Ухвала суду № 72512678, 20.02.2018, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/1352/16

Пр. № 6/336/36/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Щасливої О.В.,

при секретарі Морозовій В.М.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представників відповідача ОСОБА_4 міської ради – ОСОБА_5, ОСОБА_6,

представника відповідача ОСОБА_4 міського голови ОСОБА_7 – ОСОБА_8,

представника відповідача комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» - ОСОБА_9,

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_10 про виправлення помилки у виконавчому листі,

В С Т А Н О В И В :

Представник ОСОБА_1 – ОСОБА_10 - звернулася до суду з заявою про виправлення помилки у виконавчому листі, який виданий Шевченківським районним судом м. Запоріжжя на виконання рішення апеляційного суду Запорізької області від 11.12.2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 міського голови ОСОБА_7, ОСОБА_4 міської ради, комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, в частині посилання на боржника у виконавчому провадженні шляхом заміни в цьому посиланні комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» на ОСОБА_4 міського голову ОСОБА_7.

В заяві вказала, що зазначений виконавчий документ містить невірні відомості в частині зазначення боржника, яким помилково вказано комунальне підприємство «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай», тоді як питання про прийняття ОСОБА_1 на роботу та звільнення її з посади директора комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» вирішується розпорядженням ОСОБА_4 міського голови.

Подаючи заяву про видачу виконавчого листа, представник зауважувала на необхідності посилання в якості боржника на ОСОБА_4 міського голову ОСОБА_7, проте отримала виконавчий документ, в якому наявні відомості про «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» як про боржника.

Наявність вказаної помилки перешкоджає примусовому виконанню рішення, прирікає захист права позивача на лише формальне існування, у зв’язку з чим представник просить виправити помилку у виконавчому листі з виконання вказаного рішення.

В судовому засіданні ОСОБА_1, її представники підтримали вимоги заяви. Просять про її задоволення, зауваживши на тому, що відповідачем в справі - ОСОБА_4 міським головою ОСОБА_7 рішення в частині відшкодування моральної шкоди, зумовленої незаконним звільненням, вже виконано добровільно, що свідчить про визнання ним незаконності звільнення ОСОБА_1

Представники ОСОБА_4 міської ради вважають, що заява не підлягає задоволенню, оскільки виправленню підлягають лише помилки, які не змінюють суті рішення. Між тим ця заява за змістом є заявою про заміну сторони виконавчого провадження, тому її вимоги не підлягають розгляду за правилами тих статей цивільного процесуального законодавства, в русло яких вони спрямовані представником позивача.

Що стосується виконавчого листа, про виправлення помилки в якому просять позивач і її представники, за формою і змістом він повністю відповідає вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження» та цивільним процесуальнім законодавством; виконавчий лист містить зміст резолютивної частини рішення, як це передбачено законом. В резолютивній частині рішення немає приписів зобов’язального характеру, а також відомостей щодо зобов’язаної особи. У зв’язку з викладеним твердження позивача та її представників про те, що боржником у виконавчому провадженні з поновлення на роботі є міський голова, є виявом вільного тлумачення вимог закону і змісту резолютивної частини рішення апеляційного суду.

Окрім наведених підстав для залишення заяви без задоволення, представники ОСОБА_4 міської ради посилаються на те, що звернення до суду з цією заявою до пред’явлення виконавчого документа до виконання, тобто до виявлення обставин, які перешкоджали б примусовому виконанню рішення, є передчасним, так як грунтується не на реальному, а такому, що припускається в майбутньому, порушенні права.

Представник ОСОБА_4 міського голови проти задоволення заяви заперечує, посилаючись на ті ж самі доводи, які привели в обґрунтування своєї позиції представники ОСОБА_4 міської ради.

Крім того, зауважує на тому, що виконавчий лист повністю відповідає вимогам до виконавчого документа, встановленим статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», тому його не можна кваліфікувати як такий, що містить помилки.

Представник комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» вважає, що заява не підлягає задоволенню, оскільки виконавчий лист не містить будь-яких помилок. На користь таких тверджень свідчить зміст наказу від 17.01.2014 року про призначення ОСОБА_1 на посаду директора цього комунального підприємства, за змістом якого підставою для початку роботи в цій посаді є контракт від 17.01.2014 року, який є чинним на час вирішення судом цього питання.

Вивчивши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про обґрунтованість заяви і необхідність її задоволення, виходячи з такого.

Судом встановлено, що рішенням апеляційного суду Запорізької області від 11.12.2017 року частково задоволений позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 міського голови ОСОБА_7, ОСОБА_4 міської ради, комунального підприємства комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди. Визнано незаконним та скасовано розпорядження ОСОБА_4 міського голови № 405к/тр від 03.03.2016 року про звільнення ОСОБА_1 з посади директора комунального підприємства комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай», ОСОБА_1 поновлено на посаді директора комунального підприємства комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай», з комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, з ОСОБА_4 міського голови ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 стягнуто моральну шкоду, з ОСОБА_4 міського голови ОСОБА_7, з комунального підприємства комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» у доход держави стягнуто судові витрати, пов’язані з розглядом справи судами першої та апеляційної інстанцій.

Завданням цивільного судочинства за змістом ст. 2 ЦПК України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Втіленням судового захисту прав та інтересів учасників цивільно-процесуальних правовідносин є рішення суду, яким закінчується розгляд справи.

В силу ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

З наведених положень цивільного процесуального законодавства і Основного Закону держави випливає, що виконання судового рішення є невід’ємною частиною цивільного судочинства, його значення для досягнення мети ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів неможливо переоцінити, оскільки саме реальне виконання рішення є апогеєм судового захисту.

Відповідно до ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виконавчий лист, виданий судом, є однім з різновидів виконавчих документів, вимоги до яких сформульовані в ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження».

З преамбули Закону України «Про виконавче провадження» випливає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

На виконання рішення апеляційного суду Запорізької області від 11.12.2017 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя видано п’ять виконавчих листів: про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай»; про стягнення з комунального підприємства комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 189277 грн. 20 коп.; про стягнення з ОСОБА_4 міського голови ОСОБА_7 на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у сумі 3000 грн.; про стягнення з ОСОБА_4 міського голови ОСОБА_7 у доход держави судових витрат у розмірі 34 грн. 73 коп.; про стягнення з комунального підприємства комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» у доход держави судових витрат у розмірі 5132 грн. 34 коп.

У виконавчому листі про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» в якості боржника зазначене вказане комунальне підприємство.

Вирішуючи заяву на користь особи, яка з нею звернулась, суд враховує зміст ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також ст. 33 Статуту територіальної громади м. Запоріжжя, затвердженого рішенням міської ради від 15.02.2006 року № 4, відповідно до яких міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Як зазначено, одним із способів захисту, отриманих позивачем на підставі рішення суду, є визнання незаконним та скасовування розпорядження ОСОБА_4 міського голови № 405к/тр від 03.03.2016 року про звільнення ОСОБА_1 з посади директора комунального підприємства комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай», а це означає, що єдиною підставою для припинення трудових відносин позивача і згаданого комунального підприємства є це розпорядження.

З наведеного випливає, що реальне відновлення права ОСОБА_1 повинно відбуватися в описаний спосіб, тобто шляхом видання відповідного розпорядження уповноваженої на це посадової особи місцевого самоврядування, яким є міський голова.

Питання, пов’язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, врегульовані Розділом VI ЦПК України.

З найменування цього розділу випливає, що застосування його положень призвано сприяти дієвому та ефективному виконанню судових рішень шляхом усунення обставин, що унеможливлюють або ускладнюють виконання рішень, або застосування заходів в забезпечення їх виконання.

Одним із способів усунення обставин, що перешкоджають виконанню рішення, є виправлення помилки у виконавчому документі, можливість якого передбачена статтею 432 ЦПК України, за якою суд, що видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні.

Так як поновлення позивача як директора підприємства, що належить до комунальної власності територіальної громади, в займаній посаді здійснюється шляхом прийняття на роботу на підставі розпорядження міського голови, між тим добровільно посадова особа, уповноважена на прийняття такого владного рішення, судове рішення в цій частині не виконує, суд знаходить всі підстави для виправлення наявної у виконавчому документі помилки в частині посилання на боржника, що буде запорукою примусового виконання рішення та фактичного поновлення права особи.

На вказаний умовивід суду не впливають твердження представника ОСОБА_4 міської ради про відсутність у позивача передумов для звернення з цією заявою через не підтвердження обставин, що ускладнюють виконання рішення під час здійснення виконавчого провадження, у відсутність такого провадження, так як помилка у виконавчому документі є очевидною, а в силу згаданої статті 432 ЦПК України така помилка сама по собі є підставою для звернення до суду в порядку Розділу VI ЦПК України.

Доводи представника комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» про те, що підставою для поновлення ОСОБА_1 на роботі є контракт від 17.01.2014 року суд знаходить неспроможними, оскільки стороною в цьому контракті поряд з працівником є ОСОБА_4 міський голова, що підкріплює переконання суду про наявність помилки у виконавчому документі в частині посилання на боржника.

Разом з тим, при розв’язанні питання, пов’язаного з виконанням рішення, суд бере до уваги ту обставину, що стороною в трудових відносинах позивача з її поновленням на посаді директора комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» буде саме комунальне підприємство, яке за наявності розпорядження ОСОБА_4 міського голови про прийняття позивача на роботу повинно видати відповідний наказ, тому знаходить за необхідне в інтересах ефективного виконання рішення суду зазначити ОСОБА_4 міського голову ОСОБА_7 як солідарного боржника.

Відповідно до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

В силу ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру, а згідно із ст. 13 кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України (№ 38773/05), висновки якого при розгляді справ є джерелом права, вказано, що право на справедливий суд, захищене п. 1 ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов’язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Підсумовуючи наведені міркування, суд констатує, що захист права не може бути приреченим на лише формальне існування, що свідчить на користь необхідності задоволення заяви ОСОБА_1 в особі її представника.

Керуючись ст. ст. 353, 254, 430-432 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_10 задовольнити.

Виправити у виконавчому листі, який виданий Шевченківським районним судом м. Запоріжжя 29 грудня 2017 року на виконання рішення Апеляційного суду Запорізької області від 11.12.2017 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 міського голови ОСОБА_7, ОСОБА_4 міської ради, комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» про скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, помилку в частині посилання на боржника.

Зазначити у виконавчому листі, який виданий Шевченківським районним судом м. Запоріжжя 29 грудня 2017 року, про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай», нарівні з боржником комунальним підприємством «Центральний парк культури та відпочинку «Дубовий гай» солідарного боржника ОСОБА_4 міського голову ОСОБА_7.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя О.В. Щаслива