Рішення № 725152, 15.06.2007, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2007 р. Справа № 11-08/5690

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого –судді Довганя К.І., при секретарі –Анастас”євій Л.В., за участю представників сторін: позивача –Бучик Ю.П. директор за посадою, відповідача –не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Ровекс” до іноземного підприємства „Агропродукти Вільд України” про стягнення 62753,03 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення боргу за надані на умовах договору послуги охорони, пені за прострочку оплати, інфляційних та річних. В обгрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що відповідач безпідставно ухиляється від своїх зобов’язань за укладеним сторонами договором про надання охоронних послуг в частині оплати вартості наданих послуг. На час подачі позову, за твердженням позивача, відповідач заборгував йому 57969,50 грн. Крім того відповідно до умов договору за прострочку оплати наданих послуг відповідач зобов’язаний сплатити пеню в сумі 1636,20 грн., а також у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України інфляційні в сумі 2666,10 грн. та 3% річних в сумі 481,23 грн.

В ході розгляду справи позивач відповідно до його заяви збільшив суму позову в частині заявленої до стягнення пені до 5070,60 грн. Та 3% річних до 1491,32 грн. Вказана заява відповідає вимогам ст. 54 ГПК України, а тому підлягає прийняттю до розгляду.

Відповідач у відзиві на позов проти його задоволення заперечив з наступних підстав. На його думку позивач свої зобов’язання за договором належним чином не виконував, оскільки допустив викрадення майна, що було йому передано під охорону.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.

29.05.2004 р. сторонами було укладено договір №63во, відповідно до умов якого позивач зобов’язався надавати відповідачу послуги охорони та комерційної безпеки згідно проекту організації охорони. Дію даного договору, відповідно до укладених сторонами додаткових угод від 18.03.2005 р., 17.12.2005 р., 17.03.2006 р. було продовжено до 31.12.2006 р. Відповідно до проекту організації охорони, погодженого сторонами 1.06.2004 р. та акту прийому-передачі під охорону об’єкту від 1.06.2004 р. позивач прийняв під охорону об’єкт відповідача, що розташований у с. Вільшанка, Жашківського р-ну Черкаської області. Відповідно до п.4.2 договору від відповідач був зобов’язаний проводити оплату наданих послуг у безготівковому вигляді не пізніше 5 числа місяця, наступного за звітним на підставі акту виконаних робіт.

В подальшому сторони шляхом листування та погодження проектів організації охорони дійшли згоди щодо збільшення кількості об’єктів охорони. Так позивач здійснював на умовах договору від 29.05.2004 р. охорону на таких об’єктах відповідача: ННО, Вільшанка, Острожани, Королівка, Хімія. Виконання робіт на умовах договору підтверджується наданими суду актами виконаних робіт, рахунками на оплату їх вартості, які відповідач оплачував до червня 2006 р.

В ніч на 2 липня 2006 р. на охороняємому позивачем об’єкті відповідача, що знаходиться в с. Вільшанка, Жашківського р-ну невідомими особами із застосуванням фізичної сили до охоронників було скоєно крадіжку засобів захисту рослин та автомобіля КАМАЗ, що належали відповідачу. По даному факту слідчим Жашківського РВ УМВС України в Черкаській області порушено кримінальну справу.

Направлені на адресу відповідача акт виконаних робіт станом на 20 липня 2006 р. та рахунок на оплату їх вартості останній залишив без оплати.

20.07.2006 р. сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків з якого вбачається, що станом на дату його підписання борг відповідача перед позивачем становить 57969,50 грн.

Оскільки відповідач з липня 2006 р. припинив оплату наданих послуг, то позивач у вдповідності до п.3.4.1 договору зняв охорону з об’єктів відповдача, про що письмово повідомив останнього.

З матеріалів вбачається, що не оплаченим залишився рахунок відповідача від 20.07.2006 р. №41 на суму , рахунок від 27.06.2006 р. №40 та частково неоплаченим залишився рахунок від 31.05.2006 р. №30 на суму .

Ст.ст. 173, 174, 181, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 610, 611 ЦК України містять такі положення:

„Господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта ( виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати:

- з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК

України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи наведеного вище законодавства суд приходить до наступних висновків.

Господарські зобов’язання між сторонами виникли з моменту укладення договору про надання послуг охорони. На час виникнення спору позивач здійснював охорону 5 об’єктів відповідача: НВО, Вільшанка, Острожани, Королівка, Хімія.

Крадіжка майна відповідача, що знаходилось під охороною позивача сталося в ніч на 2 липня 2006 р. на об’єкті Вільшанка.

Таким чином суд вважає що вимога позивача про оплату вартості послуг охорони на об’єкті Вільшанка с 2 по 20 липня 2006 р. в сумі 6912,00 грн. з посиланням на договір від 29.05.2004 р. є безпідставною, оскільки він умови вказаного договору в частині надання послуг охорони належним чином не виконав, а від так у відповідача в цій частині не виникло обов’язку щодо оплати їх вартості.

Щодо відмови відповідача провести оплату виконаних робіт в травні, червні та охорони решти об’єктів, крім „Вільшанка” в липні 2006 р. з посиланням на невиконання умов договору позивачем, то вони на думку суду не грунтуються на законі, а тому є безпідставними.

Виходячи з викладеного борг відповідача перед позивачем за надані на умовах договору послуги охорони становить 51057,50 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Однак розрахунок інфляційних та річних позивачем зроблений невірно, а саме без урахування відсутності у нього права на вимогу боргу за послуги охорони на об’єкті „Вільшатка” за липень 2006 р.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, з відповідача на користьпозивача крім основного боргу підлягають до стягнення інфляційні в сумі 53406,15 грн. та річні в сумі 1313,50 грн.

Приймаючи рішення щодо вимоги позивача про стягнення пені, суд виходить з наступного.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача пеню, що на його думку передбачена умовами договору та проводить її розрахунок виходячи з подвійної облікової ставки. Однак п. 4.3 договору сторони встановили: „При затримці оплати послуг, замовник виплачує виконавцю пеню відповідно до діючого законодавства.”

Ст. 549 ЦК України встановлено:

„Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.”

Таким чином, на думку суду, при укладенні договору сторони не дійшли згоди щодо розміру пені та порядку її нарахування, а тому в цій частині позовні вимоги є не обгрунтованими та задоволенню не підлягають.

З відповідача на користь позивача підлягають до стягнення витрати останнього на оплату державного мита та інші судові витрати пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49,82-84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з іноземного підприємства „Агро продукти Вільд-Україна”, Черкаська область, Жашківський р-н, с. Вільшанка, код 31883521 на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Ровекс”, м. Умань, вул.. Інституцька, 10, код 21378085 – 51057,50 грн. основного боргу, 2348,65 грн.. інфляційних, 1313,50 грн.. річних, 547,19 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя К.І.Довгань