Ухвала суду № 72513387, 28.02.2018, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/9982/17

провадження № 2/753/3726/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про розгляд письмового клопотання про відвід судді

"28" лютого 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді ЛЕОНТЮК Л.К.

за участю секретаря СЛАКВА О.О.

сторін:

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Києві письмове клопотання представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі та додаткових витрат , про відвід головуючого судді Леонтюк Л.К., суд

в с т а н о в и в :

В провадженні Дарницького районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі та додаткових витрат .

В підготовчому судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 підтримала письмове клопотання про відвід головуючому судді Леонтюк Л. К., яке надійшло через загальну канцелярію за вх. № 6735 від 07.02. 2018 року, вказана заява вмотивована тим, що 24 листопада 2017 року Дарницьким районним судом м. Києва, винесено ухвалу, якою задоволено клопотання Відповідача - ОСОБА_3 про направлення справи за підсудністю до Тиврівського районного суду Вінницької області. Вказана ухвала скасована апеляційною інстанцією та справу направлено для подальшого розгляду справи до Дарницького районного суду м. Києва.

Вважають у даній справі склалася ситуація, що ні адвокат, ні клієнт ОСОБА_4 не довіряють даному складу суду, з наступних підстав.

Суддя Дарницького районного суду безпідставно відмовила у доступі до правосуддя за місцем реєстрації Повивача, в ухвалі суду зазначені недостовірні відомості про набуття громадянства Російської Федерації та також зазначено про сумніви у підпис її клієнтки.

Дані факти в ухвалі були оскаржені її клієнткою, яка писала особисте власне підтвердження щодо своїх підписів, також Апеляційним судом було встановлено, про відсутність фактів на які посилався суд.

На даний момент існує конфлікт між судом, секретарем та стороною, представником позивачки також подані скарги до Ради правосуддя, та в.о. Дарницького районного суду, беручи до уваги, що суд виносить рішення за своїм власним переконанням, вважає, що в цій справі суд не винесе законне та обґрунтоване рішення.

З огляду на зазначене виникають об'єктивні сумніви у неупередженості та об'єктивності головуючого судді.

Суд, заслухавши думку учасників цивільного провадження приходить до наступного, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу ( самовідводу ), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об"єктивності судді.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Підстави для відводу судді передбачені ст.36 ЦПК України.

Зокрема, згідно з п. 5 ч. 1 вказаної статті суддя не може розглядати справу і підлягає відводу ( самовідводу ), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об"єктивності та неупередженості судді.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Відповідно до ч. 3 ст. 39 ЦПК України,відвід має бути вмотивованим.

Відповідно до ч. 2, 3ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 252, , п. 11 ч. 1 ст. 253 ЦПК України суд може зупинити провадження у справі у випадку надходження заяви про відвід до її вирішення.

Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).

У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.

Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.

Окрім цього, у відповідності до ст. 17 Закону України " Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ", частини 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного ( без невиправданих зволікань ) судового захисту.

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що представником позивачки ОСОБА_2 не зазначені та не доведені будь - які обставини, які викликають сумнів в об"єктивності, однобічності та неупередженості судді Леонтюк Л.К. при вирішенні даної цивільної справи.

Разом з тим, направлення адвокатом ОСОБА_2 скарги щодо дисциплінарного проступку судді Леонтюк Л. К. до Вищої ради правосуддя не є підставою для відводу головуючого судді..

Водночас, суд звертає увагу представника позивача- адвоката ОСОБА_2, яка діє в інтересах позивачки за договором-доручення про надання правової допомоги від 24.05. 2017 року, що при викладенні нею підстав для відводу головуючого судді, керувалася нормами ст. ст. 20,24 ЦПК України, які втратили чинність 15 грудня 2017 року.

Таким чином, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді Леонтюк Л.К.., у зв"язку з чим заява про відвід судді підлягає вирішенню іншим суддею, визначеним в порядку ст. 33 ЦПК України, а провадження у справі зупиненню до вирішення питання про відвід судді.

Керуючись ст. ст.36 ,40, 252, 253, 259 - 261 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі та додаткових витрат зупинити до вирішення питання про відвід судді ЛЕОНТЮК Л.К. за заявою представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 - іншим суддею.

Заяву позивача представника позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 про відвід судді ЛЕОНТЮК Л. К. передати до канцелярії суду для визначення іншого судді в порядку ст. 33 ч.1 ЦПК України.

Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки Дарницького районного суду м. Києва: https://court.gov.ua/sud2602/.

Ухвала суду в частині зупинення провадження може бути оскаржена до апеляційного суду міста Києва протягом п"ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Копію ухвали вручити учасникам цивільного провадження в залі суду під розписку.

СУДДЯ ЛЕОНТЮК Л.К.