Ухвала суду № 72512722, 28.02.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/960/18

Провадження № 2/336/1238/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2018 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Марко Я.Р., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики від 18.07.2017 року у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) доларів США, щоза офіційним курсом долара США до гривні станом на 26.02.2018 року, встановленим Національним банком України, еквівалентно 809 659,74 грн.

Одночасно з пред'явленням позову ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, за змістом якої просить суд накласти арешт на рухоме та нерухоме майно в межах заявлених позовних вимог на суму 809 659,74 грн., що належить на праві власності ОСОБА_2, до вирішення спору по суті.

Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суд приходить до висновку, що заява позивача не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначає про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наявний майновий спір, предметом позову є стягнення з ОСОБА_2 30 000 (тридцять тисяч) доларів США. Вказані майнові вимоги заявника можуть бути задоволені за рахунок майна відповідача, яким останній у випадку незастосування заходів забезпечення позову має можливість вільно розпорядитись не на користь позивача, чим буде значно ускладнено або унеможливлено виконання судового рішення та ефективний захист порушених прав позивача у випадку задоволення даного позову.

Заявник пропонує в якості зустрічного забезпечення внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 Цивільного процесуального кодексу України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, заявником мають бути визначені підстави такого звернення, обставини, за наявності яких виконання рішення по справі може стати неможливим, докази того, що запропонований захід забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.

В обґрунтування необхідності застосування заходу забезпечення позову у виді накладення арешту на рухоме та нерухоме майно в межах заявлених позовних вимог на суму 809 659,74 грн., що належить на праві власності ОСОБА_2, заявник зазначає постійне коливання курсу долара США по відношенню до гривні, поведінку боржника, який не виконує свої зобов'язання за договором позики, уникає спілкування з заявником та після отримання копії позову може вчинити дії на відчуження належного йому майна.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з заяви про забезпечення позову, позивач не надав суду доказів щодо наявності у відповідача рухомого чи нерухомого майна, а також їх місцезнаходження, а також доказів, які б свідчили про наявність ризику відчуження відповідачем свого майна.

Перевіривши заяву про забезпечення позову, судом встановлено, що заявником не доведені обставини та конкретні підстави, з посиланням на докази, які призведуть до неможливості забезпечення виконання рішення у даній справі у разі його задоволення, а також не конкретизовано на яке саме майно необхідно накласти арешт, водночас, для забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно необхідно з'ясовувати належність майна відповідачу та відповідність виду забезпечення позову обсягу позовних вимог.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходу, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не підлягає задоволенню, оскільки заява про забезпечення позову не містить обґрунтування, з наданням суду підтверджуючих доказів, як саме незастосування забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду, та не вказано правових підстав для забезпечення вищезазначеного позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідача по справі.

Керуючись статтями 149- 153, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Я.Р. Марко