Рішення № 72514200, 29.01.2018, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 600/667/17

Справа № 2/600/191/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2018 року Козівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді – Гриновець О.Б.,

з участю: секретаря судового засідання – Фещак Г.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у залі суду в смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Плотичанської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

позивач звернулася в суд із позовною заявою до відповідача про визнання за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 10.07.2012 року, після смерті ОСОБА_3, який помер 23.12.2016 року та після смерті ОСОБА_4, яка померла 27.03.2017 року, права власності на спадкове майно, зокрема на ? частки житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель, що в с. Плотича по вул. Центральна 49 Козівського району та як за членом колишнього колгоспного двору право власності на ? частку житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель, що в с.Плотича по вул. Центральна 49 Козівського району.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 25.09.1989 року її бабі ОСОБА_4 як голові колгоспного двору видано свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок, що в с.Плотича по вул. Центральна 49, згідно вказаного свідоцтва колгоспний двір складався із 4 членів, а саме ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та позивачки. 23.01.2012 року ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 склали заповіти, згідно яких все належне майно заповіли ОСОБА_5. 10.07.2012 померла ОСОБА_2, 23.12.2016 року помер ОСОБА_3, 27.03.2017 року померла ОСОБА_4 Після смерті останніх позивач як спадкоємець за заповітом прийняла спадщину в належному порядку та в строк.

Зазначає, що звернулася до приватного нотаріуса для прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у зв’язку з тим, що питання спадкування колгоспного двору вирішується виключно в судовому порядку. На даний час, позивач бажає оформити право власності на вказаний будинок, тому просить у судовому порядку визнати її власником житлового будинку в с. Плотича по вул. Центральна 49 Козівського району.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 20.07.2017 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.

Відповідно до п.9 ч.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі вказаного, суд приходить до висновку про необхідність продовження розгляду справи за правилами ЦПК України в редакції закону №2147-VIII від 03.10.2017 року.

Позивач та її представник у підготовче засідання не з’явилися, однак подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, згідно якого позовні вимоги підтримують повністю, просять їх задовольнити (а.с.45,46).

Відповідач до початку підготовчого засідання подав до суду відзив на позов, згідно якого не заперечує проти задоволення позовних вимог та просить справу слухати у його відсутності (а.с.47).

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Оскільки сторони в судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази по справі, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права або законні інтереси.

Судом встановлено, що 25.09.1989 року ОСОБА_4 як голові колгоспного двору видано свідоцтво на право особистої власності на жилий будинок що в с. Плотича по вул. Центральна 49 Козівського району. Згідно вказаного свідоцтва колгоспний двір складався з 4 (чотирьох) членів (а.с.19).

Відповідно до виписки з погосподарської книги станом на 15.04.1991 року, виданої Плотичанською сільською радою Козівського району Тернопільської області 22.05.2017 року №235, членами колгоспного двору були ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 (а.с.20,21).

У відповідності до ст. 17 Закону України «Про власність» майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім'ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними.

Пунктом 6 (абзаци а, б) Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» (із змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25.05.1998 року) визначено, що до правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні; розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Враховуючи те, що станом на 15 квітня 1991 року членами колгоспного двору були ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_6, то кожному із них фактично належить 1/4 частина колгоспного двору.

23.01.2012 року ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розпорядилися своїм майном та склали заповіти, згідно яких все належне їм на час смерті майно заповіли ОСОБА_5. Вказані заповіти були посвідчені 23.01.2012 року секретарем Плотичанської сільської ради Козівського району Тернопільської області (а.с.23-25).

10.07.2012 року померла ОСОБА_2 у віці 69 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-ИД №140186 від 11.07.2012 року (а.с.28).

23.12.2016 року помер ОСОБА_3 у віці 72 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-ИД №216955 від 26.12.2016 року (а.с.27).

27.03.2017 року померла ОСОБА_4 у віці 98 років, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-ИД №222902 від 28.03.2017 року (а.с.26).

Відповідно до довідки Плотичанської сільської ради Козівського району Тернопільської області №231 від 22.05.2017 року ОСОБА_2 спадкодавець, яка померла 10.07.2012 року постійно проживала та була зареєстрована у спадковому будинку за адресою с.Плотича вул. Центральна 49. На день її смерті з нею проживали та були зареєстровані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.31).

Згідно довідки Плотичанської сільської ради Козівського району Тернопільської області №232 від 22.05.2017 року ОСОБА_3, спадкодавець, який помер 23.12.2016 року, постійно проживав та був зареєстрований у спадковому будинку за адресою с.Плотича вул. Центральна 49. На день його смерті з ним проживали та були зареєстровані ОСОБА_4 (а.с.30).

Відповідно до довідки Плотичанської сільської ради Козівського району Тернопільської області №233 від 22.05.2017 року ОСОБА_4 спадкодавець, яка померла 27.03.2017 року постійно проживала та була зареєстрована у спадковому будинку за адресою с.Плотича вул. Центральна 49. На день її смерті з нею ніхто не проживав та не був зареєстрований (а.с.29).

31.05.2017 року приватним нотаріусом Козівського районного нотаріального округу ОСОБА_5 надано розяснення стосовно видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яким роз’яснено, що свідоцтво про право на спадщину на майно колгоспного двору не може бути видане, так як відповідно до ст. 47 Закону України «Про нотаріат» для вчинення нотаріальних дій не приймаються документи, які не відповідають вимогам законодавства, тому останній необхідно звернутися до суду для оформлення своїх спадкових прав (а.с.32).

Вказані вище обставини учасниками процесу не оспорюються та не заперечуються, а тому у відповідності до вимог ст.ст.12, 89 ЦПК України дані докази визнаються судом належними, допустимими та достовірними.

У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За положеннями ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися в момент його смерті.

Згідно ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Враховуючи, що ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 померли, ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом, відмови від прийняття спадщини не заявляла, в належному порядку прийняла спадщину, виходячи з приписів п.1 ч.2 ст.16 ЦК України суд вважає, що слід визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок по вул. Центральна 49 в с.Плотича Козівського району.

Керуючись ст.ст. 10, 12,13, 19, 77, 81, 200, 206, 247, 258-260, 263-265, 273 ЦПК України,

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканкою смт. Козова вул. Грушевського 13/5, Козівського району в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 10.07.2012 року, після смерті ОСОБА_3, який помер 23.12.2016 року та після смерті ОСОБА_4, яка померла 27.03.2017 року право власності на спадкове майно, зокрема на ? частки житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель, що в с. Плотича по вул. Центральна 49 Козівського району Тернопільської області, а саме: житловий будинок (А), побудований з глини (3/5) та цегли (2/5), загальною площею 95,1 кв.м., житловою площею 58,3 кв.м., літню кухню (Б), побудовану з цегли, загальною площею 34,7 кв.м., сарай (Г), побудований з дошки, загальною площею 13,8 кв.м., гараж (Д), побудований з цегли, загальною площею 26,0 кв.м., сарай (Е), побудований з цегли, загальною площею 37,5 кв.м., сарай (К), побудований з цегли, загальною площею 36,0 кв.м.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканкою смт. Козова вул. Грушевського 13/5, Козівського району, як за членом колишнього колгоспного двору право власності на майно, зокрема на ? частку житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель, що в с. Плотича по вул. Центральна 49 Козівського району Тернопільської області, а саме: житловий будинок (А), побудований з глини (3/5) цегли (2/5), загальною площею 95,1 кв.м., житловою площею 58,3 кв.м., літню кухню (Б), побудовану з цегли, загальною площею 34,7 кв.м., сарай (Г), побудований з дошки, загальною площею 13,8 кв.м., гараж (Д), побудований з цегли, загальною площею 26,0 кв.м., сарай (Е), побудований з цегли, загальною площею 37,5 кв.м., сарай (К), побудований з цегли, загальною площею 36,0 кв.м.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя О.Б.Гриновець