Вирок № 72514740, 29.01.2018, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/12592/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого – судді Трембача О.Л.,

з участю: секретаря Веселовської В.Ю.,

прокурора Шпоти Є.О.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,

захисника – адвоката ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому кримінальне провадження № 686/12592/17 по обвинуваченню

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, не судимого,-

за ч. 1 ст. 191 КК України,

встановив:

16.02.2017 року близько 08:45 години, ОСОБА_4, перебуваючи в приміщенні ФОП ОСОБА_2, що по вул. Чорновола, 88, м. Хмельницький та виконуючи свої обов'язки експедитора вказаного підприємства, з корисних мотивів, умисно, шляхом вільного доступу, користуючись відсутністю працівників підприємства, за допомогою введення кода на дверцятах сейфа-ячейки, відчинив його та привласнив ввірені йому грошові кошти на суму 62781,00 гривень та видаткові накладні за передачу товару за наступних обставин.

Так, 15.02.2017 близько 09:00 години ОСОБА_4, будучи відповідно до наказу №БСА 00000001-0000000011 від 01.02.2017року та трудового договору між працівником та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 від 01.02.2017року на посаді експедитора, являючись відповідно до договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність від 01.02.2017 року матеріально-відповідальною особою, отримав товар – меблі, які було заплановано відвантажити згідно із плануванням поїздки по маршруту №11845 від 14.02.2017 року і після того виїхав вантажним автомобілем з території ФОП ОСОБА_2, що розміщений за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола, 88, та поїхав по визначеному маршруту.

В подальшому 15.02.2017 року близько 13:30 години, ОСОБА_4, будучи матеріально-відповідальною особою, яка прийняла на себе повну матеріальну відповідальність за збереження ввірених їй ФОП ОСОБА_2 матеріальних цінностей, перебуваючи в приміщенні магазину «Меблі», що знаходиться за адресою вул. Визвольна,16, м. Жмеринка, Вінницької області та виконуючи свої обов'язки експедитора відповідно до трудового договору між працівником та фізичною особою від 01.02.2017 року, розвантаживши замовлений товар відповідно до видаткових накладних № 130207 від 15.02.2017 року, № 130222 від 15.02.2017 року, № 130388 від 15.02.2017 року та №130390 від 15.02.2017 року, отримав від власника магазину ФОП ОСОБА_8 в приміщені вищезазначеного магазину грошові кошти у розмірі 17560,00 гривень за отриманий товар.

Після цього, 15.02.2017 року близько 14:10 годин, ОСОБА_4, перебуваючи в приміщенні магазину «Меблі України», що знаходиться за адресою: вул. Легіна, 11, смт. Браїлів, Жмеренський район, Віницька область, розвантаживши замовлений товар відповідно до видаткових накладних № 130491 від 15.02.2017 року, № 130387 від 15.02.2017 року, № 130198 від 15.02.2017 року, №130200 від 15.02.2017 року та №130199 від 15.02.2017 року, отримав від директора вище зазначеного магазину ОСОБА_9 грошові кошти у розмірі 27209,00 гривень.

Крім того, 15.02.2017 року близько 15:50 години, ОСОБА_4, перебуваючи в приміщенні магазину «Меблі Поділля», що знаходиться по вул. Героїв Майдану, 168, м. Шаргород, Шаргородський район, Вінницької області, розвантаживши замовлений товар відповідно до видаткової накладної № 130396 від 15.02.2017 року, отримав від продавця вище зазначеного магазину ОСОБА_10О грошові кошти у розмірі 2535,00 гривень.

Окрім цього, 15.02.2017 року близько 16:05 години, ОСОБА_4, перебуваючи в приміщенні магазину «Меблі», що знаходиться по вул. Героїв Майдану, 252, м. Шаргород, Шаргородський район, Вінницької області, розвантаживши замовлений товар відповідно до видаткових накладних № 130211 від 15.02.2017 року, № 130213 від 15.02.2017 року, № 130214 від 15.02.2017 року, №130401 від 15.02.2017 року, отримав від власника магазину ФОП ОСОБА_11 грошові кошти у розмірі 10442,00 гривень.

В подальшому, 15.02.2017 року близько 16:35 годин ОСОБА_4А, перебуваючи в приміщенні магазину «Старе Місто», що по вул. Героїв Майдану, 167, м. Шаргород, Вінницької області, розвантаживши замовлений товар відповідно до видаткових накладних № 130215 від 15.02.2017 року, № 130213 від 15.02.2017 року, № 130214 від 15.02.2017 року, №130401 від 15.02.2017 року, отримав грошові кошти у розмірі 1354,00 гривень.

Також, близько 17:00 години 15.02.2017 року, ОСОБА_4, перебуваючи в приміщенні магазину «Комфорт», що по вул. Леніна, 222, смт. Чернівці, Чернівецького району, Вінницької області, розвантаживши замовлений товар відповідно до видаткової накладної № 130377 від 15.02.2017 року, отримав від продавця вищезазначеного магазину ОСОБА_12 грошові кошти у розмірі 3681,00 гривень.

Після чого, ОСОБА_4 15.02.2017 року близько 19:40 години прибув до офісного приміщення ФОП ОСОБА_2, який розташований за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола, 88, де підійшов до сейф-комірки, розташованих в коридорі приміщення, в яких здійснюється збереження матеріальних цінностей до моменту передачі відповідальним особам, та поклав у першу сейф-комірку видаткові накладні із відповідними відмітками працівників магазинів про отримання товару та ввірені йому грошові кошти в сумі 62781,00 гривень.

16.02.2017 року близько 08:45 години, ОСОБА_4, перебуваючи в приміщенні ФОП ОСОБА_2, що по вул. Чорновола, 88, м. Хмельницький та виконуючи свої обов'язки експедитора вказаного підприємства, достовірно знаючи, що в його обв’язки входить при відкритті каси здати отримані грошові кошти в касу вищезазначеного підприємства, які були отримані відповідно до видаткових накладних підійшовши до сейф-комірки та прийняв рішення про привласнення грошових коштів з метою розтрати.

Тоді ж, реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 з корисних мотивів, умисно, шляхом вільного доступу, користуючись відсутністю працівників підприємства, за допомогою введення коду на дверцятах сейфа-комірки, який він попередньо вніс при зачиненні сейфу №1 для схоронності грошових коштів, відчинив його та привласнив ввірені йому грошові кошти на суму 62781,00 гривень та видаткові накладні за передачу товару, після чого привласнені грошові кошти розтратив на власний розсуд чим завдав потерпілому ФОП ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму 62781,00 гривень.

Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 191 КК України, як привласнення та розтрата майна, яке йому було ввірене.

27 грудня 2018 року між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_4, в присутності захиснника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_3, укладена угода про примирення на таких умовах:

обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, беззастережно визнав обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, примирився з потерпілим та частково відшкодував йому завдану шкоду;

ОСОБА_4 зобов'язався повернути решту завданої шкоди в розмірі 40 000,00 грн. рівними частками по 5000,00 грн. щомісячно до 30.08.2018 року;

сторони погодили призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 191 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, який відповідно до ст. 12 цього ж Кодексу є злочином середньої тяжкості. Обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, цілком розуміє права, визначені ст. 474 ч. 5 п. 1 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 ч. 1 п. 1 цього Кодексу, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, та наполягає на затвердженні угоди про примирення.

Потерпілий пояснив, що йому зрозумілі наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 ч. 1 п. 2 КПК України, та просить затвердити угоду.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зміст угоди про примирення, умови та порядок її укладення відповідають вимогам ст. ст. 469, 471 КПК України, підстав, передбачених ч. 7 ст. 474 цього Кодексу, для відмови в затверджені угоди не встановлено.

Узгоджена потерпілим і обвинуваченим міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, інтересам суспільства не суперечить, є справедливою, необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень. При цьому враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом’якшують йому покарання. Зокрема, враховано, що ОСОБА_4 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення та відшкодував завдану шкоду, що пом'якшує йому покарання.

Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, який посередньо характеризується, на обліку у лікарів нарколога та психіатра, не перебуває, не судимий, а також наявність декількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, суд дійшов висновку укладену між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_4 угоду про примирення, затвердити та призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання у виді штрафу без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Заявлений цивільний позов залишити без розгляду.

Судові витрати стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в порядку ст. 124 КПК України.

Питання речових доказів вирішити відповідно ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374-376, 475 КПК України, суд

засудив:

Укладену 27 грудня 2017 року між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_4 угоду про примирення, - затвердити.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 191 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Судові витрати за проведення почеркознавчої експертизи № 99 п від 20.06.2017 року в розмірі 1 484,40 грн. стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в порядку ст. 124 КПК України.

Цивільний позов залишити без розгляду.

Речові докази: відео файли, які записані на DVD-R диск із камер спостереження у офісному приміщенні «ФОП ОСОБА_13А.»; копії журналу «журнал учета прибытия экспедиторов», титульної сторінки та дев’ятої сторінки де наявний запис про прибуття та здачу грошових коштів ОСОБА_14; відео файли які записані на DVD-R диск із камер спостереження у офісному приміщенні магазину «Меблі України», що за адресою Вінницька область, Жмеринський район, смт Браїлів, вул.. Леніна, 11; експерементальні зразки підпису та почерку ОСОБА_4, документи на оформлення ОСОБА_4 на роботу експедитором до ФОП «ОСОБА_13А.» на яких давня підписи та почерк ОСОБА_4, як вільні зразки підпису та почерку ОСОБА_4 та крім того направлені предмети дослідження, а саме п’ять квитанцій до прибуткового касового ордеру та видаткова накладна № 130401 від 13.02.2017 року, які було досліджено під час проведення почеркознавчої експертизи, та в подальшому упаковано до паперового конверту, який додатком до висновку експерта №99п від 20.06.2017 року, приєднані до матеріалів кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя