Рішення № 72513228, 01.03.2018, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3099/17

пр.№ 2/464/518/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.02.2018 року Сихівський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Чорна С.З.

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львів цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа: приватний нотаріус ЛМНО ОСОБА_3 про припинення договору іпотеки -

в с т а н о в и в:

12.05.2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до відповідача – Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», про визнання Договору іпотеки від 27.05.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_3 за реєстровим № 257-258, припиненим та стягнути сплачений судовий збір.

В своїй позовній заяві посилається на те, що 27.05.2013 року між ним та Публічним акціонерним товариством «Астра Банк» укладено Кредитний договір № 150102044786002. В забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором № 150102044786002 від 27.05.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Астра Банк» та ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_3 за реєстровим № 257-258. 02.12.2013 року право вимоги за Кредитним договором № 150102044786002 відступлено АТ «Дельта Банк». 11.04.2017 року ОСОБА_2 було погашено усю заборгованість за Кредитним договором № 150102044786002 від 27.05.2013 року, про що видано Довідку про припинення кредитного договору. У зв’язку з припиненням Кредитного договору № 150102044786002 від 27.05.2013 року, забезпеченого Договором іпотеки від 27.05.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_3 за реєстровим № 257-258 ОСОБА_2 звернувся в Банк із заявою щодо зняття заборони відчуження, накладеної згідно Договору іпотеки від 27.05.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_3 за реєстровим № 257-258. Попри те, Банком було відмовлено у знятті обтяжень у зв’язку з наявністю невиконаних зобов’язань ОСОБА_2 перед Банком за іншими кредитними договорами, які не забезпечені Договором іпотеки від 27.05.2013 року, посвідченим приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_3 за реєстровим № 257-258.

Ухвалою суду від 15.05.2017 позов прийнято та відкрито провадження у справі.

06.06.2017 дану ухвалу від 15.05.2017 оскаржив представник відповідача АТ «Дельта Банк» .

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 14.08.2017 апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» на ухвалу Сихівського районного суду м.Львова від 15.05.2017 про відкриття провадження вважати неподаною і повернути апелянту.

16.11.2017 представником відповідача ПАТ «Дельта Банк» подано заперечення, в яких вказує, на те, що при укладенні Договору іпотеки від 27.05.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_3 за реєстровим № 257-258 сторонами було дотримано принцип свободи договору, про те, що згідно Договору купівлі-продажу права вимоги від 02.12.2013 року останнє перейшло від Публічного акціонерного товариства «Астра Банк» до Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк». Відповідач зазначає, що відсутні законодавчо визначені підстави для припинення Договору іпотеки від 27.05.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_3 за реєстровим № 257-258, а також що позивачем не надано первинних документів, які б підтверджували відсутність заборгованості за Кредитним договором № 150102044786002 від 27.05.2013 року.

08.02.2018 представником позивача ОСОБА_7 подано суду відповідь на відзив, згідно якої позивач не погоджується з доводами відповідача, оскільки останні не стосуються предмета спору та не спростовують аргументів та доказів ним наданих. Зазначила, що позивачем долучено до матеріалів справи довідку від 11.04.2017 року №05-3359791, що видана заступником начальника Львівського відділення ПАТ «Дельта Банк», згідно якої кредитний договір №150102044786002 припинив свою дію з 11.04.2017 у зв»язку із повним виконання позичальником зобов»язань за кредитним договором №150102044786002 перед кредитором АТ «Дельта Банк», натомість відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які б спростували доводи позивача.

19.02.2018 представником відповідача ПАТ «Дельта Банк» подано заяву про забезпечення проведення судових засідань по даній справі в режимі відеоконференції, однак в задоволенні такої відмовлено в силу вимог ч.2 ст.212 ЦПК України, з якої вбачається, що учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п»ять днів до судового засідання.

Представник позивача ОСОБА_7 подала заяву про проведення судового засідання без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити позов.

Відповідач надіслав відзив на позовну заяву, у судове засідання повторно не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, а тому у відповідності до ч. 3 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, письмові пояснення сторін, викладені у відзиві та відповіді на відзив, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 27.05.2013 року між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Астра Банк» укладено Кредитний договір № 150102044786002 від 27.05.2013 року в забезпечення виконання зобов’язань за Кредитним договором № 150102044786002 від 27.05.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Астра Банк» та ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_3 за реєстровим № 257-258. 02.12.2013 року право вимоги за Кредитним договором № 150102044786002 від 27.05.2013 року відступлено АТ «Дельта Банк».

11.04.2017 року заступником начальника Львівського відділення ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_2 видано довідку за вих. № 05-3359791 з якої вбачається, що Кредитний договір № 150102044786002 від 27.05.2013 року припинив свою дію з 11.04.2017 року у зв’язку з повним виконанням Позичальником зобов’язань за Кредитним договором № 150102044786002 від 27.05.2013 року перед Кредитором – Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк». ОСОБА_2 звернувся в Банк із заявою щодо зняття заборони відчуження, накладеної згідно Договору іпотеки від 27.05.2013 року. АТ «Дельта Банк» відмовило у знятті обтяжень, накладених згідно Договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_3 за реєстровим № 257-258, посилаючись на наявність заборгованостей за іншими, не забезпеченими іпотекою, зобов’язань ОСОБА_2 перед Банком.

Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Згідно з статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 3 ЗУ «Про іпотеку», іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду та має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання, або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ст. 593 ЦК України та ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини першої статті 593 ЦК України за аналогією право застави припиняється у разі в тому числі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

У відповідності до п. 6.1 Договору іпотеки від 27.05.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_3 за реєстровим № 257-258 іпотека за цим договором припиняється на підставах, передбачених ст. 17 Закону України «Про іпотеку».

Статтею 17 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди); з інших підстав, передбачених законом.

Згідно п. 7.2 Договору іпотеки від 27.05.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_3 за реєстровим № 257-258 цей Договір діє до виконання основного зобов’язання в повному обсязі або до припинення права іпотеки на інших підставах, передбачених діючим законодавством.

Згідно п. 1.1 Договору іпотеки цей договір забезпечує виконання Позичальником/Іпотекодавцями зобов’язань за кредитним договором № 150102044786002 від 27.05.2013 року з будь-якими змінами та доповненнями до нього, що укладені та можуть бути укладені в подальшому.

Згідно п. 2.2 Договору іпотеки від 27.05.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_3 за реєстровим № 257-258 відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Так, судом встановлено, що станом на момент звернення ОСОБА_2 до АТ «Дельта Банк» з заявою про зняття обтяжень у Позивача була відсутня заборгованість за Кредитним договором № 150102044786002 від 27.05.2013 року, в забезпечення якого укладений Договір іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом ЛМНО ОСОБА_3 за реєстровим № 257-258. Факт відсутності заборгованості підтверджується Довідкою від 11.04.2017 року за вих. № 05-3359791, виданою заступником начальника Львівського відділення ПАТ «Дельта Банк».

Суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо того, що факт відсутності заборгованості має підтверджуватися лише первинними документами.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно п. 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Банках України, затвердженого постановою НБУ № 566 від 30.12.1998 року підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення

операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та можуть складатися у паперовій формі та/або у вигляді електронних записів (у формі, яка доступна для читання та виключає можливість внесення будь-яких змін).

Під господарською операцією, згідно Закону, слід розуміти дію або подію, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, первинний документ, це документ, який підтверджує проведення конкретної господарської операції (внесення/зняття коштів) та містить її зміст, не відображає та не може відображати загального стану заборгованості, і не є документом, який підтверджує чи може підтвердити відсутність заборгованості.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_2 заборгованості за Кредитним договором № 150102044786002 від 27.05.2013 року.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач, в порушення норм чинного національного законодавства, після припинення основного зобов’язання за заявою Позичальника/Іпотекодавця не провів державну реєстрацію припинення обтяження нерухомого майна, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_1, та не виключив запис про заборону відчуження квартири з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, чим порушив законні права та інтереси позивача.

З огляду на встановлене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст.141 ЦПК України, відповідно до частини задоволених вимог з відповідача в користь позивача підлягають стягнення понесені останнім витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн., що підтверджені відповідною квитанцією.

На підставі викладеного, керуючись ст. 321, 391, ч.ч 1, 2 ст. 509, 593 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст. 1, ч. 1, 2, 5 ст. 3, ч. 1 ст. 4, 17 Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», 2, 12, 81, 89, 128, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати Договір іпотеки від 27.05.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 257-258, припиненим.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) на користь ОСОБА_2 ( 79066, м. Львів, вул. Сихівська, 26/73, ІПН -НОМЕР_1, 22.02.1957 р. н.) 640, 00 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку визначеному ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 01.03.2018.

Суддя Чорна С.З.