інтересів останній дізнався ще в липні 2017 року, після зайняття відповідної посади, разом з тим звернувся до суду лише 14 грудня 2017 року, фактично через 5 місяців.

Таким чином, суд приходить до висновку, що звертаючись із вказаним позовом, позивач пропустив встановлений законодавством місячний строк звернення до суду.

Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів") якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Позивач під час судового засідання заявив, що вважає строки звернення до суду не пропущеними, оскільки на його думку в даному випадку потрібно застосовувати шестимісячний строк, разом з тим, суд вважає дані аргументи безпідставники так як було зазначено вище у справах щодо проходження публічної служби встановлюється місячний строк.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що вимоги в частині зобов'язання військову частину А3384 перерахувати та поновити виплату грошового забезпечення за спірний період є похідними та залежними від вимог про визнання бездіяльності командування Сухопутних військ Збройних Сил України по яким, як встановлено в ході судового розгляду, позивач втратив право на звернення до суду, яке не є абсолютним та обмежене встановленими строками.

Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини", правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи, які можна встановити лише в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача, судом не встановлено наявної об'єктивної неможливості у ОСОБА_1 оскаржити дії / бездіяльність, які становлять, як він вважає, втручання у його права після закінчення встановленого чинним законодавством строку на таке оскарження до моменту подання позову до суду.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів") суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.

Роз'яснити позивачу, що згідно частини четвертої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів") особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтею 123, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) до Командування сухопутних військ Збройних сил України Міністерства Оборони України (місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 19, м.Київ, 04119), Військової частини А3384 (код ЄДРПОУ 26615294, місцезнаходження: вул. О.Засядька, 1, м.Полтава, Полтавська обл.) про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються у відповідності до пункту 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року).

Повний текст ухвали виготовлено 02 березня 2018 року.

Суддя С.О. Удовіченко