Вирок № 72515009, 01.03.2018, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/379/16-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді Зушман Г.І.

з участю секретарів судового засідання Кушнір Т.І., Шимків Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві кримінальне провадження за обвинувальним актом № 12015210050000464 від 21 листопада 2015 року про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, на утриманні 3-є неповнолітніх дітей, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

за участі: прокурора Лазенги О.М.

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого – адвоката ОСОБА_3

захисника - адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1 08 листопада 2015 року біля 14.00 год. знаходився на одній із вулиць у с. Сапогів Борщівського району поблизу господарства ОСОБА_5, де розпивав спиртні напої з ОСОБА_6 В цей час до них підійшов потерпілий ОСОБА_2 Тоді ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, наніс три удари кулаком своєї руки в область голови ОСОБА_2 Від отриманих ударів ОСОБА_2 втратив рівновагу та впав на землю. Своїми умисними діями ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді закритого подвійного перелому дуги правої виличної кістки із втисненим (або заглибленим) зміщенням фрагментів; закритого перелому кісток носа; закритої черепно-мозкової травми у виді підгострої (що розвинулася поступово) субдуральної гематоми (крововиливу під тверду мозкову оболонку) в лівій півкулі головного мозку із його стисненням та зміщенням серединних структур, з характерною клінічною картиною та хвилеподібним перебігом у перші дні після травми, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Обвинувачений ОСОБА_1 під час судового розгляду вину у вчиненому не визнав та показав, що 08 листопада 2015 року в обідню пору він разом з ОСОБА_6 сиділи на околиці села та розпивали пляшку горілки. В цей час до них підійшов ОСОБА_2, який був у стані алкогольного сп’яніння та простягнув руку, щоб привітатися з ним. Він також подав йому руку, проте ОСОБА_2 впав на траву на лівий бік. Він хотів його підняти, взяв його за руку, потім побачивши, що той не може підвестися, взяв його під руки, однак, оскільки сам був нетверезий, не зміг піднести ОСОБА_2 з землі. ОСОБА_6 тоді спав сидячи і не бачив цих подій. ОСОБА_2 перебував біля них десь біля 10 хв. Він дзвонив до дочки ОСОБА_2, щоб вона забрала батька, проте, вона не брала слухавки. Тоді підійшла ОСОБА_7, яка побачила, що він не може піднести ОСОБА_2 і сказала, що піде додому до ОСОБА_2 сказати, щоб його забрали. Він ще трохи почекав і пішов звідти. Не знає, чи ОСОБА_2 тоді був при свідомості, в нього з носа показалася цяточка крові. Йому відомо від людей з села, що десь за два тижні до цього ОСОБА_2 побила корова, тому вважає, що він тоді отримав тілесні ушкодження.

Не зважаючи на невизнання своєї вини у вчиненому, вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведено зібраними по справі доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні показав, що 08 листопада 2015 року разом із сусідами ОСОБА_8 і ОСОБА_9 випасав корову. На пасовищі вони випили біля 250 г горілки на трьох. Біля обіду погнали худобу додому. ОСОБА_8 і ОСОБА_9 з худобою пішли вперед, а він залишився позаду. По дорозі побачив ОСОБА_1 та свого бувшого зятя ОСОБА_6, який сидів, а ОСОБА_1 стояв. Пам’ятає, що коли він підійшов, ОСОБА_1 вдарив його біля трьох разів рукою, в нього з носа потекла кров, він впав і втратив свідомість. Наступного дня в нього стався приступ, а через деякий час його прооперували в лікарні в м.Тернопіль. З того часу його здоров’я значно погіршилося. Дійсно, був такий випадок, що його вдарила сусідська корова, але це сталося приблизно за вісім місяців до цих подій і корова його вдарила в груди, а не в голову.

Свідки ОСОБА_8 ОСОБА_9, в судовому засіданні показали, що 08 листопада 2015 року зранку разом із ОСОБА_2 випасали худобу. ОСОБА_2 був здоровий, тілесних ушкоджень на тілі не було. Вони погнали худобу додому вперед, а ОСОБА_2 йшов за ними.

Свідок ОСОБА_10 показала, що 08 листопада 2015 року по обіді ОСОБА_1 та ОСОБА_6 сиділи в яру навпроти її господарства. Дорогою надійшов ОСОБА_2 ОСОБА_1 покликав його до себе. ОСОБА_2 йшов рівно, не виглядав на п’яного. Далі вона бачила, як ОСОБА_2 із ОСОБА_1 обіймалися та падали біля двох разів. ОСОБА_1 падав на ОСОБА_2, після чого ОСОБА_1 підносив ОСОБА_2 Також ОСОБА_1 стояв навколішки перед ОСОБА_2 та щось йому говорив. Вона за ними постійно не спостерігала, не бачила, щоб ОСОБА_1 наносив удари ОСОБА_2 Потім вона крикнула ОСОБА_1, щоб той йшов додому, оскільки він був п’яний. ОСОБА_1 пішов, а ОСОБА_2 залишився лежати. Через деякий час під’їхав син ОСОБА_2 з хлопцями та занесли ОСОБА_2 до мотоцикла.

Свідок ОСОБА_5 суду показав, що 08 листопада 2015 року біля обіду ОСОБА_1 та зять потерпілого ОСОБА_6 сиділи в яру навпроти його господарства на відстані приблизно 50 м. Тоді він був у своєму будинку і через вікно спостерігав за ними, оскільки неподалік випасався його кінь. В цей час надійшов ОСОБА_2, який був нетверезий, сам до себе говорив, однак, йшов рівно. Він бачив, як ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обнялися та попадали. Так вони падали і піднімалися два рази і ОСОБА_1 падав зверху на ОСОБА_2 Коли вони впали втретє, ОСОБА_2 не зміг піднятися. Тоді він взяв відро з водою і пішов до них. Коли підійшов, то побачив, що ОСОБА_2 не подає ознак життя, харчить, з його носа тече кров, а ОСОБА_1 намагається його підвести. Він почав відливати ОСОБА_2 водою, а потім пішов до ОСОБА_2 додому і сказав його дочці, щоб забрала батька. Біля ОСОБА_2 в цей час залишилася його дружина і ОСОБА_1, а коли він повернувся, то ОСОБА_1 вже не було.

Свідок ОСОБА_7 показала, що 08 листопада 2015 року в другій половині дня йшла від своєї матері і побачила, що ОСОБА_2 лежить у ярі без свідомості, з носа в нього текла кров, а ОСОБА_1 намагається його підняти. Тоді вона пішла додому до потерпілого і сказала, щоб його забрали.

Свідок ОСОБА_11В у судовому засіданні пояснила, що 08 листопада 2015 року після обіду до неї додому прибіг ОСОБА_5 та повідомив, що ОСОБА_1 добиває її батька ОСОБА_2, про що вона сказала своїй матері, яка підійшла через 15 хв. Потім надійшла ОСОБА_7 і сказала матері, що ОСОБА_1 в яру б’є батька і потрібно піти та його забрати. Тоді відразу поїхав брат мотоциклом і разом з ОСОБА_12 привезли батька додому, який лежав, ні на що не реагував, був без свідомості, з носа текла кров. Наступного дня батько почав говорити, ходив, розказував, що його побив ОСОБА_1 Третього дня батько втратив мову, йому стало гірше, після чого 10 листопада 2015 року вони викликали швидку та відвезли батька в лікарню в м.Борщів, де він лежав 3-4 дні. Потім прийшов додому, декілька днів ходив, було все добре, після чого 21 листопада 2015 року дістав приступ і його знову відвезли в лікарню в м.Борщів, а потім у м.Тернопіль, де батькові зробили операцію і там він пробув близько місяця. З того часу його стан здоров’я погіршився, він постійно скаржиться на головні болі, фізично не працює.

Свідок ОСОБА_13 показала, що 08 листопада 2015 року, коли вона прийшла додому, дочка ОСОБА_11 їй розказала, що до них приходив ОСОБА_11 Ілько і сказав, що батька добивають. Потім прийшла братова ОСОБА_7 і сказала те саме. Коли вона з братовою прийшла, то побачила чоловіка ОСОБА_2, який сидів жовтий, підпертий кілком, з носа текла кров, стан його був важкий. Тоді вона подзвонила до сина і він приїхав мотоциклом, забрали чоловіка додому та занесли його до хати. Наступного дня він встав і ходив, ні до кого не говорив, а потім вже лежав. На третій день чоловік вже не міг говорити, блудив словами, тільки сказав що його побив ОСОБА_1, що також казав і в лікарні. Казав, що ОСОБА_1 вдарив його кулаком в обличчя. Після цього його відвезли в лікарню в м.Борщів. Після лікарні чоловік побув вдома біля тижня, потім, 21 листопада 2015 року йому стало погано, стався приступ. Вони викликали швидку і відвезли його спочатку в лікарню у м.Борщів, а потім в м.Тернопіль, де йому відразу зробили операцію. У лікарні лікар казав, що у нього все це від травми, яка була у нього тиждень, або два назад. В лікарні вони спочатку не повідомили, що чоловіка побили, казали, що сам впав, а вже другого разу, коли чоловікові стало гірше, сказали все як було.

Свідок ОСОБА_14 показав, що на прохання дружини потерпілого ОСОБА_2 у листопаді 2015 року надавав йому медичну допомогу, з її ж слів дізнався, що ОСОБА_1 побив ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_15 показав, що про обставини справи йому відомо зі слів тещі ОСОБА_13 До цього випадку його тесть ОСОБА_2 ніколи не лікувався, був фізично здоровий чоловік. Через деякий час після цих подій тесть йому розповідав, що тоді він побачив свого бувшого зятя ОСОБА_6 і ОСОБА_1, який покликав його. Він підійшов до них і запитав ОСОБА_1, чого той водиться з його зятем, після чого ОСОБА_1 наніс йому удар.

Свідок ОСОБА_16 суду показала, що про те, що ОСОБА_1 побив її батька їй відомо зі слів матері. Після цього батько лікувався спочатку в лікарні в м.Борщеві, а потім у м.Тернопіль, де йому провели необхідні обстеження та прооперували.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується також наступними письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Як вбачається з витягу з кримінального провадження № 12015210050000464 від 21 листопада 2015 року (а.с.115) підставою для внесення відомостей до ЄРДР стала заява ОСОБА_13 (а.с.119) про те, що 8 листопада 2015 року близько 15 год. на вулиці села Сапогів Борщівського району ОСОБА_1 під час конфлікту спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_2

За даними рапорту старшого інспектора-чергового Борщівського ВП Чортківського ВП ГУНП в Тернопільській області від 23 листопада 2015 року (а.с.117), о 10.20 год. 23 листопада 2015 року поступило повідомлення від чергової медсестри реанімаційного відділення Борщівської ЦРЛ, про те, що в реанімаційне відділення із діагнозом: повторне гостре порушення мозкового кровообігу госпіталізовано ОСОБА_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, пенсіонера, який повідомив, що 08 листопада 2015 року біля 15.00 год. вищевказані тілесні ушкодження на вул. с.Сапогів йому наніс ОСОБА_1, житель с.Сапогів.

ОСОБА_2 11 березня 2016 року звернувся із заявою до Борщівського ВП Чортківського ВП ГУНП України (а.с.118) з проханням притягнути до відповідальності ОСОБА_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_4, який 08.11.2015 року спричинив йому тілесні ушкодження на вулиці с.Сапогів Борщівського району.

За даними висновку комісійної судової медичної експертизи від 29 лютого 2016 року №014 (а.с.123-132), у гр. ОСОБА_2 були виявлені такі тілесні ушкодження механічного походження як: закритий подвійний перелом дуги правої виличної кістки із втисненим (або заглибленим) зміщенням фрагментів; закритий перелом кісток носа; закрита черепно-мозкова травма у виді підгострої (що розвинулась поступово) субдуральної гематоми (крововиливу під тверду мозкову оболонку) в лівій півкулі головного мозку із його стисненням та зміщенням серединних структур, з характерною клінічною картиною та хвилеподібним перебігом у перші дні після травми.

Ушкодження виникли від впливу тупої сили, характерні для побиття (тобто, від нанесення не менш як двох ударів в голову, наприклад, кулаком, взутою ногою, ліктем, коліном тощо), а локалізація субдуральної гематоми – для протиударного ураження мозку та поступово зростаючого крововиливу. Такі тілесні ушкодження у гр. ОСОБА_2 належать до тяжких за критерієм небезпечності їх для життя в момент заподіяння або в різні проміжки часу після їх виникнення.

Травма голови гр. ОСОБА_2 спричинена не більш як за 2-2,5 тижні до вказаної дати, не виключено – 8 листопада 2015 року, як зазначено у постанові. Змінні наростаючі клінічні прояви травматичного процесу (від задовільного до сопорозного стану, втрати мови та появи судом) вказують на прямий причинно-наслідковий зв’язок травми, отриманої ОСОБА_2 8 листопада 2015 року, з його стаціонарним лікуванням як у Борщівській ЦРКЛ (двічі), так і в Тернопільській університетській лікарні.

Під час борюкання та при падінні людини на ОСОБА_2 тілесні ушкодження, які виявлені у потерпілого, не утворюються. За давністю виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 їхньою локалізацією та морфологічними властивостями, за способом нанесення ударів великою рогатою худобою, вони не могли утворитися «в результаті ударів коровою в ділянку голови» потерпілого.

Згідно протоколу огляду місця події від 07 квітня 2016 року з таблицями ілюстрацій до нього (а.с.140-143) при огляді місця події – території пасовиська «Ковалів яр», що знаходиться на околиці с.Сапогів Борщівського району, біля сільської дороги с.Сапогів встановлено, що поверхня території пасовиська вкрита низькою травою, правіше даної території знаходяться стовбури дерев із гіллями породи дуб, біля яких на поверхні землі виявлено грунтове покриття із висаджено травою, де виявлено в хаотичному порядку дрібні та більші за розмірами (8-21 см, товщиною 2-3 см) залишки деревини породи дуб.

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 07 квітня 2016 року з таблицями ілюстрацій до нього (а.с.144-152), ОСОБА_1 відтворив події, які відбулися 8 листопада 2015 року на пасовиську під назвою «Ковалів яр», на околиці с.Сапогів Борщівського району. ОСОБА_1 розповів, що 08 листопада 2015 року він разом із ОСОБА_6 розпивали алкогольні напої. З вулиці, що розташована неподалік яру, надійшов ОСОБА_2 та направився в його сторону. ОСОБА_2 хотів з ним привітатися, простягнув руку, однак, скільки перебував у стані алкогольного сп’яніння, втратив рівновагу та впав на землю. Потерпілий впав на спину, дещо на лівий бік. Він намагався ОСОБА_2 підвести, проте не зміг і ОСОБА_2 знову впав на землю. Він знову, зігнувшись над ОСОБА_2, знаходячись зліва, спробував того піднести та впав на коліно правої ноги. Не прикладаючи більше зусиль, щоб підвести ОСОБА_2, залишив його.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_1 умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_2 тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння і такі його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.121 КК України.

При цьому суд не бере до уваги показання ОСОБА_1, дані ним при проведенні слідчого експерименту та в судовому засіданні в тій частині, що він не наносив жодних ударів потерпілому. Суд вважає, що такі показання обвинувачений дає з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, оскільки вони суперечать фактичним обставинам справи і спростовані доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме висновком судово-медичної експертизи, показаннями потерпілого, який в судовому засіданні показав, що обвинувачений його побив.

Крім того, свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 в судовому засіданні підтвердили, що вранці 08 листопада 2015 року під час випасання худоби ОСОБА_2 був здоровий, тілесних ушкоджень не мав.

З показань свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_10 встановлено, що 08 листопада 2015 року ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_1, йшов рівно, не спотикався, а після подій, що відбулися між обвинуваченим і потерпілим, останній залишився на землі лежати непритомним, після чого його забрали додому.

Допитані в якості свідків дружина потерпілого ОСОБА_13 та дочка ОСОБА_11 підтвердили, що після того, як 08 листопада 2015 року його привезли додому, стан здоров’я потерпілого погіршувався, в результаті чого він звернувся до лікарні спочатку в м.Борщів, а потім у м.Тернопіль, де був прооперований.

Призначаючи міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відповідно до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Вивчаючи особу обвинуваченого, судом встановлено, що він раніше не судимий (а.с.156), має на утриманні троє неповнолітніх дітей, по місцю проживання характеризується з позитивної сторони (а.с.153-154).

За даними довідок Борщівської районної поліклініки від 25 листопада 2015 року ОСОБА_1 на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах Борщівської районної поліклініки не числиться (а.с.157-158).

Обставин, що пом’якшують та обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

З огляду на наведене суд вважає, що покарання обвинуваченому слід обрати у вигляді позбавлення волі в межах санкції частини статті обвинувачення, з врахуванням особи обвинуваченого, ближче до мінімального розміру, що буде необхідним, і достатнім для його виправлення.

Потерпілий ОСОБА_2 пред’явив до обвинуваченого ОСОБА_1 цивільний позов, у якому просить стягнути з нього майнову шкоду в сумі 11812,27 грн. , що становить витрати, понесені на лікування.

Крім того, потерпілий ОСОБА_2 просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на його користь витрати на правову допомогу адвоката в сумі 10 000,00 грн., а також 150 000,00 грн. на відшкодуваня моральної шкоди, яку бгрунтовує тим, що переніс фізичний біль та страждання у зв’язку з ушкодженям здоров’я, втратив можливість повноцінно працювати та себе обслуговувати, потребує постійного стороннього та медичного догляду, змушений був тривалий час лікуватися, порушився звичний ритм його життя.

Обвинувачений під час судового розгляду цивільний позов потерпілого не визнав, посилаючись на те, що тілесних ушкоджень йому не заподіював.

Суд вважає, що цивільний позов потерпілого підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Потерпілим до цивільного позову не надано належних та допустимих доказів на підтвердження витрат на лікування, а з наданих ним до матеріалів цивільного позову чеків не представляється можливим встановити, які лікарства були придбані. Тому на відшкодування майнової шкоди з обвинуваченого в користь потерпілого слід стягнути 1250 грн., сплачених за обстеження головного мозку відповідно до наданих квитанцій № НОМЕР_1 від 24.11.2015 року та № НОМЕР_2 від 25.11.2015 року, в задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення майнової шкоди слід відмовити за недоведеністю.

Суд також вважає, що потерпілому ОСОБА_2 заподіяно моральну шкоду, а саме, внаслідок кримінального правопорушення він зазнав фізичного болю та страждань у зв’язку з тяжким тілесним ушкодженням, відбулися істотні вимушені зміни у його житті, пов’язані з втратою здоров’я, які не можуть бути повністю відновлені.

З огляду на встановлені обставини при визначенні розміру суми відшкодування моральної шкоди суд, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, враховуючи всі обставини справи, майновий стан обвинуваченого ОСОБА_1, який має на утриманні троє неповнолітніх дітей, вважає, що позов в частині відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково і стягнути з обвинуваченого в користь потерпілого 100 000,00 грн.

Виходячи з того, що витрати на правову допомогу адвоката в силу гл.8 КПК України належать до процесуальних витрат, вони підтверджені документально, тому згідно з ст.124 КПК України їх в сумі 10 000,00 грн. слід стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого.

Керуючись ст.ст.368, 370,374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України і призначити йому покарання 5 (п’ять) років позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 1250,00 грн. на відшкодування майнової шкоди, 100 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 10 000,00 грн., всього 111 250,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Борщівський районний суд.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуюча :