Рішення № 72516337, 01.03.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2018 р. Справа№805/433/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2018 року до Донецького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління національної поліції в Донецькій області (далі – ГУНП) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у листопаді 2017 року він звернувся із скаргою на бездіяльність співробітників слідчого відділу Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області щодо не направлення на його адресу копії постанови про закриття кримінального провадження № 12016050390002976 від 09.09.2017 року. Також, позивач просив притягнути винних посадових осіб до дисциплінарної відповідальності. 22.11.2017 року позивач отримав відповідь з ГУНП, яку він вважає необґрунтованою і такою, що не відповідає вимогам Закону України «Про звернення громадян».

Виходячи з наведеного, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення ГУНП від 22.11.17 № Ж-664кц/20/02-2017, прийняте за результатами розгляду його скарги та зобов’язати відповідач повторно розглянути його скаргу від 12.11.2017 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.02.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п’ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

27.02.2017 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що надана позивачу відповідь від 22.11.2017 року № Ж-664кц/20/02-2017 повністю відповідає вимогам чинного законодавства. У зв’язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

У листопаді 2017 року позивач звернувся до ГУНП у Донецькій області із скаргою (зареєстрована в ГУНП 12.11.2017 за № ЖА-7506845). Зі змісту вказаної скарги вбачається, що позивач посилаючись на бездіяльність посадових осіб слідчого відділу Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області щодо не направлення на його адресу копії постанови про закриття кримінального провадження № 12016050390002976 від 09.09.2017 року, просить: 1) притягнути до дисциплінарної відповідальності посадову особа, яке не направила на його адресу відповідну копію постанови; 2) за відсутність контролю за підлеглими, просить притягнути до дисциплінарної відповідальності керівництво; 3) зобов’язати відповідну посадову особу направити на його адресу вищевказану постанову про закриття кримінального провадження, для подальшого її оскарження. Відповідь просить надати на його адресу, у порядку визначеному Законом України «Про звернення громадян».

22 листопада 2017 року ГУНП в Донецькій області, за результатами розгляду вищевказаного звернення позивача, надає відповідь за № Ж-664кц/20/02-2017. Зі змісту наданої відповіді вбачається, що відповідач погоджується з вказаними позивачем порушеннями та зазначає, що слідчим управлінням ГУНП в Донецькій області призначено службове розслідування, за результатами якого до винних посадових осіб буде вжито заходів дисциплінарного характеру.

Позивач не погоджується з такою відповіддю та вважає, що вона не відповідає вимога чинного законодавства.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України «Про звернення громадян».

Згідно частини першої статті 2 Закону України «Про звернення громадян» законодавство України про звернення громадян включає цей Закон та інші акти законодавства, що видаються відповідно до Конституції України та цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Частиною четвертою статті 3 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Окрім того, пунктом 1 Указу Президента України «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування» від 07 лютого 2008 року №109/2008 постановлено Кабінету Міністрів України, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування вжити невідкладних заходів щодо забезпечення реалізації конституційних прав громадян на письмове звернення та особистий прийом, обов'язкове одержання обґрунтованої відповіді, неухильного виконання норм Закону України «Про звернення громадян», упорядкування роботи зі зверненнями громадян, зокрема, щодо: недопущення надання неоднозначних, необґрунтованих або неповних відповідей за зверненнями громадян, із порушенням строків, установлених законодавством, безпідставної передачі розгляду звернень іншим органам; викоренення практики визнання заяв чи скарг необґрунтованими без роз'яснення заявникам порядку оскарження прийнятих за ними рішень; створення умов для участі заявників у перевірці поданих ними заяв чи скарг, надання можливості знайомитися з матеріалами перевірок відповідних звернень; з'ясування причин, що породжують повторні звернення громадян, систематичного аналізу випадків безпідставної відмови в задоволенні законних вимог заявників, проявів упередженості, халатності та формалізму при розгляді звернень; вжиття заходів для поновлення прав і свобод громадян, порушених унаслідок недодержання вимог законодавства про звернення громадян, притягнення винних осіб у встановленому порядку до відповідальності, в тому числі до дисциплінарної відповідальності за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків щодо розгляду звернень громадян.

У відповідності до пункту 13 «Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України», що затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 листопада 2017 року № 930, усі звернення громадян, що надходять до органів (підрозділів) поліції, підлягають обов'язковій класифікації за встановленими статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» видами, а саме: пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) та скарги: скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів (підрозділів) поліції, має права, визначені статтею 18 Закону України «Про звернення громадян» ( пункт 4 розділу IV вказаного Порядку).

Пунктом 5 розділу IV вказаного Порядку визначено, що звернення вважаються вирішеними, якщо розглянуто всі порушені в них питання, ужито необхідних заходів і заявникам надано ґрунтовні та вичерпні відповіді.

Згідно статті 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Заяви (клопотання) ОСОБА_2 Союзу, ОСОБА_3 Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто.

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Відповідь відповідача від 22 листопада 2017 року № Ж-664кц/20/02-2017 на звернення позивача від 12 листопада 2017 року не містить обґрунтування по усім пунктам скарги щодо порушення вимог законодавства, про які позивач повідомляв.

Окрім того, відповідачем взагалі залишено без уваги прохання позивача про зобов’язання відповідних осіб надіслати на його адресу копію постанови про закриття кримінального провадження від 09.09.2017 року, що фактично і стало підставою для звернення позивача із скаргою від 17 листопада 2017 року, чим порушено вищезазначені норми чинного законодавства.

Також, суд критично ставиться до відповіді ГУНП від 22.11.17, в якій вказано про вже нібито призначене службове розслідування за викладеними фактами у скарзі, оскільки вказане службове розслідування призначено лише 27.11.2017 року, про що свідчить відповідний наказ ГУНП в Донецькій області № 2242, тобто, вже після надання відповіді.

Частиною першої статті 20 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Як вже зазначалося вище, відповідно до частин першої та четвертої статті 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Отже, орган до якого громадянин звернувся із відповідною скаргою зобов'язаний надати вмотивовану та обґрунтовану відповідь або прийняти рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні).

Таким чином, враховуючи час розгляду скарги позивача (з 12 по 22 листопада 2017 року – 10 днів), суд дійшов висновку про передчасне надання відповіді з боку відповідача, оскільки в нього було достатньо часу для перевірки викладених позивачем фактів, задля надання ґрунтовної та вичерпної відповіді із розглядом всіх порушених у скарзі питань.

У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає, що відповідачем під час розгляду заяви позивача від 22 листопада 2017 року допущено протиправну бездіяльність, яка виразилася в невиконанні та порушенні вимог чинного законодавства, а саме Закону України «Про звернення громадян» та Порядку «Про затвердження Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України», що затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 листопада 2017 року № 930.

З огляду на доведену вище протиправну бездіяльність, суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний розглянути звернення ОСОБА_1 повторно у порядку, визначеному чинним законодавством, з урахуванням висновків суду.

Разом з тим, що стосується вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 22.11.2017 року Ж-664кц/20/02-2017, суд зазначає наступне.

У відповідності до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Отже, аналізуючи норми чинного процесуального законодавства, відповідь ГУНП в Донецькій області від 22.11.2017 року № Ж-664кц/20/02-2017 не є рішенням (індивідуальним актом) суб’єкта владних повноважень, оскільки не породжує будь-яких обов’язкових правових наслідків для позивача.

Приймаючи до уваги наведене та враховуючи завдання адміністративного судочинства, вищевказана відповідь ГУНП у Донецькій області не підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії, підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивача звільнений від сплати судового збору за Законом,судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Зобов’язати Головне управління національної поліції в Донецькій області (місцезнаходження: пр. Нахімова, 86, м. Маріуполь, Донецька область, 87517, Ідентифікаційний код юридичної особи 40109058) повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, 85102, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), зареєстровану 12.11.2017 року за № ЖА-7506845 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Лазарєв В.В.