Постанова № 72515, 03.08.2006, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2006 р.

12:30

Справа № 1/362/06

м. Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Плюс –О.Р. ”.

/54034, м. Миколаїв, вул. Південна, 39-А/

До відповідача: Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва.

/54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1/1/

Суддя Васильєва Л.І.

Секретар судового засідання Дьяченко Т.В.

Представники:

Від позивача

Думитру Р.Т., довіреність від 21.06.2006р.

Від відповідача

Мезінов О.Г., довіреність від 02.03.2006р.

Суть спору: визнання нечинним рішення від 08.06.2006р. № 0000742303/0 про застосування штрафних санкцій у сумі 1 787, 75 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає , в своїх запереченнях зазначає , що позивач порушив вимоги пунктів 1, 2, 8, 11, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»,: не проведено розрахункову операцію через РРО, реалізація товарі і послуг без цінника, проведення розрахункових операцій з порушенням порядку попереднього програмування цін, товарів(послуг), не забезпечена відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, що тягне за собою стягнення штрафу, передбаченого статтями 17 і 22 вказаного закону.

Дослідивши надані сторонами докази, заслухавши доводи сторін у судовому засіданні, суд –

в с т а н о в и в:

відповідач здійснив позапланову перевірку позивача щодо дотримання ним законодавства при здійсненні розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, про що складено акт від 29.05.2006 року №140200 78/23500. За матеріалами перевірки відповідач направив позивачу рішення про застосування штрафних санкцій від 8 червня 2006 року № 0000742303/0 про застосування штрафної санкції у сумі 1787,75 грн., яке позивач оспорює і просить визнати його нечинним.

Позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Обов’язки суб’єктів підприємницької діяльності при здійсненні ними розрахункових операцій в готівковій формі визначені статтею 3 вказаного вище закону.

В акті перевірки від 29.05.2006 року №140200 78/23500 зазначено, що позивачем допущені наступні порушення статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»:

- не проведення розрахункової операції на повну суму покупки та наданої послуги(17 грн.) через РРО, в зв’язку з чим застосована штрафна санкція в сумі 85 грн. (17х5) згідно пункту 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- реалізація товарів, надання послуг без наявності цінників, прейскурантів на 61 одиницю товару та 1 одиницю послуг, в зв’язку з чим застосована штрафна санкція в сумі 1054 грн. (62х17) згідно статті 23 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- невикористання на РРО режиму попереднього програмування по назві, ціні та обліку кількості товарів та послуг, в зв’язку з чим застосована штрафна санкція в сумі 85 грн. (5х17) згідно пункту 6 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, , в зв’язку з чим застосована штрафна санкція в сумі 563,75 грн. (5х112,75) згідно статті 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В судовому засідання позивач визнав порушення ним вимог пунктів 1, 11 і частково пунктів 8, 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: не проведення розрахункової операції на повну суму покупки та наданої послуги на суму 17 грн., невикористання на РРО режиму попереднього програмування по назві, ціні та обліку кількості товарів, послуг, реалізація товарів без прейскуранту, незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій на суму 12,75 грн.

Визнано правомірним застосування до позивача штрафних санкції у сумі 85 грн. за не проведення розрахункової операції на повну суму покупки та наданої послуги, в сумі 85 грн. за невикористання на РРО режиму попереднього програмування по назві, ціні та обліку кількості товарів та послуг, в сумі 17 грн. за реалізацію товарів без прейскуранта, сумі 63,75 грн. за незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

У відповідності з пунктом 3 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Приймаючи до уваги що сторони визнають факти порушення позивачем вказаних вище вимог пунктів 1, 11 і частково 13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання, вони доказуванню не підлягають.

Дослідженням доказів і пояснень представників сторін суд встановив, що відповідачем невірно визначена сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків, а значить і різниця між сумою готівкових коштів на місці проведення розрахунків і сумою готівкових коштів, яка зазначена в денному звіті РРО:

Представник позивача пояснив: у торговому залі на момент перевірки знаходилось 134,75 грн. Сума готівкових коштів, яка зазначена в поточному звіті РРО складала 5 грн. Закупка товарів і послуг відповідачем складала 17 грн. Незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій відповідачем визначена у сумі 112,75 грн. (134,75 –5 –17).

Разом з тим відповідач безпідставно включив в залишок готівкових коштів 100 грн. монетами по 50 коп., які не мають відношення до коштів, що сплачені за реалізований товар: 01.05.2006 позивач уклав договір оренди з НФ “Компанія АСК”, у відповідності з пунктом 1 якого позивач передав в оренду 2 кв. м торгівельної площі під гральний автомат. Акт розміщення обладнання від 01.05.2006 р. свідчить про належність коштів у сумі 100 грн. як призового фонду НФ “Компанія АСК”, про що відповідач був повідомлений (а.с.11-14). Отже, штрафна санкція у сумі 500 грн. застосована безпідставно.

Суд вважає безпідставним застосування до позивача штрафної санкції в сумі 1037 грн. за реалізацію товарів, надання послуг без наявності цінників, прейскурантів на 61 одиницю товару та 1 одиницю послуг, оскільки прейскурант на послуги по більярду на момент перевірки був вивішений на видному місці біля маркера (а.с.11, 57). Позивач має єдиний прейскурант цін і він дійсно на момент перевірки не знаходився на доступному для покупців місці. Але відповідальність за дане правопорушення відповідно статті 23 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” становить 17 грн. за не виставлений прейскурант (а.с.58-59), а не 1054 грн. за кожний не виставлений цінник.

За таких обставин позовні вимоги щодо визнання нечинним оспорюваного рішення підлягають задоволенню частково в сумі 1537 грн.

Частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доказано правомірність оспорюваного рішення у повному обсязі, судом встановлена часткова невідповідність його чинному податковому законодавству.

Керуючись ст.ст. 87, 94, 160, 162-163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 08.06.2006р.: № 0000742303/0 в частині застосування фінансової санкції на суму 1 537 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Плюс - О.Р.” /54034, м. Миколаїв, вул. Південна, 39-А, код ЄДРПОУ 31319043/ судові витрати в сумі 73, 08 грн. державного мита.

Повернути з Державного підприємства “Судовий інформаційний центр” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Плюс - О.Р.” /54034, м. Миколаїв, вул. Південна, 39-А, код ЄДРПОУ 31319043/ 118 грн. витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу перерахованого платіжним дорученням № 154 від 16.06.2006р.

Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням господарського суду.

Суддя

Л.I.Васильєва